Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Нові комунікаційні моделі: Інтернет-моделі. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Нові комунікаційні моделі: Інтернет-моделі. Реферат

Бурхливий розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій став передумовою для створення принципово нових моделей комунікації, зокрема з використанням Інтернету і мобільного зв'язку

Базовими поняттями в цьому контексті розглядаються "група", "групова взаємодія", "простір групової взаємодії", "засоби організації (у цьому випадку — Інтернет) простору групової взаємодії" тощо.

Виокремлюють два види інтернет-співтовариств:

  • Інтернет-співтовариство, спільна діяльність і взаємодія яких міститься виключно в межах Інтернету, тобто — суто віртуальне співтовариство "on-line".
  • Інтернет-співтовариство, яке поєднує спільну діяльність і взаємодію на основі використання режимів комунікації "on-line" і "off-line".

Кожен з учасників будь-якого інтернет-співтовариства має певні знання, вміння, досвід і навички поведінки і спілкування.

Зрозуміло, що суто віртуальної комунікації в режимі "on-line" явно недостатньо, щоб співтовариство було стабільним, структурованим тощо.

Власне кажучи, основною мотиваційною причиною участі в житті інтернет-співтовариства є думки, цінності, ціннісні орієнтації, емоції людей, які вони виносять зі свого повсякденного життя. У цьому випадку виникає потреба у спілкуванні (обговоренні, обміні думками, взаємній критиці тощо).

Спілкування в інтернет-співтоваристві може здійснюватися на професійній основі або спільності інтересів в іншій сфері (хобі, комп'ютерні ігри, змагання тощо).

Для того щоб інтернет-співтовариство сформувалося як єдина група зі специфічними інтересами, потрібно, щоб воно виробило і запровадило спільні норми і принципи взаємодії, сформувало певну "групову свідомість". Окрім того, потрібно, щоб ця група організувала простір для своєї роботи (місце і час, регулярність спілкування).

Поява спеціально організованого простору для групової взаємодії інтернет-співтовариства потребує спеціального обслуговування цього простору — йдеться про необхідність мати люди-ну-координатора, яка б текстово оформлювала результати обговорення, розсилала їх членам групи, повідомляла про дату, час і місце наступної зустрічі.

З подальшим розвитком інтернет-співтовариства виникає потреба створення інфраструктури співтовариства, яка має забезпечувати спеціальні сервіси і функції, що підтримують і забезпечують простір групової взаємодії.

Кожне співтовариство має свої технології, засоби і техніку, які дозволяють регулярно підтримувати, відновлювати і зберігати взаємодію у цьому співтоваристві.

Інтернет-співтовариства мають у зазначеному аспекті свої особливості:

  • Масова інтерактивність, коли можна організувати комунікацію не тільки "індивід — індивід", "індивід — група", "індивід — суспільство", а й забезпечити багатосторонню комунікацію завдяки використанню сайтів, листів розсилки, дискусійних панелей (web-board), чатів.
  • Загальнодоступність, яка забезпечує можливість будь-кому і в будь-який час бути учасником групової комунікації, ознайомитися з результатами обговорення.
  • Зберігання результатів комунікації — при цьому варто відзначити можливість зберігання як кінцевих результатів комунікації інтернет-співтовариства та й проміжних даних, що дає змогу відстежити і зрозуміти розвиток дискусії і як з'явився на світ той чи інший текст, хто і коли був його авторами.
  • Інтегрованість, яка полягає в можливості організації архіву повідомлень електронної конференції з подальшою класифікацією і упорядкуванням.
  • Оперативність комунікації, що наближає Інтернет як все-таки переважно письмову форму комунікації за швидкістю обміну інформацією до усних форм комунікації (наприклад, чат, який дозволяє практично в режимі реального часу оперативно реагувати на висловлювання колег).
  • Загальний єдиний простір комунікації, який дозволяє кожному з учасників групової взаємодії в будь-який час приєднатися до обговорення незалежно від свого місця перебування.

Підсумовуючи зазначимо, що використання Інтернету (в комп'ютерній версії або через систему мобільного зв'язку) значно зменшує видатки на підтримку цілісності співтовариства, підвищує ефективність його діяльності і доступність результатів останньої не тільки для членів інтернет-співтовариства, а й суспільства загалом.

Як приклад ефективного використання Інтернету в мобілізації добровольців і виборців (себто утворення віртуального співтовариства) можна навести перемогу на виборах губернатора Міннесоти Джесса Вентури 1998 р. Останній, маючи одного-єдиного платного співробітника і не маючи офісу аж до останніх місяців кампанії, був змушений користуватися лише електронною поштою, своїм сайтом, телефоном і факсом для здійснення більшої частини комунікацій всередині своєї команди.

На початку, під час проведення виставки штату Міннесота Дж Вентура відкрив свій павільйон, у якому понад 5 тис. осіб заповнили формуляри добровольців виборчої кампанії. Але ж у команди не було ні комп'ютерів, ні грошей для того, щоб найняти людей для створення електронної бази даних симпатиків цього політика.

Тоді вони відкрили приватний сайт по вводу даних; добровольцям розіслали електронною поштою заклик про допомогу і протягом кількох днів дані були введені.

Згодом усі добровольці отримали запрошення на збори через e-mail. Прийшло 250 добровольців, які погодилися організовувати мітинги і зібрання.

Паралельно з цим постійно оновлювався сайт кандидата, куди оперативно розміщували відеокліпи і цифрові фотографії з цих мітингів.

Як наслідок, не маючи офісу і штатної команди, використовуючи переважно нові інформаційно-комунікаційні технології, команда Дж. Вентури згуртувала своїх симпатиків і зрештою перемогла на виборах губернатора штату.

Ще один приклад успішного використання нових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в активізації виборців продемонструвала Теммі Болдуїн на виборах 1998 р. до конгресу США від штату Вісконсін.

Виборча кампанія для неї була складною з багатьох причин. По-перше, раніше від Вісконсіна жінок до американського парламенту не обирали. По-друге, за всю історію США до цього ж таки конгресу США не обирали "відкритих" лесбіянок.

Зрозуміло, що у виборчому окрузі, де, окрім університетського містечка Медісон, розташувалося кілька сільських районів з доволі консервативним населенням, її нетрадиційні погляди сприймалися дуже неоднозначно. Водночас більш "просунуте" студентство такий епатажний стиль життя кандидатки в конгресмени сприймало, певною мірою, як нормальне. Підтвердженням того було попереднє обрання Теммі Болдуїн до законодавчих зборів Вісконсіна від міста Медісон.

Проблема стратегії виборчої кампанії полягала в максимальній мобілізації "свого" (!) молодіжного електорату, який, як відомо, не відзначається великою активністю на виборах.

Для того щоб спонукати студентську молодь прийти на вибори, був створений спеціальний сайт, в якому розмістили не тільки біографічні і програмні матеріали кандидата в "конгрес-вумени", а й адреси і фотографії виборчих дільниць, правила реєстрації виборців тощо. Це було дуже важливо, особливо для першокурсників, оскільки вибори мали відбутися через кілька тижнів з дня початку занять, і нові студенти ще не так добре орієнтувалися в університетському кампусі.

Адресу цього сайту вказали в спеціальному рекламному ролику, який пустили по музичному каналу MTV, а також у передачах, які зазвичай дивляться студенти.

Зрозуміло, що використовувалися й інші методи згуртування симпатиків кандидатки в конгрес, але, безумовно, Інтернет надзвичайно допоміг їй перемогти на виборах.

Література

  1. Винер Н. Кибернетика и общество. — Л., 1958.
  2. Гаджиев К.С. Введение в геополитику. — М., 2000.
  3. Гитлер А. Моя борьба. — Б. М, 1996.
  4. Гоян О.Я. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту. — К, 2004.
  5. Гулыга А. Миф как социальная проблема // Античная культура и современная наука. — М., 1985.
  6. Дарвин Ч. Вырождение душевных волнений. — СПб., 1896.
  7. Дгкон Б., Хале М., Стабс П. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту. — К, 1999.
  8. Європейські стандарти в галузі свободи слова — К, 2002.
  9. Зернецъка О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. — К, 1999.
  10. Зверинцев А.Б. Коммуникационный менеджмент. — СПб., 1997.
  11. Коломієць В. Міжнародні інформаційні системи. — К, 2001.
  12. Кондорсе Ж.А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума // Философия истории: Антология. — М., 1994.
  13. Кочетов Э. Глобалистика как геоэкономика, как реальность, как мироздание. — М., 2001.
  14. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. — К, 2002.


28.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!