Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Країни центральної Азії: природно-ресурсний потенціал. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Країни центральної Азії: природно-ресурсний потенціал. Реферат

У рефераті подано відомості про природно-ресурсний стан таких країн центральної Азії як: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан

Казахстан

Казахстан розташований на стику Європи та Азії. Країна знаходиться у центрі Євразійського континенту, на майже однаковій відстані від Атлантичного і Тихого океанів, що значною мірою визначає її природно-ресурсний потенціал. Територія Казахстану займає велику компактну територію (2,7 тис. км кв.; 9 місце серед країн світу) в Центральній Азії на південь від Уралу і на схід від Каспійського моря. Найбільша протяжність з півночі на південь – 1700 км, з заходу на схід – 3000 км. Географічне розташування - країна знаходиться у Центральній Азії. Межує з Китаєм (загальний кордон 1533 км), Киргизстаном (1051 км), Росією (6846 км), Туркменістаном (379 км), Узбекистаном (2203 км). Загальна довжина кордонів - 12012 км.

З огляду на значні розміри країни її поверхня є різноманітною. Переважну частину території займають обширні слабо розчленовані рівнинні простори, в деяких частинах зі зруйнованими древніми горами. На території Казахстану знаходиться одна з найглибших у світі западин – Карагіє (132 м) і піднятий на висоту понад 6500 м масив Хан-Тенгрі.

У центрі країни великі площі займає зруйнована гірська система Казахського дрібносопковика з висотами до 1000-1500 м над рівнем моря. Гірські райони займають лише крайній схід і південний схід країни. Найвищими хребтами є Заілійський і Джунгарський Алатау.

Значна віддаленість території від океанів надає їй рис, характерних для континентального типу клімату. Літо жарке з середніми температурами липня +22 …+27 С. Зима в північних і центральних районах сувора з середніми температурами січня –16 … – 12 С, на півдні вище – 10 С. Відкритість країни для північних вітрів часто приводить до проникнення холодних повітряних мас далеко на південь.

Більшість районів має посушливий клімат з малою кількістю опадів (від 80-100 мм щороку на заході до 300 мм на сході). У деяких частинах країни на підвітряних схилах, в передгір`ях випадає до 1000 мм в рік. Опади випадають переважно у теплий період. Сніговий покрив сягає 10-30 см. Це не дає змоги вирощувати озимі культури, але сприяє використанню значних площ під зимові пасовища.

У Казахстані нараховується безліч водойм і рік. Через сухість клімату річкова мережа розвинена слабо. Найбільші ріки – Іртиш (довжина у межах Казахстану – 1700 км) і Сирдар`я – беруть початок за межами країни в гірських районах, Ішим (1400 км), Урал (1082 км). Менш значні ріки: Тобол, Емба, Тургай, Чу. Підняття рівня води припадає на літо, що є сприятливим фактором для поливного землеробства.

Території країни омиває Каспійське море, яке є найбільшим озером у світі. Більша частина озер (їх декілька тисяч) зосереджена на півночі, а найбільші – Балхаш, Зайсан, Алаколь – у східних і південно-східних районах. На значному простяганні країна виходить на узбережжя Каспійського і Аральського морів.

В Казахстані доволі різноманітний ґрунтовий покрив: чорноземи, каштанові, бурі, сіроземи, коричневі. На більшій частині рівнинного Казахстану простежується чітка широтна зональність з характерним ґрунтово-рослинним покривом. Ліси займають лише 3,5% (96 тис км кв) території країни, здебільшого представлені хвойними породами, хоча у горах зустрічаються береза, осика, яблуня та арчевники. На решті території поширена різнотравно-злакова, полинно-злакова, полинно-солянкова і пустельна рослинність [7, с. 208].

Тваринний світ різноманітний: степові сайгаки (північна антилопа), дрофи, тушканчики, джейрани; у горах – архари, снігові барси і ведмеді. Чимало комах й отруйних павукоподібних: каракурти, тарантули, скорпіони.

Простори лісостепової та степової зон, що займають північ країни, сильно розорані, ґрунти часто засолені. Ділянки злакового різнотрав`я використовуються для випасу тварин. Південніше степової зони простягаються напівпустелі, які поступово переходять в глинисті і піщані пустелі. Ці зони займають більше половини території країни. Частина посушливих районів може використовуватися під сезонні пасовища. Гірські райони на південному сході країни, займаючи всього 10% площі, створюють різкий контраст з рештою території.

Різноманітність і великі запаси корисних копалин Казахстану пов`язані зі складністю геологічної будови території – древнім складчастим фундаментом і крихким осадовим чохлом. Головне багатство надр – кольорові, чорні та рідкісні метали. З осадових переважають нафта і газ, кам`яне і буре вугілля, фосфорити, боксити, кухонна сіль. В 2005 році об`єм видобутку нафти з газовим конденсатом склав 61,454 млн. тонн, що на 4% перевищує показник 2004 року [8, с. 17].

На заході зосереджені нафта і газ, уран, фосфорити, хром. Північ багата залізними рудами, золотом, кам`яним вугіллям; видобувають боксити, азбест, кухонну сіль. У східній частині – переважають поліметалічні руди. У центрі – руди чорних металів (залізо, марганець) і мідь, а також поклади коксівного кам`яного вугілля Карагандинського басейну. На півдні – родовища фосфоритів Каратау і Текелійське родовище поліметалічних руд. Повсюдно є запаси сировини для промисловості будматеріалів.

Казахстан має різноманітні рекреаційні ресурси. В країні є мінеральні джерела і лікувальні грязі, чудові мальовничі ландшафти і пам`ятки природи, велика піщана пляжна смуга на узбережжі, тепле море, іонізоване повітря тощо. Перспективним буде розвиток санаторно-курортного лікування. Для охорони дикої природи створено 8 заповідників у всіх природних зонах – від пустель до високогір`їв. Рідкісні види тварин охороняються в Алматинському, Барсакельмеському, Наурзумському та інших заповідниках. У 1997 р. заснований Баян-Аульський природний парк.

Киргизстан

Площа Республіка Киргизстан складає 199 945 кв. км. Довжина кордону країни становить 3878 км. Сусідами країни є Казахстан, Китай, Таджикистан та Узбекистан. Киргизстан – переважно гірська, високогірна країна з льодовиками, сніговими полями і глибокими озерами. Половина території Киргизстану розташована на висотах понад 3000 м, тобто придатні для землеробства території дуже обмежені (частина Ферганської, Чуйської, Алайська долини) і становлять 10%. На північному заході – гори Паміро-Алаю, на північному сході – Тянь-Шаню. Найвища точка країни – пік Перемоги (7439 м). Паміро-Алай і Тянь-Шань мають високогірні долини й улоговини. На півночі країни – Чуйська й Таласька долини, на півдні – Алайська, на південному заході – частина Ферганської долини.

Ріки переважно належать до басейну Сирдар`ї. Вони багаті на гідроенергію та використовуються для зрошення. Найбільша ріка – Нарин, найбільше озеро – Іссик-Куль площею 6236 кв. км. Ґрунти – сіроземи, в горах – каштанові та чорноземи. Середньовисотні гори вкриті лісами, низькогір`я використовуються як пасовиська для овець. Площа лісів складає 7000 кв. км. На рівнинах рослинність пустельна й напівпустельна. У горах – гірські степи, ліси, луки.

Клімат – різко континентальний. У долинах середні температури січня коливаються від –1 до –6, на високогір`ї –27 С. середні температури липня у долинах коливаються від +15 до +27, на високогір`ї – лише +5 С. Річна кількість опадів – 180–250 мм на сході Тянь-Шаню. Вона зростає до 900–1000 мм на південно-західних схилах Ферганського хребта. На низовинах дмуть гарячі вітри пустель.

На території Республіки Киргизстан поширені наступні корисні копалини та мінеральні ресурси: нафта, невеликі запаси природного газу, кам`яне та буре вугілля, ванадій, мідь, свинець, цинк, олово, молібден, уран, радій, рідкісноземельні метали (індій та ін.), золото, сірка, миш`як, кам`яна сіль, мармур. У Киргизькій Республіці є значні поклади сурми та ртуті.

Киргизстан, володіючи унікальними природними ресурсами має величезний нереалізований потенціал для розвитку туризму на міжнародному та регіональному ринках. Оскільки більшу частину території Киргизстану займають гори, то саме вони являються найбільш привабливим ресурсом для туристів далекого зарубіжжя. Височенні гірські вершини, льодовики, печери, озера, ріки являються важливими можливостями Киргизстану для розвитку альпінізму, гірськолижного туризму, треккінга тощо.

Основний туристичний продукт Киргизстану - різноманітні та частково освоєні рекреаційні ресурси на озері Іссик-Куль і практично неосвоєні ресурси озер Сон-Куль, Сари- Челек, ущелини Ала-Арча тощо. Відомі за межами країни курорти Іссик-Кульської курортної зони, а також інші курорти – Джалал-Абад, Іссик-Ата, Кизил-Булак. Велика кількість мінеральних і термальних джерел.

На території країни знаходяться національний парк Ала-Арча, заповідники Беш-Аральський, Іссик-Кульський, Наринський, Сари-Челецький, Сонг-Кьольський.

Таджикистан

Площа Таджикистану складає 143,1 тис кв. км. Держава межує з Узбекистаном, Киргизстаном, Китаєм, Індією та Афганістаном. Країна розташована у важкодоступних гірських районах Паміру та Паміро-Алтаю. До складу країни входить Горний Бадахшан (м. Хорог), повністю розташований в горах Паміру.

Переважає гірський рельєф. Лише 10% площі країни становлять рівнини. На півночі лежить Ферганська долина; на північному заході – Туркестанський, Зеравшанський, Гіссарський та Алайський хребти. Високогірна система Памір розкинулася на південному сході. Найвища точка – пік Комунізму (7495 м). Близько 50% території знаходиться на висоті понад 3000 м. Площа льодовиків становить 8,5 тис. кв. км. найбільший із них – льодовик Федченка завдовжки 77 км. У південно-західній частині – Вахшська та Гіссарська долини. Таджикистан – сейсмічно небезпечна зона на теренах СНД. Слабкі поштовхи реєструються практично щоденно, середні (4-5 балів) – щороку, сильні (6-7 балів) – через кілька років, а руйнівні та катастрофічні – один раз протягом десятиліть чи століть.

Головні ріки – Сирдар`я, Амудар`я, Зеравшан, Вахш. Значні гідроенергетичні ресурси (близько 32 млн. кВт). Є досить велике озеро Каракуль. Діють великі зрошувальні канали – Гіссарський, Дальверзинський, таджицька частина Великого та Північноферганського каналів.

Без зрошення рослинництво неможливе, бо опадів мало, і припадають вони на холодний період року. Рослинність – пустельна, степова та високогірні луки. Загальна площа лісів становить 5000 кв. км.

Клімат – різко континентальний. Йому притаманні значні добові й сезонні коливання температури повітря та сухість. У долинах і на рівнинах до висоти 500 м середні температури січня коливаються від –1 на півночі до +3 С на півдні. Середні температури липня – від +27 на півночі до +30 С на півдні. Річна кількість опадів – 150–300 мм. На південному заході та в долинах на висоті 500–1500 м середня температура січня становить від –20, липня – від +10 до +12 С. Річна кількість опадів – 1200–1500 мм. Тривалість безморозного періоду на півночі – 195–216 днів (максимум 282 дні), на півдні – 210–242 дні (максимум 291 день). Влітку бувають пилові бурі. У Ферганській долині з Каракумів дме гармсиль, на півдні – афганець.

Мінеральні ресурси Таджикистану: нафта, невеликі запаси природного газу, озокерит, кам`яне та буре вугілля, поліметалеві руди, горючі сланці, мідь, свинець, цинк, олово, вольфрам, молібден, вісмут, сурма, ртуть, кадмій, рідкоземельні метали, уран, золото, миш`як, борат, кам`яна сіль, ісландський шпат, флюорит, напівдорогоцінне каміння (благородна шпінель), лазурит, п`єзокварц, гірський кришталь. У Гісарській долині розвідані родовища алюмінієвої сировини, а саме боксити, алуніти, нефеліни [7, с. 483].

Природа унікальна та красива. Багатство країни — неймовірні за красою гірські вершини, вируючі гірські ріки, мальовничі долини и ущелини тощо. Таджикистан являється гірською країною, так як на 93% складається із гір, з великою перспективою розвитку туристичної галузі. Туризм в республіці отримав розвиток в радянські часи. Перші туристичні маршрути були відкриті в 1965 році. Вони простягались через мальовничі куточки країни.

Можна розвивати альпінізм и скелелазіння. Для цього є можливості. Плато Сафедорак — найкраще для цього місце. Тут сім місяців на рік лежить сніг. Це місце прийому зарубіжних спортсменів та підготовки майбутніх майстрів гірськолижного спорту.. Вершини Паміру приваблюють альпіністів, круті схили та гірські ріки — шанувальників екстремального спорту, курорти та грязьові лікарні — хворих. На території Таджикистану розташовані 3 заповідники: "Тигровий Яр" у низовинах річки Вахш, "Раміт" на південних схилах Гісарського хребта та Даштиджумський.

Туркменістан

Країна займає площу в 488,1 тис. кв. км. Територія витягнута з північного заходу на південний схід між Каспійським морем і річкою Амудар`я. Найбільша протяжність з півночі на південь – 650 км, із заходу на схід – 1100 км. Вигідність географічного положення визначається виходом її до Каспійського моря, що забезпечує не тільки країні, а й всьому регіону зв'язок з країнами Закавказзя (паром Туркменбаші - Баку) та однією з найстаріших залізниць, що також з'єднала країни регіону з Європейською Росією і відносно зручні виходи на південь, в Іран. На північному заході Туркменістан межує з Казахстанома, на півночі, північному сході та сході – з Узбекистаном; на півдні – з Афганістаном та Іраном.

Туркменістан – найбільш рівнинна країна регіону. Майже 80% території лежить в межах Туранської низовини, яку в більшості (4/5 території) займає пустеля Каракуми (Чорні піски), піднімаючись в середньому лише на 100-200 м над рівнем моря. Переважну частину території займає піщана пустеля Каракуми. На півдні та південному заході – вулканічні гори Копетдаг (найвища точка країни – гора Ризе заввишки 2942 м) і Паропаміз. Бувають землетруси, катастрофічні – в 1929 та в 1948 рр. (останній повністю знищив столицю).

Клімат різко континентальний, посушливий з мінімальною кількістю опадів протягом року (75-100 мм на рівнинах та до 350 мм у передгір`ях). Літо – жарке й сухе, весна коротка з опадами, осінь суха, зима холодна й малосніжна. У Каракумах влітку реєструвалася температура +50 С, а в місті Гушга (Кушка) взимку –33 С. Середні температури січня коливаються від –6 до +4 (у долині Атреку), липня – від +27 до +32 С. У столиці середня температура січня +1, липня +30 С. Найтепліший район – південний захід країни, де середньорічна температура +16,9 С. Туркменістан – найбільш сонячний з середньоазійських республік. Число сонячних днів досягає 290.

Більша частина території Туркменістану вкрита пісками. Ґрунти – сіро-бурі та сіроземи.

Переважає пустельна рослинність. У Каракумах на пісках ростуть чагарники: чорний та білий саксаул, піщана акація, черкез, кандим тощо. На плато Устюрт переважають чагарникові солянки. У річкових долинах трапляються острівні тугайні ліси з різних видів тополі й лоха. На передгірних рівнинах – трав`яниста рослинність і ефемери. В ущелинах на заході Копетдагу – багато видів дикорослих плодових (фісташка, волоський горіх, гранат, інжир, мигдаль, алича, виноград тощо).

Тваринний світ своєрідний і досить багатий. У пустелі – численні гризуни. Трапляються швидкі джейрани, барханні та степові коти, лисиці, вовки, шакали. Багато різних плазунів, а також скорпіони, фаланги, павуки-каракурти. У горах можна натрапити на леопарда, архара, безоарового цапа, гвинторогого цапа тощо; з птахів – фазана, улара, кеклика.

Найбільша ріка – Амудар`я. Менш водними, що губляться в пісках, є Атрек, Мургаб і Теджен. Значна частина води випаровується, фільтрується в ґрунт або використовується для зрошення. Великих озер немає. Невеликі озера, особливо на Каспійському узбережжі, солоні. Найбільші з них – Сарикамишське і Куулі. Велике значення для сільського господарства має Каракумський канал. У країні є доволі значні запаси підземних вод. Щоправда, часто-густо вони засолені.

З осадовими породами Туранської плити пов`язані великі запаси горючих корисних копалин (в т. ч. на шельфі Каспійського моря) – природного газу (родовища Шатлик, Ачак, Наїп,) і нафти (Котурдепе, Челекен, Кум-Даг та ін.). За запасами газу Туркменістан входить в п`ятірку великих країн світу. В 2005 році в республіці добули 63 млрд. куб. м природного газу, що на 8% перевищує показник 2004 року [11, с. 15]. Є родовища сірки, калійних і кухонних солей. Є поклади озокериту, вугілля, срібла, свинцю, сірки, бариту, кам`яної й калійної солі. Затока Кара-Богаз-Гол – найбільша у світі природна фабрика сульфату (мірабіліту). Є значні джерела питної та мінеральної лікувальної води.

На території країни розташовані 8 заповідників, серед яких Амудар`їнський, Бадхизький, Капланкирський, Копетдазький, Красноводський, Репетецький, Сюнт-Хасардазький.

Узбекистан

Узбекистан займає щодо країн регіону центральне положення. Площа країни становить 447,4 тис. кв. км. Узбекистан межує з Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Афганістаном, Туркменістаном. Країна зв'язана з країнами Центральної Азії та Росії сухопутними шляхами, де провідна роль належить залізниці. Переважна частина території країни знаходиться у межах Туранської низовини. Значну її частину охоплює пустеля Кизилкуми (Червоні піски). 80% території Узбекистану – рівнини. У районі Аральського моря поверхня піднімається до 90 м над рівнем моря. Амудар`я утворює алювіальну дельту в центрі Каракалпакії.

На північному сході та півдні – відроги й передгір`я Тянь-Шаню та Гіссаро-Алаю (тут знаходиться найвища точка країни – 4643 м). Між ними розташовані міжгірські впадини – Ферганська, Зеравшанська, Чирчик-Ангренська. Особливою родючістю відзначається Ферганська долина. Є ще кілька великих оазисів. Бувають землетруси. Найсильніші спостерігаються в передгірній частині Ферганської долини, на південних схилах Гіссарського хребта та у верхній течії річки Тупалангдар`я. Катастрофічними були землетруси 1889 та 1902 рр. у районі Андіжана. 26 квітня 1966 р. стався великий землетрус, епіцентр якого знаходився під Ташкентом. Подібний руйнівний землетрус був у Ташкенті 1868 р.

Нуратинський хребет, східна частина пустелі Кизилкум, а також озера Айдаркуль і Тузкан піддаються значному порушенню біорізноманітності. Збільшення поголів`я скоту, вирубка населенням дерев та кущів через нехватку енергоресурсів в регіоні, мала кількість опадів, а звідси - деградація та збіднення рослинного покриву гір, зниження продуктивності рівнинних пасовищ і знищення саксаульників – всі ці негативні фактори вливають на погіршення біологічного стану в цьому регіоні.

Основні ріки – Амудар`я та Сирдар`я, що впадають в Аральське море. За радянських часів води Амудар`ї та Сирдар`ї так безтямно розбирали для зрошення, що Аральське море втратило 2/3 своєї площі, перетворившись на дві калюжі, що висихають. Це – одна зі світових зон екологічного лиха, позаяк бурі розносять сіль із висохлого морського дна на величезні відстані.

Долина Амудар'ї – другий після Ферганської долини район рослинництва. Є чимало штучних водойм. Із ґрунтів переважають сіроземи та сіро-бурі. Панівною рослинністю рівнин є пустельна. У горах трапляються степи, ліси, гірські луки.

Клімат – різко континентальний, посушливий. На північному заході середня температура січня становить –10, на південному сході +3 С. Інколи, навіть на півдні, морози сягають –25 С. На півночі (плато Устюрт) температура може знижуватися до –38 С. Середні температури липня коливаються від +26 на півночі до +32 С на півдні. 21 червня 1914 р. в Термезі було зареєстровано рекордну літню температуру +49,5 С. На рівнинах щорічно випадає 80-90 мм опадів. Їхня кількість у горах зростає до 1000 мм.

Зосереджені поклади нафти. Великі запаси природного газу на заході країни. На території Узбекистану знаходяться поклади алюмінієвої сировини, озокериту, кам`яного та бурого вугілля, міді, свинцю, бокситів, цинку, вольфраму, молібдену, вісмуту, урану, золота, срібла, фосфоритів, сірки, азбесту, графіту, кам`яної та калійної солі, польового шпату, флюориту, гіпсу, бентоніту, каоліну, вапняку, кварцу, виробного та напівдорогоцінного каміння (бірюза, гранат, лиственіт, онікс, яшма, родоніт), мармуру.

В Узбекистані є національний парк та 15 заповідників, серед яких Абдусаматський, Арал-Пайгамбар, Бадай-Тугай, Гісарський, Заамінський, Зеравшанський, Кітабський, Кизилкумський, нуратінський, Чаткальський.

Джерела

  1. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник /За ред. Кузика С. П. – Львів: Світ, 2003. – 672 с.
  2. Економічна і соціальна географія світу: Атлас. – К.: ДНВП "Картографія", 2005. – 48 с.
  3. Атлас світу /За ред. Т. О. Ремізовської. – К., 1999.
  4. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ "Академія", 2005. – 704 с. (Альма-матер).
  5. Географія світу: підручн. для 8 кл. серед. шк. /В. Ю. Пестушко, В. О. Сасихов, Г. Є. Уварова. – К.: "Проза", 1997. – 304 с.
  6. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. /Б. П. Яценко, В. М. Юрківський, О. О. Любіцева та ін.; За ред. Б. П. Яценка. – К.: Прок-Бізнес, 2004. – 351 с.
  7. Географія. Зразки відповідей до екзаменаційних білетів. 9 клас. – К.: Навчальний центр "ШКОЛА", 2002. – 96 с.
  8. Добыча нефти в Казахстане в 2005 г. || Терминал. – К.: 2006, №5.
  9. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с. – (Б-ка нового українця).
  10. Масляк П. О., Олійник Я. Б, Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навч. посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. – 829 с.
  11. Економічна і соціальна географія світу /За ред. Є. П. Качана. – Тернопіль, 1999. – 546 с.
  12. Добыча природного газа в Туркменистане в 2005 г. || Терминал. – К.: 2006, №3.
  13. Економіка зарубіжних країн /За ред. Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського, К. І. Ржепішевського. – К.:ЦУЛ, 2003. – 632 с.
  14. Газовый баланс Украины на 2006 г. || Терминал. – К.: 2006, №4.
  15. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть /А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський. – К.: Либідь, 2002. – 470 с.
  16. Максаковский В. П. Географическая картина мира: В 2 кн. Кн. ІІ: Региональная характеристика мира. – М.: Дрофа, 2003. – 496 с.
  17. Страны мира 2003: Экономико-политический справочник / Под ред. А. С. Булатова. – М.: Проспект, 2003. – 231 с.


12.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!