Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Організація культурно-масового обслуговування у закладах готельного господарства. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Організація культурно-масового обслуговування у закладах готельного господарства. Реферат

Поняття та класифікація закладів готельного господарства. Характеристика видів культурно-масового обслуговування споживачів у закладах готельного господарства. Особливості організації культурно-масового обслуговування у закладах готельного господарства

Поняття та класифікація закладів готельного господарства

У наш час щорічно по планеті подорожують більш ніж 1,5 млрд. чоловік. Їх необхідно забезпечити транспортом, надати тимчасове житло, харчування та безліч інших послуг. Для цих цілей використовуються промислові підприємства, транспортні компанії, готельно-ресторанне господарство, туристичні компанії, національні парки, пляжі та інші рекреаційні території.

Об’єднання всіх цих структур почали називати індустрією гостинності. Отже, індустрія гостинності є збірним поняттям, що охоплює різні форми діяльності в сфері послуг, пов’язані з прийняттям і обслуговуванням гостей.

Середовище гостинності багато в чому визначається зовнішніми чинниками та взаємодією спеціалізованих чинників.(Рис.1) Найбільший вплив на нього здійснюють економічні і політичні чинники. Одне з самих важливих місць в індустрії гостинності безумовно займають готельні комплекси, які, слід зазначити, відіграють велику роль не лише для туристів, а й для всього суспільства.

Не дарма в таких країнах, як Німеччина, Швеція та ін. готельні комплекси будують у жилих мікрорайонах. Це викликано тим, що готелі-це не лише номери, а й ресторани, хімчистки, спортивно-оздоровчі комплекси, сауни, культурно-розважальні заклади-все те, що необхідно не лише туристу, але й звичайному городянин.

Рис.1.

Готель-підприємство, що призначене для тимчасового проживання. Головним завданням його є надання тимчасового житла, проте, потреби гостей зростають і підприємства готельного господарства вимушені все більше і більше розширювати асортимент пропонованих послуг.

Рівень комфорту на сьогодні лежить в основі понад тридцяти відомих у світі систем класифікації готелів. Класифікація готелів по категоріях заснована на комплексі вимог до: матеріально-технічного забезпечення; номенклатури та якості пропонованих послуг; рівня обслуговування.

Найбільш розповсюдженими серед них є такі: європейська, або, як часто її називають, система «зірок», що базується на французькій національній системі класифікації, в основі якої лежить розподіл готелів за категоріями від 1 до 5 зірок. Така система застосовується у Франції, Австралії, Угорщині, Єгипті, Україні, Росії і ряді інших країн. При наданні готелю певної кількості зірок висуваються такі вимоги:

  • “ * ” - Заклади пропонують базовий набір послуг. Просто обладнанні, достатньо освітленні. Постійно присутній черговий менеджер.
  • “ ** ” - Заклади, що надають середній набір послуг та обстановки номерів.
  • “***” - Добре обладнанні заклади, що пропонують комфортабельні умови проживання, підігрів чи охолодження номерів, наявність у номері телефону та побудника.
  • “****” - Дуже добре обладнані заклади з рівнем комфорту та обладнанням вищої якості, що пропонують великий асортимент послуг. Високі стандарти зовнішнього вигляду та обслуговування гостей, що включають ресторани при готелі, кондиціювання повітря у номерах та ін.
  • “*****” - Міжнародний рівень закладів,що пропонують найвищі стандарти житла, обстановки та декору, з широким вибором першокласних видів обслуговування. Велика кількість та різноманітність стилів, у номерах, що пропонуються. Декілька різноманітних ресторанів, 24-годинне обслуговування номерів та додаткові можливості для розваг і здійснення покупок. Можна виділити ще систему букв (А, В, С, В), що використовується в Греції; систему «корон», що застосовується у Великобританії та індійську систему.

Що стосується країн, що розвиваються, то тут найбільш поширена індійська система класифікації, що також включає 5 категорій: «І зірка», «2 зірки», «З зірки», «4 зірки», «5 зірок», які надає спеціальна комісія на основі бальної оцінки. За цією системою відповідність готелів вимогам для даної категорії оцінюється в балах, при цьому по кожному пункту встановлюється максимально можлива оцінка.

Для одержання тієї або іншої категорії необхідно набрати встановлену для даного класу мінімальну суму балів, причому їхня кількість по кожному пункту має складати не менше 50% максимальної оцінки.

У кожній окремій державі до розуміння рівня комфорту як критерію класифікації підходять по-різному. Саме ця обставина, а також ряд факторів, обумовлених культурно-історичними і національними традиціями держав, перешкоджають введенню у світі єдиної класифікації готелів. ВТО (Всесвітня туристська організація) запропонувала лише стандартну класифікацію засобів розміщення:

  • мотелі;
  • молодіжні готелі;
  • пансіонати;
  • пляжні готелі;
  • туристські готелі;
  • орендовані кімнати в приватних будинках;
  • клуби з номерами;
  • туристське село (група будинків);
  • орендовані приміщення в приватних агентів;
  • гостьові будинки;
  • бунгало;
  • підприємства соціального туризму;
  • розміщення в родичів і знайомих;
  • інші засоби розміщення.

Слід також зауважити, що в різних країнах застосовуються два різних підходи до оцінки відповідності готелю певній категорії. При першому підході розробкою, проведенням і контролем займаються державні органи, тобто існує офіційна державна класифікація за рівнем комфорту готельних підприємств та, можливо, інших засобів розміщення. Зокрема, приклади такого підходу спостерігаються у Франції, Україні та Росії.

При другому підході розробкою, проведенням і контролем займаються професійні об'єднання і союзи. Наприклад, у Німеччині ці процеси здійснює Об'єднання готельних і ресторанних господарств (ЕНООА), у Швейцарії - Швейцарський союз власників готелів. За розташуванням на території певної місцевості готелі поділяються на розташовані в місті (у центрі, на окраїні) та розташовані в сільській місцевості (у тому числі і високогірній).

Виходячи з потреб клієнтури, готелі бувають різного призначення: для ділових людей(загального типу, відомчі, для ділових нарад тощо);готелі для відпочинку(туристські, курортні, для автотуристів, мотелі, кемпінги); спеціальні типи готелів.

За місцем розташування можна виділити такі види готелів:

  • готелі в центрі міста;
  • пришляхові, як правило, малої поверховості з відкритими автостоянками;
  • готелі в околицях міста й в аеропортах;
  • плавучі готелі—плявзасоби, обладнані під готелі, для розміщення і відпочинку туристів біля берега моря, ріки або озера. При необхідності такий готель може бути відбуксований по воді разом з туристами до іншої стоянки.

Місткість готелю визначається числом постійних спальних-місць. Класифікація готелів за місткістю в різних країнах різна. Наприклад, у Швейцарії й Австрії готелі, що мають менше 100 місць, вважаються малими, 100-200 місць — середніми, більше 200 місць — великими; у Чехії до 120 місць - малими, до 500 місць — середніми, понад 500 місць — великими; у США до 100 номерів — малими, до 500 номерів — середніми, понад 500 — великі.

В Україні діє така офіційна класифікація готелів за місткістю: до 150 місць (не більше 100 номерів) — готелі малої місткості, від 150 до 400 місць (до 300 номерів) - середньої місткості, більше 400 місць (понад 300 номерів) — великої місткості. Важливі сьогодні також і демографічні фактори — вікові групи, освіта, виховання, традиції. Також, готелі класифікують за рівнем цін;за тривалістю перебування клієнтури;за тривалістю функціонування протягом року;за способом надання харчування та ін.

Характеристика видів культурно-масового обслуговування споживачів у закладах готельного господарства

Послуги культурно-масового характеру відносяться до додаткових послуг, що пропонуються готелем. Відповідно, чим вища категорія готелю, тим більшу кількість даних послуг і кращу якість їх надання він може запропонувати своїм гостям.

До видів культурно-масового обслуговування належить: користування конференц-залами, танцювальними залами і диско-клубами, бібліотеками, більярдними, казино, кегельбанами, залами ігрових автоматів, демонстраційними залами, туристичними клубами та відеосалонами. У багатьох літературних джерелах ресторани не відносять до видів культурно-масового обслуговування, бо головною метою ресторану є забезпечення гостей харчуванням, а розважальні послуги є додатковими і можуть взагалі не надаватися.

Проте, на мою думку, зовсім не розглядати ресторани як вид культурно масового обслуговування не можливо, особливо, якщо мова йде про ресторани при готелях. Оскільки, в наш час, у ресторанах дуже часто проводяться конференції, презентації, ділові збори та інші заходи при проведенні яких саме надання їжі (наприклад, невеликий фуршет) є додатковим.

Також, у ресторані може бути організований виступ відомого співака чи влаштовано якесь грандіозне шоу(наприклад, новорічний карнавал, або бал на честь приходу весни).

Для проведення конференцій і нарад, готелі дуже часто, також, пропонують конгрес-холи, конференц-зали, бізнес-центри та актові зали. Готелі, що мають такі зали, називають конференц-центрами або конгрес-центрами.

Вони спеціально проектуються для прийняття великої кількості людей та проведення різного роду зборів. У нашій країні такі центри необхідні ще й для обслуговування акціонерних товариств, які проводять щорічні збори акціонерів. Із-за орієнтації таких готелів головним завданням є забезпечення залів необхідним обладнанням, технічними засобами акустики, зв’язку, синхронного перекладу на декілька мов, зручними меблями.

Зазвичай такі готелі розміщуються не в центральних кварталах і можуть пропонувати широкий набір послуг для приємного проведення часу: ігри в гольф, відкриті та криті басейни, сауни, тренажерні зали та інше.

У ціну перебування входить вартість номеру, харчування, місце у залі, аудіо та відео обладнання та інші додаткові послуги. Як показують дослідження ринку конгресових послуг, більшість компаній, що влаштовують конгресові заходи, прагнуть одержувати всі необхідні для цього послуги «під одним дахом».

Крім того, 25 % з числа найбільш вимогливих замовників, якими є організатори міжнародних конференцій, вибирають для їхнього проведення готелі. У свою чергу, готелі, особливо ті, основними клієнтами яких є бізнесмени, інвестують великі суми в створення власних конгрес-центрів, вони дуже високо оцінюють конгресовий бізнес як джерело високого стабільного доходу.

Для цього готелі підтримують постійні контакти з організаторами заходів, щоб мати точну уяву про їхні потреби. Готелі вкладають істотні кошти в удосконалення сервісу, будування нових приміщень і в розвиток інформаційно-технічної бази.

Універсальні зали і конференц-зали призначені для проведення культурних заходів, конгресів, конференцій, що можуть одночасно прийняти значну кількість відвідувачів. Такі зали доповнюються фойє, що виконують функції очікування відвідувачів, а також низку додаткових функцій: організація виставок, ярмарків, танцювальної зали, приміщення для ігрових автоматів, бенкетів тощо.

Фойє розміщується на одному рівні з залом. Універсальні зали і конференц-зали обладнуються приладдям для синхронного перекладу не менш як на чотири іноземні мови, а також при них організуються приміщення для проведення секційних засідань.

Універсальні зали використовуються для проведення прийомів, презентацій, конференцій, виставок-ярмарків, нарад, симпозіумів, бенкетів тощо, для чого організовуються розсувні і стулюючі перегородки, за допомогою яких внутрішній простір зали поділяється на окремі приміщення.

У таких залах використовуються трансформаційні меблі, для чого слід передбачити при залах спеціальні приміщення для тимчасового зберігання меблів. Визнаними лідерами у сфері проведення заходів конгресового характеру в світі є готелі США, саме вони широко впровадили практику розробки спеціальних конгрес-пакетів, що полегшують організаторам заходів вибір і дають можливість швидко підрахувати суму передбачуваних витрат.

Так, наприклад, у стандартний денний конференц-пакет, що пропонує ланцюг Ніltоn Ноtеls, включаються: мебльований зал для засідань; дошка (flipchart), оverhead, екран; прохолодні напої на робочих столах; дві кава-паузи (кава, чай, напої); ланч. Для проведення конгресів у готелях необхідна наявність бізнес-центру, до складу якого має входити концертний зал з обладнанням для синхронного перекладу, з аудіо- і відеообладнанням, конференц-зали, багатофункціональні банкетні зали, виставкові площі.

Цікавим напрямком у створенні спеціалізованих готельних послуг є широке використання культурних програм, у тому числі балетних і циркових фестивалів, концертів, оперних вечорів тощо. Готелі, що мають концертні зали і майданчики, пропонують своїм гостям широкий спектр культурних програм, включаючи окремі програми до своїх спеціалізованих готельних послуг.

У сучасному суспільстві цілий перелік різноманітних видів азартних ігор продовжує користуватися великою популярністю, і, саме тому, багато готелів зараз охоче пропонують зали ігрових автоматів, а підприємства вищого класу навіть послуги власного казино. Існує дуже багато різноманітних ігрових автоматів, найбільш розповсюджений тип називається “покерним автоматом”. Такі автомати мають декілька рядів карт, що крутяться, деякі “щясливі” комбінації яких призводять до виграшу.

Іноді на колесах розміщують не карти, а зображення фруктів. Деякі ігрові автомати відносяться до типу настільних, оскільки, стіл є частиною автомату, в яку вставляється певний замінювач грошей - жетон. До азартних ігор відносяться бінго,велике колесо, блекджек, рулетка, баккара, кено та інші. Взагалі, асортимент азартних ігор дуже різноманітний і постійно поповнюється новими розробками.

Більярдні організовуються у приміщеннях холу, вітальні та в інших групах і призначені лише для мешканців готелю. У приміщенні встановлюються більярдні столи (малі розмірами 2250х1250 мм і великі розмірами 3850х2050 мм), стійки для київ, шафи або полички для куль, меблі для зони відпочинку і очікування. Більярдні столи розміщуються таким чином, аби навколо них була велика площа для вільного руху.

Кегельбани можуть замінювати більярдні. У них розміщується спеціальне обладнання, що складається з автоматів для подавання кульок, встановлення кеглів, доріжок для прокату кульок, зона відпочинку і очікування.

Казино - ігровий заклад, в якому з використанням рулетки, ігрових столів для картових ігор і гри в кості, а також іншого ігрового устаткування здійснюється проведення азартних ігор з об'явою грошових чи інших майнових виграшів. У казино, як правило, забезпечується одночасне проведення не менш як трьох азартних ігор (наприклад, гра в рулетку, покер, блек-джек).

Основними цілями діяльності казино є надання послуг населенню у сфері організації дозвілля на високому професіональному і культурному рівні, а також отримання прибутку. Приміщення казино складається із зони обслуговування відвідувачів і зони службових приміщень із роз'єднаними входами у кожну зону.

У зоні обслуговування відвідувачів розміщуються: ігрові зали; каси для грошових розрахунків із відвідувачами; пункт обміну валюти; місця для відпочинку відвідувачів казино і проведення видовищно-розважальних заходів; гардеробна. Ігровий зал казино становить спеціально обладнане приміщення, призначене для проведення гри, де розміщуються ігрові столи з місцями для відвідувачів і робочими місцями для співробітників казино.

Приміщення ігрового залу не повинно бути доступне візуальному огляду з боку вулиці. У місцях для відпочинку відвідувачів казино можуть працювати ресторани і бари, проводитися дискотеки тощо. У зоні відпочинку повинні розміщуватися санвузли для відвідувачів у кількості, що відповідаєсанітарним нормам. У зоні службових приміщень казино передбачаються:

  • кімнати відпочинку круп'є;
  • ізольоване приміщення для співробітників служби безпеки;
  • сейфова кімната - це спеціальне обладнане приміщення, де зберігається страхова сума казино, вся внутрішня документація казино, ігрове обладнання казино, що не є стаціонарно встановленим.

До такого обладнання належать: кульки для рулеток; ігрові жетони (фішки); картові колоди; карабіни для подавання карт; підноси для фішок тощо. Казино може розміщуватися лише не у жилому приміщенні і має відповідати санітарно-гігієнічним, протипожежним нормам і вимогам збереження громадського порядку та безпеки відвідувачів і персоналу. Існують навіть спеціалізовані готелі-казино.

Вони широко розповсюджені в США і деяких країнах Західної Європи. Головною функцією цих готелів є створення гарних умов для проведення азартних ігор. Проживання і харчування у таких готелях звичайно буває на дуже високому рівні. У харчуванні акцент робиться на екзотичну кухню. Великою популярністю користується послуга по організації чартерних рейсів для людей, що вирішили пограти у азартні ігри.

Робота персоналу таких готелів дуже напружена, оскільки ігри тривають на протязі доби,365 днів в рік.

Бібліотеки передбачаються здебільше у готельних господарствах для відпочинку і розміщуються у приміщеннях адміністрації, побутових і культурно-масових. До бібліотеки належать читальні зали, приміщення для збереження книг і підсобні приміщення. Читальні зали передбачаються непрохідними, з одним входом і мають добре природне і штучне освітлення. У них відбувається видача і отримання книг, робота з книгою і експозиція періодичних видань, книг. Читальні зали обладнуються кафедрою видачі книг, читальними столами, книжними шафами або стелажами для книг, виставковими вітринами, стільцями.

Особливості організації культурно-масового обслуговування у закладах готельного господарства

Майже всі великі підприємства готельного господарства намагаються забезпечити своїх гостей широким асортиментом додаткових послуг. Значну роль тут відіграють, також, послуги культурно-масового обслуговування. Адже, кожен гість має власні смаки, а відповідно, і побажання, щодо наявності певних видів культурно-масових послуг, і, слід зазначити, що більшість людей прагне отримувати їх “під одним дахом.”

Будь-який готель, намагається максимально задовольняти потреби, навіть найвибагливіших своїх відвідувачів. А, отже, і з’являються на території готельних комплексів різноманітні казино, диско-клуби, бібліотеки, більярдні, зали ігрових автоматів, бізнес-центри та інші заклади культурно-масового обслуговування.

Їх наявність є досить вигідною для готелю, оскільки, це підвищує його конкурентноспроможність та дає додатковий прибуток. Проте, організація даних закладів на території підприємства є досить складною роботою і потребує значних затрат.

Перша проблема, з якою стикається будь-який готель-це наявність приміщення, придатного для його нормальної експлуатації. Рішення про те, придатне чи ні конкретне приміщення, залежить від багатьох факторів. Так, наприклад, при відкритті казино слід зважати на те, що:

  • кожне казино повинно мати стандартний комплекс приміщень (це - ігровий зал, вестибюль, приміщення допоміжних служб, офісна частина, бар);
  • всі ці приміщення по розміру, розміщенню, наявністю комунікацій повинні бути придатні для використання по конкретному призначенню.

Основним технологічним центром казино, що визначає комерційні результати його діяльності, є ігровий зал. Розміри ігрового залу визначаються, перш за все, кількістю ігрових столів. Мінімальний розмір ігрового залу коливається на рівні 75-100 м2. Великої уваги також приділяється підбору обладнання.

Рекомендований стандартний комплект обладнання для щойно відкритого казино складається з одного столу рулетки та двох-трьох столів для гри в BJ, оскільки, з врахуванням вітчизняного та закордонного опиту встановлено, що це забезпечить, з одного боку, максимальну загрузку казино, з іншого-оптимальне співвідношення між програшами та виграшами казино.

Влаштовуючи більярдні столи в готелі слід враховувати те, що більярд - це не досить тиха гра, і тому не слід розміщувати більярдні столи у кімнаті відпочинку, де люди, можливо, читають, дивляться телевізор, або працюють в Інтернеті. Кращій варіант-це створення більярдної кімнати, але він потребує значно більших затрат і підходящого приміщення, якого може й не бути. У приміщенні де будуть стояти більярдні столи не повинно бути підвищеної вологи, бо може зіпсуватися дороге обладнання.

Слід звернути увагу на стан перекриттів між поверхами, оскільки, один більярдний стіл може важити до півтори тонни. Навколо більярдного столу з кожного боку повинно бути 2 метри вільної площі - для того, щоб гравці могли вдарити по шару з будь-якої точки. Таким чином, приміщення, в якому організується більярдна, повинно бути доволі просторим. Наявності підходящого приміщення потребує й відкриття бібліотек, бізнес-центрів, конгрес-холів, диско-клубів та інших закладів.

Проте, якщо на підприємстві навіть є підходяще приміщення, відкриття закладів культурно-масового значення потребує вкладання великих коштів, які йдуть на створення затишного інтер’єру, закупівлю дорогого обладнання (так, наприклад, середня ціна лише одного якісного більярдного столу складає 4-7 тисяч доларів), прийняття на роботу великої кількості нових працівників та ін. Тому, багато готельних комплексів, просто здають приміщення в оренду саме під казино, диско-клуби, більярдні зали та боулінг-клуби.

Менші підприємства, навіть здають приміщення під ресторани, не маючи власних. Таким чином, вони отримують прибуток, уникають великих затрат, а їхні гості мають можливість користуватися різноманітними послугами, не виходячи з території готельного комплексу.

Список використаної літератури

  1. Х.Й. Роглєв “Основи готельного менеджменту”-К..Кондор, 2005.
  2. С.І. Байлик “Готельне господарство”-К..Альтерпрес,2002.
  3. Лін ван дер Ваген “Готельний бізнес”-Р-на-Д:.Фенікс,2001.
  4. В.К. Федорченко “Уніфіковані технології готельних послуг”-К:.Вища школа, 2001.
  5. С. Медлік, Х. Інграм “Готельний бізнес”-М:.Юніті,2005.
  6. О.П. Мельник Організація приміщень готельного господарства/Конспект лекцій,К:.1998.
  7. Л.М. Гопкало Організація готельного господарства/К:.КНТЕУ,2002.
  8. Браймер Р.А. Основи управління в індустрія гостинності/ Пер. з англ. – М.: Аспект Пресс, 1999.
  9. Папирян Г.А. Менеджмент в індустрії гостинності (готелі та ресторани). М.: ОАО «НПО «Экономіка», 2000.
  10. Менеджмент готельного та ресторанного обслуговування – М:. 1998 р.
  11. Забаєва М.Н. Экономіка готельного господарства. Н.- «Штрих», 2001.
  12. Арбузова Н.Ю. Організація обслуговування у готелях та туристичних комплексах. Н.- «Штрих», 2001.
  13. Чудновський А.Д. Готельний та туристичний бізнес. М.: «ЭКМОС», 1999.
  14. Ляпіна І.Ю. Організація і технологія готельного обслуговування. М.: «ПрофОбрІздат», 2001.
  15. Бондаренко Г.А. Готельне та ресторанне господарство. Мн.: БГЭУ, 2001.
  16. Тематичний журнал “Азарт” №3 12.2004.
  17. Журнал “Готель та Ресторан” №5 01.2004.
  18. Періодичне видання “Ресторатор” №9 2004.
  19. Періодичне видання “Ресторатор” №11 2004.
  20. Періодичне видання “Отель” №8 2004.


21.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!