Osvita.ua Вища освіта Реферати Журналістика Інформація і дезінформація в Інтернеті. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Інформація і дезінформація в Інтернеті. Реферат

Журналістика і Інтернет. Завдання прес-центрів

Журналістика і Інтернет

Далеко не вся інформація, розміщена в Інтернеті, призначена для масового користування. Тут міститься велика кількість фахових, наукових, особистіших повідомлень, розміщена ділова документація міністерств, банків, організацій та установ. Правильною е: думка, що всі матеріали, які містяться на файлах підключених до Інтернету комп'ютерів, є інформаційним надбанням цієї системи. Але соціальна інформація, збирання, обробка й поширення якої складає зміст журналістики, займає в системі Інтернет левину частку.

На відміну від традиційних ЗМІ, Інтернет має цілий ряд особливостей, які можуть бути зведені до такого:

1. Інтернет - децентралізована система, що не має єдиного керівництва та управлінської вертикалі. Стратегічні питання розвитку комунікаційної мережі розв'язує "Товариство "Інтернет" ("ISOC" - "Internet society"), яке діє на громадських засадах. Воно ж створює спеціальну "Раду з структури Інтернет", що забезпечує технічне керівництво та орієнтацію мережі. Рада ("ІАВ - Internet Architecture Board") складається з осіб, що спеціально запрошені або виявили добровільне бажання брати участь у її роботі. "ІАВ" затверджує стандарти та розподіляє адреси і більше ніяких керівних функцій не виконує.

2. Інтернет - найбільш демократична система інформаційного обміну. Вона не фінансується з державних джерел фінансування і нікому не належить. Кожен користувач послугами Інтернет оплачує свою ділянку цієї системи і забезпечує її безперебійне функціонування. Унаслідок цього кожен учасник інформаційних відносин працює в умовах свободи, а сама система є зразком унікальної демократичної спільноти громадян різних країн світу. Над Інтернетом неможливий контроль з боку урядів чи фінансових структур.

3. Інтернет - глобальна інформаційна мережа, яка має можливість негайного поширення повідомлень та встановлення рівноправного зв'язку між особами, що знаходяться в різних місцях планети.

Умова отримання повідомлення лише одна - підключення персонального комп'ютера до системи Інтернет. За допомогою мережі може бути передане як персональне повідомлення в певну точку на Земній кулі, так і розповсюджена важлива соціальна інформація для мільйонів абонентів в усьому світі.

4. Інтернет - новій рівень журналістики, як у технічному, так і в змістовому аспектах. Технічний аспект пов'язаний з швидкістю поширення масової інформації, використанням мультимедійних можливостей, що полягають у поєднанні тексту, звуку та анімації. Сучасні технології дозволяють передавати комунікаційними каналами Інтернет не лише текстову інформацію, але її твори радіо- й тележурналістики.

Змістовий аспект пов'язаний з цілковитою відсутністю (й засадничою неможливістю) в Інтернеті цензури чи якого б то не було іншого нагляду. Над автором не стоїть не тільки урядовець, але й власний редактор - обов'язкова рольова особа в сучасній журналістиці. Зникають усі опосередковуючі обставини, журналіст (чи просто громадянин, який виступає в ролі журналіста) напряму здійснює свої інформаційні функції. Ці умови гарантують масово-інформаційній діяльності максимальну об'єктивність повідомлень. Все складніше брехати в умовах цілковитої прозорості інформаційних відносин. Хтось обов'язково знатиме правду і викриє брехуна.

Існує й інша точка зору на Інтернет, згідно з якою він нічого спільного з журналістикою не має. Найбільш рішуче її сформулював російський науковець професор Борис Варецький: "У нинішньому Інтернеті немає нічого від журналістики, - твердить він. Це швидше всепланетний інформаційний банк. Повідомлення, що містяться тут, мають подрібнений, стихійний характер. У силу цього необхідний не тільки професійний відбір і аналіз інтернетівських матеріалів, але й їхня перевірка, уточнення, зіставлення, узагальнення.

За таких обставин підвищується роль професійних журналістів, публіцистів, репортерів. Зростає значення оглядових, аналітичних публікацій". Запам'ятаймо, що, хоча Інтернет автор до журналістики й не відносить, але з розширенням інформаційного потоку пов'язує зростання ролі аналітиків у журналістиці.

Саме розвиток новітніх комунікаційних технологій дає підстави говорити про настання нової інформаційної ери в історії людства. За новітніми даними, на 2000 рік комп'ютерна мережа Інтернет поширена в 100 країнах світу і охоплює 230 млн. користувачів, кількість яких щодня продовжує зростати. До десятки країн-лідерів увіходять США (ПО млн.), Японія (понад 18 млн.), Велика Британія, Канада, Німеччина, Австрія, Бразилія, Китай, Франція, Південна Корея (по 5,5 млн. в кожній країні). У Росії на 2000 рік існувало 2,5 млн. споживачів мережі Інтернет. Дані про Україну, на жаль, відсутні. За оцінками фахівців, кількість телевізорів, Ідо забезпечують доступ до Інтернет, до 2005 року досягне п'яти мільйонів.

За мовою Інтернет-світ складається на 57% з англомовних споживачів, 29% розмовляють європейськими мовами. Кількість інформації в Інтернеті зростає на 9% щомісяця38, тому її використання можливе лише на засадах вибірковості.

Україна лише починає освоювати для себе Інтернет і заявляти про себе в його світі. Але чим швидше зроблять крок до опанування цією універсальною комп'ютерною мережею українські працівники мас-медіа, тим більш повно будуть задовольнятися інформаційні потреби українського народу.

Саме поширення новітніх комунікативних технологій, передусім системи Інтернет, дає підстави говорити про формування в межах земної цивілізації інформаційного суспільства.

Інтернет уявляє собою альтернативні методи публіцистики під час кризи або в разі відновлення цензури. Інтернет надає можливість нового фінансування через розповсюдження новин, публікацій та реклам. Електронний світ Інтернету повний інформації та дезінформації, але дилетант, який проникає в цю сітку, має змогу приймати дезінформацію за інформацію. Та серед цих людей багато і журналістів, які користуються матеріалом Інтернету для створення своїх матеріалів (зокрема це друковані ЗМІ).

Інтернет увійшов до нас зовсім новою системою пошуку інформації, але тільки досвідчена людина, яка користується Інтернетом, знає з яких сайтів інформація є достовірною. На своєму досвіді я в цьому переконалася, працюючи у газеті "Петровские новости". Готуючи номер до випуску щонеділі, користувались Інтернетом. Спочатку мали змогу видати дезінформацію за інформацію, але пізніше, з набуттям досвіду роботи в Інтернеті, ми користувалися матеріалом лише деяких сайтів.

Коли користуючись Інтернетом велику кількість годин, помічаєш, що мінімум двічі в день інформація на головній сторінці того чи іншого сайту, постійно змінюється. Тому, найбільша кількість дезінформації – в Інтернеті (Жовта преса за тиждень – спеціальний інформаційно-аналітичний продукт ЗМІ (СМИ. ru), який складається на основі моніторингу центральної преси. Виходить щотижня, по п’ятницях.

В ході дослідницької роботи, були зафіксовані випадки дезінформації в ЗМІ, в тому числі Internet.

Кожний журналіст повинен знати адреси сайтів, інформацією яких можна користуватися, наприклад:

  • А) novosti. ru
  • Б) сайт Донецкого городского голови О. Лук’янченка.
  • В) сайтами каналів українського телебачення (ICTV, Інтер, СТБ, 1+1 та інші).
  • Г) Узел NewsLink ( http://www. newslink. org/serv. html) содержит полезный список соединений к сетевым источникам новостей. Он состоит из списка источников новостей о бизнесе ( http://www. newslink. org/biz. html) и World Wide Web Virtual Library for Journalism (электронная библиотека журнализма) -  http://www. cais. com/makulow/vlj. html  - оба из которых упоминаются в этом справочнике.
  • Д) http://www. cnn. com/. Заголовки и текст некоторых статей CNN существуют на WWW. Те, у кого есть мощные компьютеры, высокоскоростные модемы и полные счета Интернета, могут просматривать трансляции CNN на Интернете.
  • Е) Электронная газета Российских политических новостей. Анализ и критика новостных сообщений.

Завдання прес-центрів зводяться, головним чином, до такого:

  • інформувати органи масової інформації про події в своїй установі, використовуючи для цього найрізноманітніші канали (прес-конференції, прес-релізи, власні виступи в ЗМІ, організація виступів у ЗМІ керівників установи та ін.);
  • збирати зовнішню інформацію про свою установу, інформувати своє керівництво про висвітлення в ЗМІ роботи установи;
  • готувати для керівництва офіційні виступи з приводу порушених у ЗМІ питань щодо роботи установи.

В особливо великих установах прес-центри входять до складу відділів паблік рилейшнз (зв'язків з громадськістю).

Під час роботи сесій, нарад, конференцій, з'їздів чи інших тимчасових масових акцій в їхній мережі створюються прес-бюро - редакційний апарат чи група дпя обслуговування преси.

Прес-бюро називається також тимчасовий чи постійний відділ інформаційного агентства чи редакції великої газети на значному будівництві, великому підприємстві, який подає інформацію, ілюстративні матеріали, статті для свого чи інших видань.

Як бачимо, структура сучасних ЗМІ складна й розгалужена, дає великі можливості для пошуку адекватної до своїх здібностей та нахилів сфери діяльності кожному журналістові, забезпечує його самореалізацію.


30.10.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!