Osvita.ua Вища освіта Реферати Педагогіка Громадянське виховання школярів. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Громадянське виховання школярів. Реферат

Виховання громадянина має бути спрямованим на розвиток патріотизму – любові до свого народу, до України. Важливою якістю українського патріотизму має бути турбота про благо народу

Кожному типу суспільства відповідає певний тип освітньої системи, характер педагогічних відносин. Тому розробка педагогічної теорії, проектування педагогічних систем і процесів можуть бути успішними лише завдяки чітким уявленням про те, на яких засадах базується взаємодія людини і держави, якого суспільства ми прагнемо, для життя в якій країні готуємо підростаюче покоління, від повторення яких помилок минулого його варто застерегти і що для цього потрібно зробити.

В 1991 р. Україна проголосила себе суверенною, незалежною, правовою, демократичною, соціальною державою. Це значить, що наша Батьківщина відмовилась від тоталітарного режиму з відсутністю свободи, насильством як засобом придушення вільнодумства і протесту, присвоєння державою громадських функцій, проникнення пануючої ідеології в усі сфери життя і почала розбудовувати принципово інше відкрите демократичне суспільство.

Суспільство, що ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини над інтересами держави і функціонує на засадах гуманізму, демократії, свободи, верховенства закону, соціальної справедливості, гарантує умови для росту добробуту народу.

Але, як свідчить наш дев’ятилітній досвід, між декларацією мети і реальним життям знак рівності поставити не можна. Сьогодні в Україні на фоні страшної економічної, соціальної та правової кризи катастрофічно збільшується кількість злочинів, скоєних молоддю та неповнолітніми, наркоманів, хворих на СНІД, туберкульоз, алкоголізм, психічні захворювання.

В чому ж причина цих негативних явищ? Чому так повільно і важко здійснюються демократичні реформи? Чому демократія забезпечує гідне життя людям цивілізованого світу, а в нас катастрофічно зростає кількість зубожілих і знедолених? Чому те, що на заході добре, в нас погано? На всі ці чому є одна відповідь. Не реально сьогодні заснути в тоталітарному суспільстві, а завтра проснутись в демократичному.

Формування правової демократичної держави можливе лише на основі розвинутого громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури громадян. Саме через громадянське суспільство розвивались більшість держав Західної Європи і США.

Громадянське суспільство – це система самостійних і незалежних від держави громадських інститутів і відносин, які забезпечують умови для реалізації прав людини, її інтересів і потреб, самореалізації окремих індивідів і колективів. Права, інтереси і потреби груп і індивідів виражаються і здійснюються через такі інститути громадянського суспільства як сім’я, профспілки, політичні партії, творчі об’єднання, кооперативи, соціальні рухи, органи самодіяльності та ін.

Базою громадянського суспільства є ринкова економіка. Духовна сфера громадянського суспільства передбачає дію закону, плюралізм в області ідеології, реальну свободу слова, друку, совісті, високий рівень політичної, моральної, правової культури.

Громадянське суспільство відрізняється від простого суспільства тим, що його члени через свої організації вміють законним цивілізованим способом відстоювати свої права, інтереси і свободи, не порушуючи миру і злагоди в суспільстві і одночасно зміцнюючи засади демократичної правової держави. З одного боку воно виступає як джерело опозиції держави, а з іншого – взаємодоповнює і розвиває її. В громадянському суспільстві обов’язки громадянина вищі за обов’язки президента.

Для посткомуністичних держав формування громадянського суспільства є сьогодні необхідною умовою їх переходу до ринку і правової державності. Спроба негайно ввести принципи правової держави ще до створення елементів громадянського суспільства з високим рівнем правової культури громадян не може увінчатись успіхами. В цьому ми мали нагоду переконатись на власному досвіді. Громадянське суспільство – одночасно і мета, і засіб громадянського виховання особистості.

Якщо вибір України пов’язаний з демократичними орієнтирами, то виховуючи юних громадян, необхідно мати досить чітке уявлення про права людини, суть громадянського суспільства, його специфічні риси, закономірності розвитку. Усвідомлення цього є вирішальною умовою переходу на нову парадигму громадянського виховання і освіти.

По-перше, тому що в умовах державотворчого процесу Україна декларована як суверенна, незалежна, демократична, правова і соціальна держава, а в повсякденному житті повсякчас порушуються права, свободи і соціальний захист громадян.

По-друге, тому, що як педагогічна наука, так і практика раніше головним завданням громадянського виховання вважали формування законослухняного громадянина, а про ознайомлення учнів із механізмами захисту своїх прав і інтересів ніхто не вів мови.

Перед школою, як соціальним інститутом постало завдання – виховання громадянськості особистості, громадян, які люблять свій народ, свою Україну, готові самовіддано захищати і розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу. При цьому вони мають людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну мораль, знають свої права і свободи і вміють цивілізованим шляхом відстояти їх, сприяючи громадянському миру і злагоді в суспільстві та дотримуючись законів.

Виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму – любові до свого народу, до України. Важливою якістю українського патріотизму має бути турбота про благо народу, сприяння становленню і утвердженню України як правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти незалежність Батьківщини.

З патріотизмом органічно поєднується національна самосвідомість громадян, яка базується на національній ідентифікації: вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією.

Одним з головних показників громадянської зрілості є збереження української мови, ґрунтовне володіння нею.

Важливе місце у змісті громадянського виховання посідає формування культури міжетнічних стосунків. Культура міжетнічних відносин – це реалізація взаємозалежних інтересів етносів, народностей у процесі економічного, політичного, соціального і духовного життя на принципах свободи, рівноправності, взаємодопомоги, миру, толерантності.

Культура міжетнічних стосунків має економічну, політичну, правову, духовну основи. Деформація цих основ призводить до конфліктних міжетнічних стосунків, проявів шовінізму та інших небезпечних для громадянського миру і злагоди ситуацій.

Культура міжетнічних стосунків проявляється у повазі інтересів, прав, самобутності великих і малих народів: у підготовці особистості до свідомого життя у вільному, демократичному суспільстві; готовності й умінні йти на компроміси з різними етнічними, релігійними групами заради соціального миру в державі.

Громадянське виховання має стимулювати також розвиток планетарної свідомості. Вона включає відчуття єдності й унікальності життя на Землі, повагу до всіх народів, їх прав, інтересів і цінностей; розуміння світу як єдності і різноманітності, в, які мусять мирно співіснувати, співпрацювати в умовах свободи, на засадах моральних ідеалів, гуманізації міжнародних стосунків, визнання головним пріоритетом права людини, націй і народів, постійної уваги до світових проблем.

Визначальною характеристикою громадянської зрілості як результату громадянського виховання є розвинена правосвідомість – усвідомлення своїх прав, свобод, обов’язків, ставлення до закону, до державної влади. Правосвідомість охоплює знання, почуття, волю, уяву, думку і сферу підсвідомого духовного досвіду особистості.

Основою правосвідомості особистості є усвідомлення, що головне завдання України як цивілізованої держави полягає в захисті соціальних інтересів, прав і свобод своїх громадян. Свобода і незалежність особистості є умовою безпеки і розквіту України. Тому ніхто не повинен бути поза системою захисту, турботи і сприяння. В той же час держава мусить гарантувати кожному реальну можливість працювати і творити за своєю вільною і творчою ініціативою. Права людини абсолютні, інтереси держави і суспільства відносні. Правова держава дотримується верховенства Закону, якому рівною мірою підкоряються всі його органи, а також громадські організації і окремі особи.

Для того, щоб захистити свої права, громадянин зобов’язаний добровільно дотримуватись чинних законів, знати не лише свої права, але й свої обов’язки.

Правова демократична держава, якою прагне стати Україна, передбачає, що її громадяни не лише добровільно дотримуватимуться чинних законів, але й конституційними методами боротимуться за нові, кращі закони.

Важливою складовою змісту громадянського виховання є розвиток політичної культури. Вона включає належну політичну компетентність, знання про типи держав, політичне влаштування суспільства, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему. Політична культура виявляється також у лояльному і водночас критично вимогливому ставленні людей до держави, її установ, органів влади, у здатності громадян брати участь у прийнятті рішень, які мають впливати на владу.

Громадянська зрілість підростаючого покоління включає бережливе ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною. Це ставлення проявляється в особистій причетності й відповідальності за збереження і примноження природних багатств, вироблення уміння співіснувати з природою, нетерпимості і безкомпромісній боротьбі проти губителів природи, усвідомленні особливостей і основних екологічних проблем навколишнього середовища.

Найважливішою складовою громадянської свідомості є моральність особистості. Вона включає гуманістичні риси, що являють собою єдність національних і загальнолюдських цінностей:

  • доброту;
  • увагу;
  • чуйність;
  • милосердя;
  • толерантність;
  • совість;
  • чесність;
  • повагу;
  • правдивість;
  • працелюбність;
  • справедливість;
  • гідність;
  • терпимість до людей;
  • повагу і любов до своїх батьків, роду.

Названі якості визначають культуру поведінки особистості.

Норми моралі полегшують сприймання норм правових, які, в свою чергу, сприяють глибшому усвідомленню моральних істин. Моральна свідомість дозволяє побачити і усвідомити ту межу моральної поведінки, за якою починаються аморальні і протиправні вчинки. Високоморальна свідомість стимулює соціально ціннісну поведінку, застерігає від правопорушень.

Значне місце у змісті громадянського виховання посідає формування культури поведінки особистості, що виявляється у сукупності сформованих соціально значущих якостей особистості, заснованих на нормах моралі, закону, вчинків людей. Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, а з іншого – засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини.

Важливою складовою змісту громадянського виховання є розвиток мотивації до праці, усвідомлення життєвої необхідності трудової активності, ініціативи, підприємництва, розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв’язання, готовності до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентноздатності й самореалізації особистості в ринкових відносинах. Усвідомлення працьовитості як високої моральної цінності є одним з найсуттєвіших свідчень громадянської позиції людини, її суспільної значущості.

Очевидно, що для реалізації цих глобальних завдань необхідна система роботи, яка б охоплювала і навчальну, і позаурочну діяльність педагогів, школярів, батьків, громадськості, науки, засобів масової інформації, суду і прокуратури, центрів зайнятості і здоров’я, соціальної служби та інших державних інститутів.

Система громадянського виховання визначається науковими уявленнями про структуру громадянської особистості в демократичному суспільстві. Її базовим компонентом є громадянська освіта: загальне знайомство з правовими основами держави, зі своїми правами, свободами і обов’язками, видами права і нормами, які регулюють відносини людей на основі закону, моральні та політичні знання.

Громадянська освіта школярів розпочинається вже в першому класі в процесі навчання. Важливе місце в молодших класах посідає тема Вітчизни. Учителі розповідають учням про нашу рідну Україну, її минуле, сучасне і майбутнє. Знайомлять з гербом, прапором, гімном – символами незалежної суверенної держави. Прищеплюють навички дисциплінованості. Дають уявлення про мораль і право. Навіть використовуючи ігри та казки «Колобок», ”Попелюшка”, “Івасик-Телесик”, “Казка про царя Салтана” та ін. У школярів збуджується інтерес до прав людини, виховується почуття справедливості, відповідальності, товариськості, колективізму, співпереживання, неприйняття зла, людської гідності.

Подальший ефективний розвиток громадянської освіти школярів відбувається в процесі вивчення предметів гуманітарного та природничого циклів, а також на уроках правознавства. Оскільки в одному повідомленні неможливо розкрити всю систему правового виховання, зупинимось на висвітленні позаурочної правовиховної діяльності.

Як показала практика, забезпечити високий рівень громадянськості лише в процесі навчання надзвичайно важко. Виховання громадянина-патріота незалежної України потребує цілісного особисто зорієнтованого підходу, який передбачає забезпечення динамічного, гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання в процесі навчання і позакласної роботи на основі гуманістичного осмислення єдності внутрішнього світу особистості, взаємозв’язків загальнолюдських цінностей та індивідуальної неповторності, поваги до прав дитини.

Сила виховного впливу залежить від того наскільки він індивідуальний для розкриття духовного потенціалу особистості і виховання правової культури. Тим більше, що різним школярам потрібен не однаковий час для того, щоб обдумати ситуацію в країні, перебудувати свою свідомість, знайти своє місце в житті. В темпах такої перебудови проявляється особистість, рівень її правової вихованості. Тому в системі правової діяльності індивідуальна робота з вихованцями займає пріоритетне місце.

Для успішної реалізації завдань громадянського виховання школа має діяти як відкрита система, органічно пов’язана з життям суспільства, яка взаємодіє з батьками, громадськістю, соціальними інститутами, наукою. А орієнтація на завтрашній день суспільства і разом з тим забезпечення духовно багатого, повнокровного буття школярів сьогодні – один з найважливіших аспектів особистісно зорієтованого цілісного підходу до громадянського виховання і його зв’язку з життям.

Ефективності громадянського виховання школярів сприяла система учнівських клубів за ітересами:

  • 1-3 кл. — Клуби “Всеумійка”, “Чомусик”, “У світі казки”, “Ми”;
  • 4-5 кл. – “Любителі природи”, “Театральний”, “Пізнай себе”;
  • 6 кл. – “Дивосвіт”, “Веселий олівець”, “Особистість”;
  • 7 кл. – “Є проблеми”, “Юні інспектори дорожнього руху”, ”Повір у себе”;
  • 8 кл. – “Ерудит”, “Юні пожежники”, “Відродження”;
  • 9 кл. – “Історичний”, “Берегиня”, “Туристичний”, “Злагода”;
  • 10 кл. – “Імідж”, “Злагода”, “Лелеченька”;
  • 11 кл. – “Орієнтир”, “Духовність”, “Злагода”.

Синтезуючим центром розвитку духовно осмисленого громадянського виховання став патріотичний клуб “Злагода”, призначений для учнів 9-11 кл.

Завдання клубу “Злагода”:

  • Розвивати почуття ідентифікації себе з українським народом;
  • Формувати готовність жити в цій країні, пов’язати свою долю з її долею, активно самореалізовувати себе;
  • Виховувати почуття любові і відданості своєму народу, Україні і вміння служити їй на шляху становлення суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою;
  • Формувати повагу до Конституції і безперчне виконання норм Закону;
  • Поглиблювати суспільно-політичні, моральні, правові, економічні знання, які сприяють розвитку когнітивного компоненту правової культури;
  • Виробляти практичне уміння цивілізованим шляхом відстоювати свої інтереси, права і свободи;
  • Навчати старшокласників давати аналіз суспільно-політичних подій в країні і за рубежем; визначати, висловлювати, аргументувати і захищати свою позицію в ставленні до даних подій;
  • Стимулювати розвиток гуманних якостей особистості школяра.
  • Розвивати ініціативу, готовність до чесної праці, підприємництва та соціальної творчості на благо національного відродження України, її розквіту.

Найважливішим компонентом в діяльності клубу “Злагода” є практична громадська діяльність старшокласників, яка проводиться в певній системі і послідовності з врахуванням тих знань, які школярі отримують на уроках та засіданнях клубу. Громадська діяльність членів клубу спрямована, перш за все, на виховання патріотизму усіх учнів в школі. А члени клубу проходять школу лідерів, які так необхідні для розбудови нової України.


18.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!