Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Організація управління соціальними системами. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Організація управління соціальними системами. Реферат

У рефераті подано відомості про інформаційні потреби у сфері організації управління соціальними системами та проблеми їх реалізації

Інформаційні потреби у сфері організації управління соціальними системами є об'єктом дослідження різних галузей суспільствознавства. Проте, на нашу думку, ця проблематика знаходиться на стадії формування.

Розглянемо потреби як категорію теорії соціального управління. Потреби як соціальна категорія вивчаються багатьма науками: філософією, політологією, політекономією, психологією, соціологією, біологією. Кожна з них підходить до визначення потреб, виходячи з предмета свого дослідження. Звідси — чимало суперечливих спроб визначити це поняття.

З позицій соціальної кібернетики можна визначити ряд моментів (факторів), які складають зміст поняття "управління інформацією", але серед них найважливіший, на наш погляд, — це визначення умов і потреб конкретного рівня на управління інформацією, організацію його інформування.

У науковій літературі потреби розглядаються подвійно.

З одного боку, вони трактуються як ставлення людини до об'єктивних (матеріальних) чинників природи, які забезпечують її життєдіяльність. З іншого — як такі, що характеризують суспільні відносини з позицій мотивації.

З погляду теорії соціального управління і теорії інформації важливими цілеформуючими факторами є інформаційні потреби, які зумовлені соціальними відносинами.

Інформаційна потреба перебуває у нерозривній єдності зі специфічною пізнавальною здібністю, пізнавальною спрямованістю особистості. Потреба в будь-чому виступає збуджуючим джерелом соціальної активності окремих особистостей і соціальних груп. Як справедливо зазначає Ю. М. Батурін, "потреба звертатися до інформаційних систем не складається стихійно. Вона виникає як результат активного ставлення до інформації"8.

Аналіз інформаційних потреб суб'єктів управління — основа побудови раціональної системи інформаційного обслуговування як складової функції інформаційного забезпечення. Найбільш рельєфно це можна показати на специфіці інформаційних потреб та інтересів керівників структурних підрозділів органів державного управління.

Сувора ієрархічність і субординаційність структурних підрозділів дістає чітке відображення в принципі єдиноначальності, обумовленої специфікою завдань, які потрібно розв'язувати, та обставинами діяльності (прийняття відповідальних рішень, швидка й радикальна зміна обстановки, підвищена мобільність тощо).

На практиці це знаходить відображення насамперед у тому, що керівна інформація (управлінські рішення) йде (і повинна йти) зверху донизу ієрархічно послідовно. Кожен випадок передачі команди управління поза безпосередньо підпорядкованою системою вкрай небажаний, оскільки це призведе до порушення ритму функціонування системи управління через порушення ієрархії функції контролю.

При визначенні інформаційних потреб органу управління соціальною системою слід мати на увазі, що становище керівника відрізняється від становища виконавців передусім широтою тематичних рамок його професійних інтересів.

Крім цієї кількісної характеристики інтересів керівників, існує якісна різниця функціональної структури органів управління (прогнозування та планування, впровадження нової техніки, стандартизація та уніфікація, соціальний розвиток колективів, наукова організація праці, удосконалення техніко-економічних показників діяльності колективів).

Важливою особливістю інформаційних потреб керівника є те, що у міру зростання його адміністративного рівня зростає й потреба в інформації міжгалузевого характеру. З підвищенням рівня керівництва збільшується значення зовнішніх факторів, їх вплив на прийняття управлінських рішень.

Говорячи про особливості інформаційних потреб керівників, слід підкреслити, що вони мають менше часу на вивчення інформації, ніж рядові співробітники, через різницю обсягів інформаційного потоку. Це ще раз підкреслює потребу чіткого визначення конкретних інформаційних потреб керівників (їх ієрархії) та опанування методів ущільнення інформації щодо змісту та рівня завдань, які вирішуються конкретним керівником.

Раціональна організація потоків інформації припускає, що необхідно відмовитися від емпіричного підходу до відбору інформації для кожного підрозділу і працівника апарату управління, виходячи з характеру завдань, які ними розв'язуються.

Потреба в інформації різних ланок, суб'єктів управління неоднакова і визначається передусім тими завданнями, які розв'язує в процесі управління той чи інший керівник, працівник управлінського апарату, тими функціями, які він виконує. Потреба завжди конкретна, оскільки конкретно визначені завдання.

Інформаційні потреби можуть бути забезпечені як за рахунок відносно незначного збільшення обсягу додатково регульованих потоків вхідної інформації, так і за рахунок глибокого дослідження (аналізу) зібраних даних стосовно соціальних процесів і навколишнього середовища.

Також інформаційні потреби можуть бути забезпечені за рахунок істотного підвищення комплексності опрацювання і використання даних, які зібрані та поступили від структурних органів системи управління, в тому числі й органів системи статистики.

Усі види інформації, потрібної для управління, складають його інформаційну систему. Під категорією інформаційна система ми розуміємо організаційно упорядковану і оформлену множину даних (документів), інформаційних потоків, каналів зв'язку, технічних і технологічних засобів, що забезпечують взаємозв'язок між елементами системи управління з метою її ефективного функціонування і розвитку.

З погляду теорії гіперсистем інформаційна система є підсистемою другого порядку до системи першого порядку — управління соціальними системами.

Зміст інформаційної системи (1С) визначається конкретною сферою суспільних відносин залежно від форми і системи організації управління.

Наприклад, загальними є характерні положення для функціонування системи правоохоронних органів в усіх країнах. Але кожна має свої особливості, що зумовлені політичними, економічними, ментальними, правовими чи іншими чинниками.

Скажімо, основні завдання, які повинні виконуватися за допомогою 1С у Німеччині, сформульовані так:

  • реєстрація і опрацювання оперативних даних, які поступають до служб і підрозділів управління у вигляді поліцейських протоколів, письмових донесень, телетайпограм і радіоповідомлень;
  • збір, опрацювання і реєстрація повідомлень про правопорушення і злочини, розслідування яких перебуває у компетенції поліцейського управління;
  • передача в земельний карний розшук оперативних повідомлень про злочини;
  • реєстрація і передача у відповідне головне управління поліції повідомлень про оформлення посвідчення водія та дорожньо-транспортні пригоди і передача їх для опрацювання на ЕОМ;
  • проведення інформаційного пошуку щодо запитів співробітників управління.

Зазначені положення можуть бути застосовані і в організації управління правоохоронними органами України, проте не у повному обсязі. Тобто механічно їх не можна переносити на організацію інформаційної системи в Україні. Це зумовлено такими чинниками:

  • Україна не федеративна, а унітарна держава;
  • рівень технічного оснащення правоохоронних органів Німеччини вищий від нашого;
  • економічні можливості Німеччини сьогодні більші, ніж України. Зазначену специфіку можна деталізувати і за іншими чинниками.

Запозичуючи досвід інших, не слід забувати його особливості у просторі та часі. Образно кажучи, цитрусові можна садити на півночі України у відкритий ґрунт, але неважко зробити прогноз, чи будуть вони рости і давати там плоди.

Неврахування закономірностей в організації управління соціальними системами, у тому числі щодо інформаційного забезпечення, нерідко призводить до протилежних результатів. І нерідко ці результати мають згубні наслідки для суспільства.

В основі управлінської діяльності, як відомо, лежать процеси збору, опрацювання і використання інформації, яка має юридичне значення. Тому для підвищення ефективності інформаційної діяльності існує потреба передусім збільшити ефективність інформаційних процесів.

Як показує практика, збільшення ефективності інформаційних процесів поряд з іншими заходами найкраще забезпечується цілеспрямованим, кваліфікованим і багатоаспектним використанням засобів і методів математики і кібернетики. Інакше кажучи, успіх практики управління соціальними системами є результатом взаємодії правових наук із науками інформатики, математико-кібернетичної спрямованості та ін.

Ще є ситуації, коли той чи інший суб'єкт управлінської діяльності для розв'язання певного завдання обмежується використанням або лише традиційних засобів і методів певної науки, або в сукупності з ними використовує дані інших наук (наприклад, психології, психіатрії тощо).

Тобто завдання, що стоять перед суб'єктами управлінської діяльності, тут вирішуються без використання математико-кібернетичних засобів і методів. Однак найчастіше використання даних математики й інформатики залишається або надто бажаним, або конче потрібним. Як показує практика, поряд із характером завдання це визначається тими функціями, які можуть виконувати математика та інформатика при використанні у сфері управлінської діяльності.

Однією з таких функцій є підвищення ефективності пізнавальних дій за рахунок вірогідності отриманих результатів.

Для пізнання в сфері управлінської діяльності це має особливе значення, оскільки від його результатів залежить правильність прийнятого правового рішення, кожне з яких завжди пов'язане з долями людей, з дотриманням законності. Тому тут особливо важливо використовувати такі методи пізнання, які б приводили до отримування об'єктивних даних, зводили б нанівець, або, як мінімум, істотно знижували б вплив негативних суб'єктивних факторів.

Список використаної літератури

1. Машуков В. М. Компьютерное право: Практич. руководство. — Львов: АВЕРС, 1998.

2. Методи захисту фінансової інформації: Навч. посіб. / В. К. Задіра-ка, О. С Олексик. — К.: Вища шк., 2000.

3. Мешков М. М. Международная охрана интеллектуальной собственности. — СПб., Питер, 2001.

4. Михнушев А. Г. Информатика в социальном управлении. — К., 1990.

5. Научные основы организации управления и построение АСУ / Под ред. В. Л. Бройдо, В. С. Крылова. —М.: Высшая шк., 1990.

6. Першиков В. И., Савинков В. М. Толковый словарь по информатике. — М.: Финансы и статистика, 1991

7. Питання концепції реформування інформаційного законодавства України / Р. Калюжний, В. Гавловський, В. Цимбалюк, М. Гуцалюк // Збірник "Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні". — К.: НТУУ "КПІ", Міносвіти і науки України, СБУ. — К., 2000.

8. Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посіб. для студентів юрид. вузів і фак. унтів. — К.: Юрінком Інтер, 1998.

9. Права громадян України. — К., 1998.

10. Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в автоматизованих системах України. — К., 2000.

11. РакитовА И. Философия компьютерной революции. — М., 1991.

12. Реформування інформаційного законодавства України // Крок, 2000. — листоп. — № 21.

13. Б. Романюк, М. Гуцалюк. Інтернет і злочин // Міліція України, 2001. —№ 11.


04.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!