Osvita.ua Вища освіта Реферати Філософія Сучасна західна соціальна філософія. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сучасна західна соціальна філософія. Реферат

На сьогодні очевидно, що індустріально розвинуті країни Заходу зробили значний поступ як у сфері технології промислового виробництва, його структурі, так і в галузі соціокультурних відносин

Ці зміни настільки радикальні, що багато хто із західних філософів говорить тепер про перехід до нового типу розвитку людської цивілізації. Цей перехід, у свою чергу, стикається з проблемою становлення нової людини, буття якої було б адекватним новим соціально-економічним умовам.

Взагалі сучасний історичний розвиток вчені характеризують як такий, в якому остаточно розпалася система взаємозв’язків між соціально-економічними, політичними і соціокультурними структурами. Попередні форми залежності особи від суспільства також втратили свою однозначність. Виникають нові можливості для взаємодії різних сфер суспільного життя. Все це актуалізує питання про подальшу спрямованість історичного розвитку, про місце і роль людини, особистості в загальному історичному процесі.

Серед багатьох сценаріїв подальшого суспільного розвитку вагоме місце посідає концепція “інформаційного суспільства”. В цьому суспільстві майбутні зміни пов’язуються з появою і розвитком нової інформаційної технології. В концепціях “інформаційного суспільства” враховуються зміни як технологічної бази суспільного виробництва, так і соціальні перетворення.

Зокрема, наголошується, що в майбутньому має відбутися переоцінювання місця і ролі особи в суспільно-історичних та природних процесах. Нові відношення повинні встановитися і в планетарному масштабі. Такі прогнози робилися західними дослідниками і раніше, але в умовах “індустріального суспільства” вони сприймалися як утопія. І лише в умовах “інформаційного суспільства” надії на встановлення нового типу взаємовідносин між людиною і суспільством стали реальнішими.

Технологічні нововведення та можливості, що проявляються в “інформаційному суспільстві”, можна сказати, виходять на загальнолюдські проблеми і цінності. Більшість західних соціологів усвідомлює те, що необхідно змінити напрям діяльності фундаментальних соціальних інститутів відповідно до можливостей інформаційної доби. Адже нова інформаційна сфера ставить певні вимоги до соціальних структур.

Американський соціальний психолог Д. Белл, розвиваючи концепцію постіндустріального суспільства, наголошує на тому, що вирішальною змінною такого суспільства стане інформація і знання. Приблизно в такому ж ракурсі оцінюють роль інформації у майбутньому суспільстві і багато інших західних дослідників.

Д. Белл зауважує, що зміна ролі знання в суспільному житті приведе до переформування соціальної структури суспільства. Замість класів з їх різким розмежуванням соціального стану, виникне більш розпливчатий поділ на еліту і масу.

В майбутньому суспільстві , тобто в інформаційному суспільстві, найвищою цінністю стане інформація. А отже, вища влада поступово переходитиме до інформаційної еліти. Саме інформація повинна буде привести суспільство до його загальної гуманізації на основі створення умов для підвищення суспільного добробуту, поліпшення всіх форм спілкування ліквідації мовних і культурних бар’єрів тощо.

Інформаційний сектор виробництва у майбутньому стане вирішальним. Це не означає, що зникне виробництво товарів або машинобудування, але їх частка у сукупній сфері суспільного виробництва буде набагато меншою порівняно з інформаційним сектором виробництва.

Відомий дослідник Й. Масуда оцінює майбутнє суспільство як певний соціальний організм і говорить про можливе створення ідеальної форми суспільних відносин. На його думку, суспільство функціонуватиме на основі принципу синергізму, суть якого полягає в тому, що людина і природа мають існувати і справжньому симбіозі.

Звідси можна зробити висновок, що в майбутньому зміниться саме становище людини в навколишньому світі. Вона стане співучасником природного процесу розвитку життя на Землі. Людина і природа діятимуть спільно, як одна природна сила.

Деякі західні вчені висловлюють певні застереження щодо можливості “автоматичного” перетворення індустріальної системи в “інформаційне суспільство”. Адже не можна сподіватись тільки на те, що сам розвиток новітньої технології та інформаційних систем приведе до появи нового суспільства. Саме в період зростання можливостей техніки, комп’ютерної технології інформації виникає необхідність такої ціннісної орієнтації індивіда, яка могла б компенсувати дегуманізуючий вплив технології.

Отже, в цих умовах потрібен обопільний розвиток як технології, так і людського потенціалу. Адже без балансу між складною технікою і особистими якостями людини не може бути успішного переходу до нового суспільства.

Нове суспільство передбачатиме програму організації і контролю процесів, які відбуваються у ньому. Людство повинно буде вирішити суперечність поєднання еволюції розуму, технології, практичної діяльності і біосфери. Саме людству доведеться взяти на себе відповідальність за подальшу еволюцію людської цивілізації.

В сучасних західних суспільствах, де техногенна цивілізація досягла найвищого розквіту, проявляються деякі ознаки її розкладу. Це пояснюється тим, що технологічний розвиток суспільства непропорційно й однобічно випереджає його соціально-культурний та моральний розвиток. У зв’язку з цим, моральна недосконалість більшості людства перетворює його на монстра, який хоча і має деякі якості геніальності, але може врешті-решт стати жертвою власних злих справ. Внаслідок цього створюється абсурдна ситуація в історії людства, коли сама людська природа діє проти нас.

Звичайно, недосконалість природи людини не виникла вперше в історії, вона виявлялася і в попередні століття і тисячоліття, але саме наприкінці XX століття остання набула загрозливого характеру через вплив техногенної цивілізації на навколишнє середовище, від якого залежить життя людей.

Отже, якщо для епохи індустріалізму було притаманне прагнення високого рівня життя, то сучасний перехід до постіндустріалізму вимагає обережної переорієнтації базових цінностей соціуму на поступове досягнення високої якості життя, відтворення навколишньої природи.

Таким чином, суспільства змушені будуть проходити через засвоєння досягнень техногенної цивілізації і переходу до антропогенної. Саме антропогенна цивілізація піднесе людину над її егоїстичними цілями і допоможе вийти на рівень світоглядних парадигм. Історичний розвиток, у свою чергу, буде реалізуватись лише в процесі трансформації соціально-світоглядних настанов, що визначають ставлення людини до світу загалом.

Багато вчених і філософів дають своє розуміння майбутньої цивілізації. Один із них, А. Печчеї, приходить до висновку, що вихід з тупиків прогресу слід шукати не ззовні, а в середині людини – в її особистості, зі всіма без виключення потребами і прагненнями. Звідси випливає, що майбутньою цивілізацією може бути антропогенна цивілізація.

Сьогодні не можна уявити собі цю цивілізацію. Однак можна впевнено констатувати альтернативність шляхів її можливого розвитку. Аналіз індивідуальної і колективної поведінки людей в умовах сучасних, найбільш розвинутих країн, дозволяє говорити про можливі сценарії розвитку цивілізації.

Один з таких сценаріїв відповідає тому “кінцю історії”, який змальований в однойменній статті Ф. Фукуями. “Кінець історії” Фукуяма вбачає в тому, що людство врешті-решт знайшло кінцеву, розумну форму суспільства і держави, яка вже реалізована в розвинутих країнах світу. Професор вважає, що такою формою є “ліберальні ідеї і погляди, об’єднані в своєрідну ідеологію, в межах якої вирішені всі суперечності і задоволені людські потреби”.

Основним недоліком ліберально-гедоністичного сценарію є обмеженість його рамками найбільш благополучних в економічному відношенні суспільств. Але в дійсності ці суспільства не зможуть існувати ізольовано від світу, цивілізація майбутнього не може не бути планетарною.

Населення бідніших країн чим дальше, тим більше буде прагнути володіти тим, що має західний світ. Воно буде прагнути підвищити свій статус на світовій арені. “Благополуччя” і “спокій” Заходу будуть знаходитися під загрозою доти, поки єдність людства підриватиметься нерівністю країн і народів.

Загрозою даному сценарію є не тільки глобальна ситуація, але і його внутрішня недосконалість. Фукуяма близький до істини, поки говорить, що перспектива багатовікової нудьги заставить історію взяти ще один новий старт. Адже нудьга народжується із беззмістовності життя. Історія вчить, що суспільства, які орієнтуються на гедонізм, прирікають себе на занепад; адже прагнення до самонасолодження не може мобілізувати потенціал творчої активності, який закладений в людині і суспільстві, і тому призводить до деградації волі і свідомості. Прикладом реальності такої перспективи є масова наркоманія, яка поширена навіть в найбільш благополучних країнах.

Існує немало фактів, які свідчать про те, що сучасна людина далеко не завжди задовольняється гедоністичним способом життя. Проблему смислу життя вона дедалі частіше вирішує іншими способами. Цей спосіб можна характеризувати як масовий пошук смислу життя в творчій активності особистості.

Можна виділити два основні напрямки цього пошуку. По-перше, він іде по лінії зростаючих вимог до творчого змісту, особистого смислу, а також самостійності трудової діяльності людини. Ця тенденція протилежна логіці гедонізму, для якого зміст праці не важливий, адже він розглядається як засіб забезпечення “багатого” відпочинку.

Другий напрямок пошуку – це розвиток нового типу соціальних зв’язків людей. Він охоплює всі рівні соціуму – починаючи від сім’ї і завершуючи відносинами між людиною і суспільством на політичній арені.

У відмічених тенденціях проявляються риси такого розвитку цивілізації, вищим смислом якого є універсальний творчий гуманізм. Універсальним він є тому, що орієнтується на вільний розвиток кожної людини і її зв’язків з іншими людьми, а творчим тому, що цей розвиток означає максимальну мобілізацію потенціалу особистості.

Неважко замітити подібність цього сценарію традиційному комуністичному ідеалу. Однак універсальний творчий гуманізм не може ототожнюватися з утопією, яка, як тепер відомо, несумісна зі свободою особистості.

Важливим досягненням універсально-гуманістичного сценарію є його адекватність глобальному характеру нової цивілізації. Для того, щоб нова цивілізація подолала протиріччя між “багатими” і “бідними” суспільствами потрібно, щоб відбувся розвиток родової планетарної свідомості. В наш час допомога більш розвинутих країн народам “третього світу” одержує щороку суспільну підтримку в ряді країн. В цьому і полягає симптоми становлення цієї нової свідомості.

Багато з вчених приходять до висновку, що виявлені сценарії рідко здійснюються в чистому вигляді. Реальна історія звичайно дає простір для боротьби і компромісів різних тенденцій. Швидше всього, такою буде й історія антропогенної цивілізації. Сьогодні ця цивілізація тільки народжується. Їй прийдеться перебороти опір цивілізацій, що передували, особливо техногенної, яка поки що досить сильна в усіх існуючих суспільствах…

Багатьом суспільствам доведеться пройти через період одночасного засвоєння досягнень техногенної цивілізації і переходу до антропогенної цивілізації.

Все це свідчить про те, що історія людства не закінчується разом з кінцем техногенної цивілізації. Правильніше буде сказати, що це знаменує початок нової історії. Визначну роль в цій історії будуть відігрівати не держава, класи чи партії, а сама людина, розвиток людської особистості і взаємовідносини між людьми і народами.


01.12.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!