Osvita.ua Вища освіта Реферати Менеджмент Економічна діяльність: прикладні аспекти урахування ризику. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Економічна діяльність: прикладні аспекти урахування ризику. Реферат

Маркетингові ризики і методи їх урахування. Екологічні ризики продуктових інновацій та їх оцінка

Маркетингові ризики і методи їх урахування. Маркетингова діяльність за своєю суттю спрямована на визначення, аналіз і урахування факторів, які впливають на процеси виробництва продукції і її просування на ринку. В її основі лежить детальний і об'єктивний аналіз ринку за обраними напрямками і точна інтерпретація його результатів.

Спираючись на результати роботи маркетингових підрозділів керівництво підприємства приймає рішення про вибір стратегії і тактики розвитку, планує виробничо-збутову і фінансову діяльність. При цьому практично неможливо з повною достовірністю стверджувати, що виконано аналіз всієї необхідної інформації, що враховані всі фактори, які чинять вплив на розвиток кон'юнктури конкретних товарних ринків і економіки країни у цілому.

З іншого боку, реалізація маркетингових заходів проходить у ринковому середовищі, стан якого безперервно змінюється під впливом множини різноспрямованих факторів, які у своїй більшості є незалежними від дій конкретного підприємства. З цих причин важливі маркетингові рішення приймаються на основі неповної, неточної та суперечливої інформації, тобто в умовах ризику і його необхідно належним чином оцінювати і враховувати.

Однак відсутність єдиних поглядів на систему маркетингових ризиків ускладнює їх аналіз, можливе як подвійне урахування ризику, так і не врахування окремих його видів. І те й інше є неприйнятним, оскільки приводить, відповідно, до переоцінки чи недооцінки ризику конкретних видів маркетингової діяльності і не дозволяє розробити адекватну систему заходів, спрямованих на запобігання, зниження чи компенсацію ризику.

Загалом під ризиком у маркетингу слід розуміти загрозу понесення збитків або недоотримання прибутків у результаті реалізації конкретних рішень чи видів виробничо-збутової діяльності, що спираються рекомендації маркетингу.

Аналіз методологічних і теоретико-методичних підходів до систематизації маркетингових ризиків, показав, що існуючі класифікації в основному виділяють маркетинговий ризик як одну зі складових господарського (підприємницького) ризику. В інших у складі маркетингових ризиків окремо виділяють конкурентний ризик, ризик неприйняття продукції споживачами, ризик неадекватної оцінки місткості ринку, ризик прийняття невірних маркетингових рішень, ризик, пов'язаний зі змінами ситуації на ринку у період між його аналізом і прийняттям маркетингових рішень, що спираються на результати аналізу тощо.

Маркетингові ризики проявляються у вигляді не реалізації чи зменшенні обсягів реалізації продукції і цін на неї, наслідком чого є недоотримання прибутку або збитки і, загалом, спричиняються наступним:

  • Невідповідністю техніко-економічних параметрів продукції запитам споживачів. Прикладом може служити високо вартісний комп'ютер PCJR виробництва IBM, який мав незручну клавіатуру і повільний процесор. Це була з найбільших невдач IBM, яка принесла збитки у розмірі близько 40 млн. доларів. Завищеними цінами або іншими недоліками цінової стратегії. Так сівалка, яка виготовляється AT "Охтирсільмаш" (Сумська обл.), перевершуючи за якістю більшість товарів конкурентів, програє їм за відношенням ціна-якість.
  • Неефективною системою збуту, яка не відповідає ринковим реаліям. Наприклад, розтягнутий термін виконання замовлення і пов'язане з цим невиконання умов постачання.
  • Неадекватною цільовому ринку системою стимулювання збуту. Як приклад,можна навести відому телевізійну рекламу питної води з альпійських джерел "Блакитна вода", назва якої вітчизняним телебаченням озвучувалася англійською мовою у досить неблагозвучному з погляду української мови виразі(blue water).
  • Низькою конкурентоспроможністю продукції, методів її збуту і підприємства-товаровиробника (продавця) взагалі. Саме з цих причин фактично зійшли з ринку вітчизняні виробники аудіо - та відеотехніки.

Детальний аналіз окремих маркетингових ризиків, а також факторів, що їх спричинюють, слід виконувати, виходячи із задач і функцій маркетингу, які, однак, є різними для стратегічного й оперативного маркетингу.

Перший пов'язаний з розробкою місії підприємства, встановленням довгострокових стратегічних цілей, дослідження ринкових позицій підприємства і визначення основних напрямків його розвитку. Другий спрямований на просування товарів (виробів чи послуг) на визначених товарних ринках чи їх сегментах. Тобто, перший більшою мірою співвідноситься з аналізом і визначенням стратегічних перспектив розвитку підприємства, другий - заходами активного впливу на споживачів, посередників, товари, ринки тощо.

Крім того, при виділенні видів маркетингових ризиків слід враховувати, що вони спричиняються як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами (рис. 1).

Розглянемо виділені види ризику детальніше.

Рис.1. – Маркетингові ризики

Об'єктивні (зовнішні) маркетингові ризики спричиняються факторами, які впливають на підприємство ззовні. Вони спричиняються діями факторів макро - та мікро середовища господарювання. До перших належать:

1. Економічні ризики. Зміни економічної ситуації в країні чи світі може призвести до втрати конкурентоспроможності продукції. Наприклад, у 1998-1990 pp. багато вітчизняних товаровиробників втратили ринок у Росії внаслідок того, що, незважаючи на обвальне падіння курсу російського рубля відносно долара в 1998 р. (228%), ціни в Росії за цей період зросли всього на 24%, а значно менша девальвація гривні (59,9%)призвела до подорожчання українських товарів на російському ринку і втрати їх конкурентоспроможності.

2. Політико-правові ризики проявляються у вигляді можливих змін політико-правового середовища господарювання. Прикладом може служити скандал на світовому металургійному ринку, коли законодавці США, які полюбляють американських бізнесменів, "підвели" українських і російських товаровиробників – експортерів металу під антидемпінгове законодавство.

3. Соціально-демографічні ризики спричиняються різницею інтересів різних соціальних груп населення, а також змінами цих інтересів. Як приклад, можна назвати фактичний провал маркетингових стратегій українсько-корейського СП "Авто-3A3-DAEWOO", автомобілі якого позиціювалися як товар для середнього класу у класичному Західному розумінні, хоча український середній клас, який зароджується, не відповідає таким критеріям.

4. Екологічні ризики проявляються як можливі втрати, викликані негативним впливом підприємств і їх продукції на навколишнє середовище. Наслідки таких впливів зазвичай покладають на виробників (продавців).

Наприклад, викиди забруднюючих речовин у атмосферу сумськими підприємствами ВАТ "Хімпром", ВАТ "Центро-літ", ВАТ "СМНВО ім. М. В. Фрунзе" та іншими позначаються на ефективності їх діяльності - понаднормативні викиди різко збільшують екологічні платежі.

5. Технологічні ризики спричиняються змінами у технологічному середовищі і, як правило, ініціюються НТП. Класичним прикладом такого ризику є кінокамера з миттєвим проявленням плівки фірми "Поляроїд". її виведення на ринок співпало у часі з розвитком відеокамер, які також фіксували рухоме зображення, але більш ефективним з погляду споживачів способом. У результаті кінокамера виявилася непотрібна споживачам.

Зменшити дію маркетингових ризиків, пов'язаних зі впливом макросередовища, можна шляхом диверсифікації виробництва і збуту, ретельним вибором напрямків і видів діяльності таким чином, щоб у максимальному ступені використовувати сприятливі можливості і мінімізувати дію деструктивних факторів.

Основні фактори, які слід ураховувати при аналізі кожного з виділених видів ризику макросередовища господарювання, наведено у табл. 1.

Однак, якщо для зниження рівня маркетингових ризиків підприємства фактори макросередовища можна тільки враховувати, але не впливати на них, то на мікро рівні можливостей впливу значно більше.

Розглянемо основні ризики, спричинені факторами мікро-середовища:

1. Конкурентні ризики,пов'язані з діями конкурентів. Ці ризики особливо значні для високоприбуткових ринків і галузей, що розвиваються. На цьому привабливому "полі" найбільш слабкі і нестійкі до конкурентного тиску товаровиробники змушені виходити з ринку. Так у конкурентній боротьбі програв і був ліквідований Сумський пивзавод.

2. Постачальницькі ризики, пов'язані з порушенням умов поставок вихідних сировини і матеріалів. Рівень таких ризиків досить високий для підприємств, які використовують дефіцитну сировину, або отримують її від обмеженого кола постачальників. Наприклад, рівень постачальницького ризику є достатньо високим для Сумського Ват "Хімпром", яке для виробництва фосфатних добрив використовує імпортні апатити (своїх Україна не має).

Таблиця 1. Фактори маркетингового макросередовища.

Політико-правові

Екологічний

Економічні

Соціально-демографічні

Технологічні

Політична система економічне законодавство Трудове законодавство Система оподаткування Ступінь корум-пованості влади Форми лобізму Вплив суспільних організацій Ступінь інтегрованості у світову економічну систему Митні тарифи

Стан довкілля Забезпеченість ресурсами Кліматичні умови Економіко-географічний регіон

Рівень інфляції Рівень безробіття Валютний курс Рівень доходів населення Темпи розвитку економіки Структура економіки Попит-пропо-зиція Рівень ділової активності Бар'єри Власники

Рівень освіти Рівень народжуваності і смертності Розподіл населення за віком і статтю Рівень життя Національний склад населення Релігії Суспільні традиції і норми поведінки Захист споживачів Соціальна стабільність Щільність населення

Темпи НТП Рівень розвитку науки і техніки Технічна і технологічна орієнтація економіки інноваційна діяльність Механізація і автоматизація виробництва і побуту Захист інтелектуальної власності

 

3. Торгівельно-збутові ризики, пов'язані з діями торговельних і збутових посередників (змінами умов взаємодії). Основну загрозу становить те, що підприємство,яке реалізує свою продукцію через посередників,частково втрачає контроль за подальшою долею товару і у випадку виходу посередників з бізнесу може частково чи повністю втратити ринок.

4. Споживацькі ризики, пов'язані зі змінами смаків і уподобань споживачів. Так, сьогодні все більшу популярність отримують текстильні та ламіновані покриття для підлоги,а тому очікується спад споживання лінолеуму, що призводить до зростання ризику його виробників, пов'язаного з не реалізацією продукції.

5. контактні ризики, пов'язаний з погіршенням відносин з представниками контактних аудиторій (кредитно-фінансових установ, органів державної і місцевої влади, засобами масової інформації, громадськими організаціями тощо).

Ці-види маркетингових ризиків чинять найбільший вплив на підприємства. Для зниження їх рівня підвищують ступінь обізнаності (поінформованості) про економічних контрагентів і можливі дії у конкретних ринкових ситуаціях, проводять диверсифікацію постачальників, посередників і споживачів, що розробляють заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності, застосовують елементи паблік рілейшнз і пропаганди для формування сприятливого іміджу в очах контактних аудиторій та економічних контрагентів тощо.

Фактори, які слід ураховувати при аналізі ризиків мікро-середовища господарювання, подано у табл. 2.

Далі розглянемо суб'єктивні (внутрішні) ризики, які можуть виникнути у процесі прийняття маркетингових рішень. їх рівень визначається особливостями діяльності служби маркетингу підприємства.

Ризики ринкових досліджень, які розділяються на:

  • ризики вибору напрямків досліджень ринку - виникають у випадку помилок при виборі напрямків ринкових досліджень, - у цьому випадку, рішення, прийняті на основі отриманої інформації, з)можуть не відповідати реаліям ринку;
  • ризики збору маркетингової інформації - виникають внаслідок рішень, прийнятих на основі неповної, неточної або суперечливої інформації, яка зібрана у ході ринкових досліджень, або внаслідок недоліків методик збору маркетингової інформації, що застосовуються, чи неправильного їх застосування);
  • ризики аналізу маркетингової інформації - виникають як наслідок вибору неадекватних методів аналізу маркетингової інформації;
  • ризики інтерпретації результатів аналізу - виникають при неадекватній чи необ'єктивній інтерпретації результатів аналізу.

Таблиця 2. Основні фактори мікросередовища маркетингу.

Споживачі

Конкуренти

Посередники

Постачальники

Контактні аудиторії

Цільові групи Характеристики споживачів Мотиви поведінки Система запитів Купівельна спроможність Ступінь забезпеченості товарами

Характеристики конкурентів Частка ринку Рівень конкуренції Стійкість у конкуренції Конкурентні стратегії конкурентів Основні види-продукції

Тип Характеристики посередників Умови співробітництва Основні види продукції з якими вони працюють Ринки і споживачі, яких вони обслуговують

Тип Характеристики постачальників Умови постачання Обсяги поставок Основні види продукції і їх характеристика Основні споживачі їх продукції

Внутрішні Місцеві Фінансові Державні установи ЗМІ Групи громадської дії Лідери громадської думки Відносини підприємства 3 представниками контактних аудиторій

 

Ризики прийняття і реалізації неадекватних стратегічних маркетингових рішень:

1. Ризики вибору місії і цілей підприємства – при змінах зовнішнього середовища доведеться переглядати занадто вузьку місію, а занадто широка місія викличе ускладнення при формулюванні цілей підприємства;

2. Ризики вибору напрямків розвитку – обумовлені можливими помилками і недоліками при обґрунтуванні напрямків розвитку підприємства (видів діяльності, ринків),а також стратегій розвитку;

3. Ризики вибору варіантів номенклатурної політики - проявляються внаслідок помилок при формуванні (модифікації) портфеля бізнес - проектів.

4. Ризики розробки і реалізації неадекватного ринковим умовам і особливостям підприємства комплексу маркетингу, поділяються на:

  • товарний ризик –прорахунки і недоліки при розробці товару;
  • ціновий ризик – недоліки при формуванні ціни і розробці цінових стратегій;
  • збутовий ризик - помилки при формуванні системи збуту;
  • комунікаційний ризик –прорахунки при розробці заходів комплексу маркетингових комунікацій.

Суб'єктивні ризики є керованими, їх дію можна мінімізувати шляхом підвищення кваліфікації кадрів служби маркетингу, залученням до її роботи досвідчених фахівців, вивченням досвіду діяльності у минулому, ретельним контролем за ходом маркетингової діяльності тощо.

До основних суб'єктивних факторів ризику слід віднести:

  • кваліфікацію і досвід керівників, фахівців і робітників (загальні й у вибраній галузі діяльності відповідно до профілю підприємства);
  • освіту і систему перепідготовки кадрів;
  • розподіл кадрів за віком;
  • мотивацію праці та ступінь узгодженості інтересів власників, керівників і робітників;
  • структуру управління, її гнучкість;
  • систему управління якістю;
  • трудову і технологічну дисципліну;
  • стан обладнання;
  • використовувані технології;
  • ступінь резервування виробничих потужностей і виробничих площ, їх гнучкість;
  • місце розташування підприємства, наближеність до транспортних вузлів, джерел сировини і комплектуючих;
  • форму господарювання і форму власності;
  • фінансову стійкість;
  • забезпеченість ресурсами;
  • імідж підприємства в очах економічних контрагентів і широких кіл громадськості тощо.

Виконана систематизація маркетингових ризиків і визначення факторів, що їх спричиняють, надають принципову можливість розробки процедур цілеспрямованого їх аналізу з метою розробки заходів, спрямованих на запобігання зменшення чи компенсацію ризику різних видів маркетингової діяльності. Це передбачає попередню їх оцінку та факторний аналіз.

Для оцінки ризиків, спричинених діями макросередовища, можуть бути застосовані відомі методики за якими визначають ризик підприємництва у конкретній країні, наприклад, методика агентства "Юніверс" (Росія).

Оцінку ризиків, спричинених факторами мікросередовища, можна вести за відомою методикою, яка дозволяє оцінити ступінь надійності і ризику взаємодії з економічними контрагентствами підприємства.

Оцінка за цією методикою виконується у наступній послідовності:

  • На першому етапі визначають набір оціночних критеріїв, проводять їх аранжування, наприклад, методом попарного порівняння, ранги переводять у вагомості.
  • На другому етапі будують таблицю оцінки надійності взаємодії з кожним з економічних контрагентів окремо за кожним із всього їх комплексу критерієм. Далі визначають відносну оцінку кожного з економічних контрагентів окремо за кожним з виділених критеріїв.

На третьому етапі виконують комплексну критеріальну оцінку кожного з економічних контрагентів. Самі оціночні критерії і їх вагові характеристики визначені методом експертних оцінок фахівцями фірми. Вагові характеристики зазначені в табл. 4. у дужках у рядках з назвами відповідних критеріїв.

У клітинках табл. 4 проти кожного з критеріїв записують результати добутку відносних оцінок економічних контрагентів, розрахованих за формулою, на вагові характеристики відповідних критеріїв.

Інтегральну оцінку надійності і ризику взаємодії з усім комплексом економічних контрагентів знаходять як середньозважену (Я).

Шкала переведення оцінок надійності у оцінки рівня ризику представлена на рис. 2.

Рис. 10.2 Схема оцінки надійності та, відповідно, ризику взаємодії з економічними контрагентами

Для оцінки суб'єктивних маркетингових ризиків можна застосувати методику автора [16].

Розглянемо її основні положення:

1. Оцінку кожного з елементарних ризиків (див.рис.10.1)пропонується проводити за схемою: сутність ризику - можливі наслідки - фактори ризику.

2. Для кожного з елементарних ризиків проекту формують структуру (модель), що поєднує фактори ризику (атрибути структури) і можливі наслідки впливу їх різних комбінацій. Ці моделі можуть бути реалізовані у вигляді дерева рішень, таблиці, сукупності правил логічного виведення [21].

3. Елементарні ризики рекомендується розраховувати як рівнодіючі факторів ризику, що розглядаються як свідчення,які підтверджують чи заперечують можливість реалізації не сприятливої події.

Для оцінки свідчень (впливу конкретних факторів ризику)запропоновано використовувати ймовірності, або коефіцієнти впевненості. При цьому, більша ймовірність, які більше за модулем негативне значення коефіцієнта впевненості свідчить про більший вплив відповідного фактору. Комбінування свідоцтв виконується за відомими правилами:формулами Байєса - якщо свідоцтва (фактори ризику) оцінюють ймовірностями, чи правилами комбінування коефіцієнтів упевненості – якщо свідоцтва оцінюють упевненостями. При цьому врахування г+1 свідчення (z'+l фактора ризику) виконується на основі і попередніх свідоцтв. У такий спосіб здійснюється комбінування свідоцтв, якщо вони незалежні. Кожне наступне свідчення уточнює інтегральну оцінку елементарного ризику. Для цього після комбінування двох свідчень отриману оцінку комбінують з наступним свідченням тощо до вичерпання усього їхнього набору. Оцінку дії чинників ризику (свідчень) рекомендується виконувати на підставі наявного досвіду проведення аналогічних робіт у порівнянних умовах. За відсутності ретроспективних даних таку оцінку варто виконувати методом експертних оцінок.

4. Отримані оцінки елементарних суб'єктивних ризиків (Оі) в межах кожної з трьох їх виділених груп (див. рис. 1) об'єднують за формулою

Оо = (О1 v O2 v ... v Кп) = тах(Оь О2,..., Оп)

Це цілком справедливо, оскільки дія кожного з елементарних ризиків може привести до помилок на етапах прийняття маркетингових рішень. Таким чином отримують оцінки ступеня ризику (можливі прояви ризику див. вище), викликаного суб'єктивними факторами на етапах проведення ринкових досліджень, прийняття стратегічних рішень, розробки і реалізації заходів комплексу маркетингу.

За результатами оцінки приймають рішень про внесення коректив у процес підготовки і прийняття відповідних маркетингових рішень з метою зниження ступеня їх ризику і підвищення шансів на успіх.

Для цього може бути застосована наступна таблиця рішень (табл. 10.3). Вона побудована для випадку, коли ступінь ризику оцінюється коефіцієнтами впевненості. Аналогічна таблиця може бути побудована для ймовірностей.

Таблиця 3. Таблиця рішень про інтерпретацію результатів оцінки ризику (варіант).

Значення оцінки

Рішення про інтерпретацію результатів оцінки ризику

О0<-0,8

Майже напевне негативний результат

-0,6 > О0 > -0,8

Значні шанси отримання негативного результату

-0,3 > О0 > -0,6

Незначні шанси отримання негативного результату

-0,3 < О0 < +0,3

Ситуація невизначеності

+0,3 < О0 < +0,6

Незначні шанси отримання позитивного результату

+0,6 < О0 < +0,8

Значні шанси отримання позитивного результату

О0 > +0,8

Майже напевне позитивний результат

 

Вартісна оцінка ризику розраховується як добуток можливих втрат при реалізації ситуації ризику на інтегральний коефіцієнт упевненості, чи інтегральну ймовірність (залежно від вибраної системи оцінки).

Розглянемо приклад. Нехай необхідно виконати аналіз ризику проекту, що передбачає розробку і виведення нового товару (модифікацію існуючого виробу) на ринок. Загальний ризик проекту розглядається як рівнодіюча комплексу елементарних ризиків на етапах його реалізації.

Розглянемо послідовність оцінки одного з елементарних ризиків - ризику розробки неадекватної стратегії маркетингу за просуванням товару на ринку.

Модель ризику може виглядати наступним чином.

Сутність ризику - невідповідність фактичної структури, розмірів і поведінки цільового ринку прогнозованим, і відповідно, неадекватна маркетингова стратегія виходу на ринок.

Можливі наслідки - товар не знаходить споживача; невідповідність характеристик товару потребам споживачів; перевищення наміченого бюджету маркетингових заходів.

Фактори ризику - неточний вибір принципів і факторів сегментації ринку, недооцінка конкурентів, неправильне позиціонування товару (набір факторів у приведеному прикладі обмежений).

Отримана структура представлена у вигляді табл. 4. Оцінки факторів ризику, що розглядаються як свідчення на користь або проти розвитку ситуації ризику, отримані на основі аналізу минулої діяльності.

Імовірність негативного завершення робіт етапу Р(Н/С) при наявності свідоцтв (апостеріорна ймовірність) визначена послідовним комбінуванням імовірностей свідчень (факторів ризику) за формулою Байєса, зокрема:

Таблиця 4. Оцінка суб'єктивних факторів ризику, ймовірність.

Сутність ризику

Р(Н)

Фактор ризику

Р(С/Н)

Р(С/неН)

Р(Н/С)

Неадекватна маркетингова стратегія виходу на ринок

0,300

неточний вибір

принципів і факторів сегментації

ринку

0,090

0,150

0,254

 

 

 

 

недооцінка конкурентів

0,210

0,180

 

 

 

 

 

 

неправильне позиціювання товару

0,240

0,210

 

 

    вибір ринку      

 

Імовірності Р(С/Н),що при даному негативному результаті Н діє фактор ризику С;

Імовірності Р(С/неН), що при позитивному результаті не спостерігається дія фактора ризику О, апріорної імовірності Р(Н) результату Я.

Аналізуючи отримані результати слід зазначити, що апріорна оцінка ризику негативного завершення робіт розглянутого етапу (0,3 або 30 %) після урахування впливу виділених факторів ризику була уточнена - оцінка імовірності невдачі зменшилася до 0,254 або 25,4%. Очікуване значення втрат на даному етапі складе:

Е - 0, 254 * У,

де У- середній (при оптимістичній оцінці) або максимальний (при песимістичній оцінці) розмір утрат.

Аналогічним чином розраховують інші суб'єктивні маркетингові ризики.

У практичній діяльності при оцінці конкретних маркетингових заходів необхідно враховувати як їх суб'єктивні, так і об'єктивні ризики.

У підсумку необхідно зазначити:

  • наведена класифікація маркетингових ризиків надає можливість систематизувати їх оцінку і виключити як недооцінку, так і подвійне урахування, що підвищує ступінь обґрунтованості маркетингових заходів;
  • визначення факторів ризику для кожного з виділених видів дозволяє провадити їх багатофакторний аналіз, визначаючи при цьому вплив кожного з факторів, підвищує точність і ефективність управління маркетинговими ризиками,надає змогу цілеспрямовано розробляти заходи, спрямовані на запобігання, зменшення чи компенсацію ризику;
  • для кожного з визначених видів ризику поставлено відповідно методики їх оцінки, запропоновано критерії прийняття управлінських рішень на основі оцінки ризику.

Екологічні ризики продуктових інновацій та їх оцінка

В останні десятиріччя в світовій економіці відбулися докорінні зміни в співвідношенні факторів економічного зростання, - на перше місце виходять інноваційні і їх частка зростає. Так, за даними Лондонського економічного інституту у економічно розвинених країнах частка інноваційних факторів у прирості ВВП складає 70% і більше. Інноваційні процеси, їх втілення у нових продуктах і технологіях, методах організації виробництва і збуту служать основою підвищення конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і економік країн у цілому, створюють базу для прискорення їхнього економічного розвитку.

Однак, інновації і інноваційна діяльність пов'язані зі значним ризиком, оскільки зміст інновацій складають зміни, які розглядаються як джерело доходу, а процеси і результати змін містять істотну частку елементів невизначеності і спричиненого нею ризику. При цьому раціональна поведінка полягає в тому, щоб не ігнорувати ризик, а належним чином враховувати для обґрунтування заходів, спрямованих на його попередження, зниження чи компенсацію.

Аналіз проявів різних видів ризику інноваційної діяльності свідчить,що в останні роки різко зросла частка екологічних ризиків, втрати від проявів яких в навколишньому природному середовищі (НПС) є особливо значними і ігнорування цього факту загрожує самому існуванню людської цивілізації, крайньою мірою, у її нинішньому вигляді.

Екологічний ризик інновацій - це загроза втрати ресурсів (зниження доходів чи збільшення витрат) суб'єктів інноваційного процесу внаслідок його екодеструктивного впливу.

Виконана з урахуванням цього класифікація екологічних ризиків за природою виникнення і основними ознаками прояву має наступний вигляд (табл. 5).

За результатами досліджень ряду економістів вплив технологічного фактору на кризову екологічну ситуацію є вирішальним (серед інших: чисельність населення, його екологічна культура, рівень добробуту). Перш за все, об'єктами екологічного ризику стають екологічно-чутливі галузі - сільське господарство, туризм, риболовні промисли тощо. Але і суб'єктами і об'єктами екологічних ризиків можуть стати самі підприємства-забруднювачі. Так, на території підприємств хімічної галузі зберігається в середньому 5% від обсягу забруднюючих речовин, які вони "виробляють". Враховуючи обмежену територію підприємств не важко обчислити концентрацію цих речовин, дозу, яку отримують робітники та ризик захворювань персоналу.

Для прикладу, на основі запропонованої класифікації розглянемо екологічні ризики насосного і компресорного обладнання, як одного з основних видів продукції, які виробляються підприємствами Сумської області.

Природно-екологічний ризик. Нині на господарську діяльність та життєдіяльність людини в цілому чинять вплив зміни клімату (наприклад, глобальне потепління), що спричинене, в тому числі, і викидами в системах транспортування, технологічних системах переробки і використання природного (вуглеводневого) палива.

Таблиця 5. Основні види екологічних ризиків інновацій.

Природа виникнення ризиків

Види екологічних ризиків

Основні ознаки

Зворотна реакція природи

Природно-екологічний

Зникнення рівноваги в НПС, зникнення окремих видів флори і фауни, ресурсів, зміни у кліматі, у флорі і фауні, якості ресурсів, структурі грунтів, порушення цілісності ландшафтів тощо

 

Ризики катастроф

Забруднення та інші зміни в НПС в результаті техногенних або природних катастроф, аварій тощо

Розвиток техносфери

Техногенний

Забруднення та інші зміни в НПС внаслідок господарської діяльності людини (досліджень космосу, військових випробувань тощо)

Правове поле в державі

Еколого-нормативний

Зміни в законодавчій і нормативній базі, прийняття все більш жорстких екологічних вимог

Суспільство

Соціально-екологічний

Екологічно спрямовані акції громадськості

Міжнародна спільнота

Населення

Еколого-політичний

Еколого-демографічний

Прийняття державних та регіональних екологічних програм

Збільшення кількості захворювань, погіршення здоров'я населення, збільшення смертності

Економіка країни

Еколого-економічний

Загострення в країні або її регіонах ресурсно-сировинного становища, проблеми фінансування природоохоронної діяльності, погіршення економічного становища

 

Можливі втрати для підприємства – інноватора пов'язані з додатковими зусиллями, які йому доведеться докладати для подолання негативних впливів на нього змін природного середовища, наприклад, на додаткове очищення сировини, пристосування технологій виробництва і продукції для роботи в нових природно-екологічних умовах тощо.

Техногенний ризик, внаслідок впливу на природне середовище господарської діяльності людини. В основному пов'язаний з постійними (навіть в обсягах припустимих ГДК) витоками аміаку, хлору, сірки та їх сумішей, що загрожує подальшим забрудненням НПС. Загальновідомо, що ризики зростають пропорційно збільшенню потужності обладнання з виробництва і переробки цих сполук, а потреби в них постійно зростають. При цьому, навіть малі дози поступово накопичуються і можуть викликати різкий лавиноподібний ефект і стрибкоподібно змінити стан НПС. Збитки для інноватора можуть бути викликані зменшенням обсягів збуту їх продукції внаслідок підвищених (порівняно з конкурентами) екологічних платежів споживачів, що робить неефективною експлуатацію такої техніки.

Ризики техногенних екологічних катастроф. До них можна віднести аварійні відмови ущільнень, які можуть призвести до аварій на АЕС, газоперекачувальних станціях, на хімічних і переробних підприємствах спричинюють забруднення НПС у великих масштабах. Виробники в цьому випадку можуть понести значні збитки і позбавитися ринку, звичайно, якщо їх провина буде доведена.

Еколого-нормативні ризики. Великі масштаби виробництва, особливо в нафтохімічній та видобувній промисловості, в енергетиці призводять до більш жорстких екологічних норм і стандартів, оскільки без цього рівновага в НПС може бути невиправдано порушеною. Але це потребує більш екологічно досконалого обладнання і технологій, що поряд з позитивними моментами для розробників і виробників - стимулюванням попиту на нову техніку і технології, - ускладнює діяльність підприємств, які їх використовують, змушуючи придбати нове дорожче обладнання, щоб позбутися екологічних штрафів і платежів.

Соціально-екологічні ризики. Екологічно орієнтовані акції громадськості, які спрямовані на захист НПС, екологічні партії і рухи впливають на товаровиробників з метою знизити їх екодеструктивний вплив (дійсний чи гаданий). На сьогодні це впливова сила і її потрібно враховувати. Подібно до впливу еколого-нормативного ризику, вони, з одного боку, можуть стимулювати розробку і впровадження нового, більш екологічно чистого обладнання і технологій, а з іншого - перешкоджати інноваціям, які на думку громадськості (не завжди виправдану), не відповідають екологічним вимогам.

Еколого-політичні ризики. Прийняття з політичних міркувань (наприклад, з метою приведення вітчизняного законодавства відповідно до міжнародного) нових екологічних державних і регіональних програм може різко змінити ринкову кон'юнктуру і створити труднощі або зробити неможливим вихід на ринок інновацій, які розроблялися для інших умов.

Еколого-демографічний ризик. Навіть невеликі постійні витоки отруйних або шкідливих для здоров'я рідин і газів через ущільнення насосів і компресорів, враховуючи масштаби їх використання, може призвести до збільшення захворюваності населення, погіршення здоров'я, скорочення тривалості життя тощо. Можливі компенсаційні платежі населенню можуть лягти як на споживачів, так і на розробників і виробників техніки.

Еколого-економічний ризик. Погіршення екологічної ситуації в країні може загострити економічну ситуацію, внаслідок необхідності фінансування протидіючих цьому заходів. Наприклад, забруднення водного середовища потребує додаткових витрат на його очищення навіть при використанні в технічних цілях. В цілому ж, це може призвести до загострення ресурсного забезпечення цілих галузей і навіть переорієнтації економіки.

Висновок. Основне завдання маркетингової діяльності – це визначення, аналіз і урахування факторів, які впливають на процеси виробництва і просування її на ринку. Маркетингові рішення приймаються в умовах нестабільності, яка постійно вирує на ринку збуту, отже в умовах ризику. Тому важливим завданням всієї економіки та багатьох інших економічних наук є вивчення ризику у всіх сферах людської діяльності. В загальному ризик можна охарактеризувати як загрозу понесення збитків або недоотримання прибутків. Є два види маркетингових ризиків: Об’єктивні (зовнішні) та суб’єктивні (внутрішні).Об’єктивні ризики спричинені факторами мікро – та макросередовища.

Література

1. Е.Г.Петров, М.В. Новожилова, І.В.Гребеннік „Техніка” Київ 2004р.

2. Н.А.Малиш „Моделювання економічних процесів ринкової економіки” Київ 2004р.

3. С.Будаговська, О.Кілієвич „Мікроекономіка та макроекономіка” Підручник для студентів екон. спец. зал.освіти 1998р.


25.12.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!