Osvita.ua Вища освіта Реферати Журналістика Інформація та дезінформація у ЗМІ. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Інформація та дезінформація у ЗМІ. Реферат

Визначення поняття "дезінформація". Інформаційні та дезінформацій ні комунікативні ланцюги. Варіанти скривлення інформаційного простору. "Черный пиар"

Визначення поняття "дезінформація"

Дезінформація – (фр. des – префікс, що означає знищення чи вилучення чого-небудь + інформація) – піднесений до рівня творчого методу принцип діяльності буржуазної преси, один із засобів буржуазної пропаганди. Проявляється у вилученні продажними журналістами політичних фактів за соціально загострених повідомлень, у свідомо перекрученому тлумаченні змісту суспільно значущих подій.

Дезінформація – моє визначення терміну: це неправдива інформація або усвідомлено зроблена (жовта преса) або випадково (не перевірячи факти чи події тощо).

Інформаційні та дезінформаційні комунікативні ланцюги

Інформація і дезінформація розташовуються на різних рівнях одного і того ж параметру, тому перехід між ними частіше всього мають умовний характер. Коли для Горького друкували спеціальний екземпляр "Правди", в якому звістку про арешти заміняли розповідями про лов крабів, то це не можна назвати дезінформацією, оскільки в країні водночас арештовували ворогів народу та також ловили крабів. І те, і інше є правдою і відповідає дійсності. Тут дезінформацій ний компонент виникає на більш високому рівні, системному, в певній мірі мета рівні. На рівні конкретного повідомлення це – інформація, на рівні даної системи комунікації в цілому – дезінформація.

Таким чином, Горький, отримуючи тільки достовірні повідомлення, виявилось все одно дезінформацією. Чи інший приклад: читач в тоталітарній країні отримує великі обє’ми дезінформацій них матеріалів і в результаті все одно інформований, оскільки він навчився читати між строками. Іншою мовою дезінформований результат може досягатися як на рівні комунікації, так і на рівні метакомунікації, що яскраво демонструє приклад с Горьким.

Стандартний інформаційний ланцюг складається у вигляді набору таких компонентів:

ДЖЕРЕЛО-------ПОВІДОМЛЕННЯ-------КАНАЛ-------АУДИТОРІЯ

В свою чергу, дезінформацій ний ланцюг будується на заміні одного чи декількох компонентів на псевдо компонент. Але успіх такої дезінформаційної кампанії визначається також тим, що споживач відчуває на певний момент дефіцит інформації. Та йому як би то допомагають поповнити цей дефіцит. Можна навести декілька прикладів:

ДЖЕРЕЛО1

ДЖЕРЕЛО2-------ПОВІДОМЛЕННЯ-------КАНАЛ-------АУДИТОРІЯ

Дезінформацій ний компонент достатньо часто використовують при рішенні воєнних або мирних, наприклад виборчих, задач. Згадаємо "чорні" радіостанції (в подальшому Р) часів ДСВ, які віщали начебто з Німеччини, хоча належали союзникам. У дезінформації для збереження її ефективності обов’язково повинні бути корені інформації. Ф. Тейлор пригадує ще один компонент ефективності: для того, щоб бути дійсною, "чорна" операція повинна залишатися схованою, таємниця повинна залишатися схованою.

У Китаї активно використовувались подібні дезінформаційні складові. Під час корейської війни був піднят галас з приводу використання США біологічної зброї, хоча в дійсності цього не було, а з ціллю привлекти до симпатії міжнародну громадськість.

Дезінформація є дезінформацією, коли вона подається в контексті правди.

Варіанти скривлення інформаційного простору

При стандартному підході до інформаційного простору - воно служить автоматичному відображенню реальності. Однак його сучасний розвиток призводить до того, що інформаційний простір можу мати функціонування, яке буде автономним від простору реальності.

Не менш частіше інформацію намагаються уявити як дезінформацію. Інформація стає дезінформацією, коли навколо "оператори", які різко знижують достовірність. Для цього може знищуватись достовірність джерела інформації.

Сергій Доренко в своєму інтерв’ю в "Независимой газете" (2001,13.01) розповідає, як А. Волошин, а до нього В. Юмашев та Чубайс, проводять тижневі "летучки" з головою ОРТ, під час виборів до Волошина вони приходили по середах, а до Юмашева та Чубайса – по суботах. При цьому відпрацьовується поточне висвітлення подій в новинах, а також приймаються рішення про проведення дезінформаційних кампаній. Таким чином, державна машина породжує дезінформацію як зовні, так і внутрішньо свого ж інформаційного простору.

Якщо інформаційна подія 1-яскрава та скандальна, тому спростувати її інформаційною подією 2 – стандартним практично неможливо. Інформаційна подія 1 все одно залишається в пам’яті незалежно від активності його спростування.

Дезінформацію ми можемо визначити як інтенсивне скривлення інформаційного простору, яке доводиться тримати в певний час.

"Чорний піар"?

Що таке "Чорний піар"? Це негативна інформація (дезінформація), матеріали стосовно особистості, політичного діяча чи політичної партії, компанії в цілому тощо, з метою зробити антирекламу та негативне відношення цільової аудиторії. Це навмисна дезінформація ЗМІ. На прикладі розглянемо використання чорного піару проти іміджу політичних партій та діячів, під час виборчих перегонів…

Політична реклама створює своїм кандидатам певний імідж, в якому підкреслюється відзнака окремих діячів. Цей образ повинен асоціюватися з підсвідомим устрімленням мас, з тим, що лестить їхньому самолюбству чи відповідає незадовольненим потребам. Дуже часто ми бачимо використання чорного піару в політиці. Це робиться навмисно, щоб цей створений імідж політичного діяча визвав у аудиторії негативне відношення.

Все це робиться в рамках великої конкуренції, і кожний імеджмейкер робить для свого лідера все можливе, аби зберегти цей створений гідний імідж. Запускається антиреклама на ТБ, радіо та в пресі: дезінформація особистого життя лідера, його не доліки в політиці тощо. В межах такої конкуренції можна переступати рамки закону, аби потрапити на велику посаду. І таким чином розповсюджується дезінформація в ЗМІ, яка зветься "Чорний піар".

Це не тільки стосовно політичний партій і діячів. Як ми вже казали антиреклама може бути тієї чи іншої компанії, виконавчої особи, того чи іншого продукту, соціальних, культурних цінностей тощо. Ми розглянули тільки один приклад, так як нещодавно, під час "Парламентських Виборів-2006" (26 березня) ми самі були свідками дезінформації.


30.10.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!