Osvita.ua Вища освіта Реферати Педагогіка Українська сім’я: роль батька. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Українська сім’я: роль батька. Реферат

Роль батька у виховному процесі звичайно обмежувалася в українців функцією покарання. Виступаючи дисциплінуючим вектором виховання, годувальник-батько сприймається дитиною значною мірою відчужено. Дитина мусить, скоряючись силі, слухатися, але внутрішньо протестує, прагне вирватися з-під батьківської влади

“Батько" - слово, що його вимовляємо з повагою, любов'ю та ніжністю, усвідомлюючи його відповідальну роль в сім'ї та вихованні дітей.

"Вся сім'я вмісті й душа на місці". Так твердить тисячолітня народна мудрість, котру важко заперечити, беручи до уваги все бачене, прочитане, розказане чи стверджене. А сім'я у вужчому розумінні - це батько, мати і діти, які живуть разом. Крім того, з давніх здавен у кожному суспільстві - це первісний осередок багатьох людських відносин - духовних, моральних, господарських, психологічних, естетичних і, звичайно, виховних, якого гараздом, ладом і порядком завжди турбувався батько.

Батько був тим, який прикладом свого обов'язку, відповідальності, зрозуміння, терпеливості та пошани вирядив своїх дітей у життєву мандрівку сильними, непохитними у своїх переконаннях особистостями. Все це здійснено, коли батько займав в сім'ї своє належне місце - голови родини, що разом у злагоді з матір'ю творили оте первісне в суспільстві родинне вогнище, котре стало підвалиною роду, племені, народу і суспільства.

Від початків існування батько був головою сім'ї, другом і приятелем матері та опікуном-постачальником дітей. В українському народі батько завжди займав первісне місце в родині. Він був її оборонцем і заступником перед всякими негараздами. На прикладі батька, його розумних рішень, порад і прадідних звичаїв, у співпраці з матір'ю, виховувались діти. У наш сьогоднішній бурхливий час нам приходиться бути свідками того, що важливе становище і роль батька починає зникати, а з тим втрачаються дуже цінні не тільки виховні, але й моральні елементи в сім'ї.

Стаємо очевидцями занепаду родини, котра з втратою провідної ролі батька губить свої тверді основи та позбувається моральних вартостей, а це в першу чергу негативно відбивається на дітях і дуже часто призводить до трагічних наслідків. Батько, котрий завжди був охоронцем сімейних підвалин, залишає родину, а та в свою чергу втрачає стабільність і утворюється розлад, валяться стіни родинного затишку й утворюється хаос, який важко привести до будь-якого нормального стану.

Численні дослідження свідчать, що батьки, які брали своїх дітей на руки відразу після їх народження, і надалі частіше граються з ними та більше піклуються про них. Ця нова для чоловіка роль турботливого батька сприятливо позначається на розвиток немовляти та загальній атмосфері родинного життя.

За результатами одного дослідження немовлята, у чиєму вихованні активну участь брали батьки (татусі), отримали вищі оцінки за тестами моторного й розумового розвитку, ніж ті, ким опікувалися переважно мами. Інше дослідження довело, що такі малюки виростають більш чуйними у соціальному плані, між чоловіком і дружиною виникає менше суперечок, спостерігається єдність цілей і злагода у прийнятті рішень. (Оцінюючи ці дані, слід зауважити, що батьки, які з перших днів прагнуть брати активну участь у спілкуванні зі своїми дітьми, імовірно, й за іншими параметрами відрізняються від тих, хто не намагається встановити різні контакти з дитиною).

У будь-якому випадку, ставлення батьків до немовлят дуже відрізняється від ставлення матерів. Як правило, батьки граються з дітьми, тоді як матері, зазвичай, купають, сповивають і годують їх. Навіть піклуючись про дитину, батьки зберігають ігрову манеру. Крім того, стиль гри у батька й матері дуже відрізняється. Батьки схильні гратися енергійніше: вони підкидають малят у повітря, рухають їхніми руками й ногами, гойдають їх на коліні. Матері ж поводяться з дітьми обережніше, ніжно розмовляють, наслідуючи їхнє агукання, тощо. З раннього віку малята, дивлячись на батька, тягнуться до нього, очікуючи задоволення, мовляв, “якщо татко тут, будемо гратися”.

Батьки, у яких виникли міцні емоційні зв'язки з немовлятами, чуйні до потреб та інтересів своїх дітей і в майбутньому та мають на них більший вплив. Діти частіше дослухаються до їхньої думки і наслідують їх.

Роль батька у виховному процесі звичайно обмежувалася в українців функцією покарання. Виступаючи дисциплінуючим вектором виховання, годувальник-батько сприймається дитиною значною мірою відчужено. Дитина мусить, скоряючись силі, слухатися, але внутрішньо протестує, прагне вирватися з-під батьківської влади. Постать батька асоціюється з владою, причому з владою як джерелом насильства. У дорослому віці людина на підсвідомому рівні репродукує негативні настанови, які сформувалися у дитинстві

Про важливість ролі батька в родині годі. Однак преважливим є підкреслити його місце та вплив у сім'ї, по його ж сліду в житті йдуть діти. Важливість ролі батька давня як світ Божий, але історія введення цього свята в Америці не дуже довга. Почалося все у штаті Вашингтон, коли вдячна дочка Сонора Луїза Смарт-Додд, одна із шістьох, що залишились пів сиротами після смерті матері, за своє повне любові та життєвої снаги виховання в окремий спосіб хотіла віддячити батькові Вільямові Смарту.

Ставши дорослою вона в 1909 році запропонувала, щоб окремим днем вшанувати її батька в червні, місяці його дня народження. Перший День Батька відзначено вже 19 червня 1910 року в місцевості Спокейн у штаті Вашингтон. У 1924 році Президент Кальвін Кулидж також схвалював пропозицію, щоб це свято стало державним. Та тільки в 1966 році Президент Ліндон Джонсон офіційно проголосив День Батька державним святом, призначивши його святкування на третю неділю червня.

З належною шаною і вдячністю у його день складемо батькові подяку за всі його труди і зусилля, що їх він віддав своїм дітям, щоб зростали гідними, чесними людьми, корисними Богові, своїм рідним і народові. Це ж завдяки трудам і опіці батька розвивалися і виховувались діти в добробуті, гаразді, злагоді й любові. Однак найперше серед наших бажань здоров'я, щастя, радості та добра побажаймо, щоб Всевишній скріпив місце і роль батька в родині.


18.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!