Osvita.ua Вища освіта Реферати Педагогіка Розробка уроку-лекції на тему: «Конституційні обов’язки громадян». Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Розробка уроку-лекції на тему: «Конституційні обов’язки громадян». Реферат

У рефераті подано розробку уроку-лекції на тему: «Конституційні обов’язки громадян», метою якого є ознайомлення учнів з предметом обговорення

Тип заняття: урок-лекція

Мета заняття: познайомити з конституційними обов'язками громадян України.

Наочний матеріал: Конституція України.

Хід заняття

Вчитель: Подумайте і дайте відповідь

Підберіть два-три словосполучення зі словом “обов’язок”, що відображають реальну ситуацію вашого життя, є для вас звичними (наприклад, я завжди прибираю свою кімнату – це мій обов’язок)

Чи завжди ви виконуєте ваші обов'язки? Чому?

Чи є виконання обов'язків важким для вас? Чому?

Поясніть, чи є обов'язки обмеженням ваших прав, чи ні? Чому?

Лекційний матеріал

Права людини не є абсолютними, безмежними. Межею здійснення власних прав і свобод є права інших осіб. Ця межа схарактеризована в статті 68 Конституції України, як обов'язок кожного не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Його дотримання - запорука того, що люди зможуть здійснювати свої права, і таким чином задовольняти свої потреби та інтереси. Однак уявлення про те, де “починаються” права інших, у різних людей часто не співпадають, адже поряд з однаковими у всіх членів суспільства інтересами, існують інтереси групові та індивідуальні, а розуміння того, як їх задовольнити, нерідко суттєво відрізняється.

Важливим елементом взаємодії держави, права і особи виступають конституційні обов’язки. В обов’язках виражаються як особисті, так і загальні інтереси. Під конституційними обов’язками розуміють такий тип поведінки людини, здійснення якого забезпечує нормальне життя суспільства і держави. Їх небагато, але кожен з них має дуже велике значення. Причому, в залежності від змісту, деякі обов’язки є обов'язками кожної людини, що проживає в Україні, інші – тільки громадянина України (наприклад, захист Вітчизни).

Важливим обов’язком громадянина України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65). Конституція України закріплює обов'язок кожного/кожної не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки (ст. 66). Кожний громадянин або громадянка зобов’язані сплачувати податки і збори (ст.67). Важливим обов'язком громадянина і громадянки, як і кожної особи, яка проживає в Україні є неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Основні обов'язки громадян закріплює Конституція України. Умовно їх можна кваліфікувати по групах. У сфері економічного й соціального життя — це обов'язки сплачувати податки і збори, подавати декларації про свій майновий стан і доходи, зберігати природу і охороняти її багатства. У царині культурної діяльності громадяни несуть обов'язки з охорони історичних пам'яток та інших культурних цінностей, повинні відшкодовувати завдані ними збитки.

До обов'язків у сфері суспільно-політичного життя належать обов'язки додержуватися Конституції та законів України; оберігати інтереси держави і сприяти зміцненню її могутності й авторитету; захищати Батьківщину, служити у Збройних Силах України; поважати національну гідність інших громадян. У царині особистої та індивідуальної свободи серед обов'язків громадян України — необхідність поважати права та законні інтереси інших осіб.

Стаття 23 Конституції України, закріплюючи право людини на вільний розвиток своєї особистості, наголошує, що такий розвиток забезпечується виконанням обов'язків усіма членами суспільства.

Кожен громадянин повинен неухильно додержуватися Конституції та законів України, поважати права і свободи інших (ст.68 Конституції України), не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати збитки (ст.66), шанувати державні символи України (ст.65), сплачувати податки, щорічно подавати декларації про майновий стан та доходи (ст.67 Конституції України).

За Законом України "Про оборону" від 6 грудня 1991 р., оборона України - справа усього народу. Обов'язок громадян щодо захисту Вітчизни закріплений у статті 65 Конституції, а також у Законах України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу" від 25 березня 1992 р. та "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12 грудня 1991 р.

Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 р. складається з 9 глав (44 статті).

Глава І. Загальні положення. — Загальний військовий обов'язок означає:

  • підготовку громадян до військової служби;
  • приписку до призовних дільниць;
  • призов на військову службу;
  • проходження служби;
  • виконання військового обов'язку в запасі;
  • дотримання правил військового обліку.

Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:

  • допризовники — особи, які проходять допризовну підготовку;
  • призовники — особи, які приписані до призовних дільниць;
  • військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;
  • службовці, які проходять альтернативну службу;
  • військовозобов'язані, які перебувають у запасі.

Установлюються такі види військової служби:

  • строкова служба;
  • військова служба за контрактом.

Глава ІІ. Підготовка громадян до військової служби. — Вона криє в собі:

  • допризовну підготовку юнаків;
  • підготовку призовників із військово-технічних спеціальностей;
  • підготовку до вступу до військово-навчальних закладів;
  • військову підготовку студентів вищих навчальних закладів;
  • фізичну підготовку;
  • лікувально-оздоровчу роботу;
  • підвищення рівня загальноосвітньої підготовки;
  • вивчення державної мови;
  • патріотичне виховання.

Глава ІІІ. Приписка громадян до призовних дільниць. — Має на меті взяття юнаків на облік, визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби та ін. її проводять районні (міські) військові комісаріати за місцем проживання громадян, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Громадяни, приписані до призовних дільниць, вважаються призовниками.

На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років. Призов проводиться на підставі Указу Президента двічі на рік.

Глава ІV. Проходження військової служби. — Строки військової служби:

для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову службу, — 24 місяці (для осіб, які мають вищу освіту, — 12 місяців), за контрактом — 3 роки;

  • для прапорщиків і мічманів — не менш як 5 років;
  • для офіцерів — від 5 до 10 років за першим контрактом;
  • для офіцерів, призваних із запасу, — 2 роки, а для тих, які добровільно вступили на службу із запасу, — не менш як 3 роки.

Звільнення з військової служби здійснюється:

  • в запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі та за станом здоров'я придатні до військової служби;
  • у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані непридатними за станом здоров'я до військової служби.

Глава V. Служба в запасі.

Глава VІ. Військовий облік військовозобов'язаних і призовників. — Військовий облік проводиться за місцем проживання і поділяється на загальний та спеціальний (військовозобов'язані, які бронюються за організаціями на період мобілізації), персонально-якісний (покладається на військові комісаріати) та персонально-первинний (покладається на органи місцевого самоврядування, де немає військових комісаріатів).

Глава VІІ. Призов у разі мобілізації. Демобілізація. — Загальна або часткова мобілізація оголошується Президентом України з метою запобігання воєнному нападові. Демобілізація проводиться за Указом Президента.

Глава VІІІ. Відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу. — Посадові особи державних органів та громадяни, винні в порушенні законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу, несуть установлену Законом відповідальність.

Глава ІX. Заключні положення. — Фінансове і матеріальне забезпечення військового обов'язку і проходження військової служби проводиться за кошти державного бюджету. Виконавчо-розпорядчі органи зобов'язані забезпечити військові комісаріати необхідними засобами для призову.

Крім того, у статті 51 Конституції України проголошений обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття та обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Більш докладно взаємні обов'язки батьків та дітей врегульовані у Кодексі про шлюб та сім'ю.

Хотілося б зазначити, що другий розділ Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" в цілому відповідає світовим та європейським стандартам з прав людини. Але не слід забувати, що потрібне не тільки проголошення прав і свобод, але й наявність механізму їх реалізації, який існує сьогодні далеко не для всіх закріплених в Конституції прав.

Подумайте і дайте відповідь

Як ви думаєте, що є більш важливим – здійснювати свої права чи виконувати свої обов'язки?

Наведіть приклади.


17.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!