Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Інноваційний процес та менеджмент. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Інноваційний процес та менеджмент. Реферат

Інновації та інноваційний процес. Складові інноваційного процесу. Інноваційний бізнес в мережі Інтернет

Інновації та інноваційний процес. Складові інноваційного процесу

Під інноваційним процесом розуміють сукупність неперервно здійснюваних у просторі і часі якісно нових прогресивних змін, які носять назву процесів впровадження нової техніки.

Інноваційна діяльність підприємства — це такий вид діяльності, який сприяє перетворенню досягнень науково-технічного прогресу в реальні нові технології, товари, послуги, методи організації та управління виробничими процесами підприємств.

Нова техніка – це результати наукових досліджень, що реалізуються вперше, результати прикладних розробок, які вміщують винаходи та інші наукові досягнення, нові або вдосконалені процеси виробництва, способи організації виробництва і праці, що забезпечують підвищення техніко-економічних показників виробництва або вирішення соціальних та інших завдань його розвитку.

Науково-технічні розробки виступають як проміжний результат науково-виробничого циклу та через практичне застосування перетворюються в науково-технічні інновації — кінцевий результат. Отже, науково-технічні інновації підприємства повинні:

  • нести в собі новизну;
  • задовольняти ринковий попит;
  • приносити прибуток виробнику.

Розрізняють три логічні форми інноваційних процесів підприємства: прості внутрішні, прості міжорганізаційні та розширені міжорганізаційні.

Простий внутрішній процес передбачає створення та використання інновацій всередині одного і того ж підприємства. Інновація в цьому випадку не набуває безпосередньо товарної форми. При простому міжорганізаційному інноваційному процесі нововведення виступає як предмет купівлі-продажу. Тут відбувається розподіл функції виробництва та функції споживання нововведення.

Розширений міжорганізаційний інноваційний процес проявляється в порушенні монополії першого винахідника нововведення та в утворенні нових його виробництв, що сприяє конкуренції та вдосконаленню якості винайденого товару, технології чи послуги.

Простий інноваційний процес переходить в товарний через дві фази:

  • перша — створення нововведення,
  • друга — його розповсюдження.

Перша фаза – це послідовні етапи наукових досліджень, дослідно-конструкторських робіт, організації дослідного виробництва і збуту інноваційного продукту.

До першої фази відносять також розповсюдження інформації про новий продукт через інформаційно-комунікаційні канали.

На другому етапі проходить розповсюдження інновації в нових умовах та в нових місцях використання. В результаті другого етапу зростає кількість як виробників інноваційного продукту, так і його споживачів. Для швидкого розповсюдження інновації необхідна розвинена інфраструктура.

Інновації можна класифікувати за рядом ознак. Залежно від технологічних параметрів інновації поділяють на продуктові і процесові. Продуктові інновації включають використання нових матеріалів, нових напівфабрикатів і комплектуючих, отримання принципово нових продуктів.

Процесові інновації означають нові методи організації виробництва, нові технології, нові методи управління виробництвом. Процесові інновації можуть бути пов'язані з створенням нових організаційних структур в складі підприємства.

За типом ринкової новизни інновації поділяються на: нові для світових ринків, нові для національних ринків, нові для конкретного підприємства або групи підприємств.

За місцем у виробничому процесі підприємства розрізняють такі інновації:

  • інновації на вході виробничого процесу підприємства (зміни у виборі і використанні виробничих ресурсів підприємства);
  • інновації на виході виробничої діяльності підприємства (нові вироби, нові види послуг, методів управління та організації виробництва, що є предметом реалізації на зовнішній ринок);
  • інновації системної структури підприємства (управлінської, виробничої, технологічної).

Відповідно до ступеня внесених змін розрізняють інновації радикальні, покращуючі, модифікаційні.

Американський досвід організації пошукових науково-дослідних розробок породив своєрідну форму підприємництва — венчурний (ризиковий) бізнес.

Венчурне підприємництво — це невеликі самостійні підприємства, які спеціалізуються на дослідженні, розробці та впровадженні інноваційних продуктів.

Венчурні фірми працюють на етапах зростання та насичення ринку результатами наукових розробок. В цей час ще зберігається, але вже на стадії спадання активність наукових досліджень.

Створення венчурних фірм передбачає наявність таких компонентів:

  • ідеї інновації;
  • готовності ринку до споживання інноваційного продукту та наявності підприємця, який на основі запропонованої ідеї може організувати фірму;
  • ризикового капіталу для фінансування.

Венчурний капітал може мати різноманітне походження: кошти великих компаній, банків, держави, страхових, пенсійних та інших фондів. Величина прибутку як результат вкладеного капіталу визначається різницею між курсовою вартістю акцій, що належать ризиковому інвестору в сумі акцій фірми-новатора та сумою коштів, вкладених ним у проект.

Результати інноваційної діяльності виражаються в інноваційній продукції, яка може бути у вигляді речової форми або без неї (наприклад „ноу-хау") та підлягає юридичному захисту.

Основне завдання правового захисту результатів Інтелектуальної діяльності — це надання авторам технічних рішень, вченим, винахідникам на певний термін як винагороду за свою працю виключного права розпоряджатися своїм винаходом. Законодавчий захист винаходів гарантує автору, що результати його творчої діяльності не будуть безкоштовно використовуватись третіми особами. В цьому випадку виникає таке юридичне поняття як інтелектуальна власність. Основними вважаються три типи інтелектуальної власності:

  • патенти, які закріпляють за автором право на винахід;
  • авторське право, яке поширюється на інтелектуальний продукту сфері науки, літератури і мистецтва;
  • товарний знак, який дає змогу віднести конкретний вид виготовленого товару до його виробника.

Патент — це документ, який видається компетентним державним органом, підтверджує визнання науково-технічного винаходу та засвідчує право патентовласника виготовляти та реалізувати продукцію, яка втілила винахід або використовувати технологічні процеси, які є винаходом, на монопольній основі.

Таке право власності на винахід дозволяє власнику патенту у випадку порушення його прав звернуться в суд та вимагати компенсації своїх збитків.

Товарні знаки дозволяють ідентифікувати продукцію окремого виробника. Вони служить орієнтиром під час вибору товару. При тому і виробник і продавці можуть мати свої окремі товарні знаки.

Товарний знак виконує такі функції:

  • служить орієнтиром при виборі товару;
  • вказує на відповідність певному рівню якості товарів;
  • рекламує товар, ним забезпечує виробнику популярність.

Товарний знак входить в склад нематеріальних активів та на рівні з патентом є предметом ліцензійних угод.

Результатом ліцензійної угоди є ліцензія, яка є дозволом власника технології чи прав промислової власності на використання особою чи організацією винаходу, науково-технічного досягнення, технічних знань та виробничого досвіду, необхідного для організації виробництва, а також торгової марки протягом певного періоду часу за обумовлену в угоді винагороду.

Розрізняють патентні ліцензії та „ноу-хау"— ліцензії. Патентна ліцензія надає право використання винаходу, захищеного патентом. „Ноу-хау" ліцензії дають дозвіл на використання технічних знань, практичного досвіду, технічну, комерційну, управлінську інформацію, які мають комерційну цінність та не захищені патентами.

Наслідком інноваційної діяльності є також нові дизайнерсько-художні рішення зовнішнього виду виробу – промислові зразки.

Промислові зразки відображають єдність технічних, функціональних та естетичних властивостей виробу, які також входять до складу нематеріальних активів і є предметом ліцензійних угод та об'єктом охорони промислової власності.

Загалом, результатом інноваційної діяльності є підвищення конкурентоспроможності виготовленої продукції, успішна її реалізація на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Висновок. Всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити :і групи — традиційні і інноваційні. Технічні новини і нововведення проявляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування. енергії, конструкційних матеріалів).

Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми організації різних типів виробництва і колективної праці тощо); економічні — методи господарського управління наукою і виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності; соціальні — різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, в першу чергу складу керівників усіх рівнів; стимулювання його (їх) творчої діяльності; поліпшення умов і постійного підтримання високого рівня безпеки праці; охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовища; створення комфортних умов життя тощо); юридичні — нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій.

Ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення неодмінно призводять до помітних позитивних змін у соціальних процесах на підприємствах, а все зростаюча актуалізація нагальних завдань соціального характеру ініціює їх розв'язання за допомогою нових організаційно-технічних і економічних рішень.

Зрештою усі нововведення на підприємствах, які зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва, мають спиратися на власні юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти; інакше вони не зможуть справляти належний вплив на масштаби і строки досягнення соціально-економічних цілей діяльності підприємств і організацій.

Тому треба позитивно оцінювати: активізацію законотворчих процесів в Україні, які сприяють швидшому переходу до соціальне орієнтованих ринкових відносин між суб'єктами господарювання; розробку і прийняття пакету законів і державних механізмів їх практичної реалізації, що визначають і регулюють діяльність підприємств та організацій усіх галузей народного господарства.

Інноваційний бізнес в мережі Інтернет

Інтернет сам виступає інновацією, оскільки дана інформаційна система не так давно з'явилася і постійно видозмінюється як за якісним, так і кількісним складом, пропонуючи людству нові можливості як для економічного, так і культурного співробітництва. На сьогодні Інтернет перетворився на справжній сегмент ринку — зі своїми продуктами, послугами, монополіями, конкуренцією, споживачами, попитом і пропозицією, рекламою, зовнішніми зв'язками та іншими елементами, притаманними маркетингу в традиційному розумінні.

Фактично більшість пропозицій в Інтернеті – це так чи інакше застосовані інноваційні підходи до ведення бізнесу.

В цілому, система сучасних технологій просування товарів чи послуг в Інтернеті на сьогоднішній день включає десятки гнучких в налаштуванні і ефективних в роботі механізмів.

Всесвітня мережа сьогодні виконує різноманітні функції – інформаційні, розважальні, комунікаційні тощо — і є невід’ємною частиною багатьох сфер діяльності. А завдяки тому, що Інтернет із легкістю «долає відстані» за лічені секунди та не потребує витрат на оренду приміщення, він став ефективним засобом ведення бізнесу. На Заході переваги мережі вже приносять неймовірні прибутки, проте Україна у цьому напрямі робить лише перші несміливі кроки.

Гальмує розвиток такого бізнесу невелика кількість користувачів мережею. Однак Інтернет розвивається, а бізнес в Інтернет має великий потенціал, із цим важко не погодитись. А розпочинати свій бізнес фахівці радять уже сьогодні. Адже, за їх прогнозами, через кілька років у цій сфері виникне така конкуренція, яку витримати буде набагато складніше.

На заході є рекламні агентства, які у нас називаються “спонсорами”. Вони пропонують можливі варіанти заробітку для користувачів Інтернет, привертаючи таким чином увагу до своєї реклами. На оплату часу, витраченого на перегляд реклами, спонсори спрямовують до 90% коштів рекламодавців. Проте, враховуючи, що ці кошти обчислюються мільйонами доларів, сума, що залишається спонсорам після таких виплат, їх цілком влаштовує. На сьогодні основними видами заробітку для користувачів мережею є серфінг спонсори, поштові спонсори та клік-спонсори.

Серфінг спонсори пропонують оплачувати час перебування в мережі. Тобто поки ви знаходитеся в мережі, вам сплачують в середньому 0,3$ за годину. Для цього потрібно зареєструватися і скачати невелику програму. Вона відкриває на екрані віконце, в якому крутиться реклама. Доки вона крутиться, вам нараховують гроші. Але потрібно ворушити мишкою раз на 2 хвилини і переходити із сайту на сайт раз на хвилину, тобто активно “серфінгувати”. Інакше спонсор вважатиме, що вас немає за комп’ютером, отже, немає за що платити.

Поштові спонсори – це рекламні агентства, функція яких полягає у масовій розсилці листів рекламодавців. За кожен надісланий лист вони отримують близько 0,15$. Співпраця з ними також не потребує особливих знань – слід лише зареєструватися в одного чи декількох спонсорів та переглядати рекламні оголошення, що одразу почнуть надходити до поштової скриньки. За перегляд кожного з цих листів ви отримуватимете 0,05$.

Така ж схема роботи і з клік-спонсорами, але тут ви заходите на сайт спонсора і натискаєте на банери. За кожен банер – відповідна сума грошей. Але, якщо вас не влаштовує підраховування центів і хвилин або ви переросли “халявний” заробіток, тоді буде цікаво дізнатися про те, як вести

Он-лайн магазини. Зараз таких магазинів в Україні близько 200. Найпоширеніший вид товару, що пропонується в них – книги, відеокасети, диски, тобто ті речі, які не є ексклюзивними і не потребують примірки. Рідше продаються високотехнологічні засоби – CD-плеєри, мобільні телефони, відеомагнітофони. Тобто ті стандартні товари, які покупець раніше бачив, але купити наважився саме на сайті. Існує декілька видів розрахунку за ці товари.

Найпопулярнішими з них є розрахунок безпосередньо з кур’єром при доставці або оплата пластиковою карткою. Якщо з першим все зрозуміло, то другий вид розрахунку ще не дуже поширений в Україні. Тут покупцеві потрібно бути уважним і не залишати номер свої картки на сайтах сумнівного походження. Якщо дані он-лайнової системи передаються без SSL (спеціального механізму, що шифрує дані при передачі їх зі сторінки, що відображається на моніторі), то вони можуть бути будь-ким перехоплені. Тому краще мати справу з сайтами, адреси яких починаються з https:// замість http://.

200 вітчизняних он-лайн магазинів – це в десятки разів менше, ніж у Росії. Це, звісно, не єдиний вид інформаційної діяльності, розвитком якого поступається Україна. Взяти, приміром, партнерські програми, що широко застосовуються в РФ. Суть їх полягає в тому, що на певному сайті розміщуються банери чи посилання на сайти партнерів, а на сайтах останніх такі ж посилання на ваш сайт. Іноді банери розміщуються на платній основі, проте для того щоб заробляти на такій рекламі, сайт повинен мати велику аудиторію.

Схожим видом діяльності займаються банерні мережі. Їхня система є своєрідною постійно діючою безкоштовною рекламною кампанією. Платіжною одиницею тут є покази. Ви обмінюєте кількість показів вашого банера на кількість показів банерів мережі на своєму сайті. Це співвідношення становить 7 до 10. Куди йдуть 30% показів вашого банера і чому саме стільки, відомо тільки адміністрації банерних мереж.

Інтернет-аукціони. Витрати на підтримку сайту аукціону невеликі – близько 10$ на місяць. Схема роботи досить проста – продавець заповнює відповідні форми, виносячи свій товар на продаж. Якщо бажає, якось виділяє його (за окрему плату) серед подібних. Згодом покупці пропонують свої ціни. У разі досягнення згоди покупець і продавець безпосередньо контактують один з одним, залишаючись анонімними для інших відвідувачів сайту.

Основний прибуток при створенні Інтернет-аукціону – відсоток від суми договору. Але це собі можуть дозволити розкручені аукціони. Такі, як російський Molotok.ru, або світового масштабу — www.ebay.com. Вітчизняні аукціони (torg.org.ua, tucha.km.ua, lotok.com.ua) отримують дохід на виділеннях лотів у дизайні сайту, розміщеннях лотів на „кращих” полях сайту. Головною перевагою тут є те, що такі послуги надаються, на відміну від реалізаційного відсотка, з доброї волі відвідувача.

Іншими словами, основним грошовим джерелом аукціонів є контент-рішення і дизайнерські ходи. Це окрім реклами. Бо, як відомо, чим відомішим є сайт, тим вищою на ньому буде вартість розміщення реклами. Взяти хоча б рекламні акції. Наприклад, нещодавно на Molotok.ru ціна 500-доларового мобільного телефону сягнула 3500$. І це лише завдяки рекламній акції – телефон оздоблено логотипами одного скандально-відомого журналу. Таким чином щасливий покупець отримає ексклюзивну річ, а власник аукціону – свій відсоток.

Обмінні пункти WebMoney. Також є кілька можливостей заробляти гроші на співпраці з системою WebMoney. Найприбутковішим бізнесом є створення в мережі Інтернет обмінного пункту. Бізнес полягає у введенні та виводі з мережі титульних знаків WebMoney за замовленнями клієнтів, тобто обміні WMZ, WME і WMU на готівкові або безготівкові гроші та навпаки – в обміні грошей на титульні знаки WebMoney. Ця діяльність не потребує великих капіталовкладень, просто потрібні „вільні” гроші.

Тобто створення обмінника не передбачає інвестування і тривалого чаклування над інвестиціями в очікуванні прибутку. Оптимальною буде сума від 2000$. Також для старту необхідно отримати персональний атестат, створити сайт і розмістити його в реєстрі обмінних пунктів. В принципі, можна обійтись і без атестації, але тоді сайт не потрапить до реєстру авторизованих пунктів, а це дуже ускладнить його роботу.

Найпоширеніший вид заробітку обмінних пунктів — спред, тобто різниця між курсом продажу і курсом купівлі титульних знаків. Наприклад, можна продавати 1 WMZ за 5,35 грн., а купувати за 5,34. Заробіток від обігу 1 WMZ становитиме 0,01 грн. Також можна отримувати прибуток за рахунок комісійних, які беруться з клієнтів за обмінні операції.

Для роботи потрібно створити сайт, на якому клієнт зміг би ввести суму, напрям обміну (введення чи вивід з мережі) і спосіб обміну. В off-line потрібно виходити, якщо клієнт замовляє обмін WM на готівку, тобто домовлятись про зустріч, якщо не обрано іншого способу розрахунку (банківський переказ, Western Unionтощо). Але першим свої зобов’язання повинен виконати клієнт, адже він має більше підстав довіряти вам, аніж вам – йому. Цей спосіб заробітку має ще багато тонкощів, які неможливо охопити в одній статті.

Довідка: Реєстрація доменного імені й користування ним протягом року коштуватиме вам від 12$ до 100$, залежно від кількості крапок у назві сайту (чим їх більше – тим дешевше). Хостинг веб-ресурсу коштуватиме приблизно 60$ на рік, у різних провайдерів по-різному. За статистичними даними, у 2003 році Інтернетом користувалися близько 8% населення України. У 2002 році ця цифра була 4–6%.

Оскільки Інтернет – це інформаційне дітище сучасного прогресу, то одне з провідних місць в ньому посідають маркетингові пропозиції.

На сьогодні не існує єдиної класифікації маркетингових процесів в Інтернеті. Це пов'язано з відсутністю стандартів мережевих рекламних засобів і носіїв та з розходженням в думках при визначенні ознак мережевої реклами. До найбільш дієвих та активно застосовуваних в інтернет-галузі напрямків мережевого маркетингу можна віднести наступні види:

  • Розміщення інформації в каталогах інтернет-ресурсів.
  • Реєстрація в пошукових системах.
  • Організація рейтингу.
  • Дошки об'яв та форуми.
  • Е-мейл-маркетинг.
  • Прямі розсилки (Direct Mail).
  • Списки розсилок.
  • Дискусійні розсилки.
  • Обмін лінками.
  • Партнерські програми.
  • Спонсорство.
  • Банерна реклама.

Суміщення технологій і можливостей Інтернету і рекламної справи відкриває широкі можливості для реклами в мережі: по-перше мережева реклама потребує набагато менше затрат як фінансових так і фізичних; по-друге система керування рекламним процесом повністю автоматизована і включає в себе більш гнучкі налаштування компонентів рекламної кампанії; по-третє, мережева реклама може бути розглянута з точки зору тарґетингу, який сьогодні можна вважати більш вдалим та ефективним аналогом стратегії позиціювання і сегментації ринку в звичайній рекламі.

Якщо ваша організація або проект має намір увійти в сферу інтернет-технологій — причому з перспективою подальшого розвитку у відповідності до складених в Інтернеті ринкових канонів — ні в якому випадку не можна забувати про традиційні оффлайнові методи залучення споживачів, впливу на його мотивацію, просування своїх товарів та послуг — все те, що Ви робили до виходу в Інтернет.

Вважаючи Інтернет деяким вакуумом, відобмеженим від навколишнього світу непробивною стіною, яка ніби говорить про те, що по обидві її сторони знаходяться зовсім чужі одна одній, протидіючі сторони, керівники організацій вже на першому етапі підготовки рекламного планування допускають серйозну помилку.

У багатьох рекламодавців на самому початку формується надто суперечливий, інколи некоректний образ віртуального світу під назвою Інтернет. Це стається через невірне уявлення або нерозумінні сутності Інтернету як потужного рекламного інструменту, найважливішою складовою якого є вебсайт потенційного рекламодавця.

Корпоративний сервер дозволить вам зробити інформацію про чи фірму товарі/послузі доступної для мільйонів людей, у тому числі і географічно вилучених. Крім того, ви зможете оперативно реагувати на ринкову ситуацію — змінювати дані прайс-листа, анонсувати нові товари/послуги і так далі. Сервер дозволить вам реалізувати всі можливі форми представлення інформації: текст, графіка, звук, відеозображення, анімація і так далі. Ще одна перевага Web-сервера — можливість відкриття віртуального представництва, що буде доступно 24 години на добу, 7 днів у тиждень з будь-якої крапки світу.

Банер — один з основних елементів, що працюють на формування позитивного іміджу фірми. За допомогою рекламних мереж ви можете робити показ банерів цільової аудиторії. На жаль, у Росії, через відсутність великої кількості популярних серверів по різній тематиці, це не завжди можливо. Дослідження, проведені визнаними авторитетами в області Інтернет-реклами, показали, що банер працює, навіть якщо на нього не клацають. Клік означає лише миттєву зацікавленість. Основна думка, відбита в банері (якщо вона є), все рівно запам'ятовується. Завдяки специфіці Інтернет люди активні в пошуку і сприйнятті інформації, тому імовірність впливу реклами тут вище: близько 30 % опитаних пам'ятають побачений банер через сім днів.

Електронна пошта є додатковим засобом формування іміджу. З її допомогою ви можете показати чіткість роботи з клієнтами, чіткість організації фірми. Крім того, у правильно оформленому листі назва компанії (чи ваше ім'я) завжди на очах і людина волею-неволею запам'ятовує цю інформацію. Завдяки аркушам розсилання, Ви можете проводити чіткий таргетинг аудиторії навіть у Росії. Якщо Ви в стані регулярно підготовляти інформацію з теми, має сенс створити свій список розсилання. Дискусійні аркуші створюються для обміну інформацією, обговорення питань на визначену тематику. На відміну від списків розсилання писати в лист можуть не тільки безпосередньо його творці, але і всі учасники.

Додатковим позитивним моментом Вашої активної участі в листі є той факт, що часто популярні й авторитетні дискусійні аркуші проглядаються представниками спеціалізованої преси і є імовірність, що Ви будете процитовані на сторінках чи видань Вас запросять написати статті. Роблячи аналіз повідомлень, Ви можете обчислити Ваших потенційних клієнтів і зв'язатися з ними прямо. Нарешті, не слід забувати, що крім Вашого власного промоушена спеціалізовані дискусійні аркуші вкрай корисні, тому що будуть постачати Вас коштовною інформацією і новинами.

Говорячи про перспективи розвитку Інтернет-реклами слід зазначити очікуваний різкий ріст витрат на подібну рекламу. Однак ці прогнози виправдаються в тому випадку, якщо в Web більше уваги буде приділятися нестаткам широкого кола покупців і рекламодавців, що поширюють споживчі товари.

Висновок. На сьогоднішній момент Інтернет перетворився на справжній сегмент ринку — зі своїми продуктами, послугами, монополіями, конкуренцією, споживачами, попитом і пропозицією, рекламою, зовнішніми зв'язками та іншими елементами, притаманними маркетингу в традиційному розумінні.

Фактично більшість пропозицій в Інтернеті – це так чи інакше застосовані інноваційні підходи до ведення бізнесу.

В цілому, система сучасних технологій просування товарів чи послуг в Інтернеті на сьогоднішній день включає десятки гнучких в налаштуванні і ефективних в роботі механізмів.

Оскільки Інтернет – це інформаційне дітище сучасного прогресу, то одне з провідних місць в ньому посідають маркетингові пропозиції.

Література

  1. Інноваційні процеси в Україні / За ред. Ковалевського М.С. – К., 2002.
  2. Основи інноваційного менеджменту / За ред. М’якушева О.П. – Харків, 2003.
  3. Філатов І.М. Бізнес в Інтернеті. – К., 2001.


14.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!