Osvita.ua Вища освіта Реферати Педагогіка Засоби та різновиди морального виховання дітей. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Засоби та різновиди морального виховання дітей. Реферат

Фізична праця, як один із засобів морального виховання дітей. (К.Д. Ушинський). Професійна орієнтація молоді. Підготовка учнівської молоді до захисту Вітчизни

Фізична праця, як один із засобів морального виховання дітей. Основними методами і способами морального виховання дітей і молоді Ушинський вважав переконання, запобігання неправильній поведінці, педагогічний такт.. учителя та заохочення і покарання, але не тілесні, особистий приклад учителя, а також батьків "і старших, правильний режим, навчання тощо. Але, найкращим засобом морального виховання, на його думку, є фізична праця, за допомогою якої формуються кращі моральні якості дітей і молоді, але з умовою правильного поєднування її з працею розумовою.

У своїй статті «Праця в її психічному і виховному значенні» Ушинський вказував на велике значення фізичної праці не тільки у вихованні дітей та молоді, а й у розвитку суспільства взагалі. «Виховання, якщо воно бажає щастя людині, — писав Ушинський, — повинно виховувати її не для щастя, а готувати до трудового життя». Виховне значення фізичної праці, в тому числі і для морального виховання дітей, він розумів конкретно, виходячи з практики завдань школи і сім'ї: самообслуговування дома і в школі, допомога батькам по господарству, праця в саду і на городі, допомога вчителям у виготовленні наочного приладдя і т. ін. Привчаючи дітей до праці, слід виховувати у них уміння долати труднощі, водночас стежити за тим, щоб діти не перевтомлювались, діставали насолоду від фізичної праці.

Праця людини, писав Ушинський, також необхідна для її душевного здоров'я, як чисте повітря для її фізичного здоров'я. Без праці людина не може йти вперед, не може і залишатися на одному місці, вона буде йти назад: «Праця — не гра і не забава; вона завжди серйозна і важка». У питаннях морального виховання людей, зокрема в процесі їх фізичної праці, Ушинський допускав і помилки, Особливо в перший період своєї педагогічної діяльності: деякі питання моралі й етики розглядав з точки зору релігійності та ідеалізації патріархальних відносин; вірив у можливість перевиховання і морального вдосконалення людей в процесі їх трудової діяльності, не змінюючи при цьому суспільного ладу.

Професійна орієнтація молоді. Сучасній молодій людині досить складно здійснити вибір професії з урахуванням покликання, нахилів, здібностей через, те що варіантів вибору кар'єри у сучасному суспільстві досить багато, а молоді люди ще не достатньо орієнтуються в особливостях різних професій. Крім того останнім часом у школах послабилася робота з профорієнтації учнів, занепадають навчально-виробничі комплекси, втрачаються зв'язки з виробництвами, що негативно впливає на професійне спрямування та самоусвідомлення молоді. Профорієнтація стала проблемою тільки навчальних закладів, які хочуть заповнити абітурієнтами свої державні місця, а тим паче контрактні.

Проте не тільки у старшокласників виникають труднощі у визначенні своїх задатків та здібностей для реалізації професійної кар'єри, дорослі і практично вже сформовані спеціалісти досить часто не можуть адекватно підійти до цього питання. Тому виникла проблема створення ефективної методики професійної орієнтації незайнятого населення та перевірки кваліфікації працюючих. Отже постає питання ефективного, інтерактивного, кваліфікованого професійного консультування широкого кола населення.

З питанням профорієнтації та проф. консультування пов'язана проблема нестачі кваліфікованих спеціалістів, справжніх майстрів своєї праці, бо молодь шукає легкі способи заробітку, почасти не враховуючи свого професійного самоусвідомлення, а робітники старшого покоління, як правило, недостатньо працездатні.

Наукові дослідження з педагогіки та психології, соціології та економіки, а також повсякденна практика переконують, що якщо людиною професія обрана за власним покликанням, особистісними нахилами та здібностями, то її праця стає джерелом натхнення, приносить задоволення і радість, а також найбільшу користь нашому суспільству, яке стоїть перед проблемою розбудови державності та економіки. Вибір професії передбачає такі питання:

  • ким бути;
  • до якої соціальної групи належати;
  • який стиль життя вибрати;
  • які цілі визначити для себе в майбутньому. Процес вибору професії характеризується багатомірністю. Для правильного, адекватного вибору випускнику школи слід провести велику внутрішню роботу:
  • необхідно проаналізувати свої ресурси (інтереси, здібності, особливості особистості);
  • довідатися і прийняти вимоги професії, що обирається;
  • усвідомити потенційні невідповідності власних здібностей і особливостей професій і оцінити можливість чи неможливість корекції цих невідповідностей.

У світі існує величезна кількість професій, вони охоплюють різні сфери людської діяльності, постійно змінюються разом із розвитком суспільства, науки і техніки, але при цьому багато професій зберігають свої головні ознаки і супроводжують людство протягом сторіч. Тому так важливо правильно описати професію, виділити в ній найбільш істотні особливості, що можуть показати людині, яка вибирає рід діяльності, підходить вона для нього чи ні. У науці і практиці професійної орієнтації було багато спроб опису і класифікації професій:

  • за характером праці (фізична чи розумова);
  • за предметом праці;
  • за ознакою матеріального виробництва (професії виробничої сфери та професії невиробничої сфери);
  • за професійними областями;
  • за вимогами, що ставляться до працівника;
  • за ступенем самостійності в праці;
  • за напруженістю праці і т.п.

Чим більше ознак враховується при виборі професії, чим більше вони стосуються психологічних, внутрішніх якостей людини, тим більш успішним буде вибір.

Підготовка учнівської молоді до захисту Вітчизни. На сучасному етапі становлення правової демократичної держави та інтеграції України до загальноєвропейського співтовариства дедалі більшої гостроти набуває проблема відтворення в суспільстві духовної, високоморальної особистості - творця власного майбутнього, гуманіста, громадянина - патріота України. Адже зміцнити і розвинути демократичну правову державу, яка ввійшла б повноправним суб’єктом до європейської спільноти можуть громадяни, які люблять свій народ, свою Україну, готові самовіддано захищати й розбудовувати її, які мають людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну моральність, знають свої права і свободи та вміють цивілізовано відстояти їх, сприяючи громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Сьогодні з певністю можна констатувати: масовий громадянський супротив молоді на майдані Незалежності в Києві в листопаді – грудні 2004 р. був не випадковим. Це значною мірою результат громадянського виховання, адже педагоги України останні 10 років не просто засівали зерна свободи в душі підростаючого покоління. Вони були переконані, що виховання компетентного громадянина – патріота з демократичною свідомістю, становлення його патріотизму, має стати центральним нервом всієї діяльності школи.

Як засвідчив досвід, ефективним засобом емоційного впливу на виховання підлітків та старшокласників патріотичних почуттів можуть стати уроки громадянськості.

Називати їх можна по – різному: „ Я - громадянин європейської держави Україна”, „Україна держава європейська”, „Наша мета - суверенна і незалежна, демократична, правова, соціальна Україна”, „ В європейській Україні – наша доля, життя і майбутнє”.

Завдання таких уроків – розвивати почуття ідентифікації себе з українським народом, виховувати готовність жити в України, розвивати почуття любові до свого народу і держави, відповідальності перед ними і вміння служити Батьківщині на шляху демократичного становлення та інтеграції до європейського співтовариства, формувати повагу до Конституції і виконувати норми Закону, акцентувати увагу на необхідності оволодіння вміннями цивілізовано відстоювати свої права, поглиблювати суспільно – політичні, моральні й правові знання школярів, які сприяють розвитку когнітивного компонента патріотизму і стимулювати розвиток гуманних якостей учнів; залучати юнаків і дівчат до етичної культури на основі національного підґрунтя, що спираються на порівняльний аналіз різноманітних етнокультурних модусів, які становлять базу національної самосвідомості особистості, її полі культурологічної рефлексії та культури міжетнічних відносин.

Уроки громадянськості у старших класах мають допомогти учням усвідомити, що в 1991 р. найбільша в Європі країна людським волевиявленням проголосила себе суверенною, незалежною, правовою, демократичною, соціальною державою. Але як засвідчив 14 – річний досвід, між декларацією і реальним життям знак рівності поставити не можна

Старшокласники мають задуматись щодо причин цих негативних явищ. Учитель має підвести юнаків і дівчат до висновку, що формувати правову демократичну державу в посткомуністичному просторі можна лише на основі розвинутого громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської самосвідомості, моральної і правової культури громадян. З одного боку воно є джерелом опозиції держави, а з іншого – взаємодоповнює і розвиває її.

Надзвичайно важливо донести до старшокласників, що існує пряма залежність між державою і людиною. Людина не зможе змінювати світ у позитивному плані, якщо не змінить себе, свою свідомість, не стане людянішою, відповідальнішою. Без розвинутої громадянськості, патріотизму, гуманістичної моральності не може бути ні вільної особистості, ні добробуту українського народу, ні правової України, ні рівноправної інтеграції до європейського співтовариства.

Учням доцільно нагадати, що правова держава, якою прагне стати Україна, передбачає не лише добровільне додержання діючих законів, а й розробку конституційними методами нових, кращих законів. Виконання діючих законів є обов’язковим для всіх. Це єдиний спосіб підтримати правопорядок і водночас залишитися вільною людиною.

На уроках громадянськості важливо підкреслити, що патріот сьогодні – це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі і помилки, нерозв’язані проблеми, розуміє суспільно-політичну ситуацію в країні й світі. Патріот - це той, хто розуміє, що просто так ніхто свободи і прав не роздає, їх потрібно взяти самому.

Урок має активізувати учнів до громадської діяльності, оволодіння вмінням відстоювати свої права, бо від цього залежатиме їхнє майбутнє життя. Також перший урок має дати учням знання про те, що чекає їх після закінчення школи.

Урок громадянськості 1 вересня варто провести у формі мітингу підтримки демократичних реформ, незалежної, суверенної, правової, демократичної соціальної України, розвиненого громадянського суспільства, які мають забезпечити гідне життя громадянам, гарантувати додержання прав і свобод на основі рівності всіх перед законом.

Нехай основні ідеї демократії і свободи прозвучать з уст самої молоді, запрошених авторитетних гостей, педагогів державною українською мовою, бо без мови немає народу, а без народу немає держави.

Науковці Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О.Сухомлинського підготували рекомендаційний бібліографічний список „Україна – держава європейська”, який допоможе у проведенні першого уроку громадянськості в старших класах шкіл. До нього включено описи книг, статей з наукових збірників і періодичних видань України та Російської Федерації за останні 10 років, що знаходяться у фондах ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського. Список розрахований на педагогічних працівників, бібліотекарів, студентів педагогічних ВНЗ, учнів.

З метою вироблення готовності підростаючого покоління до служби в Збройних Силах України широко використовуються різні форми військово-патріотичної роботи. У школах, ліцеях, професійно-технічних училищах для молоді проводяться бесіди на військово-технічні теми, створюються стрілкові, автомобільні, авіамодельні, радіотехнічні клуби.

Майбутнє України формується сьогодні у роботі з учнівською молоддю, яка в майбутньому буде виконувати свій конституційний обов’язок строкової та контрактної служби. А тому Указ Президента України “Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва” має надзвичайно велике значення для підготовки допризовників до служби в Збройних Силах України.

Закладена в Указі підтримка взаємодії Українського козацтва з державними органами щодо підготовки молоді до служби в армії, організації фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи сприятиме, на нашу думку, реалізації могутнього ідеологічного потенціалу Українського козацтва й утвердження серед допризовників таких позитивних рис, як хоробрість, стійкість, твердість характеру, любові до України.

Сумніву немає, що основним завданням міжнародної добровільної, незалежної, добродійної оборонно-спортивної національно-патріотичної громадської організації “Українське козацтво” є сприяння підготовці учнівської молоді до військової служби, військовому вишколу, мобілізація її на вивчення військової справи, відродження національно-духовних скарбів великої козацької доби.

Українське козацтво займається підготовкою нового покоління в дусі українського козацького лицарства, втіленням у життя української національної ідеї, відданості українському народу.

Треба визнати, що козацтво сприяє відродженню бойових умінь, спортивних змагань, вивченню допризовниками життєписів видатних діячів національно-визвольного руху.

Також цьому мають сприяти як державні заклади, так і суспільні організації такі як “Пласт”, “Січ”, “Луг”, “СУМ”, “Тризуб”, “Козацька республіка”, “Сокіл”, “Джура”, та багато інших, які мають вносити свій вклад у мобілізацію молоді до захисту Вітчизни, виховання її в дусі любові до України.

Список літератури

1.     Беденко М.В. Держава та Конституція в очах дитини: Для позаклас. читання /М.В.Беденко. – Вінниця: Континент-Прим, 1996. – 32 с.: іл.

2.     Конституція України і основи правознавства в школі: Кн. для вчителя /За ред. І.Б.Усенка. – К.: Укр. центр правн.студій, 1999. – 357 с.

3.     Курилів В.І. Методика викладання історії: Навч. посіб.: Курс підвищ. кваліф. вчит. історії / В.Курилів. – Л., Торонто: Світ, 2003. – 248 с.: іл. – Бібліогр.с.246-247.

4.     Марченко М. Як жити у демократичній державі?: [Урок громадянознавства] /М.Марченко //Історія України. – 2001. – Жовт. (№39). – С.9-10.

5.     Савка О. Україна - незалежна, демократична, правова держава / О.Савка // Історія України. – 2002. – Квіт.(№13). – С.10.

6.     Савка О. Цифрові показники Конституції України: На допомогу вчителю правознавства /О.Савка //Історія України. – 2003. – Січ.6.

7.     Закон України “Про позашкільну освіту” //Освіта України.-2000.-№31- 2 серпня. - С.8


08.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!