Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Ринок фінансових послуг. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Ринок фінансових послуг. Реферат

Комунікаційні задачі на ринку фінансових послуг. Ринок фінансових послуг. Зв’язок банка з філіями. Зв’язок банка з розрахунково-касовим центром. Організація клірингових центрів. Міжнародні розрахунки. Суб’єкти ринку інформаційних послуг

Ринок фінансових послуг. Інформаційних ринок фінансових послуг являє собою поєднання економічних, правових та організаційних відношень з приводу торгівлі (купівлі та продажу) інформаційних фінансових послуг між постачальниками та споживачами та характеризується певною номенклатурою послуг, а також умовами та механізмами їх подання.

Традиційно проблеми автоматизації фінансової діяльності поділяються на дві великі групи: автоматизація внутриструктурної діяльності та створення сучасного фінансового телекомунікаційного середовища. Ці дві проблеми відносно незалежні одна від одної, кожна має свої характерні властивості, тому можна розглядати їх окремо.

На відміну від автоматизації внутриструктурної діяльності, характерні властивості вирішення комунікаційних задач полягають в суттєвій залежності фінансової структури від зовнішнього середовища, яка може впливати на різні аспекти: надійність, швидкодія та якість каналів зв’язку, організаційні проблеми та інше.

Ми можемо розглянути три великі групи комунікацій:

  • обмін інформацією між фінансовою структурою та її філіалами та відділеннями;
  • обмін інформацією між фінансовою структурою (наприклад, банком) та розрахунково-касовими центрами та кліринговими центрами;
  • здійснення міжнародних розрахунків.

Так як все більше фінансових структур переходять до безпаперової технології інформаційного обміну, він повинен забезпечувати рішення трьох основних функціональних задач в межах телекомунікаційної мережі фінансової структури:

  • забезпечення передачі електронних фінансових документів між підрозділами структури та центрами обробки інформації;
  • підтримка різноманітних фінансових транзакцій при здійсненні електронних розрахунків та, в подальшому, при впровадженні нових інформаційних послуг;
  • впровадження новітньої фінансової технології електронного обміну для забезпечення міжрегіональних та міжреспубліканських розрахунків з урахуванням розвитку інфраструктури інформаційної системи.

В межах цих трьох основних задач можна розглянути шість великих груп послуг, кожна з яких має свої проблеми та шляхи їх вирішення, які повинна подати фінансовим структурам досконала, діюча комплексна фінансова телекомунікаційна система:

  • електронна безпаперова передача грошових засобів;
  • клірингові операції з міжбанківських розрахунків;
  • доступ до бази даних в режимі реального часу (on-line режим);
  • функції керування файловою системою;
  • електронна пошта;
  • доступ до міжнародних мереж передачі даних та великих спеціалізованих фінансових інформаційних служб та баз даних.

Проблеми, пов’язані з кожним з трьох видів комунікацій, про які було згадано вище, вирішуються різними засобами. Прикладом фінансової структури може бути банк. Зв’язок між банком та його філіями забезпечується, як правило, силами самого банку. Проблеми обміну інформацією з кліринговими центрами вирішуються загальними зусиллями банків – засновників центру. Вирішення задач обміну інформацією між комерційними банками та розрахунково-касовими центрами, а також організація міжнародних розрахунків забезпечується органами центральної банківської системи.

Зв’язок банка з філіями. Починаючи вирішувати дану задачу, необхідно врахувати надійність каналів зв’язку, забезпечити захист передаваємої інформації, а також зробити спробу об'єднати програмне забезпечення, що використовується у банку, в інтегровану комунікаційну систему.

Існуючий стан цієї проблеми погано піддається аналізу, але те, що можна побачити, залишає бажати кращого, оскільки звичайно вищезазначені задачі вирішуються виключно силами служб автоматизації самого банку. Враховуючи наявність великої кількості різноманітних технологій, що використовуються в кожному банку, не можна казати про єдину технологію або про стандартні засоби підтримки зв’язку банку з його філіями.

Зв’язок банку з розрахунково-касовим центром. Роботи в цій галузі знаходяться у найпочатковішому стані. Зусиллями Департаменту Інформатизації Центрального Банку Росії розглядається декілька варіантів проектів автоматизації обміну інформацією. Один з таких проектів запропоновано відомою американською фірмою DEC та, можливо, буде здійснено в Москві, Рязані та декількох інших обласних центрах. Інший проект запропоновано фірмою IBM та її бізнес-партнерами та, можливо, буде реалізовано в Іркутську.

У грудні 1993 року було підписано контракт між IBM та ЦБР з автоматизації банківської діяльності Іркутського регіону. На першому етапі передбачається створення пілотного варіанту системи міжбанківських розрахунків.

Для підключення користувачів до центру обробки даних передбачається створення спеціалізованої комунікаційної мережі для швидкісної передачі інформації, із засобами підвищення її секретності та вірогідності. Заплановано використання виділених телефонних каналів, а також каналів AT-50 та протоколу X.25 . Реалізація проекту повинна охопити понад 100 фінансових установ, серед яких 20 комерційних банків та місцевих філій Ощадбанку, що зробить можливим створення комплексної системи безготівкових розрахунків та міжрегіональному рівні.

Організація клірингових центрів. Стосовно цієї теми важко казати про стандартні рішення – проект будь-якого автоматизованого клірингового центру є унікальним. Однак, характерною властивістю цієї задачі є те, що до звичайних технічних проблем додаються організаційні, оскільки клірингові центри звичайно створюються сумісними зусиллями декількох банків.

Зараз робляться спроби створення та організації клірингових центрів. Зокрема, існує Московських кліринговий центр, який було створено що в середині 1991 року зусиллями 11 великих комерційних банків Москви (серед яких Менатеп, Інкомбанк, Кредобанк, Токобанк).

В ході його автоматизації було проведено аналіз 15 вітчизняних телекомунікаційних мереж, орієнтованих на комутаційні канали, однак прийнятне мережеве рішення не було знайдено.

В наш час ГВЦ ГУ ЦБР обслуговує навколо 400 комерційних банків. Потік інформації, що проходить через центр за один день, складає приблизно 350000 документів.

Головна перепона на шляху розвитку клірингових центрів складається у недостатній юридичній підготовці клірингових операцій. Не дивлячись на це, в стані підготовки знаходиться проект, згідно з яким взаємодія регіональних розрахунково-касових центрів буде здійснюватись за допомогою засобів електронної пошти. Розробляється глобальний проект забезпечення банківських комунікацій, що спираються на супутниковий зв’язок, у межах якого планується вивід трьох супутників на геостаціонарні орбиті; супутники дозволяють покрити усю територію РФ. В цілому зберігається тенденція переважання комутаційних каналів. Всього планується організувати до 14 автоматизованих фінансових регіонів, які буде об’єднано в єдину інформаційну систему.

В лютому 1993 року було затверджено два важливих документи “Положення про кліринговий центр” та “Тимчасове положення про порядок ліцензування клірингових закладів”. Згідно з ними, перед видачею ліцензії на діяльність клірингового центру перевіряється програмне забезпечення та засоби захисту інформації. Передбачається, що ЦБР буде видавати сертифікати на проведення розрахунково-касових операцій.

Міжнародні розрахунки. Це найбільш розвинута з усіх розглянутих вище телекомунікаційних задач. В наш час існує два способи технічної підтримки проведення міжнародних розрахунків. Однією з таких можливостей є використання відомої телексної мережі. Ця мережа експлуатується вже довгий час та є цілком надійною.

Більш досконалим способом організації міжнародних розрахунків є використання міжнародної телекомунікаційної мережі S.W.I.F.T. З одного боку, це дорожче, ніж використання телексної мережі, але з іншого боку, S.W.I.F.T. забезпечує більшу оперативність, вірогідність та надійність інформації, що передається. Організаційні принципи побудови суспільства S.W.I.F.T., а також обрані технічні рішення могли б бути основою організації національної системи електронних розрахунків.

Цікавість до S.W.I.F.T. в банківській галузі стрімливо зростає. Вже більше 16 банків є членами S.W.I.F.T.; очікується, що в кінці 1998 року до них приєднається ЦБР. Найбільш досконалий інтерфейс S.W.I.F.T. – ST400 – зараз, головним чином, базується на комп’ютерах типу VAX. Існують повідомлення про створення групикористувачів ST400 в Росії. З липня 1992 року Ощадбанк став 16 членом S.W.I.F.T. в Росії та встановив на базі двох міні-комп’ютерів VAX 4000 Model 300 інтерфейс ST400. В подальшому термінали S.W.I.F.T. буде встановлено й регіональних відділеннях Ощадбанку.

Таким чином зараз здійснюються перші кроки, спрямовані на рішення фінансових комунікаційних задач.

Суб’єкти на ринку інформаційних послуг

Інформаційні послуги в галузі посередницьких операцій на фінансовому ринку та ринку цінних паперів є досить бідними та являють собою невелику дільницю сектору фінансової інформації та містять довідники та бази даних по організаціях, що ведуть операції такого виду, довідники та бази даних відповідних комерційних пропозицій, а також довідники та бази спеціальної інформації.

«Федерація фондових бірж України» спеціально для фінансових та фондових брокерів готує щоденну оперативну вичерпну та вірогідну інформацію про стан фінансового та фондового ринку України. Щоденні дані узагальнюються та доповнюються графічними матеріалами, офіційними повідомленнями, нормативними документами. Ця інформація доступна у друкованому виді та по мережах електронної пошти.

Список використаної літератури

1. Родіонов І.І. Інформаційні ресурси для підприємців. Москва, Росія 1994 р.

2. Родіонов І.І. Світовий ринок інформаційних послуг: основні риси ціни та методи маркетингу. Москва, Росія 1994 р.

3. Родіонов І.І. Світовий ринок електронної інформації для підприемців. Москва, Росія 1993 р.

4. Ладиженський Г.М. Сучасні технології електроних комунікацій в фінансовій галузі. Москва, Росія 1993 р.

5. Електронний автоматизований довідник з зовнішньої торгівлі (АСВТ) “Перший помічник”.


29.12.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!