Osvita.ua Вища освіта Реферати Педагогіка Підготовка учнів до сімейного життя: статеве виховання. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Підготовка учнів до сімейного життя: статеве виховання. Реферат

Для чого людині потрібна сім`я та джерела сімейної злагоди. Сексуальне виховання наших дітей. Соціалізація статевої поведінки. Послідовність прояву ознак пубертатного розвитку в обох статей. Періодизація вікових етапів психосексуального розвитку дитини

Для чого людині потрібна сім`я та джерела сімейної злагоди. Спробуймо запитати в різних людей, для чого людині потрібна сім'я? Відповіді будуть різними: для продовження роду, щоб створити умови для виховання дітей, для відпочинку, відновлення фізичних і духовних сил...

Маючи однакові об'єктивні умови для створення сім'ї, подружні пари не однаково будують сімейне життя, по-різному виховують дітей. Справді, чим відрізняються щасливі сім'ї від нещасливих? Насамперед взаєморозумінням, взаємо підтримкою, взаємоповагою в родині. Чи гарантує шлюб, основою якого є ціпка кохання двох, міцність сім'ї? Мабуть, ні. Адже серед новостворених сімей майже кожна друга кризова. Здається, ще вчора бажали довгих років сімейного щастя і низку дітей, а сьогодні слухається діло про розлучення.

Ще недавно молодята присягали одне одному: “З тобою на край світу, тільки смерть розлучить нас”. А незабаром однією сім'єю стає менше, а нещасливою дитиною, що зростатиме без батька, більше.

Де джерела сімейної злагоди, звідки приходить нещастя? Згадаємо слова Л.М.Толстого про те, що всі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива нещасна по-своєму.

Що об'єднує щасливі сім'ї? Для з'ясування цього питання психологи провели своєрідне соціологічне дослідження. Що допомогло уберегти кохання від руйнівних сил повсякденного буття, які особистісні риси чоловіка і дружини сприяли зміцненню сім'ї? Як показали результати опитування, на п'єдесталі шани виявилися насамперед такі якості, як терпимість, поступливість, чуйність, уміння прийти на допомогу, винахідливість. Цікаво, що на останньому місці в шкалі значущих рис характеру виявилися такі, які, на перший погляд, здаються суто сімейними – економність, господарчі навички, зовнішня привабливість

Чого не вистачає кризовим сім'ям, навіть тім, які ще не обтяжені батьківськими обов'язками, щоб зберегти сімейне вогнище? Насамперед терпіння, уміння поважати звички, інтереси один одного, поступливості, доброти, культури поведінки і спілкування, норми яких у сучасних сім'ях грубо порушуються, - твердять психологи, що працюють консультантами в службі сім'ї.

Коли ж формуються в людини якості, риси характеру, потрібні для щасливого подружнього життя? Звичайно, до одруження, у дитячі та юнацькі роки, коли інтенсивно розвиваються свідомість і самосвідомість особистості, засвоюються ролі дівчини і хлопця, жінки та чоловіка. У новостворену сім'ю морально – психологічні установки, пов'язані з виконанням статевих ролей, привносяться, так би мовити, у “готовому” вигляді, по-різному впливаючи на зміцнення чи ослаблення родинного фундаменту.

Чи замислюються молоді над тим, що шлюб висуває підвищені вимоги до людських якостей? Чи пам'ятають про це їхні батьки?

Чому розмову про статеве виховання дітей, підготовленість до шлюбу юнацтва розпочинаємо із сімейного щастя батьківської родини? Саме тому, що, як зазначають соціологи, в наш час народжується новий тип сім'ї – подружжя – співдружність, стабільність якого дедалі більше визначається людським фактором, рівнем моральної, психологічної культури чоловіка і жінки. Оскільки все більшої значущості набуває функція сім'ї як “санаторію душі”, зростають вимоги до виховання сім'янина, тобто цілеспрямованого виховання чоловіка і дружини ще з раннього дитинства.

Ніде правди діти, тривалий час зміцнення родинних стосунків, плеканню почуттів батьківства і материнства ми приділяли катастрофічно мало уваги. Сім'я як первинний колектив лишалася в тіні – мовляв, спрацюють у житті природні інстинкти батьків, їхня інтуїція. Час довів необхідність посиленої уваги до розумів формування людського фактору.

Сім'я посідає найголовніше місце в прищепленні культури між статевих взаємин, у соціалізації сексуальності людини. Конкретні дослідження сексологів і сексопатологів, психологів і соціологів свідчать, що низькі моральні засади статевої поведінки, збочення в статевих потягах і між статевих стосунках часто беруть свій виток у неблагополучному родинному житті батьківської сім'ї. Отже, правильне статеве виховання в сім'ї багато в чому визначає перспективи особистого щастя і сімейного благополуччя дітей. Метою є ознайомлення батьків з даними досліджень науковців передовими ідеями в цій тонкій сфері людських взаємин, показати всі чинники виховання морально-психологічних засідок статевої поведінки.

Сексуальне виховання наших дітей (емоції, почуття дитинства). «Чи приділяєте ви увагу сексуальному вихованню ваших дітей?». Питання, що пролунало на батьківських зборах з вуст класного керівника, викликало присутніх мам і тат іронічне пожвавлення. «Для цього особливої педагогіки не потрібно», - багатозначно посміхаючись, натякнув 40-річний тато. «Чого, чого, а цього всі чи рано пізно навчаться», - похмуро зауважила одна з мам.

- Мушу всім нагадати, - продовжила класний керівник, - що слово секс означає стать, отже, сексуальне виховання – це і є статеве виховання. У кожного з нас сформовані певні морально-естетичні уявлення про мужність і жіночість, про те, як слід поводитися чоловікам і що неприпустимо для жінки, є свій досвід інтимного спілкування з особами протилежної статі. Власний критично осмислений досвід, свої погляди на взаємини особистостей, значущі цінності ми прагнемо передати у спадок дітям, щоб були змолоду щасливі в особистому житті.

Статева, сексуальна поведінка зрілої особистості – це і культура статевого життя людини, і культура між статевого спілкування, людської гідності, і ставлення до свого здоров'я, і культура зовнішнього вигляду. Як відомо, статевий інстинкт, інстинкт продовження роду набуває в людині якісно нового рівня.

Статеве життя служить не тільки меті продовження роду, а й задовольняє суто людські, соціальні споживи чоловіка і жінки – у духовній єдності, у спілкуванні, у психологічній близькості. Але не всі ми замислюємося над тим, що норми сексуальної поведінки засвоюються, як кажуть, з молоком матері й аж ніяк не з початком вивчення перед весільної науки в старших класах школи.

І справді, коли батьки починають замислюватися над тим, як, наприклад, складаються взаємини їхньої дитини з особами протилежної статі? Найчастіше, коли діти стають підлітками. Отже, дошкільний і молодший шкільний вік, сприятливий для розвитку вміння хлопчиків і дівчаток спілкуватися, здебільшого, шкода, лишається поза нашою педагогічною увагою. Сучасні батьки педагогічну тезу про вирішальну роль сім'ї у формуванні особистості, статевої свідомості сприймають подекуди як банальність. А вона не тільки не втратила актуальності, а й набула в сучасних умовах особливої гостроти, коли поведінка матері й батька виступає найпершим взірцем для наслідування статевих ролей.

Для того, щоб обговорювати і викладати цю тему в школі потрібні культурні, грамотні, естетично розвиті, добре обізнані в подібного роду питаннях педагоги. Необхідно створити систему полового виховання, що повинна починатися із самого юного віку.

Психологи твердять, що емоції, почуття дитинства, викликані спілкуванням з батьками, мають неабиякий моделюючий потенціал. Тільки в зрілі роки, маючи власну батьківщину, виховуючи дітей, ми повною мірою можемо відчути, як позначаються на нашій поведінці – стилі подружнього спілкування, методах виховання дітей – наші власні дитячі враження від батьківської сім'ї.

До речі, психоаналітичні теорії, які зараз набули великого поширення на Заході, базуються на твердженні, що все життя людини визначається переживаннями раннього дитинства, “драма” якого викликано боротьбою двох сексуальних початків, двох інстинктивних сил – любові й агресії. У віці від 2-3 років, коли хлопчик починає усвідомлювати, що його любов до матері не може бути безроздільною через суперника – батька, виникає так званий “комплекс Едіпа” (роздвоєність почуттів хлопчика до батька і матері).

Суперечливу гаму почуттів у ставленні до батька і матері переживає і дівчинка. З погляду психоаналітиків названі вище переживання раннього дитинства з віком витісняються із свідомості, але продовжують через підсвідомість впливати на статеву поведінку. Проте в житті не все так просто.

Соціалізація статевої поведінки

Послідовність прояву ознак пубертатного розвитку в обох статей. Соціалізація статевої поведінки – це виховання морально-естетичних поглядів, які регулюють ставлення людини однієї статі до іншої, це освіта дитини з питань статевої гігієни, культури інтимного спілкування і подружнього життя. Наші вимоги до дитини, оцінки її дій завжди опосередковані її статевою належністю. Батьки повинні мати уявлення про норму функціонування статевих органів у дітей, про динаміку їхнього розвитку на окремих вікових періодах. Соматосексуальний розвиток має свою послідовність розвитку вторинних статевих ознак у хлопчиків і дівчатах, які поступово досягають рівня розвитку зрілого чоловіка і жінки. Наведемо віковий показник і послідовність прояву ознак пубертатного розвитку в обох статей.

Вік, років

Хлопчики

Дівчатка

9-10

-

Ріст кісток тазу, округлення сідниць

10-11

Початок росту яєчок і статевого члена

Початок росту молочних залоз. Ріст волосся на лобку.

11-12

Активність простати

Ріст зовнішніх і внутрішніх геніталій. Гормонально зумовлені зміни епітелію піхви.

12-13

Ріст волосся на лобку (спочатку за жіночим типом)

Пігментація сосків. Збільшення молочних залоз.

13-14

Швидкий ріст яєчок і статевого члена. Ущільнення біля соскової області.

Ріст волосся в під пахвових западинах. Початок менструації (у середньому в 13,5 років, коливання від 9-17 років). Перші менструації кілька років можуть бути без овуляції.

14-15

Ріст волосся в під пахвовій області, поява пушку на верхній губі. Початок зміни голосу.

Рання нормальна вагітність.

15-16

Зрілі сперматозоїди (у середньому в 15 років, коливання від 11-17 років)

Вугрі. Більш низький голос. Регулярні менструації.

16-17

Ріст волосся на обличчі і тулубі. Чоловічий тип рослинності на лобку. Вугрі.

Зупинка росту скелету.

21

Зупинка росту скелету.

 

 

Періодизація вікових етапів психосексуального розвитку дитини. Оскільки разом з фізичним і соціальним розвитком дітей змінюється їхня статева поведінка, спеціалісти розробили періодизацію вікових етапів психосексуального розвитку дитини, яка допоможе батькам й педагогам уважніше придивитися до статевої поведінки дітей, краще зрозуміти динаміку оволодіння ними статевими ролями:

  • Пренатальний етап, період внутрішньоутробного розвитку характеризується диференціацією генів, геніталій і структур мозку;
  • Парапубертатний (1-7 років) – вперше проявляється усвідомлення свого статевого «Я» як хлопчика чи дівчинки;
  • Препубертатний період (7-13 років – період, що передує першим ознакам статевого дозрівання) характеризується подальшим закріпленням статевих моральних орієнтацій дитини, вправлянням статевої поведінки в іграх, спілкуванні з ровесниками;
  • Для пубертатного періоду (12-14 років) характерне формування образу статевого «Я», платонічних еротичних орієнтацій, набуття першого досвіду між статевих інтимних контактів, а також онанізму;
  • У перехідний період сексуальності (15-18 років) відбувається інтенсивне формування моральних статевих установок і орієнтацій, мають місце і сексуальні фантазії, і петинг (еротичні пестощі), і перше романтичне кохання, і початок статевого життя.

Список літератури

1. Антропова М.В. Основи гігієни учнів. - М., 1971.

2. Большакова М.Д. Гігієна дітей і підлітків. - М., 1966.

3. Васил`єва В.Є. Про фізичний розвиток дітей та підлітків. - М., 1969.

4. Вовчик-Блакитна М.В. Сімейне виховання: юнацтво. – К.: Рад.шк., 1982.

5.Говорун Т.В., Шарган О.М. Батькам про статеве виховання дітей. – К.: Рад.шк., 1990.

6. Громашевський Л.В. Що необхідно знати про інфекції. – М., 1990.

7. Громова З.П. Гігієна та фізичне виховання учнів в родині. – Мінськ., 1973.

8. Д`яченко Н.І. Починай з початку// Сім`я і школа. – 1987 - № 3 – С.16.

9. Дьоміна І.С Етика та психологія сімейного життя. – К.: Рад.шк., 1985.

10. Зарубкін Г.П. Особиста гігієна. – М., 1987.

11. Зацепін В.І. Про життя сімейне. – М., 1987.

12. Іванов М.А. Шлюб, сім`я, діти. – М., 1980.

13. Ісаєв Р.І., Качан Д.С. Статеве виховання учнів. – Л., 1979.

14. Качан В.С. Вихователю про сексологію. - М., 1991.

15. Колесов Д.В. Бесіди про статеве виховання. – М., 1976.

16. Колесов Д.В., Сильвестрова І.Б. Фізіолого-педагогічні аспекти статевого созрівання. – М., 1979.


07.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!