Osvita.ua Вища освіта Реферати Педагогіка Засоби формування діалектико-матеріалістичного світогляду. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Засоби формування діалектико-матеріалістичного світогляду. Реферат

Формування в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду на уроках природознавства передбачає навчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені

Слід навчити дітей користуватися набутими знаннями для правильної оцінки подій, фактів навколишньої дійсності. «...Матеріалістичний світогляд означає просто розуміння природи такою, яка вона є, без усяких сторонніх додатків» — писав Ф. Енгельс у «Діалектиці природи».

Формування в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду на уроках природознавства передбачає:

  • навчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені;
  • навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомості, а в стані безперервного руху і розвитку;
  • систематичне закріплення у свідомості учнів поняття про матеріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.

Для формування матеріалістичного світогляду учнів необхідні такі умови:

  • добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства;
  • застосування різноманітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття при-чинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку;
  • створення таких ситуацій, коли в дітей виникає інтерес до явищ природи, викликається емоційне ставлення до природи;
  • врахування індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду;
  • систематичне залучення учнів до участі в суспільно корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, виникає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу.

Під час проведення спостережень у природі, вивчення властивостей природних тіл (води, нафти, кам'яного вугілля, торфу та ін.) і постановки дослідів учні пересвідчуються в матеріальності всіх природних об'єктів, в тому, що вони існують об'єктивно: перебувають у певному стані, мають масу, колір, запах, займають місце, змінюються.

Вивчаючи явища і предмети природи, слід обов'язково показувати їх взаємозв'язки. Наприклад, рослини пов'язані з неживою природою: вони живляться за рахунок неживої природи, для свого життя потребують воду, світло, тепло, повітря, в той же час їхній ріст і розвиток залежать і від інших рослин (наприклад, бур'янів), тварин, діяльності людини. Або інший приклад: життя на Землі залежить від Сонця. Про існування цього зв'язку учитель нагадує, коли пояснює причину зміни «день — ніч», коли учні під час спостережень виявляють характерні особливості кожної пори року або вивчають розділ «Різноманітність природи нашої Батьківщини».

Щоб навчити учнів самостійно розкривати існуючі в природі зв'язки, наприклад між окремими складовими елементами погоди, погодою і поведінкою тварин, доцільно запропонувати дітям перевірити достовірність народних прикмет і пояснити їх. Якщо учні не раз пересвідчаться в істинності того або іншого наукового положення, воно стане їхнім власним переконанням, і вони будуть його відстоювати.

Ідея безперервності руху і зміни в природі розкривається учителем у процесі вивчення всього курсу природознавства, наприклад: вода переходить з одного стану в інший; рослини і тварини розвиваються; яри утворюються внаслідок дії води, вітру; гори руйнуються; торф і кам'яне вугілля утворилися з відмерлих рослин та ін.

Як зазначав К. П. Ягодовський, діалектико-матеріалістичне розуміння природи не приходить відразу. Як і все інше, воно розвивається, виховується, і ми повинні керувати цим процесом. Звичайно, розуміти діалектику природи навіть в елементарному вигляді можуть учні старших класів. Але підготовка до цього повинна розпочинатися з перших днів приходу дітей до школи.

Організовуючи спостереження дітей у природі, слід пояснити їм причини утворення опадів та деяких явищ природи. Краще усвідомити матеріал допоможуть досліди. Так, утворення дощу можна продемонструвати за допомогою такого досліду: вчитель підігріває колбу з водою, тримаючи над нею посудину, наприклад, блюдце з сумішшю снігу і солі.

Піднімаючись вгору і охолоджуючись від зіткнення з блюдцем, пара перетворюється на краплини води: починає капати «дощ». Веселку теж можна відтворити у досліді. Для цього треба, ставши проти сонця, розбризкувати воду за допомогою пульверизатора. Діти побачать у дрібнесеньких краплинах води кольорову гаму веселки. Учитель розповідає, що у минулому церковники пояснювали появу райдуги як особливий «знак божий».

У зв'язку із спостереженням можна ознайомити учнів із науковими дослідженнями в галузі метеорології, показати роль космічних супутників у прогнозуванні погоди. Дати завдання перевірити народні прикмети поліпшення чи погіршення погоди, що ґрунтуються на тривалих спостереженнях людей над закономірностями природи, водночас показати безпідставність марновірств. У цій роботі вчителю стане в пригоді книга Ю. Дмитрієва «Чому вірити, що перевірити?».

Розповіді про видатні досягнення радянського народу в освоєнні космосу допомагають дітям усвідомити, що людство успішно проникає в таємниці Всесвіту. «Побачити» Землю з космосу дітям допоможе ознайомлення з уривками з книг космонавтів. Так, при вивченні теми «Горизонт» у IV класі можна зачитати уривок із книги Берегового Г. Т. «Космос — землянам»: «...чітко видимі лінія горизонту і лінія розриву хмарності. Атмосфера на горизонті біля поверхні Землі яскраво-червона. Вище вона переходить у жовтогарячу, темно-синю, потім — світло-синю з плавним переходом у фіолетовий колір, а потім у чорний космос із міріадами яскраво освітлених, немиготливих зірок».

При вивченні корисних копалин слід пояснити, як вони утворилися, розповісти дітям, що мох сфагнум, з якого утворився торф, убиває мікробу.

Вивчаючи свійських тварин і культурні рослини, слід порівняти їх з їхніми дикими предками і підвести дітей до висновку, що людина своєю працею змінила природу тварин і рослин, вивела велику кількість продуктивних порід і сортів. Організовуючи роботу по вирощуванню сільськогосподарських рослин, треба включити елементи дослідництва, що забезпечить застосування знань учнів у їх практичній діяльності.


25.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!