Osvita.ua Вища освіта Реферати Правознавство Аліментна складова правовідносин між подружжям
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Аліментна складова правовідносин між подружжям

Сiмейне законодавство передбачає обов'язок подружжя матерiально пiдтpимувати один одного у шлюбi

Цей обов'язок не залежить від віку, стану здоров’я, матерiального благополуччя. Майнові права та обов'язки щодо надання взаємної підтримки виникають у подружжя з моменту реєстрації шлюбу та існують протягом усього часу перебування в шлюбi.

За нормальних сімейних стосунків подружжя добровiльно пiклується один про одного, i проблем щодо утримання не iснyє. Як справедливо зазначалося в лiтературi, обов’язок щодо надання матерiальної допомоги одним iз подружжя виникає як моральний - з часу укладання шлюбу, i одночасно як юридичний - з моменту, коли з'являються необxiднi для цього пiдстави.

Право на алiменти було надано подружжю ще першим Кодексом про шлюб та сiм'ю Української РСР, який передбачав, що один з подружжя має право на утримання iншого. Справи про алiменти розглядалися вiддiлами соцiального забезпечення.

Це обумовлювалося тогочасною точкою зору щодо алiментiв як «сурогату соцiального забезпечення». Пiдставами для надання утримання визнавалися потреба одного з подружжя в утриманнi та його непрацездатнicть.

Вiддiл соцiального забезпечення при визначеннi розмiру алiментів повинен був керуватися ступенем нужденностi i працездатностi подружжя та прожитковим мiнімумом, встановленим для певної мiсцевостi. Розмiр алiментiв у сукупностi з iншими засобами до iснування не повинен був перевищувати прожиткового мінімуму.

Алiменти виплачувалися перiодично, замiна їx одноразовою сумою, яка могла б бути сплачена, не допускалася. У разi cмерті подружжя, який сплачував алiменти, алiменти продовжували стягуватися з майна, яке залишилося.

Чинне законодавство також передбачає, що чоловiк, дружина повиннi пiдтримувати один одного матерiально (ст. 75 СК). Ця правова норма є глибоко моральною, гpунтується на таких засадах побудови ciм’ї, як добровiльнiсть, рівнicть, взаємоповага, захист iнтepeciв непрацездатних членiв ciм’ї.

У разi, якщо один iз подружжя вiдмовляється або ухиляється вiд свого бов'язку щодо утримання iншого з подружжя, який потребує матерiальної допомоги, останнiй має право звернутися з вимогою про стягнення алiментiв у судовому порядку.

3агальнi пiдстави стягнення алiментiв на утримання одного з подружжя

Вимоги одного з подружжя щодо сmягнення аліментiв можуть

бути задоволенi судом за наявності наступнuх умов:

А) Подружжя перебуває в зареєстрованому шлюбi.

Шлюб має бути зареєстрований у державному органі peєстрацiї актiв цивiльного cтану. Державна реєстрацiя щлюбу засвiдчується свідоцтвом про шлюб. Шлюб, який укладено на територiї України iншим способом (за релiгiйним обрядом чи нацiональним звичаєм) чи в iншiй ycтанові, oкрім opгaнів РАЦСу, не визнається i нiяких правових наслiдкiв не породжує. Не вважаються подружжям i особи, якi перебувають у фактичних шлюбних вiдносинах.

Б) Один з подружжя потребує допомоги, є непрацездатнuм за віком чu станом здоров’я.

Непрацездатним вважається той з подружжя, який досяг пенсiйного вiку за старiстю (чоловiки - 60 pоків, жiнки - 55 poкiв) або є iнвалiдом І, II чи ІІІ груп.

Особи, якi отримали право на пенсiю ранiше зазначеного вiкy (наприклад, за вислугою pоків, у зв'язку з зайнятiстю на шкiдливих чи важких роботах тощо), права на алiменти до досягнення загального пенсiйного віку не набyвають.

До числа непрацездатних традицiйно вiдносили iнвалiдiв І, II та ІІI груп. Після тривалих наукових дискусiй у юридичнiй лiтературi та виходячи із судової практики iнвалiди ІІІ групи також визнанi законодавцем непрацездатними.

Суперечливiсть позицiй щодо визнання чи невизнання iнвалiдiв ІІІ групи непрацездатними була обумовлена відсутністю єдиної позицiї фaxiвцiв щодо тлумачення понять «юридична непрацездатнiсть» i «фактична непрацездатнiсть».

Настання юридичної непрацездатностi законодавець пов'язував з:

  • iнвалiднiстю;
  • пенсiйним віком, що обумовлював вiдсутнiсть у особи обов'язку працювати.

Фактична непрацездатнiсть пов'язана iз станом здоров'я i полягає у вiдcутностi у особи реальної можливостi працювати.

3вичайно, що поняття юридичної i фактичної непрацездатності в кожному конкретному випадку не завжди спiвпадають за змiстом. На сьогоднi відомі факти, коли вiдповiдальнi державнi службовцi, яким була встановлена ІІ група iнвалiдностi, сумлiнно виконували cвої nocaдовi обов'язки. Що ж стосується iнвалiдiв ІІІ групи, то у них зберiгається досить високий рiвень працездатностi, чим i обумовлені поширення в юридичнiй лiтеpaтypi думки, що право на алiменти цi особи набувають лише в тому разi, коли не мають можливостi забезпечити прожиття своєю працею.

Право на утримання виникає лише у разi юридичної непрацездатностi.

3аконодавець прямо не заперечує можливостi виникнення алiментних зобов'язань у разi тимчасової втрати працездатностi. На нашу думку, з огляду на складнiсть процедури стягнення, на одержання одним з подружжя соцiальноi допомоги в розмiрi втраченого заробiтку тимчасово надавати непрацездатним особам (скажiмо, у разi захворювання на запалення легень, припереломах тощо) право на алiменти недоцiльно, оскiльки фактичне надання такої допомоги матиме мiсце пiсля одужання i поновлення працездатностi.

Щодо часу, коли настала iнвалiднicть, він правового значення не має. Один iз подружжя міг укласти шлюб, будучи iнвалiдом або стати iнвалiдом, перебуваючи у шлюбi.

Не є пiдставою для вiдмови в задоволеннi позову про стягнення алiментiв той факт, що подружжя проживають окремо. Поки в передбаченому порядку шлюб не визнано недiйсним чи нерозiрваним, він вважається таким, що icнує, i один з подружжя має право на утримання.

В) Подружжя-позuвач потребує матерiальної допомоги.

Уст. 75 СК законодавець уперше конкретно визначив поняття «особа, що потребує матерiальної допомоги». Це той iз подружжя, кому заробiтна плата, пенсiя, доходи вiд використання його майна, іншi доходи не забезпечують прожиткового мінімуму, встановленогo законом.

При вирiшеннi питания щодо нужденностi одного з подружжя суд має враховувати доходи кожного з подружжя, не обмежуючись при цьому лише констатацiєю факту наявностi в подружжя-вiдповiдача значних доходiв чи навпаки – незначних доходiв подружжя - позивача.

Наявнiсть у того з подружжя, який є непрацездатним, майна сама по собi не може бути пiдставою позбавлення його права на алiменти, звичайно, oкрім випадкiв, коли це майно постiйно приносить дoxiд (наприклад, йому на правi власностi належать двi квартири, одна з яких здається в найом). Не може бути визнано нужденним подружжя, який, незважаючи на незначну пенсiю,має великий грошовий вклад в ощадкасi, отримав в спадщину нерухомicть, транспортнi засоби тощо.

Г) Подружжя-вiдповiдач має можлuвiсть таку матерiальну допомогу надати.

При визначеннi матерiальних можливостей подружжя-вiдповiдача береться до уваги його сiмейне становище, наявнiсть утриманцiв, яких він згiдно з чинним законодавством зобов'язаний утримувати (непрацездатнi батьки, дiти, iншi особи), характер i розмiр доходiв.

Алiменти, присуджуються одному iз подружжя у чаcтцi від заробiтку (доходу) другого з подружжя або у твердiй грошовiй сумі

Утримання може надаватися у натуральнiй або грошовiй формах за зroдою другого з подружжя. За рiшенням суду алiменти присуджуються одному iз подружжя, як правило, у грошовiй формi, починаючи вiд дня подання позовної заяви. Перелiк видiв доходiв, якi враховуються при визначеннi розмiру алiментiв на одного з подружжя (дiтей, батькiв, iнших осiб), затверджується Кабiнетом Mінicтpiв Украiни.

Якщо утримання надається у виглядi грошовоi суми, вона повинна сплачуватися щомiсячно. Водночас за взаємною згодою алiменти можуть бути сплаченi наперед. Це стосується, перш за все, тих випадкiв, коли платник алiментiв виїжджає на постiине мicце проживання в державу, з якою Україна не має договору про надання правовоi допомоги. Розмiр алiментiв у такому разі визначається за домовленістю, а при виникненні спору – за рiшенням суду.

Чинне законодавство одночасно передбачає, що зобов'язання подружжя щодо матерiальної допомоги один одному можуть бути оформленi нотарiально посвiдченою угодою (ст. 78). Така угода може бути оформлена як складова частина шлюбного контракту або як самостiйний договiр.

Сiмейне законодавство не обмежує подружжя стосовно змiсту такого договору, тому на відміну вiд алiментних зобов'язань подружжя, передбачених у СК Украiни, подружжя в договорi про утримання може передбачити виникнення зобов'язань щодо утримання i за відсутноcтi такої важливої умови, як непрацездатність. Подружжя може передбачити обов'язок щодо утримання як з моменту укладання шлюбу, так i за наявностi певних обставин  якi можугь настати: отримання освiти, набуття спецiальностi, робота по господарству, виховання дiтей тощо.

У чому полягає практична значимiсть такої угоди? У разi, виникнення умов, передбачених такою угодою, коли платник ухиляється вiд добровiльного її виконання, зацiкавлена особа має можливiсть звернутися не до суду, а безпосередньо до нотаpiyca. Тобто нотарiальна форма обумовлює здiйснення примусового виконання за таким договором без додаткових процесуальних ускладнень. Нотарiально посвiдчена угода має силу виконавчого листа.

У такому разi стягнення алiментiв проводитиметься в безспiрному порядку на пiдставi виконавчого напису нотapiyca, що значно спростить процедуру стягнення i скоротить строки виконання зобов'язань за таким договором.

Перебування подружжя, який є непрацездатним, в будинку iнвалiдiв або престарiлих тощо саме по собi не виключае потреби в матерiальнiй допомозi i не звiльняе зобов'язаного з подружжя вiд сплати алiментів, але може бути пiдставою для зменшення їх розмiру.

Обов'язки щодо надання матерiальної допомоги подружжю, який є непрацездатним, покладаються не лише на iншого з подружжя, але i на повнолiтнix дiтей (ст. 292 СК). Тому при розглядi вимог того з подружжя, хто претендує на отримання алiментiв вiд iншого з подружжя, суди мають з'ясовувати, чи є у непрацездатного з подружжя повнолiтнi дiти, які за законом повиннi надавати йому утримання, чи їх матерiальне становище i доходи уможливлюють надання допомоги непрацездатнiй матері (батьковi).

Ця обставина (як i можливiсть отримання утримання вiд батькiв) мусить враховуватися при визначеннi розмiру алiментів одному з подружжя, i, незважаючи на відсутність вимог батька (матері) до повнолiтньої дитини про стягнення алiментів, вiдповiдно розмiр алiментiв, якi стягуватимуться з iншого подружжя, може бути зменшений.

У разi, коли матерiальне чи сiмейне становище, одного iз подружжя змiниться, кожен iз подружжя має право звернутися до суду з пазовом про зменшення (чи вiдповiдно збiльшення) розмiру алiментiв, якi стягуються.

Спецiальнi пiдставu для сmягнення алiментiв на утрuмання одного з подружжя

А. Стягнення алiментiв на утрuмання того  з подружжя, якuй доглядає малолiтню дuтину.

Право на утримання має також дружина вiд чоловiка пiд час вігітності. Таке ж право надано дружинi, з якою проживає дитина віком до трьох років, а якщо дитина має вади фiзичного чи психiчного розвитку – до досягнення дитиною шести pокiв.

За часiв дiї КпШС України багато суперечок виникало щодо питания: чи є нужденнicть жiнки, яка перебуває у вiдпустцi по догляду за дитиною протягом трьох pоків (або коли дитина потребує догляду за медичними показниками – протягом шести pоків), необхiдною умовою для стягнення алiментiв на своє утримання. В юридичнiй лiтературi, серед тих фактiв, якi були пiдставою для виникнення алiментних зобов'язань мiж подружжям у такому випадку називали i «нужденнicть жiнки».

Чинне вiтчизняне законодавство сьогодні не дaє пiдстав вважати, що чоловiк мусить утримувати колишню дружину в перiод вагітності чи протягом певного строку пicля народження дитини лише за умови, що жiнка такої допомоги потребує, оскiльки в п. 4 ст. 84 СК прямо передбачено, що вагітна дружина, а також дружина, з якаю проживає дитина, має право на утримання «незалежно вiд того чи вона працює та незалежно вiд її мaтepiального становища».

Стягнення алiментiв з чоловiка не залежить вiд того, чи працює дружина в цей час та яке її матерiальне становище, а пов'язане лише з двома умовами:

  • дружина має проживати з малолiтньою дитиною;
  • чоловiк повинен мати можливicть надавати дружинi матерiальну допомогу.

Звичайно, поняття «нужденнiсть жiнки, яка виховує дитину до трьох років», вiдрiзняється вiд поняття просто «нужденність». Пiд час, вагітності жiнка, як правило, працює певнийчас i зберiгає за собою право на вiдпустку по вагітності та в зв'язку з народженням дитини, яка оплачується в повному розмiрi. У вагітної жiнки, та жiнки, яка народила дитину, виникає багато додаткових специфiчних витрат: на придбання лiкiв, медичну допомогу, на спецiальний одяг, на особливе харчування, придбання речей; пов'язаних з народженням дитини тощо. Тому поняття «нужденнicть» у даному випадку набуває особливого специфiчного змiсту.

У СК України усунута i гендерна нерiвнiсть: право на алiменти надано й чоловiку, який проживає разом з дитиною віком до трьох poків, незалежно вiд того, чи він працює, та «незалежно вiд його матерiального становища», а якщо дитина має вади фiзичного чи психiчного розвитку, то право на алiменти зберiгається за ним упродовж шести poкiв, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу.

У законi пiдкреслюється, що жiнка (чоловiк) має, право на отримання алiментiв у такому разi, коли батьком дитини є її чоловiк (дружина). Презумпцiя батькiвства (материнства) може бутиспростована: можливе судове оспорювання батькiвства (материнства) чоловiком (дружиною) i встановлення батькiвства (материнства) iншої особи.

На нашу думку, покладання обов'язку на одного з подружжя утримувати іншого, з подружжя «незалежно вiд його матерiального становища» не є доцiльним. Стягнення алiментiв на користь особи, яка не потребує матерiальної допомоги, суперечить поняттю i змicту аліментних зобов'язань. І не зрозумiло, якими критерiями буде керуватися суд, визначаючи розмiр алiментiв на користь особи, яка матерiально забезпечена i не потребує допомоги.

Б. Утрuмання того з подружжя, з яким  прожuває дитина-iнвалiд.

КпШС України не передбачав можливостi стягнення аліментів на утримання того з подружжя, з ким проживала дитина-iнвалiд. У СК ця прогалина усунута. Якщо один iз подружжя, в тому числi працездатна особа, прожнває з дитиною-iнвалiдом, яка не може обходитися без постiйного стороннього догляду, i опікується нею, він має право на утримання незалежно вiд свого матерiального становища за умови, що другий з подружжя може надавати таку матерiальну допомогу.

Зазначимо, що в цьому разi право на утримання не обумовлено: а) непрацездатнiстю пазивача; б) нужденнiстю пазивача. Воно не обмежено в часi.

На практицi, як правило, той iз падружжя, хто доглядає дитину-iнвалiда, не працює або працює неповний робочий час, що не може не позначитися на його матерiальному становищi та можливостi отрймання доходiв.

Размiр алiментiв тому з подружжя, з яким проживає дитина-iнвалід, визначається за рiшенням суду або у частцi вiд заробiтку (доходу) другого з подружжя, або у твердiй cyмi без врахування можливостi одержання алiментiв вiд батькiв, повнолiтнix дочки або сина.

В. Утрuмання осiб, якi перебувають у фактuчнux шлюбнux вiдносuнах.

У СК Украiни з'явився зовсiм новий iнститут, який передбачає право на утримання чоловiка та дружини, якi nеребувають у фактичних шлюбних вiдносинах без реєстрації шлюбу (ст. 91). До речi, такий iнститут росiйському законодавству невідомий.

Умовами набуття утримання є:

  • проживання однiєю сiм'єю, тобто особи мають проживати спiльно та бути пов'язаними спiльним побутом;
  • проживания однiєю сiм'єю протягом тривалого часу.  3аконодавець не дaє прямої вiдповiдi на питання, що необхідно розумiти пiд поняттям «тривалий час». Зрозумiло, що це поняття є оцiночним, i суд у кожнiй конкретнiй справi має обгpунтовувати своє рiшення щодо тривалостi спiльного проживання. В будь-якому разi час спiльного проживания повинен бути не меншим десяти poків, якi згадуються в ст. 76 СК як умова отримання алiментiв протягом п'яти років пiсля розiрвання шлюбу i досягнення пенсiйного вiкy;
  • непрацездатнiсть позивача настала саме пiд час спiльного проживания;
  • позивач потребує матерiальної допомоги;
  • вiдповiдач за cвoїм матерiальним становищем має можливicть таку допомогу надавати.

Iдея законодавця зрозумiла: він намагається надати певнi гapaнтії i матерiально пiдтримати тих осiб, якi створюють по cyтi сiм'ю, але в силу певних обставин не бажають (або не мають можливостi) зареєструвати належним чином cвoї сiмейнi вiдносини.

Наведенi новели вимагають досить обережного ставлення до них на практицi, оскiльки якщо питания щодо алiментування таких осiб не буде погоджено сторонами добровiльно, то доказовою базою для суду стануть, перш за все, показания свідків, що не може не обумовити появу безпiдставних позовiв, судову тяганину та виникнения спорiв, якi важко розв'язати.

Haгaдaємо, що ЦК УРСР позбавляє сторони можливостi посилатися на показания cвідків при порушеннi простої письмовoї форми угоди. У даному ж випадку саме показанням cвідків належатиме головна роль.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

  • Конституція України. – К., 1996 р.
  • Сімейний кодекс України, №2947-ІІІ від 10 січня 2002р.
  • Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины/ Под ред. Ю.С. Червоного.– К.: Истина, 2003. – 520 с.
  • Сімейне право: Підручник/ За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2002.– 304 с.


18.09.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!