Osvita.ua Вища освіта Реферати Правознавство Загальна характеристика цивільно-процесуальних правовідносин
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Загальна характеристика цивільно-процесуальних правовідносин

Цивільно-процесуальні правовідносини це врегульовані суспільні відносини які виникають між судом та іншими учасниками процесу з приводу розгляду та рішення цивільної справи

Цивільно-процесуальні правовідносини виникають через суд який є обов’язковою стороною чи учасником таких відносин. Цивільні процесуальні правовідносини мають такі ознаки:

  • вони врегульовані нормами;
  • завжди виникають між судом як органом державної влади та інших учасниками процесу;
  • оформляють поведінку учасників процесу яка складається з приводу відправлення правосуддя у цивільних справах;
  • мають відносний характер тобто такими правовідносинам притаманний конкретний суб’єктний склад учасників правовідносин з іншим визначенням правового статусу кожного з них.

Цивільно-процесуальне законодавство чітко визначає правовий статус суду, судді, сторін, позивача, відповідача, заінтересованих осіб, свідка, третіх осіб, прокурора та інших учасників цивільного процесу.

Цивільно – процесуальні правовідносини виражаються у спеціальній встановлені законом цивільній процесуальній формі і постійно перебувають у русі що складає їх систему. При зверненні до суду, суд відкриває провадження по справі: здійснює провадження у справі досудового розгляду, проводить судовий розгляд справи.

Передумовами виникнення цивільно – процесуальних правовідносин є:

  • наявність конкретної норми цивільного процесуального права;
  • цивільна процесуальна правосуб’єктивність.

Підставою виникнення цивільних процесуальних правовідносин є певний юридичний факт, тобто поширена дія або подія, з якою цивільний процесуальний закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення цивільних процесуальних правовідносин.

Норми цивільних процесуальних правовідносин - це загальні правила поведінки встановленні для регулювання правовідносин які виникають з приводу здійснення правосуддя в цивільних справах. Цивільне процесуальне законодавство чітко встановлює наказне провадження  не проводиться у справах у яких між сторонами виникає спір із тих підстав які не передбачені відповідною нормою Цивільного Процесуального кодексі.

Цивільна процесуальна суб’єктивність – це встановлена законом здатність особи виступати суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин. Кожен суб’єкт цивільних правовідносин має своє коло прав і обов’язків. Зміст цивільної процесуальної правосуб’єктності складаються з 2 елементів:

  • цивільна процесуальна правоздатність;
  • цивільна процесуальна дієздатність.

Цивільна процесуальна правоздатність – це здатність особисто здійснювати цивільно процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді.

Для виникнення цивільних процесуальних правовідносин потрібно наявність підстави якої є юридичний факт – це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права  та виконувати обов’язки, це ті обставини на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються цивільні процесуальні правовідносини.

Першим юридичним фактом є дії суду та їх учасників і такі дії є різними для кожного із суб’єктів.

Бездіяльність учасників цивільного процесу – невиконання ними процесуальних обов’язків невиконання яких як правило є застосування заходів процесуального примусу.

Події – поняття подій не викликає процесуальних наслідків але є підставою для вчинення процесуальних дій учасниками цивільного процесу. Так у разі смерті особи яка була стороною у справі коли спір не допускає правонаступництва, ця подія або факт на право судді постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі. Залежно від юридичних наслідків цивільні процесуальні факти бувають прості – коли процесуальним фактом є одна умова, виклик свідка до суду, і складні – які часто зустрічаються у цивільному процесі і вчиняються декілька дій. Якщо одна сторона використовує свої права то друга сторона зобов’язана задовольнити таке право.

Цивільні правовідносини мають свою структуру і складаються з 3 елементів:

  • суб’єкт;
  • об’єкт;
  • зміст цивільних процесуальних правовідносин.

Суб’єкт – це носій цивільних процесуальних прав і обов’язків. Цивільно–процесуальне право поділяє суб’єктів на такі групи:

  • суд;
  • учасники цивільного процесу які в свою чергу поділяються на осіб які беруть участь у справі і на інших учасників.

Суд – це обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Він повинен бути безкорисним об’єктивним у вирішенні справи та винесені рішень. Для цього існує інститут відводу судді або самовідводу. Основне призначення суду є відправлення правосуддя і належить до його виключної компетенції. Від імені суду виступає суддя який одноособово а в окремих випадках колегіально розглядає цивільну справу. Повноваженнями судді користуються народні засідателі.

Осіб які беруть участь у справах – це учасники які беруть участь у справі наділені юридичною заінтересованістю, що визначає їхній правовий статус при розгляді та вирішенні цивільних справ ними є:

  • сторони тобто позивач і відповідач наказне і провадження заявник та заінтересовані особи;
  • треті особи;
  • представники сторін і 3 особи;
  • прокурор;
  • орган державної влади та органи місцевого самоврядування;
  • особи які захищають права інших осіб.

Особи які беруть участь у справі повинні бути наділені цивільного процесуального права. Здатність та дієздатність.

Інші учасники – свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа яка надає правову допомогу, на осіб які сприяють встановленню обставин справи. До цієї групи осіб відносяться секретар судового засідання і судовий розпорядник, це особи які сприяють проведенню судового розгляду справи.

Об’єкт – це те з приводу чого виникають цивільні, процесуальні правовідносини і на що спрямовані процесуальні права і обов’язки. До об’єктів відносяться матеріальні і нематеріальні блага які задовольняють потреби суспільства. Законодавство виділяє загальний об’єкт для всіх цивільних процесуальних правовідносин а для окремих цивільних процесуальних правовідносин спеціальний об’єкт. Загальний об’єкт співпадає завданнями цивільного судочинства це правильний і швидкий розгляд справи та інших вирішень з метою захисту соціально – економічних, політичних та особистих прав та інтересів фізичних осіб і законних інтересів юридичних осіб та держави. Наприклад об’єктом між судом і свідком у судовому засіданні є фактичні дані які мають значення для вирішення справи.

Зміст – це цивільні процесуальні права та обов’язків учасників правовідносин які регулюються у формі процесуальних дій. Зміст має юридичний та матеріальний характер. Юридичний зміст – це суб’єктивні права і обов’язки суду та органів процесу.

Матеріальний зміст – це реальна поведінка учасників судового розгляду, яку який управомочний може або правозобов’язаний повинен здійснити.

Права і обов’язки осіб які беруть участь у справі можна поділити на загальні тобто для всіх суб’єктів і для спеціальних для окремих суб’єктів (ст31) тобто сторін для свідків (ст50) для експертів (ст53), для спеціаліста (ст54).

Використана література:

  • Цивільний Кодекс України;
  • Гражданское право Украины. — X.: Основа, 1996. — С. 244 Гражданское право. Часть 1: Учеб. / Под ред., А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. — М.-. Проспект, 1998. — С. 293 Гражданское право. Часть первая. Учеб. / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. - М.: Юрид. лит., 1997. – 411 с.;
  • Грибанов В.П. Гражданское право Украины. - М., 1997. – 45 с.;
  • Кириллова М.Я. Гражданское право. — Москва, 1996. – 261 с. 5. Луць В.В. Стороны в гражданских правоотношениях// Правоведение. - 1999. - № 1. - С. 40.;
  • Луць В. В.Цивільне право. — Львів: Вид-во Львівського у-ту, 1993.- 122 с.;
  • Скловский К. Отношения собственника с незаконным владельцем и приобретательная давность // Хозяйство и право. — 2001. 116-119;
  • Цікало В. Держава як суб’єкт цивільно-правових відносин// Право України. — № 14. — с. 95.;
  • Цивільне право. - Київ: Beнтypi, 1997. – 518 с.;
  • Цивільне право України: Навчальний посібник, за заг. ред. Біркжова І.А., Заіки Ю.О., Київ, 2004. – 216 с.


27.09.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!