Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Вимірювання продуктивності праці "білих комірців". Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Вимірювання продуктивності праці "білих комірців". Реферат

Найбільш інтенсивно на рівні підприємства у США останнім часом займаються вимірюванням продуктивності праці так званих "білих комірців"

Теоретики і практики зосередили зусилля на організації та стимулюванні підвищення продуктивності праці "працівників офісів". Найбільш складними при цьому виявилися вимірювальні проблеми, без розв'язання яких неможливо здійснити контроль за тим, наскільки успішно організація розпоряджається своїми ресурсами.

Незважаючи на значний первісний скептицизм з приводу можливості вимірювання "творчої діяльності", кілька компаній успішно впровадили програми вимірювання і підвищення продуктивності праці "білих комірців".

У 1982 р. згідно з оцінками Бюро статистики праці "білі комірці" в економіці США складали 53% робочої сили і отримували 70% заробітної плати. Наприкінці XXI ст. їхня питома вага може зрости до 90%. Очевидно, що підвищення продуктивності праці "білих комірців" стає одним з важливіших завдань, яке треба вирішувати фірмам, щоб виграти в конкурентній боротьбі.

З одного боку, багато фірм впроваджують спеціальні програми, спрямовані на підвищення продуктивності праці "білих комірців" (однією з перших це зробила IBM), з іншого — для багатьох наукових організацій розробка таких програм і подальше їх впровадження стають основним видом діяльності. Однією з найвідоміших організацій такого типу є Американський продуктивний центр (АРС), заснований в 1977 р. Нині він надає свої послуги найбільшим фірмам США (Дженерал-Дайнемікс, IBM, Екссон, Мак-Доннел Дуглас, Рокуелл Інтернешнл та ін.).

Організація АРС розробила типову програму підвищення продуктивності праці "білих комірців", що впроваджується працівниками центру з урахуванням умов компаній замовника. Програма складається з шести етапів, кожний з яких доволі детально методично пророблений.

Програма підвищення продуктивності праці Американського продуктивного центру — не перша програма такого типу. Але її автори наполегливо підкреслюють її відмінність від попередніх.

По-перше, відмінність стосується основної мети, на досягнення якої спрямована програма. У традиційних програмах основним завданням ставиться скорочення витрат на виробництво послуг. У програмі АРС на перший план висувається підвищення якості послуг і своєчасності їх надання клієнтам, для чого потрібні постійні інновації як засіб пристосування до ринкової ситуації, що змінюється (конкуренція не за знаменником, а за чисельником). Автори проекту неодноразово нагадують, що він націлений насамперед на професійну ефективність.

По-друге, традиційні програми орієнтовані на підвищення ефективності праці кожного окремого працівника, у той час як програма АРС націлена на підвищення ефективності групи, ланки, підрозділу загалом. При цьому для групи загалом ефективність розглядається як підзавдання з погляду функціонування всього підприємства. Відповідно і різні використовувані організаційно-технічні способи підвищення продуктивності праці.

У першому випадку — це техніка особистої роботи і підвищення технічної оснащеності робочого місця (за умови, що це невідворотні витрати, які у першу чергу підлягають скороченню); у другому випадку до них додається посилене заохочення кооперації між виробниками послуг, розвиток каналів обміну інформацією (формальних і неформальних), що поряд із зростанням технічної оснащеності (за умови, що це необхідні капіталовкладення) розглядається як основне джерело підвищення якості послуг.

По-третє, програми різняться і способом їх впровадження. Програма АРС припускає, що впроваджувати її буде не консультант зі сторони, а після спеціальної підготовки один з працівників групи, для якої ця програма і призначена. Нарешті, програма АРС припускає не одноразове "розшиття вузьких місць", а впровадження методів, які будуть постійно орієнтувати колектив на покращання якості пропонованих споживачеві послуг при зростаючій продуктивності праці.

Найскладніший елемент у будь-якій програмі підвищення продуктивності праці "білих комірців" — вимірювальна процедура (рис. 1).

Рис. 1. Вимірювальні процедури в загальному циклі підвищення продуктивності праці.

В управлінській практиці ретельних вимірювальних процедур не уникнути, у тому числі й при підвищенні продуктивності праці "білих комірців". Уникнути вимірювальної процедури не вдається, тому що для успішного функціонування будь-якої програми необхідна інформація, чи дійсно докладені зусилля приводять до бажаного результату.

Процедура вимірювання продуктивності праці "білих комірців", здійснювана відповідно до методу Американського продуктивного центру, являє собою певну послідовність дій (рис. 2).

В американської літературі, присвяченій продуктивності праці, нині завзято підкреслюється різниця між такими категоріями, як "ефект" і "ефективність". Оскільки в кінцевому рахунку ефективність визначає прибутковість, то ця категорія легко сприймається керуючими на різних рівнях, а на практиці здебільшого означає збільшення зусиль з мінімізації знаменника, тобто витрат. Такий підхід, як управлінська ідеологія, останнім часом піддається широкій критиці. Особливо слабким він виявився при розробці програм підвищення продуктивності праці "білих комірців". Творці цих програм підкреслюють, що починати треба з "конструювання послуг", а потім уже визначати затрати на їх виробництво.

Рис. 2. Процедура вимірювання продуктивності праці "білих комірців" відповідно до методу Американського продуктивного центру.

Фірма з високими витратами виробництва і високою якістю продукції може бути конкурентоспроможною (яскравим прикладом є фірма IBM, чия продукція — обчислювальні машини і програмне забезпечення — стоїть значно вище, ніж у середньому по галузі, але фірма гарантує високий рівень якості, насамперед обслуговування), але ніяких перспектив не має фірма з низькими витратами виробництва і таким самим низьким рівнем якості своїх товарів або послуг.

Хороша система вимірювання на перше місце ставить ефект.

Рис. 3. Два підходи до вимірювання продуктивності праці "білих комірців".

Література

  1. Грачев. Суперкадры: Управление персоналом в международной корпорации. — М.: Дело, 1993. — 203 с.
  2. Колосницына М.Г. Экономика труда. — М.: Магистр, 1998. — 237 с.
  3. Менеджмент человеческих ресурсов: Обзорная информ. — К.: МАУП, 1995. - 104 с.
  4. Управление персоналом организации: Учебник для вузов / Под ред. B.Н.Кибанова. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 512 с.
  5. Шкатулла В.И. Настольная книга менеджера по кадрам: задачи и структура кадровой службы. Управление дисциплинарными отношениями. Организационная деятельность отдела персонала. Образцы кадровых документов. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - 527 с.
  6. Щёкин Г.В. Планирование и организация работы с персоналом: Учеб. пособие. - К.: МЗУУП, 1993. - 92 с.


25.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!