Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Міжнародна реклама в Інтернеті: деякі деталі. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Міжнародна реклама в Інтернеті: деякі деталі. Реферат

Халява в Інтернеті. Закладки в браузері. Перехід по неіснуючому URL

Халява в Інтернеті

Під халявою в Інтернеті розуміють будь-яку пропозицію, по можливості надання безкоштовних товарів чи послуг користувачу.

Одним з найбільш популярних способів реклами за кордоном є який-небудь безкоштовний товар, висилка поштою, так званий «пробник», щоб відвідувач міг спочатку ознайомитися з товаром безкоштовно, а потім прийти в один з оффлайн-магазинів, і купити цей товар.

Як це працює? Користувач, подорожуючи по мережі, натикається на реламу такого сервера і заходить на нього. Як правило це сервер великої мережі реальних магазинів, розкиданих не тільки в даній країні, але і за її межами. Цій фірмі важливо залучити до себе якнайбільше покупців чи людей, що будуть з ними співпрацювати (виступати в ролі дилерів у своєму регіоні). Демонстрація товару дуже часто ускладнена і люди не можуть обмежитися фотографіями при виборі якого-небудь товару (це один з головних недоліків Інтернет-магазинів і он-лайнових аукціонів).

Для наочного та детального ознайомлення з товаром, зразки висилаються відвідувачу поштою. Користувач заповнює анкету, у якій указує свої координати місця проживання, ПІБ та ін., а також нерідкі випадки заповнення обов'язкових полів «у навантаження» у котрих користувач повинний вказувати свої інтереси, хобі чи що-небудь ще (ця інформація потім використовується в оффлайновому дірект-маркетингу).

Потім анкета відправляється і через якийсь час користувач одержує поштою замовлений безкоштовний товар, а ще через якийсь час на його e-mail починають приходити різні рекламні листи, потім листи приходять на реальну поштову скриньку і т.д., тобто користувач стає потенційним споживачем безлічі реальних товарів.

Для чого це робиться і які вигоди одержує пропонуючий халяву? Розглянемо простий приклад: міжнародний сервер www.hotmail.com надає безкоштовний e-mail з web-переглядом пошти. У цей час Банерна система hоtмаіl'а демонструє користувачу безліч Банерів, за які посібник сервера вже одержав гроші і давно окупив той простір на диску, що було надано користувачу. Іншими словами вони зробивши один раз дістають прибуток з розміщення реклами дуже тривалий час.

Чи другий приклад: компанія Market володіє мережею супермаркетів і магазинів по США і Канаді, але в неї є конкурент компанія Supermarket з аналогічними характеристиками. Компанія Market відкриває Інтернет-представництво, розкручує його і, на своєму сайті пропонує безкоштовні «маленькі» зразки своїх товарів. Користувачі охоче замовляють ці товари, і потім у своєму місті йдуть у магазин саме компанії Market, тому що вони вже заздалегідь бачать якість товарів наданих у торгових точках цієї компанії.

Так само на ці сервера реагують підприємці, що тепер бажають співробітничати і бути дилерами компанії Market. За словами подібних компаній їх прибутки істотно збільшилися з відкриттям представництв в Інтернеті, що висилають безкоштовні зразки, чи після відкриття розділу «Free» на вже наявному сервері, але котрий раніш займався тільки Інтернет-торгівлею.

Дійсно, слова «Free!» чи «Безкоштовно!» дають велику відвідуваність сайту, а значить і більше число людей, що куплять товар, а не тільки замовлять безкоштовні зразки.

Практично усі сервера на який так чи інакше представлена товарна халява працюють на конкретну аудиторію. Наприклад сервер тієї ж компанії Market не висилає товари в Росію чи у Францію, тому що ця компанія не тільки не має в цих країнах своїх представництв, але і не збирається співробітничати з цими країнами, також вони неохоче висилають товари в ті міста США чи Канади, у яких немає їхньої торгової точки, однак, залишаючи в себе поштові координати і інші «примочки» заявки для того, щоб у майбутньому, коли вони відкриють представництво в цьому місті сповістити про це всім тим, хто замовляв у них зразки і нагадати про існування свого сервера.

Закладки в браузері

Для чого ж потрібні закладки? Наприклад, користувач зайшов на сторінку з адресою http://stihi.irk.ru/stihi/irk/diagrun/style1/index.htm, ця сторінка йому сподобалася, до того ж він побачив, що її автори обіцяють поновлення кожні два дні, у такий спосіб вони призивають дивитися їхню сторінку кожні два дні, але користувачу не запам'ятати її адресу відразу, а записувати її він навряд чи буде. Отут вступають у дію закладки. Користувач заносить цю сторінку у свій список закладок і потім (через два дні) активізує це посилання і знову заходить на вищезгадану сторінку.

Більшість користувачів Інтернету користуються двома різними браузерами Netscape Communicator і MS Internet Explorer. У кожних з таких браузерів, при постачанні існує стандартний набір закладок на сторінки.

Розберемо закладки на прикладі Netscape Communicator 4.5. Розділ bookmarks поділяють на кілька частин:

  • Звичайно ж це портал фірми Netscape – Netscape Netcenter.
  • Search (отут знаходиться список закладок на пошукові системи).
  • Business & Finance.
  • Directories (каталоги).
  • Sport.
  • Travel і деякі інші.

Кожна з цих посилань веде на якийсь великий ресурс. Поміщена в список default-закладок посилання в популярному браузері говорить про те, що цей сайт дійсно коштує місце, якщо підтримується навіть виробником цього браузера.

Треба сказати ще і про те, що більшість в Інтернеті все-таки далеко не просунуті користувачі, що не шукають оптимального для себе, а часом навіть не підозрюють про те, що це оптимальне існує і тому в Росії безліч людей-новачків в Інтернеті, що користуються американською пошуковою системою Excite, а не російською - Ароrt'ом тільки тому, що саме Excite додано в defaul-закладках браузера Netscape, а про існування Aport'a користувач, як правило, не знає, а якщо знає, то і не може уявити, що його «рідному» Ехсіtе'у якийсь Aport складає конкуренцію, іншими словами для нього існує тільки одна пошукова система – далекий Excite. Але з закладками, він швидше за все звернув би увагу на aport.ru, ніж на excite.com, розуміючи, що з двох розвідувачів треба вибирати той, котрий розташований ближче до нього.

Таким чином, важливість закладок, особливо для новачків в Інтернеті першорядна, а для власників сайту, якщо їхній ресурс включений у такий список, дуже важлива, так їх сайт одержує ще велику популярність і не тільки по on- і off-line'овій рекламі, але і безпосередньо в засобі перегляду – у браузері.

Чи викуповується місце для сайта в default-списках закладок якими-небудь сайтами як на всю серію, так і на визначену кількість копій мені не відомо.

Перехід по неіснуючому URL

Також існує ще один, що з'явився зовсім недавно спосіб рекламування. Я не знаю, чи можна його застосовувати на широких аудиторіях і не в курсі докладних технічних особливостей його виконання, але от уже протягом декількох місяців я бачу подібне при неправильному наборі URL.

Справа в тім, що набравши в рядку адреси URL, користувач тим самим дає команду браузеру завантажити дану сторінку собі на комп'ютер. Але що ж відбувається, якщо користувач не вірно набрав адресу (схибив при наборі, чи набрав адресу навмання, сподіваючись, що він існує)? Браузер повинний видати повідомлення типу «Хост www.domain.com не знайдений, перевірте правильність URL». Як же відбувається рекламування в цьому випадку?

Якщо користувач набирає якийсь неіснуючу адресу, то система, куди він звертається не відсилає браузеру відповідь про те, що URL не знайдений, а завантажує якусь іншу сторінку (часті практики, завантаження різних oops! (широко практикується на promo.ru, dsi.ru, irnet.ru), сторінки error 404, переходів на центральну сторінку домена другого рівня, якщо запитаний URL – домен третього рівня і т.д.).

Однак, деякі сервера, що надають безкоштовний хостинг чи DNS-сервіс, продають свої неправильні заходи іншому серверу. Такі сервера мають велике число доменів третього рівня, і до них часто звертаються, їхній DNS часто видає відповідь про помилку. Така система може виконуватися або тільки в одному з браузерів, або в усіх (більш складна), працює на рівні DNS.

Звичайно, перш ніж рекламуватися подібним способом потрібно кілька разів подумати про те, що в користувача запитуючого неіснуючий URL зовсім немає бажання заходити на інший сервер. На даний момент мені не відомі випадки переходу на зовсім інший сервер при відсутності документа в структурі домена (файл, запитаний по піддиректоріях, error 404), але на мій погляд така форма дуже перспективна для розкручування порталів і великих розважальних серверів.

Література

  1. http://www.promo.ru/.
  2. http://www.system.ru/.
  3. http://www.bannermaker.ru/.
  4. http://www.clickz.com/.
  5. http://www.microscope.com/.
  6. http://www.wilsonweb.com/.
  7. http://www.citforum.ru/.
  8. http://www.design.ru/kovodstvo/.
  9. http://www.iab.com/.
  10. Кірсанов Д., Web-дизайн: книга Дмитра Кірсанова, «Символ», 1999.


17.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!