Osvita.ua Вища освіта Реферати Правознавство Поняття допомоги у праві соціального забезпечення
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Поняття допомоги у праві соціального забезпечення

Допомоги - один з видів соціального забезпечення. Як об’єкт дослідження вони розглядаються у працях багатьох учених

Будь-яка з правових наук володіє власним понятійним апаратом. Розвиток теоретичних уявлень про об’єкти правових досліджень, а також трансформація суспільних відносин, що тягнуть за собою відповідні зміни у законодавстві держави, потребують перегляду багатьох теоретичних положень, у тому числі і правових понять.

Це закономірний процес і торкнувся він усіх галузей права, зокрема і права соціального забезпечення.

Допомоги - один з видів соціального забезпечення. Як об’єкт дослідження вони розглядаються у працях багатьох учених. Одним із напрямів таких досліджень було виведення поняття допомог. Цим усувалася прогалина законодавства, оскільки у ньому не міститься визначення цього поняття.

Вперше поняття допомог було досліджене В.С.Андреєвим. На його думку, допомоги - це всі, крім пенсій, грошові виплати аліментарного характеру з фондів для непрацездатних, які являють собою підтримку громадянам у встановлених законом випадках [1, ст.254].

Крім двох ознак, які виділяє сам автор - підтримка громадян у встановлених законом випадках та виплата допомог з фондів для непрацездатних, можна виділити і третю ознаку - аліментарний характер допомог.

Розвиток поняття допомог відбувався у напрямі введення у нього нових ознак. Так, на думку Р.І.Іванової [2, с.229], допомоги - це всі грошові, періодичні, соціально-аліментарні виплати, які мають характер державної допомоги і надаються громадянам у випадках і на умовах, передбачених законом з компенсаційною чи іншою метою. І. В.Гущін [3, с.43-44] вважає, що допомоги - це одноразові або щомісячні грошові виплати громадянам та їхнім сім’ям аліментарного характеру за рахунок коштів держави, акумульованих у відповідних суспільних фондах споживання з метою відновлення втраченого заробітку, покриття або відновлення додаткових видатків громадянам чи надання засобів для існування.

Отже допомогам властиві також такі ознаки як мета їх надання та тривалість виплат. Введення цих ознак у визначення поняття допомог не випадкове.

Мета надання допомог розкриває ту роль, яку виконують вони у праві соціального забезпечення, а вказівка на тривалість їх виплати дозволяє розмежувати поняття допомог та пенсій як видів соціального забезпечення.

Не втратили своєї актуальності ознаки поняття допомог і на теперішньому етапі розвитку права соціального забезпечення, хоча і потребують уточнення.

У вказаних вище визначеннях поняття допомог автори зазначають аліментарний характер їх надання. В.М.Андріїв [4, с.116] погоджуючись з такою ознакою допомог, вважає, що соціально-аліментарна природа усіх допомог полягає лише у безеквівалентному наданні останніх. Такий погляд потребує, на нашу думку, більш детального розгляду, оскільки інші автори, розкриваючи аліментарний характер допомог не вказують, що вони надаються лише на безеквівалентній основі.

Поняття соціальної аліментарності найбільш повно було досліджено в працях Р.І.Іванової, яка вважає, що під нею слід розуміти спосіб надання всіх видів соціального забезпечення і обслуговування на справедливій основі в обсязі нормального рівня життєвого стандарту, який склався на даному етапі розвитку суспільства безоплатно, безеквівалентно, а не в порядку відповідних дій за нову зустрічну працю, без застосування договірних засад з фонду соціального забезпечення [5, с.133-134].

Отже, окрім безеквівалентності, види соціального забезпечення можуть надаватися і безоплатно. За браком посилання на безоплатність у визначенні поняття допомог, можна зробити висновок, що допомоги надаються безоплатно і безеквівалентно.

Такі способи надання матеріальних благ не втратили своєї актуальності і в сучасних умовах, про що свідчить позиція Є.Є.Мачульської [6, с.20]. На думку Р.І.Іванової, безоплатність - це такий розподіл, який наближається до розподілу за потребами, безеквівалентність - це розподіл матеріальних благ, який відбувається з урахуванням трудового вкладу. Є.Є.Мачульськая [6, ст.21] вважає, що безоплатність у сучасних умовах означає брак зв’язку з трудовою діяльністю чи сплатою страхових внесків, а безеквівалентність - це надання видів соціального забезпечення з врахуванням трудового (страхового) стажу чи на пільгових умовах з частковою оплатою вартості.

Погодитися з тим, що допомоги надаються лише безеквівалентно, не можна. Прикладом надання допомог на безоплатній основі може бути грошова допомога біженцям [7], яка надається іноземцям та особам без громадянства, які вимушені залишити державу, громадянами якої вони є, чи яка є їх місцем постійного проживання.

Ця допомога надається без будь-якого зв’язку з трудовим (страховим) стажем і не залежить від сплати страхових внесків, про що свідчить аналіз "Порядку надання біженцям грошової допомоги та пенсії". Таким чином допомоги як аліментарні виплати можуть надаватися безоплатно і безеквівалентно.

У названих поняттях зазначається, що допомоги надаються з певних фондів. У науці права соціального забезпечення є різні позиції з приводу того, які це мають бути фонди: для непрацездатних [1, с.254], фонди суспільного споживання [8, с.35] чи фонди соціального забезпечення [2, с.229].

У науковій літературі висловлюється думка про надання видів соціального забезпечення за рахунок позабюджетних фондів та коштів державного бюджету [6, с.21]. З такою думкою можна частково погодитись. Відповідно до ст.6 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомоги, передбачені цим законом надаються за рахунок Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду, коштів державного та місцевих бюджетів [9], у той же час виплата допомог, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачається з Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, який є частиною державного бюджету України.

Отже, можна стверджувати, що виплати проводяться за рахунок як спеціально створених фондів, так і за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

У праві соціального забезпечення не має суперечливих поглядів щодо зовнішньої форми допомог. Усі вони є грошовими виплатами. Але щодо тривалості виплат допомог, то єдиної думки не має. Р.І.Іванова вважає, що всі допомоги - це періодичні грошові виплати. З такою думкою не погоджуються І.В.Гущін [3, с.43-44], Т.М.Кузьміна [8, с.35] та інші автори, які справедливо вказують на періодичність та одноразовість виплат допомог.

Прикладом періодичних допомог може бути адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, яка відповідно до ч.1 п.14 Положення "Про умови та порядок надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям" надається на шість місяців, а якщо у сім’ї є працюючі громадяни, то вона виплачується протягом трьох місяців [10].

Прикладом одноразової допомоги є одноразова допомога при народжені дитини, яка надається, відповідно до ст.20 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" [9].

Однією із ознак поняття допомог є мета їх надання. Допомоги надаються з метою заміни втраченого заробітку з поважної причини, для покриття додаткових витрат (надаються разом з головними джерелами існування) і з метою надання засобів для існування, якщо таких не має.

Розвиток законодавства про допомоги з прийняттям Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачає надання допомог з метою забезпечення цього прожиткового мінімуму. Оскільки прожитковий мінімум надається з метою забезпечення нормального функціонування організму людини, то на нашу думку, метою надання допомог повинно бути не лише надання засобів для існування, а забезпечення прожиткового мінімуму.

Отже, узагальнюючи викладені вище ознаки, під допомогами треба розуміти одноразові чи періодичні грошові виплати аліментарного характеру, які надаються на умовах і в розмірах, передбачених законодавством, з метою надання додаткових коштів до основних засобів існування чи заміни втраченого з поважної причини заробітку або з метою забезпечення прожиткового мінімуму, за рахунок відповідних фондів чи коштів державного та місцевих бюджетів.

Література:

1. Андреев В. С. Право социального обеспечения в СССР: Учебник. - М.: Юрид. л-ра., 1983;

2. Советское право социального обеспечения: Учеб. пособие / Под ред. А. Д. Зайкина. - М.:Изд-во Моск. ун-та, 1982;

3. Гущин И. В. Советское право социального обеспечения: вопросы теории. - Мн.:Наука и техника, 1982;

4. Андріїв В. М. Значення трудового стажу в призначенні допомог // Проблеми права: науково - практичний збірник. Вип. 1. Чернігів: Юрист, 1997;

5. Иванова Р. И., Тарасова В. А. Предмет и метод права социального обеспечения. - М.:Юрид. л-ра., 1983;

6. Мачульская Е. Е. Право социального обеспечения. - М.: Междун. Центр фин.-эконом. развития, 1997;

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 6.07.1998 р. №1016 “Про затвердження Порядку надання біженцям грошової допомоги та пенсії // Офіційний вісник України. - 1998. - №27;

8. Кузьмина Т. М. Советское право социального обеспечения. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, - 1982. Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №5. - Ст.21 (з наступними змінами і доп.);

9. Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №5. - Ст.21 (з наступними змінами і доп.);

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.99 "Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям" // Офіційний вісник України. - 1999. - №8.


05.09.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!