Osvita.ua Вища освіта Реферати Правознавство Виконання господарських зобов'язань. Відповідальність за порушення господарських зобов'язань
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Виконання господарських зобов'язань. Відповідальність за порушення господарських зобов'язань

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Кредитор вправі не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, актом планування, договором або не випливає з суті зобов'язання.

Виконання зобов'язання, що виникло з договору, може бути покладене в цілому або в частині на третю особу, якщо це передбачено встановленими правилами, а так само якщо третя особа зв'язана з однією із сторін адміністративною підлеглістю або відповідним договором. У цьому разі відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання несе сторона за договором, з якого виникло, якщо законодавством України не передбачено, що відповідальність несе безпосередній виконавець.

Якщо з закону, договору або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто, кредитор повинен прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

Якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

Боржник вправі виконати зобов'язання до строку, якщо інше не випливає із закону, договору або змісту зобов'язання.

Зобов'язання повинно бути виконане в тому місці, яке зазначено в законі, договорі, акті планування, на підставі якого виникло зобов'язання, або виходячи з суті зобов'язання.

Якщо місце виконання зобов'язання не визначене, виконання повинно бути проведене:

  • по зобов'язанню передати будівлю - за місцем знаходження будівлі;
  • по грошових зобов'язаннях( крім грошових зобов'язань державних, кооперативних та інших громадських організацій) - за місцем проживання кредитора в момент виникнення зобов'язання, а якщо кредитор в момент виконання зобов'язання змінив місце проживання і повідомив про це боржника, то в новому місці проживання кредитора з віднесенням за рахунок кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;
  • по всіх інших зобов'язаннях - за місцем проживання боржника, а якщо боржник є юридична особа - за місцем її знаходження (стаття ЗО ЦКУ).
  • Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою(штрафом, пенею), заставою і поручительством.

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) може забезпечуватись лише дійсна вимога. Угода про неустойку {штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку(штраф, пеню).

Застава. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.

Порука. За договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині зобов'язання.

Завдаток. Завдатком визнається грошова сума, що видається однією з договірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні в підтвердження укладення договору і в забезпечення його виконання.

Гарантія. Як спосіб забезпечення зобов'язання гарантія застосовується у відносинах між юридичними особами. Чинне законодавство не містить визначення гарантії. Як правило, гарантія застосовується для забезпечення належного виконання обов'язків в кредитних договорах. Гарант, на відміну від поручителя, несе субсидіарну відповідальність, яка настає у разі, коли боржник не має відповідних коштів для повернення кредитору.

Відповідальність за порушення господарських зобов'язань

Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками даного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.

Залежно від юридичної підстави, правопорушення поділяються на договірні і позадоговірні. В свою чергу договірні правопорушення поділяються на:

  • правопорушення на стадії виникнення договорів;
  • порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов'язань;
  • порушення господарських зобов'язань щодо перевезень вантажів;
  • порушення щодо якості поставленої продукції;
  • порушення державної дисципліни цін, пов'язані з виконанням договорів;
  • порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин, пов'язані з виконанням господарських договорів тощо.

До позадоговірних правопорушень відносяться:

  • порушення антимонопольного законодавства;
  • порушення податкової дисципліни;
  • порушення прав власника як поєднаних так і не поєднаних з позбавленням прав володіння тощо.

Господарсько-правовій відповідальності властиві такі ознаки, як:

  • юридична, тобто являє собою вплив кредитора на правопорушника безпосередньо або за допомогою суду, арбітражного або третейського суду;
  • матеріальна - застосовується у формі певної системи майнових санкцій, передбачених діючим законодавством.

Функції господарсько-правової відповідальності визначаються як сукупність дій щодо застосування до правопорушника передбачених законом або договором санкцій, а також правових наслідків такого застосування.

Визначено п'ять основних функцій:

Стимулююча функція. Господарсько-правова відповідальність полягає в застосуванні до правопорушника майнових (економічних) санкцій, передбачає спонукання його і до припинення правопорушення, і до реального виконання зобов'язання.

Штрафна функція. У даному розумінні господарсько-правова відповідальність є реакцією на вже вчинені протиправні дії (бездіяльність) у вигляді покарання правопорушника економічними санкціями (неустойка, штраф, пеня).

Функція попередження правопорушень. Суть даної функції полягає в тому, при застосуванні відповідальності усувається факт господарського правопорушення, а й застосовуються відповідними органами правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов.

Компенсаційна функція - сутність її полягає у відновленні порушеного правопорушенням майнового стану потерпілого шляхом застосування на його користь компенсаційних майнових санкцій, стягуваних з порушника.

Інформаційна функція - сам факт пред'явлення претензії, позову - це інформація про неблагополучний стан господарської діяльності суб'єкта.

Відповідальністю є застосування до правопорушника встановлених законом або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат.

Види господарсько-правової відповідальності розрізняються залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення, це:

  • відшкодування збитків;
  • штрафні санкції;
  • оперативно-господарські санкції.

Відшкодування збитків - як вид відповідальності чітко визначене законом. В першу чергу визначені юридичні підстави його застосування (ст. 203 ЦК). В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати кредитора, втрата або пошкодження його майна, доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником.

Даний вид відповідальності застосовується як майнова санкція:

  • у відносинах купівлі-продажу;
  • у відносинах поставки;
  • при перевезенні вантажів;
  • згідно з договором підряду на капітальне будівництво тощо.

Штрафні санкції виконують каральну функцію. Законодавство встановлює штрафну відповідальність, коли доцільно застосовувати штрафні економічні санкції. Розмір штрафної санкції залежить від ступеня серйозності господарського правопорушення. Штрафна відповідальність може застосовуватися «понад завдані збитки», якщо законом або договором не визначено інше.

Розмір штрафу регулюється трьома способами:

  • штраф у твердій сумі;
  • штраф у процентному відношенні до суми всього зобов'язання або невиконаної частини зобов'язання;
  • штраф у кратному розмірі до вартості того предмета, який захищається штрафом.

Неустойка являє собою різновид штрафної економічної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання. Неустойка в основному застосовується як штрафна санкція при простроченні виконання майнових зобов'язань. Наприклад, за недопоставку товару постачальник сплачує покупцеві неустойку з розмірі 4 відсотків вартості недопоставленого є строк товару.

Пеня застосовується як штрафна економічна санкція в разі затримки виконання суб'єктами господарської діяльності грошових зобов'язань. Особливістю пені є те, що вона встановлюється у процентному відношенні до простроченої суми за кожний день прострочення. Якщо розмір неустойки не залежить від терміну прострочення виконання, то розмір пені збільшується залежно від продовження правопорушення.

Оперативно-господарські санкції - це передбачені законодавством або договором засоби оперативного впливу спрямовані на попередження господарського правопорушення.

Господарське - правова відповідальність ґрунтується на таких підставах:

перша - сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин;

друга - господарська правосуб'єктність боржника і кредитора;

третя - це протиправні дія або бездіяльність господарського правопорушника, що порушують права і законні інтереси кредитора. Дана підстава складається з чотирьох елементів:

  • факт господарського правопорушення;
  • протиправність поведінки господарського порушника;
  • причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими потерпілому збитками;
  • вина господарського правопорушника - це негативне суб'єктивне ставлення правопорушника до прав і законних інтересів потерпілого. Вина існує в формі умислу і необережності.

У господарському праві діє презумпція вини - "відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання" (ст.209 ЦК).

Сукупність чотирьох названих умов утворює юридично-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.


08.09.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!