• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Підрядник - це особа, яка бере на себе обов'язок виконати замовлену роботу (послуги) а замовник - це особа, що замовляє виконання певних робіт (послуг), перебираючи обов'язок прийняти і оплатити її результат.

Для окремих видів підрядних договорів характерний притаманний їм свій суб'єктивний склад. Так, наприклад, визначення сторін договору на капітальне будівництво дає Закон України „Про майнову відповідальність за порушення умов договору. "Ст. 5. вказує, що замовник - юридична особа будь-якої форми власності, яка видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів, контролює хід його виконання, приймає та оплачує виконані роботи.

Підрядник - юридична особа будь-якої форми власності, яка укладає договір підряду (контракту) на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду роботи та передає їх замовнику.

Замовником об'єктів житлового фонду в містах є відділ капітального будівництва виконкому міської ради народних депутатів. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції замовника доручаються посередницьким, управлінським, консультаційним та іншим подібним структурам. Повноваження інвестора і замовника в цьому разі мають бути чітко розмежовані. Інвестор може зали шити за собою право розв'язання основних питань будівництва об'єкта: визначення ціни і строків здачі в експлуатацію. Повноваження інвестора і замовника розмежовуються, як правило, шляхом укладення між ними договору або іншої угоди.

Закон ”Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду” вказує, що інвестор – юридична особа, яка приймає рішення про інвестування капітальних вкладень в об’єкти будівництва, забезпечує їх фінансування.

Отже в цих правовідносинах суб'єктами є юридичні особи.

Підрядник має право доручити виконання певної роботи третім особам - субпідрядникам. Це право, на відміну від ЦК 1963 р. Поширюється на всі типи договорів підряду, а не тільки на договори підряду в капітальному будівництві. Так І зміст ст.838 ЦКУ є абсолютно новим.

В такому разі підрядник залишається відповідальним перед замовником за результат роботи і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Ha генеральних підрядах передусім спеціалізуються потужні будівельні організації. Вони беруть на себе виконання зобов'язань, які пов'язані з будівництвом. Їхні функції можуть полягати:

• в організації, забезпеченні і веденні робіт одночасно на декількох будівельних майданчиках;
• в одержанні, аналізі і використанні економічної, управлінської та іншої інформації, пов'язаної з будівельною сферою;
• у залученні до виконання робіт менш потужних спеціалізованих будівельних організацій та ін.

О.Красавчіков стверджує “...система генерального підряду - це цивільно-правова форма господарських відносин між замовником і генеральним підрядчиком і відносин виробничого кооперування останнього з іншими підрядчиками при здійсненні планового будівництва підрядним способом”.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладенню кожним з них ; генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором.

Говорячи про сторони договору будівельного підряду необхідно чітко окреслити коло їх прав та обов'язків. Почнемо з обов'язків підрядника, яким відповідно кореспондують права замовника:

1) Виконати роботи відповідно до проектної документації.

2) Найпершим обов'язком є якісне виконання замовлення відповідно до вимог законодавства України, державних та галузевих стандартів, технічних умов, умов угоди, а за відсутності особливих вказівок відповідно до вимог такого роду (ч. 1 підпункту 1 п.25 Правил побутового обслуговування населення).

Я.Фархтдінов звертає увагу на особливу важливість такої ознаки договору будівельного підряду, як виконання підрядником роботи на свій ризик. Про це зазначається в ст..842 ЦКУ. Це спрямовано на ще більший захист прав замовника-споживача, який не буде змушений платити винагороду підряднику, що не виконав замовлення, навіть внаслідок випадкової загибелі вже готової речі.

3) Другим обов'язком підрядника є виконання роботи в обумовлений строк. Враховують ту особливість договору підряду, що його виконання, як правило є продовженням у часі, необхідно наголосити на необхідності дотримання підрядником і строків початку роботи і строків закінчення роботи І проміжних строків. Відповідно до 4.2 ст.849 ЦКУ, якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до визначеного строку стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

4) За загальним правилом, підрядник зобов'язаний виконати роботу із своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не передбачено договором. Підрядник несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів (ст. 839 ЦКУ).

5) Відповідно до ч.2 ст.840 ЦКУ у договорі, що передбачає виконання роботи з матеріалів замовника, крім інших умов мають бути передбачені норми витрат матеріалів, строки повернення залишків та основних відходів. Відповідно підрядник зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб забезпечити збереження наданого йому замовником майна, та несе відповідальність за втрату або пошкодження цього майна, що сталася з його вини (ст.841 ЦКУ, ч. 6 підпункту 1 п.25 Правил).

6) Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалів замовника, якщо це передбачено та повернути їх залишок (ч. 1 ст. 840 ЦКУ, ч. 10 підпункту 1 п. 25 Правил побутового обслуговування населення).

7) Повідомити замовника про виявлені в ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, зав даних цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не до веде, що його негайні дії були необхідними в інтересах за мовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта бу дівництва.

8) Підрядник не має права нав'язувати замовникові включене в договір додаткових сплатних робіт та послуг. Якщо підрядник порушить цю вимогу, замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт та послуг (ч. 1 ст.867 ЦКУ).

9) Наступним обов'язком підрядника є надання замовникові інформації про роботу, що ним виконується (ст. 868 ЦКУ, ч.5 підпункту 1 п.25 Правил). Інформація доводиться до відома споживачеві у супровідній документації, що додається до результатів робіт або послуг чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятним для окремих видів робіт або послуг чи в окремих сферах обслуговування (ч.2 ст.18 Закону України „про. захист прав споживачів"). Стаття 861 ЦК України передбачає обов'язок підрядника передати замовнику разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або характер інформації такий, що без неї неможливе використання результатів роботи для цілей зазначених у договорі.

10) Стаття 847 ЦКУ визначає так звані інформаційні обов'язки підрядника [13]. Інформаційні обов'язки викликані тим, що робота за договором підряду виконується за завданням замовника (ч.1 ст.837 ЦКУ) та нерідко з його матеріалів (ч.1 ст.840 ЦКУ), отже, якість роботи може залежати і від замовника. Відповідно підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від нього (ч.1 ст.847, ч.2 підпункту 1 п.25 Правил, а також на підряднику лежить обов'язок попередити про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконувати роботи. Підрядник зобов'язаний відмовитися від виконання роботи за договором і стягнути завдані з вини замовника збитки, якщо використання недоброякісних чи непридатних матеріалів або додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей ми призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки фізичних осіб та інші вимоги (ч.2 ст.848 ЦКУ).

11) Своєчасно усунути недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок.

За ЦК України на замовника покладаються відповідно такі основні обов'язки:

• своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об’єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню;
• передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладено на підрядника;
• прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору (ст.872 ЦКУ);
• оплати виконану підрядником роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 873 ЦКУ);
• сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку встановленому законом або договором підряду (ст. 850 ЦКУ);
• У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з консервацією.

Щодо прав замовника, то він здійснює контроль та нагляд за будівництвом (ходом і якістю виконуваних підрядником робіт, дотриманням строків їх виконання, правильністю використання підрядником матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника), а також має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договір мети і яке не може бути усунено підрядником, замовником або третьою особою.

Також Цивільний Кодекс ст. 882 визначає такі повноваження замовника.

1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у том£ числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від під писання акта визнані судом обґрунтованими.

5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього ви пробування.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Підрядник має право:

• не починати роботу, а розпочату роботу припини, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, яка підлягає переробці, цим створив неможливість виконання договору будівельним підрядником (ст.851 ЦКУ) - за згодою замовника на дострокове виконання роботи (ч.2 ст.854 ЦКУ);
• на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості (ст. 845 ЦКУ);
• на відмову від договору з правом відшкодування збитків, якщо замовник не зважаючи на своєчасне попередження у відповідний строк не замінить неякісний або непридатний матеріал, не замінить вказівок про спосіб виконання робіт.

Підрядник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, включаючи додаткові витрати викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням цини роботи, які настали в наслідок невиконання замовником свого обов'язку зі сприяння підрядникові у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором (ст.850 ЦКУ).

Підрядник має право продати результат роботи, а суму виторгу з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи за умови дворазового попередження його підрядником (ч.5 ст.853 ЦКУ).

Щодо такого суб’єкта договору, як генеральний підрядник, то він наділений наступним змістом повноважень.

Права та обов’язки генерального підрядника. Генеральний підрядним зобов'язаний збудувати передбачений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до будівельних норм і правил, провести індивідуальне випробування змонтованого ним устаткування, взяти участь у комплексному випробуванні устаткування, здати робочій комісії закінчені об'єкти будівництва, підготовлені до випуску продукції і надання послуг, а також забезпечити разом із замовником і субпідрядними організаціями введення їх у дію у встановлені строки.

Відповідно до ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування.

У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування наданого замовником без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника оплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, і не покритих цією сумою.

Генеральний підрядник має забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт згідно з графіком, складеним з урахуванням норм тривалості будівництва і узгодженим із замовником та субпідрядними організаціями.

Генеральний підрядник повинен координувати дії усіх учасників будівництва, його рішення з приводу виконання затверджених планів і графіків виробництва будівельно-монтажних робіт є обов'язковими для всіх учасників будівництва не залежно від їх відомчої належності.

Згідно зі ст. 881 ЦК України на підрядника покладається також обов'язок страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено і договором будівельного підряду.

Генеральний підрядник гарантує якість виконаних робіт протягом певного часу (гарантійного строку). Гарантійні строки у будівництві залежать від виду будівельно-монтажних робіт, вони встановлені нормативне, але за домовленістю можуть збільшуватися. Підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у виконаних роботах, якщо їх виявлено протягом гарантійного строку. Для загально будівельних робіт гарантійний строк становить один рік, для систем центрального опалення - один сезон. Підрядник, який веде будівництво житлових будинків, зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, якщо їх виявлено протягом дворічного гарантійного строку з дня прийняття житлового будинку в експлуатацію (незалежно від виду робіт).

Права генерального підрядника полягають у тому, що він може вимагати від замовника безумовного виконання всіх покладених на нього Правилами та іншими нормативними актами, а також договором обов'язків і створення належних умов для здійснення будівельно-монтажних робіт.

Гарантії якості в договорі будівельного підряду визначається Цивільним Кодексом, а саме ст. 884, в якій сказано, що:

1. Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторис ній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений до говором або законом.

2. Підрядник відповідає за дефекти, вияв лені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

3. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатувати ся внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заяви ти про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

5. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, ви значеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

А також Закону України “Про захист прав споживачів” 12.05.1991 р. ст. 4 ч.1. гарантує, що держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я життєдіяльності.

Отже, підрядні правовідносини у сфері капітального будівництва за власним своїм характером часто виникають з приводу масштабних і особливо складних робіт. Відтак вони передбачають широку участь у них третіх осіб. Такими третіми особами, тобто субпідрядниками, найчастіше залучаються спеціалізовані фірми і організації.

Невеликі будівельні організації ведуть, як правило, вузькоспеціалізовані роботи і спеціалізуються на будівництві об'єктів певного типу (житлові будинки, дороги, комунікаційні системи). Спеціалізація і визначає той об'єм роботи, який генпідрядник може доручити менш потужній (субпідрядній) організації. Здебільшого, генпідрядник має можливість вибирати субпідрядників.

Такий підхід є проявом конкурентних відносин у сфері будівельних відносин. Мета діяльності субпідрядних організацій не така глобальна, як у генпідрядника. Об'єм доходів і оборотних коштів значно нижчий. Тому субпідрядника передусім цікавить не сам об'єкт в цілому, а тільки та його частина, яка виступає предметом його спеціалізації, його головним видом діяльності.

27.09.2010