Osvita.ua Вища освіта Реферати Журналістика Музичний телеефір України у 2007 році: загальна характеристика. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Музичний телеефір України у 2007 році: загальна характеристика. Реферат

У рефераті наведено загальну характеристику музичного телеефіру України у 2007 році

Як зазначають дослідники, електронні ЗМІ нині є найдоступнішим засобом одержання культурної інформації для широкого загалу населення України. Стрімка ж розбудова мережі телеканалів і радіостанцій у пострадянській Україні зумовила істотне урізноманітнення музичного теле- і радіоефіру, наявність в електронному медіа-просторі широкого жанрового і тематичного спектру музичних програм, а отже й широкого спектру культурних пропозицій.

Зокрема, знаменням часу стала поява спеціалізованих ("нішевих") вітчизняних музичних і культурологічних телеканалів і радіостанцій, досвід і перспективи роботи яких потребують окремого ретельного аналізу. До того ж, за доби суспільної трансформації сфера електронних ЗМІ перетворилася на показову "лабораторію" ринкових реформ, становлячи нині потужну культурну індустрію, де провідну роль відіграють недержавні форми власності.

З огляду на це, музичні теле- і стали, з одного боку, барометром конкурентноздатності української національної музичної культури в електронному медіа просторі, з іншого – показником культурно-мистецких уподобань вітчизняної бізнес- і політичної еліти (передусім, власників та спонсорів електронних ЗМІ та студій-виробників, замовників і спонсорів певних музичних програм).

Спостерігається й поступове збільшення в останні роки (2005-2007) частки продукції власного виробництва українських телеканалів, коли "ще помітніше зросла частка передач українською мовою (головно за рахунок дублювання російських та американських фільмів, мильних опер тощо). Найвідчутніше результати "націоналізаційних" зусиль проявилися на музичних телеканалах (M1, OTV, Enter-music) [виділення наше], де частка української музики зросла з 10-15% до 35-50%".

Фактично за останні 15-16 років відбулося становлення національного телебачення як такого. Важко не погодитися із відомими дослідниками, що за доби СРСР "... українського телебачення як такого не існувало... На державний канал, що транслював свої передачі з Києва, перемикалися здебільшого тільки в ті години й хвилини, коли показували цікавий фільм... Офіційна хроніка, як і раніше, переважно дублювала московські новини, цікавих авторських передач практично не існувало". Що ж до перших пострадянських років, то "московське (тепер російське) телебачення ще довго утримувалося на теренах України. Лише починаючи з 94-го його рішучіше починають тіснити українські виробники".

Не є винятком і становлення українського музичного телебачення. Про важливість музичного телемовлення в медіа просторі пострадянської України свідчить хоча те, що низка музичних телепроектів і їхніх творців за підсумка ми 2006 року були відзначені головною в нашій державі премією в царині телемовлення "Телетріумф":

  • У номінації "Дитяча програма" - телепрограма "Хочу бути зіркою" (ТРК "Студія 1+1");
  • у номінації "Розважальна програма" – телепрограма "Шанс" (телеканал "Інтер" - АОЗТ Українська незалежна ТВ-корпорація);
  • у номінації "Телевізійний дизайн" – О. І. Захарова за оформлення зимового ефіру на каналі "1+1" ("Новорічний карнавал", ТРК "Студія 1+1").

Але чи досягло національне музичне телебачення рівня, гідного ТВ-індустрії високорозвинених країн світу чи навіть Росії? Якою мірою воно українським національним телебаченням, наскільки адекватно воно відображає культурні процеси в Україні? Які риси і тенденції свідчать про його рух у бік європейських стандартів національного інформаційного простору?

Спробуймо відповісти на ці запитання, проаналізувавши стан музичного мовлення на основних телеканалах України у минулому 2007 році.

За даними Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, станом на 1 січня 2008 р. в Україні налічується 1422 телерадіоорганізації, з них ліцензію на телемовлення мають 383 телерадіоорганізації різної форми власності. У свою чергу, 63 з-поміж останніх одержали право мовлення по всій території України.

Спираючись на відомості, що містяться у Державному реєстрі телерадіоорганізацій України (станом на 1 січня 2008 року), ми склали, по-перше, таблицю основних характеристик організацій-телемовників, що володіють ліцензією на загальноукраїнське мовлення), по-друге – зведену статистичну таблицю про кількість телемовників у різних регіонах України.

Нагляд за діяльністю українських ТРК здійснює Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення. Основні напрямки нагляду - дотримання норм суспільної моралі, дотримання мовного законодавства, використання і зміст реклами, змістове наповнення телеканалів. Результати щорічних перевірок ТРК Нарадою подаються у розгорнутих щорічних звітах її регіональних представників.

Зокрема, у звіті Представника Нацради по м. Києву за 2006 рік, зокрема, зазначено:

1. Щодо дотримання мовного законодавства і законодавства про ЗМІ України:

"Внаслідок того, що компанії почали випускати більше власних україномовних передач, відсоток оригінальної державної мови в ефірі провідних телеканалів значно зріс і становить у середньому близько 75%. У 2006 році передачі іноземного виробництва переважно озвучені українською мовою, але лише близько 30-40% фільмів іноземного виробництва перекладаються державною мовою".

"14 липня 2006 року було підписано Меморандум між Національною радою та телекомпаніями про співпрацю, спрямовано на розбудову телеінформаційного простору держави.

Так, ст. 5 цього документу була спрямована на виконання ст. 9. А саме:

"Сторони усвідомлюють необхідність виконання законодавства у перехідний період, тому забезпечують дублювання українською мовою іншомовних аудіовізуальних творів, з поступовим переходом, на заміну титрування, до повноцінного дублювання державною мовою у такі строки:

  • з 1 жовтня 2006 року для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою має становити не менше 50 відсотків загального обсягу добового мовлення, до якого не зараховується титрування, при цьому частка дубльованих українською мовою іншомовних аудіовізуальних творів не може складати менше 50 відсотків від загального добового мовлення іншомовних аудіовізуальних творів;
  • з 1 грудня 2006 року для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою має становити не менше 65 відсотків загального обсягу добового мовлення, до якого не зараховується титрування, при цьому частка дубльованих українською мовою іншомовних аудіовізуальних творів не може складати менше 65 відсотків від загального добового мовлення іншомовних аудіовізуальних творів;
  • з 1 лютого 2007 року для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою має становити не менше 75 відсотків загального обсягу добового мовлення, до якого не зараховується титрування, при цьому частка дубльованих українською мовою іншомовних аудіовізуальних творів не може складати менше 75 відсотків від загального добового мовлення іншомовних аудіовізуальних творів".

2. Щодо змістового наповнення телепрограм:

"Основу програмної концепції мовлення телерадіоорганізації мають становити такі передачі: інформаційно-аналітичні, культурно-мистецькі, науково-просвітницькі, розважальні.

Аналіз діяльності телерадіоорганізацій свідчить, що у "чистому" вигляді заявлених форматів мовлення телерадіоорганізації домогтися практично неспроможні. Слід робити поправку на те, що формування програмного наповнення каналів потребує цілісних підходів, що в кінцевому підсумку приводить до синтезованих форматів мовлення, які точніше відображують понятійне сприймання програм телеканалів. Це розважально-інформаційний, інформаційний, інформаційно-просвітницький, спортивний, музичний формати тощо.

Наприклад, загальнонаціональні канали за форматом є такими:

  • НТКУ – розважально-інформаційний,
  • "Ера" – інформаційний,
  • "Інтер" – розважально-інформаційний,
  • "Студія 1+1" – розважально-інформаційний,
  • ICTV – розважально-інформаційний,
  • СТБ – інформаційно- розважальний,
  • "Новий канал" – розважально- інформаційно-культорологічний,
  • "5 канал" – інформаційний,
  • К! – розважально-культурологічний,
  • ТРК "Київ" – інформаційно-паізнавально-розважальний,
  • ЗАТ "ТЕТ" – розважальний".

Яким чином наведені положення Звіту кореспондуються із ситуацією в царині музичних програм? Розглянемо по конкретних телеканалах.

Добираючи ті чи інші телеканали для розгляду, ми керувалися ще й таким важливим показником їхньої діяльності, як їхній рейтинг в аналізований період. Основним джерелом рейтингових показників для нас слугували відомості, що їх регулярно публікує моніторингова компанія "ГФК Юкрейн".

За відомостями цієї компанії, розподіл рейтингів телеканалів України наприкінці 2007 р. виглядав таким чином:

Вибірка ТВ-дослідження складає 1600 домогосподарств (родин), які проживають в містах з чисельністю жителів від 50 тис. чоловік і мають хоча б один працюючий телевізор. При розрахунку враховуються всі члени родини у віці понад 4 років".

Прикметне, що спеціалізовані музичні канали мають помітно нижчий рейтинг від поліфункціональних каналів-лідерів, а з-поміж музичних помітно "відривається" у лідерстві М1. Цікавим є також успіх невиниклого музичного каналу RU-Music, який випередив у рейтингу навіть такий широко розголошений (хоча й також новий для України) телепроект, як MTV-Україна.

Що ж до рейтингу найпопулярніших телепрограм, то вони, за дослідженнями ГФК Юкрейн, розподілилися наступним чином:

Із власне музичних програм до цього переліку потрапило тільки "іменинне" шоу телеканалу "Інтер" (трансляція з київського майдану Незалежності). Певною мірою з музичними програмами кореспондуються й "Танці з зірками" (нагадаймо, що у 2006 р. цей проект посів найвищу рейтингову сходинку серед усіх торішніх українських розважальних програм).

Чимало корисних відомостей щодо рейтингів телепрограм різних тематичних напрямків, які допоможуть нам змалювати картину щодо телепрограм музичних, навів український тижневик "Контракти.

Таким чином, розважальні, в т. ч. музично-розважальні програми посідають 2-3 сходинки у рейтингах телепрограм, а з-поміж розважальних програм, у свою чергу, першість здобув музичний проект телеканалу "Інтер" "Шанс" (випередивши навіть культову російську гумористичну шоу-програму "Криве дзеркало", щотижня ретрансльовану каналом "1+1")!

Механізм функціонування музичних телепрограм стає зрозумілішим, коли взяти до уваги всі суб’єкти їх витворення. Важливою ланкою останнього є студії-виробники (або продакшн-студії), які діють або в структурі певних телерадіокомпаній, або на договірних умовах з останніми. Творчий "діалог" обох суб’єктів виготовлення певного телепродукту здатен сприяти як підвищенню його якості, так і життєздатності (адже навіть в разі відмови того чи іншого телеканалу від певної телепрограми продакшн-студія може запропонувати той самий продукт іншій телекомпанії).

Як зазначає дослідник вітчизняного телебачення К. Портна, "перші українські продакшн-студії запрацювали на початку 90-х одночасно з появою комерційного телебачення та приходом у країну мережевих міжнародних рекламних агенцій. За оцінками Української медійної групи, у 2000 році телепрограми, серіали й фільми знімали не більш, ніж 15 студій. Сьогодні їх близько 100.

Однак компаній повного циклу налічується близько десяти. У таких студіях є креативний відділ, що генерує або адаптує сюжет; вони виконують весь технічний процес у власних павільйонах, своїми камерами, пересувними станціями, монтажними тощо. Найчастіше студії повного циклу самі фінансують проекти і займаються їхньою дистрибуцією. Менші студії зазвичай орендують приміщення і техніку й працюють тільки під замовлення".

Розглядаючи ситуацію щодо музичних телепрограм на телеканалах, поділимо їх на три групи: поліфункціональні телеканали, культурологічні телеканали, музичні телеканали.


02.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!