Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Якість трудового життя, зайнятість, продуктивність та інновації. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Якість трудового життя, зайнятість, продуктивність та інновації. Реферат

Мета Меморандуму. Виклик ХХІ століття. ЄАНЦП. Продуктивність. Фактори внеску. Економічне зростання. Конкуренція та якість. Інновації та технологія. Зайнятість. Організація роботи. Безпека праці та охорона здоров'я. Майстерність/кваліфікація. Охорона довкілля. Соціальне партнерство

Мета Меморандуму

Метою Меморандуму є сприяння глибшому усвідомленню сутності продуктивності та її зв'язку з іншими ключовими питаннями Європейського Співтовариства — інноваціями, якістю трудового життя та зайнятістю — для досягнення взаємного порозуміння між організаціями, що співпрацюють з членами Європейської Асоціації національних центрів продуктивності, та порозуміння з їх власним персоналом.

Меморандум спрямований на координацію роботи окремих організацій — членів ЄАНЦП та вдосконалення співробітництва в межах Асоціації. На національному рівні можуть бути розроблені більш досконалі економічна політика та політика зайнятості з урахуванням умов та специфіки кожної окремої країни. Через стимулювання та інтенсифікацію діалогу як у рамках ЄАНЦП, так і у співпраці з іншими партнерами Меморандум сприятиме реалізації спільної діяльності.

Цей Меморандум базується на результатах обговорення спільних проблем та індивідуального бачення шляхів їх вирішення організаціями — членами ЄАНЦП, що відбувалося на зустрічах Правління Асоціації, які проходять двічі на рік, на міжнародних симпозіумах з продуктивності, що проходять раз у два роки, а також базується на відібраних матеріалах з питань продуктивності. За півстоліття співробітництва у питаннях продуктивності в Європі, започаткованого Планом Маршалла у 1948 p., створено підґрунтя для подальшого розвитку у новому тисячолітті, і цей Меморандум буде основним документом, який координуватиме співробітництво між організаціями-членами.

Основні розділи Меморандуму: визначення сутності та розуміння слова "продуктивність"; визначення факторів, що на неї впливають; наведення прикладів того, як розвиток продуктивності може давати суспільству позитивні або негативні результати; визначення ролі ЄАНЦП, яку вона може відігравати у русі за продуктивність.

Виклик ХХІ століття

Перед початком XXI століття всі країни постають перед постійно змінюваними обставинами. Найважливішими з них є глобалізація економіки як на ринку послуг, так і на ринку товарів; перехід від масового виробництва до виробництва невеликих партій якісної продукції; зміна акцентів щодо конкурентоспроможності від витратного підходу до підвищення ролі інновацій та індивідуалізації; прихід інформаційного суспільства і зростання ролі менеджменту знань; зростання як безробіття, так і нових форм зайнятості, особливо для некваліфікованих працівників.

Підприємства та організації — як громадські, так і приватні, що виробляють товари та послуги, — мають враховувати всі наявні ресурси в організації та здійснювати реорганізацію роботи для досягнення — в межах "європейської моделі" — мети, що вони перед собою поставили.

ЄАНЦП

Європейська Асоціація національних центрів продуктивності (ЄАНЦП) була створена у 1966 р. і має штаб-квартиру в Брюсселі. Це асоціація національних організацій, що працюють кожна у своїй країні над зростанням продуктивності, інновацій, якості трудового життя та зайнятості як на рівні підприємств, так і на рівні економіки загалом.

Як європейська організація ЄАНЦП відкрита для всіх європейських країн і не обмежується тільки рамками Європейського Союзу. Вона є частиною світової мережі організацій з продуктивності та якості трудового життя і робить свій внесок у їх розвиток.

Через підтримку зростання продуктивності ЄАНЦП і організації-члени роблять свій внесок в удосконалення умов життя та праці, її робота сприяє економічному та соціальному розвитку як на національному, так і на міжнародному рівнях в інтересах чесної і відкритої конкуренції.

Як європейська організація ЄАНЦП підтримує інші міжнародні організації: Міжнародну організацію праці, Організацію європейського співробітництва і розвитку та Європейську комісію, а члени Асоціації підтримують, кожен у своїй країні, державу та підприємства з метою забезпечення зростання економіки, інновацій, покращання умов праці та зайнятості.

Щодо розвитку продуктивності ЄАНЦП організує і робить свій внесок в обмін досвідом між організаціями-членами, потенційними членами та іншими організаціями у всьому світі. Вона збирає та аналізує результати досліджень щодо факторів впливу на продуктивність, стимулює передавання ноу-хау від досліджень до економічної політики та підприємств, а також виступає в ролі партнера для різних національних організацій та установ.

Меморандум встановлює цілі організацій-членів та сферу їх першочергових інтересів. Він також дає можливість потенційним партнерам визначити ті галузі, в яких можливе співробітництво. Він представляє під загальною назвою "продуктивність" різноманітні факти економічної та трудової політики. Слово "продуктивність", що використовується в цьому Меморандумі, в найширшому розумінні означає постійне вдосконалювання використання ресурсів для забезпечення зростання, поширення інновацій та збільшення зайнятості, це комплексне поняття, що не обмежується тільки визначенням статистичного показника.

Продуктивність

Продуктивність визначає, наскільки ефективний процес виробництва товарів та послуг, які відповідно мають ринковий попит. Цей показник є ключовим і базується на вимірюванні на різних рівнях: економіки загалом; окремих секторах та галузях економіки; на рівні підприємства або окремого його підрозділу. Вимірювання зазвичай проводиться через визначення кількості праці, що була використана для виготовлення продукції. У межах підприємства щодо "праці" існує тенденція виділення її як одного і чи не єдиного фактора виробництва, який до того ж легко вимірюється через кількість працівників або робочого часу.

В рамках підприємства технологічні та організаційні зміни служать для підвищення ефективності та дієвості фактора праці. Але зростання продуктивності праці може бути досягнуте також завдяки використанню унікального досвіду виробничого процесу і розумінню потреб споживачів товарів та послуг.

"Продуктивність праці" є тільки частиною "загальної продуктивності". Загальна продуктивність визначає, наскільки добре всі фактори виробництва (праця, капітал, ресурси тощо) використовуються для виготовлення продукції, яка має ринковий попит. Продуктивність праці не визначає тільки внесок праці як окремого фактора виробництва. Навпаки, вона відображає результати спільного впливу багатьох факторів, включаючи нові технології, інвестиції, використання виробничих потужностей та енергії, рівень кваліфікації менеджерів, а також кваліфікацію та активність персоналу.

Продуктивність була і залишається основним компонентом економічного зростання. Вона підвищується за рахунок заміни праці капіталом, або "зменшенням роботи у роботі". Це завжди спостерігалося з початку Індустріальної революції: усі насичені працею процеси, наприклад у виробництві матеріалів, у транспорті, у галузі інформації, мають бути замінені насиченими капіталом процесами, що використовують новітні машини та обладнання.

Це суттєво зменшує кількість працівників, що потрібні у виробничому процесі, але за рахунок зростання добробуту працюючих виникає новий попит на товари та послуги, що, у свою чергу, створює нові робочі місця в інших галузях.

Водночас постійний рух щодо покращання використання праці — як за рахунок "фізичних", так і "розумових" факторів — створює нові можливості щодо працевлаштування, передусім для кваліфікованих та здорових представників "робочої сили", які прагнуть реагувати на зміни. Фактори виробництва не обмежуються традиційними "працею" (людськими ресурсами), капіталом (гроші, устаткування та обладнання) та сировиною, а включають також час, простір та всі інші ресурси навколишнього середовища. Такий погляд на продуктивність викликав появу нової концепції "зеленої продуктивності" (екологічно чистої) для запобігання впливу екологічних наслідків від розвитку продуктивності на наступні покоління.

На макроекономічному рівні продуктивність, з одного боку, впливає на використання ресурсів економіки з метою досягнення найкращих результатів, з іншого — впливає на продуктивність праці.

Але при підходах до продуктивності, коли прагнуть до її безмежного зростання, можливе виникнення зворотної дії. Справді, певного моменту часу виробництво могло б відокремитися від суспільства за рахунок використання новітніх технологій, автоматизованих заводів, досконалої організації виробництва тощо, але це спричинить дисбаланс у розподіленні доданої вартості. Загальним результатом стане те, що розвиток продуктивності призведе до знищення інфраструктури, втрати кваліфікації працівниками, страйків та соціальних заворушень. Таким чином, продуктивність не є самоціллю, самостійним процесом, навпаки, вона потребує постійного дослідження, нагляду та контролю на різних рівнях.

Продуктивність оперує більш тривалими термінами, ніж рентабельність — поняття, з яким вона глибоко пов'язана. Рентабельність є компонентом продуктивності, але залежить від тих цін, що підприємство сплачує за ресурси та одержує від реалізації.

Якщо компанія може досягти збільшення різниці між своїми витратами та доходом за рахунок підвищення цін, то її рентабельність зросте, може, навіть у декілька разів, але продуктивність може зменшитися (так званий ціновий зменшувальний фактор). Тому основною характеристикою продуктивності на рівні підприємства є фізична кількість продукції, на рівні ж сектору, галузі або економіки загалом мають бути враховані грошова дефляція та споживча сила сторін, тобто перерахування різних валют.

Аналогічно рентабельності продуктивність є невід'ємним компонентом конкурентоспроможності, рівень якої визначається через переваги національного рівня цін та витрат. Однак, на відміну від продуктивності, ціни та витрати за усіх намірів та цілей повністю не залежать від зусиль окремого підприємства. Продуктивність не залежить від коливання валют, що може спричиняти випадкові переваги (або втрати) у майбутньому розвитку, навпаки, вона потребує наполегливості у безперервному прагненні працювати сьогодні краще, ніж учора, а завтра краще, ніж сьогодні. І незмінним рушієм у цьому є конкуренція в усіх її проявах.

ЄАНЦП та її члени наполягають на використанні цілісної концепції продуктивності. Витрати мають включати в себе не тільки кількість використаної праці, а й враховувати всі ресурси, включаючи природні ресурси, інфраструктуру та організацію, що їх підприємство використовує для досягнення своїх цілей. Такий підхід залишається відкритим для ефективного проектування робіт.

Підхід ЄАНЦП та її членів покриває всю гамму показників продуктивності, сфокусованих на "людському факторі". Це включає надання більшої відповідальності працівникам на робочих місцях, проведення роботи щодо підтримки здоров'я, проектування робочих місць для кваліфікованих працівників, а також організацію робіт, що базуються на індивідуальному та колективному навчанні, постійний моніторинг та застосування нових підходів і знань тощо.

Іншими словами, це "швидкісна магістраль" до зростання продуктивності — удосконалювання якості факторів виробництва та шляхів їх використання, здобуття тривалого розвитку підприємства — на відміну від "звичайного шляху" постійного прагнення заощадити на використанні виробничих факторів для досягнення короткочасного прибутку.

У широкому розумінні це також контроль результатів. Це не тільки збирання даних щодо доходів, прибутків та обсягів виробництва, хоча це також важливо, а й врахування соціальних результатів від зростання продуктивності, включаючи вплив на зайнятість, поліпшення умов праці та реальний розвиток у світі, що стає все меншим.

Фактори внеску

Як уже зазначалося, велика кількість факторів робить внесок у розвиток продуктивності. Досить важко, навіть у широких межах, установити відносний вплив кожного з цих факторів. Однак усі вони важливі та пов'язані один з одним, доводячи, що продуктивність є багатогранним поняттям.

Для підвищення продуктивності і досягнення реального зростання якості життя рушійні сили ринку мають бути підкріплені соціальним контрактом.

Економічне зростання

Економічне зростання є поняттям, що характеризує зростаючу кількість грошей, наявних для приватного та громадського витрачання. Досвід свідчить, що позитивний розвиток суспільства залежить від економічного зростання.

Уряди через їх макроекономічну політику відіграють ключову роль у спонуканні економічного зростання, їх політика завжди повинна спиратися на відповідні мікроекономічні ініціативи (у приватному та громадському секторах) щодо розвитку продуктивності.

Динамічний економічний розвиток веде через процвітаючі підприємства до загального розвитку суспільства та економіки, однак це не означає автоматичне встановлення балансу між економікою та регіонами щодо структурних змін. Одним з основних завдань економічної політики є запобігання або, щонайменше, полегшення впливу негативних варіантів структурних перетворень. Якщо це завдання не вирішується, постають проблеми щодо подальшого розвитку економіки та суспільства.

Цим можна охарактеризувати ситуацію в усіх сучасних суспільствах, і це є основною проблемою політики щодо економіки та продуктивності. Оскільки більшість національних економік є відкритими системами, економічне зростання та структурні перетворення залежать не тільки від впливових факторів національного рівня, а й від загальної ситуації в світі.

З точки зору міжнародного обміну досвідом, ЄАНЦП прагне до розуміння та оцінки структурних перетворень, що відбуваються у країнах — членах Асоціації, а також допомагає їм у вирішенні проблем національного рівня.

Організації — члени Асоціації забезпечують доступ до своїх розробок як підприємствам, так і урядові. Через свою сфокусованість на продуктивність вони роблять свій внесок в економічне зростання, у забезпечення динамічного балансу між зорієнтованістю окремих підприємств на прибуток і більш глобальними потребами окремих регіонів країни та економіки загалом. Саме зростання продуктивності запобігає серйозному порушенню балансу.

Організації —члени ЄАНЦП роблять свій внесок у різний час і різними шляхами через урядові ініціативи у розвиток економіки, зростання реальних доходів, збільшення економічних та соціальних ресурсів, що можуть бути залучені до загального розвитку суспільства.

Як спеціалісти з питань продуктивності та економічного розвитку організації-члени можуть, кожна в своїй країні, надати уряду та підприємствам підтримку у створенні власної політики щодо економіки та її продуктивності, акцентованих на питаннях якості та інновацій, а не тільки на скороченні витрат.

Конкуренція та якість

Економічна конкуренція є рушійною силою розвитку продуктивності, а через зростання продуктивності, з одного боку, кожне підприємство досягає зміцнення власних позицій на ринку. З іншого боку, зростання продуктивності призводить до посилення економічної конкуренції не тільки між підприємствами, а й між країнами, що конкурують одна з одною.

З точки зору економічної теорії і підприємства національні економіки знаходяться в рівних умовах щодо конкуренції по відношенню одне до одного. У реальному житті конкурентні можливості та умови значно вирізняються як між різними країнами, так і поміж окремими підприємствами. Наприклад, умови зовсім не рівні з точки зору природних ресурсів, економічної та соціальної інфраструктури, масштабів та якості робочої сили.

Мало того, відмінність у розмірах підприємств та країн також зумовлює нерівні можливості щодо конкурентної боротьби. Безумовно, великі підприємства мають велику силу як на ринку ресурсів, так і на ринку збуту, і через свої розміри вони можуть залучати додаткові ресурси для подолання тимчасових криз, що неможливо для маленьких підприємств.

Аналогічно розвинені економіки з великими національними ринками та міцними позиціями на міжнародних ринках мають великі можливості для тиску на менші економіки. Однак Європа матиме "спільний ринок" із 330 мільйонів споживачів. І той факт, що нові (маленькі) підприємства створюють левову частку нових робочих місць, приводить до усвідомлення того, що майбутнє країн залежить не від їх розмірів, а від підприємств та підприємців, від зв'язку між підприємствами та продуктивністю.

Безумовно, витрати не втратили своєї важливості у визначенні конкурентоспроможності, але "якість" в усіх її аспектах набуває все більшої ваги. Саме якість визначає придатність продукту до користування та його відповідність усім вимогам споживачів. Фактично "продуктивність" та "якість" є двома боками однієї монети і доповнюють одна одну, оскільки відповідність товару потребам споживачів, його підвищена якість забезпечує зростання обсягів продажу та виробництва, то зростає і потенціал підвищення продуктивності.

Підвищення якості також сприяє зменшенню відходів перед, протягом та після споживання товару чи послуги. Це забезпечується підвищенням продуктивності виробничого процесу з точки зору захисту довкілля. Продуктивність без якості таке ж безглуздя, як якість без продуктивності.

Організації — члени ЄАНЦП роблять свій внесок як на рівні національної економіки, так і на рівні окремих підприємств у зменшення нерівності умов конкуренції через підтримку малих і середніх підприємств (МСП). Вони надають доступ МСП до власних знань та розробок щодо технологічного прогресу, концепцій управління тощо. Як учасники урядових програм для малих та середніх підприємств вони беруть участь у системі "самодопомоги". Таким чином, вони можуть оптимізувати процес пошуку відповідної організаційної поведінки МСП як передумови прийняття корпоративних рішень. Мало того, у багатьох галузях вони організовують співробітництво між підприємствами і таким чином роблять внесок у розвиток малих і середніх підприємств.

На рівні національної економіки організації — члени ЄАНЦП беруть участь у реалізації державних програм додаткового фінансування для зменшення нерівності умов стосовно конкуренції в масштабах економіки чи окремого підприємства.

Через обмін досвідом організації-члени збирають інформацію, що може бути адаптована до умов національної економіки, з метою уникнення нерівності стосовно конкуренції через урядові програми. Таким чином, досвід, якого набули підприємства чи інші країни, може бути адаптований та застосований до вирішення національних проблем. Однак інформація має бути достеменною для запобігання помилкам, що можуть виникнути за умов її використання. Своєю діяльністю організації — члени ЄАНЦП сприяють чесній конкуренції згідно з вимогами ринкової економіки.

Інновації та технологія

Інновації як реакція на конкуренцію є динамічним елементом виробництва. Без інновацій подальший розвиток підприємств, економіки загалом і суспільства обмежений, без інновацій неможливе суттєве зростання продуктивності.

Рушієм інновацій є конкуренція, а їх опорою — творчий підхід. Технологія є одним з основних факторів зростання продуктивності, але сам по собі цей фактор не робить підприємство чи економіку конкурентоспроможною. Навпаки, без ретельного вивчення та цілеспрямованого використання людського фактора застосування нових технологій приречене на невдачу. На жаль, поки що багато підприємств та організацій недооцінюють участь працівників у перетвореннях і необхідність їх навчання для забезпечення технологічних змін з точки зору як економіки, так і безпеки праці.

Потенціал технології щодо стимулювання створення інноваційних товарів, послуг і процесів залишається високим. Це переконливо демонструють такі галузі, як інформаційні технології, біотехнології, зв'язок та фармацевтика. Реалізувати потенціал інновації часто-густо заважає концентрація тільки на технічному аспекті ідеї та нехтування її управлінням.

Це підкреслює важливість ретельного планування процесу застосування; планування як організації загалом, так і окремих робочих місць для забезпечення постійного вдосконалювання; розвитку культури, яка підтримує постійні зміни; забезпечення відповідного капіталу для надання менеджменту можливості концентруватися на інноваціях і процесі постійних змін, а не на питанні чим розраховуватися по нових рахунках". Тобто будь-які суттєві технологічні та організаційні зміни мають відбуватися після певного періоду розвитку, який дає змогу організації пристосуватися до нової ситуації. Швидкість інновацій є важливою для зростання продуктивності.

Однак вона не є показником, що вимірюється, — "квапливо" може означати, навпаки, "повільніше", якщо недостатнє залучення людського фактора до інновацій. Існує загальна тенденція як на рівні підприємства, так і на макроекономічному рівні, коли прискорення темпу інновацій у західних розвинених країнах протягом останніх 20 років призводить до додаткових проблем щодо структурних перетворень. Час залишається фактором зростання продуктивності, якому приділяється недостатньо уваги.

Інновації сприяють створенню нових товарів, послуг, нових виробничих процесів та оновленню економіки загалом. Це означає, що інновації не обмежуються проблемами створення нової виробничої технології, а приводять до створення нових товарів і послуг, роблять свій внесок в удосконалення організації робіт та умови праці.

Завдяки тісному зв'язку між інноваціями, продуктивністю та економічним розвитком організації — члени ЄАНЦП відіграють важливу роль в інноваційному процесі. Зокрема, вони інформують малі та середні підприємства щодо можливостей та ризиків, пов'язаних з інноваціями, і допомагають МСП у проектуванні інноваційного процесу. Вони сприяють передаванню ноу-хау від дослідників на підприємства і визначенню цілей та завдань інноваційної та економічної політики.

Зайнятість

На рівні економіки загалом підвищення продуктивності впродовж останніх двох століть відбувалося паралельно з підвищенням зайнятості: країни з кращими показниками продуктивності створювали та підтримували кращі показники зайнятості.

Однак на рівні підприємства підвищення рівня продуктивності праці часто-густо досягається за рахунок зменшення кількості працюючих, що виконують ту ж роботу, або, що частіше, винесення певних виробничих елементів за межі підприємства. Протягом останніх двох десятиліть низький, порівняно з попередніми періодами, рівень економічного зростання та підвищення продуктивності негативно впливали на зайнятість — кількість робочих місць скорочувалася.

Мало того, із зростанням суспільства споживання співвідношення між вимірюваною продуктивністю та зайнятістю стає все менш зрозумілим. Так званий "парадокс продуктивності" полягає в тому, що високий рівень зайнятості у сфері послуг супроводжується зменшенням темпів зростання продуктивності. Проте окремі аналітики стверджують, що це проблема вимірювання, оскільки недосконалий інструмент досліджень не дозволяє реально врахувати ті переваги, що дає зростання продуктивності зростанню зайнятості в галузі надання послуг.

Цілком слушно, що з метою поєднання розвитку продуктивності та економічного зростання, які б мали позитивний вплив на зайнятість, потрібні нові підходи до продуктивності, які б могли бути застосовані в економіці. Важливо також встановлення чіткого зв'язку між зростанням продуктивності та грошовим заохоченням.

У країнах організацій — членів ЄАНЦП безробіття є однією з основних проблем економічної політики. Члени Асоціації підходять до вирішення цих проблем двома шляхами: з одного боку, через сприяння розвитку продуктивності, конкурентоспроможності та інновацій, спрямованих на посилення підприємств і захист зайнятості, навіть якщо зменшується відсоток працівників з довічним наймом; з іншого — через сприяння розвитку та застосуванню нових підходів щодо підвищення зайнятості, зокрема через гнучке управління виробничими факторами: знаннями, працею, капіталом, матеріалами, часом та простором. Вони можуть таким чином сприяти поширенню позитивного досвіду від однієї країни до іншої для створення скоординованої політики зайнятості.

Але цим не обмежується участь організацій — членів ЄАНЦП — через систему консультацій вони сприяють створенню підприємств з гнучкою, динамічною структурою, що відкриває нові можливості для зростання зайнятості. Вони сприяють створенню нових типів зайнятості, а через систему навчання — зайнятості окремих осіб, крім того, вони підтримують створення та розвиток нових товарів і послуг.

Діяльність організацій — членів ЄАНЦП має бути спрямована на дієву підтримку політики зайнятості в їх країнах. Така підтримка має здійснюватися в широкому діапазоні — від стабілізації діючих підприємств до вирішення питань зайнятості окремих соціальних груп, таких як робітники старшого віку, жінки, зайняті неповний робочий день, та молодь.

З урахуванням поставлених перед ними завдань організації — члени ЄАНЦП сприяють встановленню ефективного зв'язку між економічною політикою та політикою ринку праці на рівні підприємства. Через своїх членів ЄАНЦП може впливати на впровадження на національних рівнях політики зайнятості, що її проголошують міжнародні організації.

Організація роботи

Те, як спроектовано організацію — від розташування обладнання окремого робочого місця до місця, що його займає організація в навколишньому середовищі, — є важливим джерелом зростання продуктивності. Крім цього, на якість організації робіт істотно впливає низка факторів, один з яких — розвиток продуктивності. Зокрема, протягом останніх років, коли рівень економічного зростання зменшився, конкуренція між підприємствами загострилась, а структурні зміни в економіці прискорилися, якість організації робіт ще більше впливала на зміни продуктивності.

З цієї точки зору нові форми зайнятості, такі як робота неповний день, наймання на певний термін, "заочна" праця, відіграють все більшу роль як форми робіт, на яких працівники мають більшу свободу ініціативи, вищу кваліфікацію та більшу відповідальність за їх колективну роботу (наприклад, командна робота). Але не всі зміни дають кращий результат — спостерігається тенденція до зниження рівня професійної кваліфікації при заміні старих товарів новими.

Підприємства мають спростити свої ієрархічні структури, децентралізувати відповідальність ("перекласти" частину її на працівників) та досягти більшої гнучкості у своїй організації. Цим процесам мають передувати роботи з проектування організації та пошуку нових управлінських підходів. Це включає в себе і програми по вдосконаленню зв'язку між умовами праці та життя, а також різноманіття філософій управління.

З кожним роком попит на кваліфікацію робочої сили зростає. І не тільки мають бути опановані нові роботи та навички, а й старі мають бути оновлені, а в окремих випадках "забуті". Одним з основних питань продуктивності є впевненість в тому, що існуюча робоча сила здатна до постійного навчання і підвищення персональної та колективної майстерності.

А це досягається тільки через навчання як на робочому місці, так і поза ним. Для підтримання цього процесу роботу треба спланувати так, щоб вона була органічним продовженням теоретичної підготовки. Тобто "якість організації робіт" залежить як від структури (схеми реальної організації), так і від процесу (зміни кваліфікації — колективної та індивідуальної, яку люди використовують для задоволення потреб споживачів).

У проектуванні таких змін ЄАНЦП та її члени можуть відігравати важливу роль. Насправді останні кілька років їх діяльність зосереджувалася на цьому процесі. Тут ЄАНЦП є важливою ланкою для передавання ноу-хау та інформації між підприємствами, країнами та міжнародними організаціями. Різні країни мають різний досвід щодо організаційних процесів та їх проектування на рівні галузі чи підприємства.

Дуже важливо з різних причин зібрати, оцінити та розповсюдити такий досвід для запобігання тим самим помилкам; для визначення позитивного досвіду; для надання порад щодо проектування процесу; для сприяння конкурентоспроможності підприємств, зокрема малих та середніх; для запобігання замкненості, відокремленості дій підприємств, які не мають інформації стосовно міжнародного досвіду та умов.

Серед завдань ЄАНЦП та її членів постає також завдання щодо організації обміну інформацією на національному рівні, підтримки зв'язку з підприємствами з питань нових знань у галузі управління через консультації, семінари тощо.

Безпека праці та охорона здоров'я

Економічний успіх та конкурентоспроможність мають першочергове значення як для підприємства, так і для його персоналу. Для свого розвитку, а він орієнтований на майбутнє, підприємства потребують кваліфікованих, мотивованих та ефективно діючих працівників, які спроможні зробити вагомий внесок у розвиток технічних та організаційних інновацій.

Здорові працівники, які працюють у сприятливих умовах, є найважливішою умовою для підприємства, яке працює постійно й продуктивно. Економічні цілі підприємства не мають бути в конфлікті з проблемами умов праці, навпаки, вони доповнюють одне одне. На жаль, останні дослідження умов праці в Європейському Союзі показали, що здоров'я працівників не визнається як фактор продуктивності.

Безумовно, зараз мають місце "класичні" загрози для здоров'я — важкі види робіт, роботи під впливом погодних умов тощо, однак виникли і нові проблеми — з одного боку, інтенсифікація робіт, тиск часу, зростання відповідальності і підвищення концентрації, а з іншого — монотонність та соціальна ізоляція. Такий тиск викликає негаразди Із здоров ям, стреси та синдром згоряння, що зменшує мотивацію і породжує байдужість.

У широкому розумінні безпека праці та охорона здоров'я мають корені у таких галузях менеджменту, як організація робочого часу, навчання та підготовка, проектування робіт та розроблення персональних кар'єр.

Ретельно сплановані всі ці фактори можуть позитивно впливати на стан здоров'я персоналу.

Удосконалення умов праці, включаючи безпеку праці та охорону здоров'я на виробництві, відіграє надзвичайно важливу роль у підвищенні продуктивності. ЄАНЦП разом з її членами прагне через інформаційні зустрічі та консультації доводити економічну важливість як на макро-, так і на мікрорівні умов праці до якомога більшої кількості урядових організацій та підприємств. Це потрібно не тільки робітникам, позаяк відіграє свою важливу роль у відкритій конкуренції між підприємствами та економіками.

Майстерність/кваліфікація

За часів швидких економічних та структурних змін, технологічного розвитку, постійних змін ринку, а також національної і міжнародної конкуренції продуктивність та ефективність підприємств напряму залежать від кваліфікації робочої сили. У ситуації, коли підприємства працюють на світовому ринку практично на одному технічному рівні, кваліфікація стає ключовим фактором конкурентоспроможності та економічної ефективності. Ефективність та мотивація, знання, вміння та кваліфікація потребують розвитку і мають бути використані в усіх галузях для всіх видів діяльності.

Це досягається тільки тими підприємствами, які створюють та застосовують відповідну політику, що забезпечує працівникам можливість постійно навчатися, а також таку організаційну структуру, що дає змогу працівникам повніше відповідати на потреби споживача.

Існує чіткий зв'язок між рівнем кваліфікації працівників та підвищенням продуктивності. З одного боку, працювати продуктивно в існуючих технологічних, економічних та організаційних умовах країн — членів Європейського Союзу можна тільки за наявності висококваліфікованої робочої сили. З іншого боку, існуючі майстерність та кваліфікація робочої сили обмежують здатність підприємства реагувати на змінюваний попит ринку. Тобто, з економічної точки зору, "людські ресурси" не можуть більше сприйматися як еластичний фактор, що може бути замінений технікою, навпаки, він стає обмежувальним фактором стосовно продуктивності, інновацій та економічного успіху.

За цих умов важливим завданням для ЄАНЦП та організацій-членів є демонстрація підприємцям, менеджерам та акціонерам того, що майстерність і кваліфікація робочої сили є важливим елементом зростання продуктивності та основним фактором конкурентоспроможності. Вони мають зрозуміти, що підвищення кваліфікації не є тільки проблемою основної та додаткової освіти, а й також важливим елементом політики щодо продуктивності, а тому організація має сприяти навчанню власного персоналу. Всі програми підвищення продуктивності зазнавали поразки, якщо бракувало кваліфікації робочої сили, потрібної для їх реалізації.

На національному рівні важливою для організацій — членів ЄАНЦП є не тільки участь у процесі навчання та перенавчання, а й сприймання необхідності підвищення кваліфікації працівників на певному підприємстві як істотного фактора зростання продуктивності.

Охорона довкілля

Приділення уваги природоохоронним аспектам товару та процесу виробництва — "зеленій продуктивності" — не є чимось таким, чим можуть займатися тільки великі підприємства в їх кращі часи або спеціалізовані фірми по виготовленню екологічно чистої продукції, чи тим, що береться до уваги в тотально регульованих економіках (наприклад, у Німеччині). На ставлення до охорони довкілля істотно впливають такі фактори, як конкуренція та продуктивність.

Все більшої ваги набирають знання й доступність технологій, що охороняють довкілля, а не наявність певних обмежень або законодавчого регулювання. Відношення до довкілля, власне, демонструє технологічний потенціал, як це доводить природоохоронна ініціатива японських підприємств (вони одержують потужно підтримку уряду); позиція ринкових лідерів, що її утримують американські підприємства, які виробляють нешкідливу для довкілля продукцію; європейські виробники, котрі створюють продукцію, що дає змогу підтримувати високі природоохоронні стандарти завдяки можливості її легкої утилізації.

"Зелена продуктивність" позитивно впливає на інші фактори зростання продуктивності. Також це відкриває додаткові можливості економічного розвитку для малих і середніх підприємств. Мало того, поєднання природоохоронних заходів і роботи щодо безпеки праці роблять суттєвий внесок у покращання умов праці на підприємстві, оскільки середовища поза підприємством та в середині його тісно пов'язані між собою.

Для ЄАНЦП та організацій-членів у цій галузі ставиться завдання сприяння обміну досвідом між підприємствами на національному та міжнародному рівнях, участі в організації навчання та консультування підприємств з цих питань. Має доводитися важливість проведення природоохоронних заходів та випуску "зеленої" продукції для досягнення та утримання високого рівня конкурентоспроможності.

Соціальне партнерство

Важливість окремого підприємця як рушійної сили економічного розвитку незаперечна: він бере свою ідею і власним ризиком та власними зусиллями перетворює її на товар, послугу або процес, що мають попит на ринку. Навпаки, всі європейські країни мають докладати великих зусиль для підтримання "духу підприємництва".

Однак розвиток продуктивності залежить і від партнерства, і від командної роботи. Успіх виробничого осередку може бути досягнутий тільки через загальне прагнення та застосування всіх ресурсів, через спільні зусилля для досягнення результату.

Таке "соціальне партнерство" має стати базовим для організацій — членів ЄАНЦП. Вони або їх попередники визначили, що безпосередня участь уряду, роботодавців та профспілок сприяє здійсненню соціально-економічних змін, зумовлює розвиток, спрямований на збереження потенціалу зайнятості. Партнерство може мати різні форми — від трудових угод на національному та регіональному рівнях, що створюються "соціальними партнерами", до партнерства на окремих підприємствах, у цехах, робочих групах. Те, що може бути втрачене партнерами через недостатню швидкість прийняття рішень, компенсується загальною підтримкою та порозумінням сторін.

Це все підтверджує безперервність "руху за продуктивність", який Європейське агентство продуктивності визначило як стан розуму, розуміння того, що сьогодні є вдосконалене вчора, а завтра буде ще кращим. Організації — члени Асоціації спрямовують свої зусилля на сприяння соціальному партнерству в своїх країнах, застосування найкращого світового досвіду для його розвитку.

Література

1. Акимова Η.В. Производительность труда в промышленности. Проблемы измерения и стимулирования. — К.: Наук, думка, 1991.

2. Бондарь И.К. Производительность труда. — К.: Наук, думка, 1997.

3. Генкин Б.М. Экономика и социология труда. — М.: Норма, 1999.

4. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка. — К.: МАУП, 1997.

5. Колосницына М.Г. Экономика труда. — М.: Магистр, 1998.

6. Лукьянченко Н.Д. Управление трудом на промышленном предприятии. — Донецк: Донбасс, 1995.

7. Макконнелл Р., Стэнли Л. Брю. Экономикс. Принципы, проблемы и политика: Реферат-дайджест учебника по рыночной экономике. — СПб.: Менеджер, 1994.

8. Прокопенко И.И. Управление производительностью. — К.: Техника, 1960.

9. Скотт Сник Д. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение. — М.: Прогресс, 1989.

10. Шермергон, Кардансо, Сміт. Менеджмент продуктивності, 1988 (перше канадське видання).

11. Эренберг Рональд Дж., Смит Роберт С. Современная экономика труда. Теория и государственная политика. — М.: Изд-во МГУ, 1996.


25.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!