Osvita.ua Вища освіта Реферати Журналістика Діалектна лексика в публіцистичному тексті: доцільність використання. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Діалектна лексика в публіцистичному тексті: доцільність використання. Реферат

У рефераті розглянуто доцільність використання діалектної лексики в публіцистичному тексті (на матеріалі закарпатської районної преси)

Як відомо, діалектизми - це характерні для територіальних діалектів мовні особливості, що кваліфікуються як відхилення від літературної норми. Діалектизми виділяються на всіх рівнях мови - акцентуаційному, фонетичному, словотвірному, фразеологічному, лексичному та граматичному.

Слова діалектного вжитку, що позначають поняття, для передачі яких у загальнонародній мові вживаються назви, утворені від іншої непохідної основи, називаються лексичними діалектизмами. Критерієм для виділення цієї найчисленнішої групи лексики є її семантична спільність у межах означуваних понять зі словами загальнонародної мови і відмінність від них у матеріальній оболонці.

Серед них виділяють власне лексичні діалектизми (це своєрідні дублети до загальновживаних слів: трускавки (полуниці), маржина (худоба) тощо) та етнографічні діалектизми (назви місцевих реалій і понять, що не відомі або не використовуються поза межами певного говору чи групи споріднених говорів). З цієї причини етнографічні діалектизми звичайно не мають відповідників у загальнонародній мові, а означувані ними реалії й поняття або передаються описово, або позначаються тими самими словами, що й у говорах: плачинда (вид печива), гачі (вид штанів) тощо.

Процес взаємодії літературної мови і територіальних діалектів у сфері лексики є складним і тривалим. На думку дослідників, у наш час народні говори ще активно функціонують, але суспільно-економічними і культурними умовами життя вже не стимулюються, а навпаки, поволі нівелюються, певною мірою непомітно деформуються і поступово наближаються до літературної мови. Цей складний і тривалий процес зумовлений сучасними формами виробництва, наявністю в селах і містечках великої кількості інтелігенції, впливом школи, преси, художньої літератури, радіо, телебачення тощо.

Водночас народні говори ще активно функціонують й істотно впливають на літературну мову. Поряд з іншими джерелами, територіальні діалектизми і тепер залишаються одним із джерел збагачення лексичної системи літературної мови.

Так, наприклад, повертаються до літературного вжитку слова блават (волошка), линва (мотузка, канат), філіжанка (чашка), карафа (графин), вивірка (білка), вивільга (іволга), зимний (холодний) та ін.

Цей список можна продовжити ще більшою кількістю яскравих діалектних лексем, які, на наше глибоке переконання, тільки збагатили б лексичний запас літературної української мови. Тому цілком погоджуємося з думкою П. Ю. Гриценка, що "усталення вживання слів і словоформ як діалектизмів, їх відповідне опрацювання у нормативних словниках і граматиках (з відповідними кваліфікаціями діал., обл.) є передумовою поступового переходу цих діалектизмів до нормативних, збагачення за їхній рахунок структури і виражальних можливостей літературної мови".

Найбільш активно діалектна лексика представлена, окрім усного розмовно-побутового мовлення, в мові художньої літератури та публіцистики, де вживається з певною стилістичною метою (для відтворення місцевого колориту, для індивідуалізації мови персонажів тощо).

Однак перенасичення мови художнього твору будь-якими діалектизмами веде до зниження його художньо-естетичної вартості, до порушення контакту з читачем. Діалектизми в художньому тексті будуть виправданими, тільки "коли вони, по-перше, необхідні для кращої характеристики зображуваних осіб, сцен, подій; по-друге, коли вони з контексту зрозумілі для читацьких мас, - тобто нічим не затемнюють зміст твору; по-третє, якщо вони вживаються з почуттям міри. Отже, кількісно і якісно не порушують художньо-естетичних вимог твору". Свого часу неперевершений знавець української мови М. Т. Рильський висловлював думку про доцільне використання діалектних слів, форм і зворотів, заперечуючи повне вилучення їх із літературної мови.

У зв'язку з намаганням сучасної преси у мовному плані наблизитися до читачів, викликати в них інтерес до друкованих матеріалів, на нашу думку, і посилюється вплив народнорозмовного мовлення на мову газетно-публіцистичних текстів. Використання діалектизмів дозволяє журналістам долати стандартизованість газетної мови. Дослідники публіцистичного стилю, проте, застерігають, що надуживання діалектних форм може ускладнити сприймання тексту, а це "суперечить основному призначенню публіцистики - формувати громадську думку".

Якщо діалектизм не є, з точки зору того, хто пише, нейтральним позначенням якого-небудь поняття, а стає засобом створення експресії, то його використання виправдане. Чимало діалектизмів трапляється на шпальтах обласних, а надто районних газет, де використовуються в матеріалах на сільськогосподарську тему, в замальовках про життя і побут регіону. Як зазначають дослідники, словник регіональної газети в кількісному плані не відрізняється від словникового фонду газети загалом, а за складом лексика регіональної преси значно ширша, ніж у виданнях іншого рівня.

Для визначення місця й ролі діалектної лексики в газетних текстах ми взяли за об'єкт дослідження 90 номерів газет "Зоря Рахівщини" (1999) та "Верховина" (2000), що виходять відповідно в Рахівському та Міжгірському районах Закарпатської області.

Етнографічні діалектизми

Як свідчать результати нашого дослідження, це головним чином лексика, що позначає назви реалій із життя певної групи людей. Такі лексеми називають етнографізмами, і стосуються вони здебільшого різних сфер людської діяльності, а отже, стилістично виправдані в тексті, тому що не мають паралелей у загальнонародній мові. Це єдино можливі слова для передачі позначуваних ними понять.

Так, зокрема, на шпальтах аналізованих газет натрапляємо на специфічну лексику, що пов'язана з вівчарством, оскільки жителі цих гірських районів і зараз активно займаються розведенням овець і виготовленням овечого сиру (бринзи). Описуючи ці процеси діяльності гуцулів і верховинців, журналісти активно використовують у публіцистичних нарисах чи репортажах такі тематичні групи етнографізмів.

1. Назви, пов'язані з вівчарством та процесом виготовлення овечого сиру (бринзи):

БАТАЛIВ: "…З допомогою баталіва визначив надій" (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. баталiв (баталeв) "частина маснички у вигляді дрючка з діркованим кружком; дерев'яна посудина для збивання масла; прилад для биття конопель" [ГГ, 22].

БЕРФEЛ: "…На берфелі висів, паруючи, казан…" (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. берфeла (берфeл, берфeло) "дерев'яний пристрій, на якому вішають котел над вогнищем на полонині" [ГГ, 23-24].

БОТEЙ: "…І двоє вівчарів погнали ботей на пашу" (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. ботeй (бутeй) "отара овець" [ГГ, 29], ботeй (діал.) [СУМ, І, 223].

БУДЗ: "Свіжі будзи сиру висіли на чопах…" (ЗР. - 28 сер. - С. 8). Див. будз (бундз) "овечий сир зі свіжого молока у формі кулі; великий шматок (сиру) " [ГГ, 30].

ВУРДА: "В добрих умовах готують сир і вурду" (ЗР. - 3 лип. - С. 5). Див. вyрда (зах.) "варений невитриманий сир" [НТСУМ, 1, 552]; вyрда (yрда) "сир гіршої якості з вторинної переробки молока; страва з макухи і води" [ГГ, 42].

ЗАСТАЙКИ: "…А в застайках довкола кошари вже палахкотіли ватри" (ЗР. — 28 сер. — С. 8). Див. застайка "прибудова до стаї, де сплять вівчарі" [ГГ, с. 79].

КЛЯҐ: "…Додав у виварку визначену порцію клягу" (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. ґлєґ (клєґ) "вміст шлунка маленького теляти, яким підквашують молоко"; пор. рум. cheag [ГГ, 53].

ПУТЕРА: "Останнє відро обіднього надою В. В. Пукман старанно проціджував у путеру" (ЗР. - 17 лип., - С. 3). Див. пyтера, "дерев'яний посуд (об'ємом 10-15 літрів) для переробки молочних продуктів" [ГГ, 159; СУМ, УІІІ, 403; НТСУМ, 3, 855].

СТAЯ: "До стаї на Пелиці добралися, коли вівці сховалися далеко за пагорб…" (ЗР - 17 лип. - С. 3). Див. стaя "постійне або тимчасове житло на полонині, де живуть пастухи влітку і переробляють молочні продукти" [ГГ, 177; СУМ, ІХ, 673; НТСУМ, 4, 382].

СТРУНГА: "Спочатку випасав ягнят, потім заганяв овець у струнгу…" (ЗР. - 3 лип. - С. 5). Див. стрyнка (стрyнґа) "вузький прохід у кошарі, через який пропускають (по одній) вівці для доїння" [ГГ, 178; СУМ, ІХ, 793].

СУХУР: "…А на сухурі висіли, стікаючи, щойно виготовлені грудки сиру" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. сухaр // сухарuця // сушuця (шушuця) "сухостій; всохле на корені дерево; всохла гілка" [ГГ, 180].

2. Назви, пов'язані зі специфікою гірської місцевості:

ҐРУНЬ, ҐРУНІ: "Зайнялась барвистим вогнем осінь, золотим пензлем розфарбувала груні, ліс, сади" (ЗР. - 6 лист. - С. 4), "Хоч-не-хоч, а довелося відроджувати народні традиції - вертати на круті груні коня" (В. - 15 лип. - С. 2). Див. ґрунь (гуц.) "хребет, верх гори" [НТСУМ, 1, 701]; ґрунь (грунь) "т. с. " [ГГ, 55; СУМ, ІІ, 182].

КИЧЕРА: "Петро, який вважав себе за верховинського моцака, подався додому навпростець через кичеру" (В. - 1 січ. - С. 5). Див. кuчера (кєчера) "1. Гора; стрімка гора, поросла лісом (крім вершини); 2. Власна назва (гори, царинки) " [ГГ, 94]; кuчера "гора, вкрита лісом, крім вершини" [НТСУМ, 2, 247].

ПЛАЙ: "Йде отара плаєм" (заголовок) (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. плай "гірська стежка; дорога в горах" [ГГ, 150; СУМ, УІ, 558; НТСУМ, 3, 418].

ПОДИНА: "Свою хату, що стоїть крайня на подині в мальовничому урочищі Цовт, Іван Дуб'юк теж сам зводив…" (ЗР. - 11 груд. - С. 5). Див. подuна (діал.) "рівне місце в горах" [НТСУМ, 3, 495]; подuна [ГГ, 152].

3. Назви житлових і господарських приміщень та їх частин, предметів побуту, робочих процесів:

ДЖEРГА: "Каміл Земан напівлежав на вовняній джерзі й дивився у долину, в якій розкинувся Голятин" (В. - 1 січ. - С. 3). Див. джeрга "1. Грубе домоткане рядно, ковдра з вовни, ткана в кольорову смужку, якими застеляють ліжко; 2. Грубе домоткане рядно з конопель або вовни, яким застеляють ліжко або вкривають коня; 3. Старий ліжник" [ГГ, 58].

МAЄРКА: "Біля вогнища застали маєрку Олену Манівчук" (ЗР. - 24 лип. - С. 6). Див. мaєрка (мaйорка) "жінка або дівчина, яка йде увечері на полонину доїти корів, а вранці повертається" [ГГ, 118].

ШOПА: "Вода забрала шопу з будівельними матеріалами для нового будинку" (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. шoпа (діал.) "покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін; оборіг, шіпка, шіпчина" [НТСУМ, 4, 891; СУМ, ХІ, 509] тощо.

ЦАПІНА: "В радості й горі ростив дітей, знав тільки сокиру й цапіну, образно кажучи" (В. - 1 січ. - С. 3). Див. цапiна (сапiна, цапuна) "важіль, держак з загнутим металевим кінцем для пересування або підтягування колод" [ГГ, 205]; цапuна "тичка із залізним гаком; багор" (діал.) [СУМ, ХІ, 180].

4. Назви, пов'язані з місцевою народною демонологією:

БОСОРКУН: "Все тут чисте, першозданне: люди і гори, річка і кам'яні скелі, добрі боги пралісів і навіть… босоркуни" (В. - 1 січ. - С. 3). Див. босоркyн "відьмак, чаклун" [ГГ, 28].

ВЛАСНЕ ЛЕКСИЧНІ ДІАЛЕКТИЗМИ

Особливо помітне використання діалектної лексики для відтворення місцевого колориту зображуваних подій.

БЛAГО (у значенні присудкового слова): "Благо, є на кого покластися…" (ЗР. - 13 лют. - С. 4). Див. у цьому ж значенні блaго (заст.) [НТСУМ, 1, 154].

БОРКУТ: "…Настане негативний вплив на свердловину, з котрої надходить боркут…" (В. - 2 лют. - С. 3). Боркут "мінеральна вода, що витікає прямо з надр землі".

ВAТРА: "… біля ватри порався старий Поп" (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. вaтра (діал.) "вогнище, багаття, вогонь" [НТСУМ, 1, 228; ГГ, 34; СУМ, І, 297].

ҐAЗДА ҐАЗДИНЯ, ҐAЗДИ, ҐАЗДУВАТИ, ҐАЗДLВСТВО: "…Надоїли йому сусіди, які ґаздувати беруться" (В. - 2 лют. - С. 4); "…Тут живуть дбайливі й працьовиті газди" (ЗР. - 6 лист. - С. 4); "…Жив у Ясіню і мав велике газдівство…" (ЗР. - 8 трав. - С. 8). Див. ґазда (діал.) "господар", ґаздівство (діал.) "господарство" [НТСУМ, 1, 691]; [ГГ, 51].

ГОРНЯ, ГОРНЯТКО: "Марія Юріївна поклала на стіл горнятко з цілющим молоком" (ЗР. - 3 лип. - С. 6). Див. гoрнє, гoршє "кухлик" [ГГ, 48].

ДЕЦЯ (ДИЦЯ): "Вівчарі пили дицю молока - мірка у 700 грамів…" (ЗР. - 17 лип. - С. 3), "Як завше водиться у таких випадках, була і деця, і до деці…" (В. - 15 лип. - С. 4). Див. в інших закарпатських говірках деца "т. с".

ЗВIРКА: "Що ж, щасливого вам літа, без звірки і бурі, шановні господарі полонини!" (ЗР. - 3 лип. - С. 5). Пор. звiрка (звiрька) "дрібна звірина" [ГГ, 81].

КАЛАБAНЯ, КАЛАБAНІ: "Місцями були такі калабані, що водій мусив показати свій професіоналізм, аби їх подолати" (ЗР. — 3 лип. — С. 5). Див. калабaня (діал.) "ковбаня" [НТСУМ, 2, 209]; калабaні "калюжа, баюра" [ГГ, 89].

КРИСAНЯ: "…Легінь заквітчував свою крисаню (капелюх) " (ЗР. - 29 трав. - С. 8). Див. крисaня (діал.) "капелюх, бриль" [НТСУМ, 2, 381].

МОЦАК: "Петро, який вважав себе за верховинського моцака, подався додому навпростець через кичеру" (В. - 1 січ. - С. 5). Моцaк "силач" (від моцний "сильний, дужий"). Див. у ц. з. моцaр (моцaрь) [ГГ, 126].

МОЦНИЙ: "Наш виріб має бути дешевим і моцним, як холера, щоби півлітрівка могла і коня звалити" (В. - 1 січ. - С. 5). Мoцний "сильний, дужий".

ПОГАР: "Пильно слідкував, аби погари не просихали" (В. - 1 січ. - С. 5). Погар "склянка".

РІЩА: "Заворушились, мов гади в ріщі, буржуазні писаки, вихваляючи на всі лади масарикову демократію" (В. - 1 січ. - С. 3). Див. рiщє (рiщі, рiшші) "хмиз" [ГГ, 163]; рiще "т. с. " [СУМ, VІІІ, 582].

ХОСЕН: "…Висловлюються припущення, мовляв, уся мінералка забиратиметься і безгосподарно вивозитиметься з району, а Міжгірщина з того хісна не буде мати" (В. - 2 лют. - С. 3). Див. хосeн "користь, вигода" [ГГ, 203; СУМ, ХІ, 132; НТСУМ, 4, 756].

ЦІМБОРУВАТИСЯ: "Пропаще то діло з чортами цімборуватися" (В. - 1 січ. - С. 5). Цімборуватися "дружити". Пор. цiмбор "напарник по роботі" [ГГ, 207].

Привертає увагу, однак, і зловживання діалектними словами, що, безумовно, знижує мовний рівень тієї чи іншої газети. В окремих нарисах та репортажах помітне перебільшене "смакування" окремими вузьколокальними діалектними одиницями, зміст яких незрозумілий пересічному читачеві.

Натомість діалектизми слід використовувати дуже виважено, вміло та обережно, пам'ятаючи про те, що це одиниці позалітературного рівня і надмірність їх у газетно-публіцистичному стилі засвідчує провінційний характер видання. Невмотивоване використання діалектизмів розхитує літературні норми, знижує рівень культури мовлення.

Отже, результати нашого дослідження засвідчили інтенсивне використання діалектної лексики на сторінках районних закарпатських газет "Верховина" та "Зоря Рахівщини" здебільшого в нарисах, репортажах, інтерв'ю, гуморесках та фейлетонах. Це переважно лексика, що репрезентує верховинські та гуцульські говірки, хоча велика її кількість характерна й для інших українських говорів (кичера, ґрунь, ґазда, плай, ватра тощо).

В інтерв'ю, наприклад, що є цілком закономірним, діалектизми переважають у мові персонажів і покликані правдиво відтворювати характер співрозмовника, глибше проникати в його психологію та спосіб мислення. У нарисах чи репортажах діалектна лексика є важливим засобом відтворення колориту описуваних подій.

Література

1. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К.: Вища школа, 1985.

2. Жовтобрюх М. А. Проблеми взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів // Мовознавство. — 1973. — № 1. — С. 3-15.

3. Кобилянський Б. В. Діалект і літературна мова. — К., 1960.

4. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. — К.: Вища школа, 1987. — 345 с.

5. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. — К.: Либідь, 1990. — 302с.

6. Матвієнко А. Рідне слово. — К., 1994. — 160 с.

7. Матвіяс І. Г. Засади української діалектології // Мовознавство. — 2000. — № 1. — С. 3-9.

8. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. — К., 1993. — 248 с.

9. Рабочая книга редактора районной газеты: опыт, методики, рекомендации / Под. ред. Л. К. Засурского. — М.: Мысль, 1988.

10. Рильський М. Т. Ясна зброя. — К., 1971.

11. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. акад. І. К. Білодіда. — К., 1973.

12. Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. — 750с.


02.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!