Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Інформаційні системи підприємства: концептуальні основи управління. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Інформаційні системи підприємства: концептуальні основи управління. Реферат

Відповідно сконцентрованим, вузьким тлумаченням завданням менеджменту інформаційних систем є організувати оптимальну взаємодію людини з навколишнім середовищем в системних взаємозв'язках "інформаційні ресурси - інформаційні технології - комунікації"

Об'єктивний інтерес сучасної науки і практики викликають дослідження, пов'язані з інформатизацією суспільства. Безліч негативних прикладів нераціонального впровадження і подальшого використання інформаційних систем у різних сферах соціальної практики і, як результат, неефективна взаємодія людини з інформаційним середовищем, є каталізатором досліджень як теоретичного, так і прикладного характеру, спрямованих на подолання внутрішніх протиріч і труднощів у розвитку інформаційного простору.

Формування об'єктивно існуючого напряму науки, освіти і практики менеджменту інформаційних систем потребує узагальнення теоретичних засад його існування і практичних завдань діяльності у цій сфері.

Роль інформації і інформатизації суспільства тісно пов'язана з відомою у сучасній науці "концепцією сталого розвитку суспільства". Особливого значення в цьому контексті набувають такі проблеми, як роль соціальної інформації у досягненні сталого розвитку і органічний взаємозв'язок з якісним перетворенням інформаційного простору соціуму, важливе місце в якому посідають інформаційні системи.

Усвідомлення фундаментальної ролі інформації у суспільному розвитку, перехід інформації до розряду найважливіших універсальних категорій відображають об'єктивну необхідність у інформаційних ресурсах для всіх основних видів людської діяльності: навчальної, виробничої, адміністративно-управлінської, творчої, наукової тощо.

Як інструмент соціального управління інформація виконує ряд специфічних функцій, відповідно до змісту яких можна навести таке її функціональне визначення: "Соціальна інформація є системою сукупних даних (відомостей), які виступають одночасно метою і детермінантами соціальних перетворень тією мірою, якою вони (відомості) відповідають очікуванням суб'єкта соціальної дії і містять необхідний і достатній матеріал для реалізації його потреб".

Відповідно висуваються такі вимоги до соціальної інформації:

  • необхідність доведення до суб'єкта, тобто інформація має циркулювати каналами, до яких суб'єкт має доступ;
  • виділення інформації суб'єктом з усього потоку доступної інформації;
  • однозначне тлумачення інформації суб'єктом відповідно до тієї інформації про накопичену дійсність, якою він уже володіє;
  • спонукати суб'єкта до соціальної дії. тобто містити у явній або неявній формі мотив.

Соціальна інформація є відображенням всієї системи соціальної практики, всіх суспільних явищ і процесів і як така, що веде до соціальних перетворень, реалізується тільки у процесі організаційно-перетворюючої діяльності суб'єкта.

Функціонування суспільного соціального інтелекту повинно мати адекватне інформаційне забезпечення, а інформаційна інфраструктура суспільства повинна забезпечити потужні механізми обробки масивів інформації і достатню оперативність зворотного зв'язку в ході управління.

Інформаційно-системний підхід до вивчення проблем інформатизації дозволяє вийти за межі окремого об'єкта або окремої галузі людської діяльності, подивитись на проблеми впровадження і використання інформаційних систем з точки зору сучасних загальносуспільних і навіть загально цивілізаційних процесів. Розглянемо впровадження і застосування інформаційних систем у системі управління.

Управління будь-якою соціально-економічною системою пов'язане з інформаційними процесами. Інформація являє собою сполучну основу процесу управління, оскільки саме вона містить відомості, необхідні для оцінки ситуації та прийняття управлінського рішення. У найширшому розумінні управління це «...елементарна функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), яка забезпечує збереження їх певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію програми, мети діяльності».

Діяльність менеджера будемо розуміти як свідомий вплив людини на об'єкти, процеси і людей, що беруть у них участь, з метою надати певну спрямованість діяльності для того, щоб одержати бажані результати.

Менеджмент ставить своїм завданням внести необхідну впорядкованість у процес, організувати спільну діяльність, досягти узгодженості, координації дій.

Розвиток теорії управління дозволяє розглядати нові самостійні галузі управління, пов'язані з управлінням інформаційними ресурсами, впровадженням і використанням інформаційних технологій в діяльності підприємств і організацій, управлінням процесами опрацювання інформації в організаціях.

Виконання соціальною інформацією управлінських функцій, циркуляція інформації між компонентами системи, між системою в цілому і оточуючим середовищем є обов'язковим атрибутом управління. Саме завдяки інформаційним процесам, система здатна здійснювати цілеспрямовану взаємодію із зовнішнім середовищем, координувати відносини власних компонентів, спрямовувати їх рух до заданої мети. Серед багатьох різновидів менеджменту (стратегічний, фінансовий, ризиковий та ін.) інформаційний менеджмент посідає особливе місце як такий, що забезпечує організацію і управління інформаційними потоками.

Сучасні концепції управління інформаційною діяльністю на підприємствах широко застосовують ідеї інформаційної логістики для побудови моделей інформаційної діяльності підприємства, які відображають взаємозв'язки між інформаційними потоками, а впровадження комп'ютерних технологій дозволяє застосовувати менеджмент ділових процесів (workflow management), який являє собою управління інформаційною логістикою на базі комп'ютерної технології і основною метою якого є забезпечення діяльності з виконання господарських завдань необхідною інформацією відповідного виду, обсягу, якості, у відповідні терміни і у відповідному місці.

Застосування цих концепцій дозволяє побудувати інформаційну модель організації, яка є схемою потоків інформації, використовуваної в процесі управління, відображає різні процедури виконання функцій управління організацією і представляє за кожним завданням зв'язок вхідних і вихідних документів і показників. Відповідно теорія і методика інформаційного забезпечення і документування управлінських процесів, управління документацією (в тому числі електронною) потребує вивчення самої схеми управління, змісту управлінських зв'язків, впливу управлінської дії об'єкта, що керує, на керований об'єкт, а також проблем, пов'язаних із наступним користуванням документами у їхньому динамічному стані, тобто потребує застосування методології інформаційного менеджменту.

В той же час вирішення проблем, пов'язаних із технічним, технологічним, лінгвістичним забезпеченням, персоналом, який бере участь у процесах впровадження і використання інформаційних систем, потребує застосування відповідних функцій управління до їх розв'язання, застосування методології інноваційного менеджменту, стратегічного менеджменту і менеджменту проектів.

Слід зазначити, що специфічність процесів інформатизації і потреба інтегрального врахування її основних концептів - інформація, людина, засоби інформатизації ведуть до конвергенції згаданих видів менеджменту (інформаційного менеджменту і тих, що стосуються управління впровадженням інформаційної системи) і потребують розглядання їх як полі функціонального напряму практичної діяльності менеджменту інформаційних систем. Застосований підхід для визначення сутності менеджменту інформаційних систем для системи управління за необхідності може бути екстрапольований на визначення завдань менеджменту інформаційних систем для інших сфер застосування (бібліотечно-інформаційних, освітньо-телекомунікаційних та ін.).

Автоматизована інформаційна система є поліструктурним об'єктом і включає взаємопов'язану сукупність комплексу апаратно-програмних засобів для збирання, передачі і обробки інформації, відповідної інформаційної бази і персоналу, який бере участь у обробці, збиранні, передачі і використанні інформації.

Така складна людино-машинна система має формуватись координовано на організаційному і технологічному рівні, потребує для свого ефективного функціонування координованого управління із застосуванням функцій аналізу, планування, організації, контролю до всіх компонентів інформаційних потоків, персоналу, апаратних і програмних засобів та ін., робить її об'єктом безпосереднього управління, що потребує застосування до цього складного соціотехнічного об'єкта класичних управлінських функцій і визначення діяльності в цій галузі як менеджменту інформаційних систем.

Вивчення соціальних аспектів інформаційного середовища свідчить про зміну соціальної структури суспільства під впливом інформатизації, про існування низки проблем, які виникають у взаємодії людей, які створюють нові форми і способи спілкування. Відбувається осмислення глобальності змін, які відбуваються з людством, і визначення напрямків, якими воно буде рухатись у перспективі. Зокрема, Д.Тапскотт наводить перелік основних складових цифрового суспільства:

  • ефективна особистість, озброєна комп'ютером;
  • високопродуктивний колектив, який взаємодіє на основі комп'ютерних технологій;
  • інтегроване підприємство, яке має цілісну внутрішню інформаційну структуру;
  • розширене підприємство, яке має між корпоративні комп'ютерні мережі, що пов'язують декілька різних організацій;
  • ділова активність у мережевому середовищі.

Разом з тим "електронна революція" і розвиток інформаційного суспільства викликають низку специфічних соціально-культурних наслідків. У сьогоднішній техногенній цивілізації доступ до інформаційно-телекомунікаційних технологій: комплексна проблема, яка не зводиться до набуття комп'ютерної грамотності і приєднання до мережі Інтернет. В центрі уваги сучасного суспільства знаходяться такі проблеми комп'ютеризованого імформаційно-комунікаційного середовища, як інформаційна нерівність (digital divide) та інформаційна безпека. Виділяють різні рівні доступу до інформації і такі основні їх аспекти, як технологічний (фізичний доступ користувачів до найсучасніший технологічних пристроїв), фінансовий (гарантований рівень достатку, який дозволяє користувачам придбати необхідні технологічні пристрої, сплачувати підключення до мереж), соціальний (передбачає безкоштовний доступ для тих, хто не може сплачувати його в індивідуальному порядку), освітній (забезпечення мінімального рівня навичок для володіння новими технологіями).

Одним з аспектів формування інформаційного суспільства є проблема інтелектуального суверенітету. Ще на початку 90-х років вченими висловлювалась занепокоєність тим, що розвиток інформаційно-комп'ютерних технологій створює можливості такого виду соціально-економічної, політичної і духовно-культурної сегрегації, при якій у найбільш розвинутих інформаційних суспільствах буде сконцентрована майже вся інтелектуальна індустрія. Вони стануть продуцентом основних культурних і соціально-гуманітарних потреб.

Решта країн перетвориться у споживачів інформаційної технології і інформаційної продукції, виробника сировини і окремих видів промислової продукції, тобто стануть "інформаційними колоніями". Російські вчені звертають увагу на актуальну і для України проблему: "...проникнення новітніх комп'ютерних технологій у виробництво і побут в нашій країні відбувається не самостійно, а лише як відображення процесів, які відбуваються у технічній індустрії Заходу".

В умовах інтенсивного використання глобальних мереж виникають нові форми "культурної агресії" з боку більш розвинутих держав, існує загроза втрати національної самобутності (включаючи і мовну), легкість наповнення мереж викликає проблему обмеження інформації, яка вважається соціально і економічно небезпечною, виникають проблеми безпеки персональних даних, додержання авторських прав тощо.

Поряд із загальним поняттям "інформатизація суспільства" в науковій літературі все частіше використовується поняття ''соціальна інформатизація", мету якої розуміють як забезпечення широкого доступу громадян до накопичених у суспільстві знань, зняття організаційних, технологічних, надмірних ідеологічних та інших обмежень в галузі циркулювання інформації у суспільному організмі.

Винятковість ролі інформації у розвитку самої людини як особистості і суб'єкта соціальної творчості збагачує людську культуру новим значущим як для особистості, так і для суспільства у цілому, елементом - інформаційною культурою. Оскільки поняття інформаційної культури пов'язане із фундаментальними поняттями "інформація" і "культура", дослідники виділяють "інформологічний" і "культурологічний" підходи до розуміння цього поняття. Інформологічний підхід визначає інформаційну культуру як сукупність знань, умінь і навичок пошуку, відбору і аналізу інформації, тобто всього того, що включається до інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення інформаційних потреб.

При використанні культурологічного підходу зміст поняття "інформаційна культура" розширюється, інформаційна культура розглядається як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, як складова процесу формування культури людства. У розумінні інформаційної культури менеджера інформаційної системи необхідний синтез цих підходів. Різке зростання рівня технологізації суспільства вступає в протиріччя з психофізіологічними особливостями людини у освоєнні інформаційних ресурсів, рівнем культури їх використання, посиливши розмежування між традиційною гуманітарною культурою і культурою технократичною.

Саме інформаційна культура покликана гармонізувати внутрішній світ суб'єкта шляхом вироблення раціональної інформаційної поведінки, що дозволяє досягти рівноваги в інформаційному взаємообміні із середовищем, яке ґрунтується на комп'ютерних і телекомунікаційних засобах.

Серед системних зв'язків у взаємодії людини й інформаційного середовища, які потребують впорядкованості і управління, можна виділити такі:

  • "інформація - людина - суспільний розвиток";
  • "комп'ютерні інформаційні системи - комунікаційні процеси" та ін.

У цьому контексті увага, перш за все, має бути сконцентрована на нетехнічній спрямованості діяльності в цій галузі, основними концептами підготовки спеціалістів для різних напрямів управління функціонуванням інформаційного середовища визначивши застосування теорії і практики управління потоками соціальної інформації (інформаційний менеджмент), застосування теорії і практики управління у процесах створення автоматизованої інформаційної інфраструктури (інноваційний, стратегічний менеджмент, менеджмент проектів) і розвиток інформаційної культури спеціаліста як культури людини, готової до творчої роботи в умовах технолого-інформаційної системи розвитку суспільства.

Інтегрований підхід до виконання цих завдань, без якого неможливе ефективне впровадження і використання інформаційних систем, робить теоретично виваженим і практично доцільним виділення полі функціонального напряму менеджменту інформаційних систем як напряму професійної діяльності і наукових досліджень в галузі інформатизації суспільства.

Предметом наукового дослідження менеджменту інформаційних систем є розвиток його теоретичних, методологічних та практичних принципів і положень, а також фундаментальних завдань, що належать до проблемного кола питань інформатизації суспільства.

Метою менеджменту інформаційних систем в теоретичному аспекті можна визначити:

  • розвиток теорії та методології управління і теорії інформаційної діяльності, практичних заходів з оптимізації використання інформаційних систем відповідно до виконання притаманних їм комунікаційних функцій;
  • розвиток фундаментальних положень і розроблення нових принципів менеджменту інформаційних систем в контексті розвитку теорії управління і теорії інформаційної діяльності;
  • ґрунтовне розкриття етапів становлення, тенденцій і закономірностей розвитку, системи взаємозв'язків основних концептів, шляхів інтеграції науки управління впровадженням і використанням інформаційних систем і суспільної практики;
  • обґрунтування принципів об'єднання досліджень теорії управління і теорії інформаційної діяльності в єдину ключову наукову галузь і предмет вивчення - менеджмент інформаційних систем.

Таким чином, менеджмент інформаційних систем - це предмет дослідження та вивчення:

  • ролі і місця інформації в системі взаємодії сукупних соціально-виробничих відносин, що склались, системно-діяльнісного процесу оволодіння інформацією як ресурсом управління і розвитку за допомогою засобів інформатики;
  • ролі і місця інформаційних систем у нерозривному зв'язку з технологічними проблемами переробки та передачі інформації і знань у інтегрованих людино машинних інформаційно-комунікаційних системах;
  • ролі і місця людини в процесі реалізації технологічних можливостей суспільства, використання наявної інформації з метою накопичення сукупних знань суспільства, задоволення інформаційних інтересів і потреб, відповідальність за раціональне або ірраціональне використання і відтворення інформаційних ресурсів;
  • практичної діяльності і мотивації людини під час процесів взаємодії з інформаційними системами;
  • підходів і методів суспільно-економічної оцінки інформаційних ресурсів і створюваної автоматизованої інформаційної інфраструктури, впливу економічних факторів на процеси впровадження і використання інформаційних систем;
  • практичних заходів, які б забезпечували раціональне використання і відтворення інформаційного потенціалу, запобігання або ліквідація негативного ефекту.

Відповідно сконцентрованим, вузьким тлумаченням завдань менеджменту інформаційних систем є організувати оптимальну взаємодію людини з навколишнім середовищем в системних взаємозв'язках "інформаційні ресурси - інформаційні технології - комунікації".


10.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!