Osvita.ua Вища освіта Реферати Журналістика Передача внутрішнього стану людини за допомогою журналістського слова. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Передача внутрішнього стану людини за допомогою журналістського слова. Реферат

Для кращого і правдивішого відображення словом внутрішнього стану людини необхідно, в першу чергу, "пропустити" героя свого журналістського матеріалу через власне серце і намагатися зрозуміти його життєві переживання за допомогою методу моделювання та перенесення окремих характеристик людини на проекцію загальних переживань соціуму

Насамперед слід наголосити, що є два види передачі внутрішнього стану людини за допомогою слова: перший ми назвемо інтерв'ю, а другий - моделювання. Тепер детально зупинимося на кожному з них.

До першого виду ми відносимо пряме спілкування журналіста та реципієнта, мета якого - розкрити сутність співрозмовника за допомогою низки запитань.

Але, зважаючи на вплив на підсвідомість аудиторії, інтерв'ювання буває кількох різновидів:

  • інтерв'ю, в якому домінує журналіст;
  • інтерв'ю, в якому домінує респондент;
  • інтерв'ю, в якому роль лідера відсутня.

Перший різновид інтерв'ю характеризується надмірним домінуванням журналіста над його співрозмовником, і таке спілкування має вигляд скоріше "допиту", ніж інтерв'ю. В цьому випадку респондент від надмірної експансії журналіста найчастіше "замикається у собі, " і таке спілкування не приводить до розкриття респондента як особистості. Надмірна експансія є основним недоліком цього виду інтерв'ю.

Але, якщо журналіст навмисно обирає таку форму ведення інтерв'ю, то це повинно бути вмотивовано кількома чинниками: по-перше, надмірна експансія подекуди може буди своєрідним каталізатором "правдивості" респондента, надто ж у тих випадках, коли метою журналіста є викриття неправди у діях або вчинках інтерв'юйованого. По-друге, застосовуючи так звані розкрутки з методик НЛП (нейролінгвістичного програмування), коли журналіст зі "слідчого" перетворюється на "психоаналітика, " то саме така форма ведення розмови між журналістом і респондентом є найдієвішою.

Тут, звісно, слід зазначити, що цей вид інтерв'ю можна застосовувати лише в тих випадках, коли заздалегідь відомо, що запрошений казатиме неправду, або він недостатньо сміливий для розмови з журналістом. Такий метод розмови є, по суті, ризиком, адже він не дає повної гарантії, що інтерв'юйований буде готовий до такого ведення розмови з журналістом.

Другий різновид інтерв'ю - це розмова, в який домінує респондент. Основною формою розкриття внутрішнього стану людини в цьому випадку є монолог. Як уже зазначалося, домінантом у такому спілкуванні є респондент. Але журналіст повинен вдало "наштовхнути" його на потрібну тему. Так би мовити, спровокувати розмову. Цей вид інтерв'ю можна співвіднести з психологічним хронотопом "вагонного попутника".

Головне для журналіста - навіяти спокій на респондента, переконати його в тому, що вимовлені ним слова не будуть використані як засіб поширити інформацію із навмисне перекрученими фактами з життя або думками співрозмовника. Основний недолік такого різновиду інтерв'ю - можливість втрати журналістом уваги респондента до тих сторін його життя, які цікавлять інтерв'юера. Це може призвести до того, що монолог респондента відбудеться, але не в тій інформаційній площині, ніж хотів сам журналіст.

Третій різновид інтерв'ю - це інтерв'ю, в якому роль лідера відсутня. Одна з форм його ведення - розмова, де журналіст і реципієнт можуть мінятися ролями, журналіст робить акцент на тому, що, по суті, немає інформаційного приводу для здобуття якоїсь інформації, тобто створюється ілюзія, нібито це "проста" розмова двох людей.

Якщо говорити про застосування такого виду інтерв'ю на телебаченні та радіо, то головною метою такого виду спілкування є намагання журналіста проникнути до інтимного простору аудиторії, створивши тим самим ілюзію, що аудиторія, так би мовити, "підглядає" або "підслуховує" за щирою бесідою двох людей. Проте основним недоліком такої форми ведення розмови є те, що вона може не мати достатньо цікавої інформації і перетвориться на "розмову ні про що".

Отже, інтерв'ювання як засіб передачі внутрішнього стану людини по суті є досить дієвим. Однак слід пам'ятати, що, крім завдання розкрити свого співбесідника, журналіст не повинен забувати, що він працює на аудиторію, і уважно слідкувати за тим, аби розмова із реципієнтом не перетворилася на "пустопорожні балачки".

Тепер детально зупинимося на другому різновиді передачі внутрішнього стану людини за допомогою слова. Цей різновид має назву "моделювання".

В чому полягають його особливості? Це:

  • моделювання - тобто поєднання реальних фактів із життя респондента з вигаданими;
  • використання "потоку свідомості" у монологах реципієнта;
  • літературна образність у побудові журналістського матеріалу;
  • журналіст моделює психічний стан реципієнта;
  • журналіст перевтілюється в героя свого твору.

Слід також зазначити, що моделювання за своєю суттю можна застосовувати у будь-яких засобах масової інформації. Але найефективнішим використання такого методу буде у друкованих ЗМІ. Це пояснюється тим, що однією з переваг друкованих ЗМІ є, як відомо, можливість повернутися до прочитаного й детально закцентувати увагу читачів на окремих абзацах чи рядках.

Моделювання певною мірою має риси літературного твору, але, на нашу думку, слід говорити про своєрідний вияв публіцистики, адже найголовнішою все ж таки є інформативна мета створення таких матеріалів. Літературні засоби в таких матеріалах використовуються як найкращі ілюстрації, мета яких - повною мірою передати внутрішній стан людини.

Недоліком слід вважати порівняно невелику аудиторію, зацікавлену подібними матеріалами. Це пояснюється тим, що перевага в сучасній журналістиці надається, в основному, суто інформативним коротким жанрам, де мала кількість слів концентрує в собі надзвичайно великий зміст задля вдоволення інформативної жаги суспільства.

Проте деякі матеріали, створені за допомогою моделювання, можуть викликати широкий резонанс у суспільстві, і це вказує на високий ступінь ефективності таких журналістських творів.

Слід окремо сказати, що ефективними ці матеріали будуть лише тоді, коли журналіст повністю перевтілиться в героя свого твору.

Застосування методу моделювання при передачі внутрішнього стану людини проілюструємо, запропонувавши вашій увазі невеличке есе.

Паризькі листи

Тут уже справжня осінь. Розкиданий клен не поспішають прибрати. Лише вітер теплими хвилями час від часу здіймає позолоту бруківки. Паризьке листя.

Знайшов місце, де нема туристів. Спокій. У численних пасажах ще теліпаються прапорці країн, чиї футбольні збірні були тут влітку на світовому чемпіонаті. Полинялі від паризьких вітрів і дощів... З вітрин посміхаються фото чемпіонів. Крізь море реклами інколи пробивається футбольний інформаційний рядок незабутньої перемоги: подяка Зідану та Петі за фінал...

Лувр, його краса. Біля скляної піраміди знову прапори, футболки, шарфи та шапочки. Тут футбольні декорації ще не знімають. Прикро, що нема акторів. Єдиною відмінністю від чемпіонатського місяця є обмаль туристів, зацікавлених футбольно-паризькими аксесуарами.

... Пішов дощ. На жовтому кленовому листі лишаються краплі - сльози переможених і шампанське переможців.

... На Ейфелевій чорним маркером понаписували прізвища італійських футболістів. Напишу слово "Україна". З вершини вежі Стад де Франс помістився на долоні. Сховав його до кишені пам'яті, що й досі волога від дощу.

... Туристи з різних країн постійно махають руками з автобуса в автобус, вітаючи зі святом Парижа, зі святом свого перебування в Парижі. Але європейців упізнати легко. Чоловіки одягнуті у футболки своїх місцевих команд: тут і "Барселона", й "Інтер", і "Манчестер Юнайтед", і... "Динамо", наше "Динамо".

... Знову шукаю місце без туристів. У кав'ярнях п'ють легке вино, запиваючи кавою. Я теж п'ю. За Париж!

У музеї Гривен по м'ячу готовий ударити восковий Роналдо. А поруч із ним - дві бабусі у футболках збірної Франції. Теж воскові. Такі собі застиглі в часі усмішки чемпіонату.

... Сьогодні вже пізно. Завтра збиратиму клен. Купую квітку для неї. Вона в Києві. Дарма, що зав'яне. Привезу гербарій.

... Негри, що по всьому Парижу чіпляються до туристів зі своїми сувенірними копіями Ейфелевої та дивними пластиковими птахами, що вміють літати, уздрівши футболку "Динамо", вигукують: "Шевченко! Шевченко!" Набиваються у друзі. "Хоч ви і знаєте Шевченка, але ваші сувеніри ні до чого мені. Я цю вежу назавжди запам'ятаю", - думаю собі.

... Картини. На них зимовий Париж, теплий Париж, або просто зима, осінь, весна. Щойно іспанець купив картину, де був написаний Стад де Франс. Чийсь казковий олівець намалював обличчя, схоже на твоє. А може, він намалював тебе?

Але тут уже осінь. Футбольне літо залишилось на обкладинках журналів, наклейках, на розмальованих у національні кольори обличчях. У Парижі почалася футбольна осінь. Знову не вщухатиме дощ зі сліз і шампанського...

Туристи їдуть додому, мріючи повернутися сюди знову. Я теж про це мрію. І колись таки повернуся, для того, щоб на Ейфелевій дописати наші з тобою імена.

... Зима... Дивлюся на гербарій. Засніжений. Тепер на снігу пишу те ж саме слово, що й на вежі. Коли пишу, пальці потроху вичищають трояндове листя. Я бачу його знову. Але тебе нема. Ти залишилася в осені. Спогади повинні спати, бо - зима. Не розбудіть!

У цій замальовці правдиві факти перемежовуються з вигаданими. Форма щоденника здатна якнайкраще передати внутрішній стан людини, адже до щоденника записують найціннішу, найінтимнішу інформацію. Форма щоденника вважається досить ефективною, адже психологами доведено, що будь-які інтимні факти із життя навіть незнайомої людини здатні привернути увагу будь-кого. Читачеві цікаво дізнатися про внутрішній світ такої, як він сам, особи, і він ідентифікує себе із власником щоденника, намагаючись і в собі відчути ті самі почуття, зрозуміти свою сутність та сенс свого життя.

У наведеному творі автор перевтілюється у вигаданого героя і намагається побачити світ через почуття кохання та ностальгію за літом (тобто за теплом), яке вже минуло. Згадка про чемпіонат світу з футболу теж доповнює картину відчуттів героя. Любов до футболу - це характерна риса не окремої людини, а нації взагалі, тобто вигаданий герой за своїми уподобаннями повністю відповідає загальним уподобанням більшості населення України.

Певна інтимність розповіді додає імпульсів читачеві, він починає пригадувати щось зі свого життя, але відбувається мимоволі. Тобто інтимність "провокує" читача до роздумів та спогадів, змушуючи його переосмислювати пережите.

Можна зробити висновок: для кращого і правдивішого відображення словом внутрішнього стану людини необхідно, в першу чергу, "пропустити" героя свого журналістського матеріалу через власне серце і намагатися зрозуміти його життєві переживання за допомогою методу моделювання та перенесення окремих характеристик людини на проекцію загальних переживань соціуму. Літературні засоби у вдалому поєднанні із суто журналістськими засобами можуть з максимальною точністю відтворити уявні переживання та спроектувати їх на кожного читача.

Отже, метод моделювання, на відміну від методу інтерв'ювання, може з більшою точністю передати внутрішній стан людини.


10.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!