Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Динаміка та структура зовнішньої торгівлі України. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Динаміка та структура зовнішньої торгівлі України. Реферат

Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції послугами з 185 країнами партнерами. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі експорту продовжують складати транспортні послуги, імпорту – державні послуги, послуги транспорту, різні ділові, професійні та технічні послуги

Зовнішня торгівля на сучасному етапі є надзвичайно динамічною. Це зумовлено значною мірою розвитком спеціалізації та кооперування виробництва в міжнародному масштабі, скасуванням багатьох обмежень у МТ, високими темпами розвитку "нових індустріальних країн".

Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг в Україні за 1 квартал 2002р. Становив 8580,1 млн. дол. США і збільшився порівняно з 1 кварталом 2001р. на 0,4%. Обсяги експорту товарів та послуг збільшився на 1,7%, імпорту – зменшились на 1,2% і склали відповідно 4765,8 млн. та 3814,3 млн. дол. Зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами із 174 країн світу.

Більше 30% експортних поставок здійснювалось до Туреччини, Німеччини, Італії, Китаю, Угорщини, США та Іспанії. Імпортні надходження з Туркменістану, Німеччини., США, Польщі, Італії, Казахстану та Швеції разом складали понад 36%. До РФ здійснювалось 17% експортних та 36,8% імпортних надходжень.

Більше 40% обсягу експорту становили поставки неблагородних металів. Майже 39% припадало на поставки мінеральних продуктів, машин, устаткування та механізмів, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, зернових культур, текстилю та текстильних виробів.

У загальному обсязі імпорту майже 43% вартості припадало на мінеральне паливо, нафту та продукти її переробки. Поставки машин, устаткування та механізмів, продукції хімічної промисловості, неблагородних металів та виробів з них, текстилю та текстильних виробів, засобів наземного транспорту, крім залізничного, паперу та картону разом становили 38% вартості імпорту.

Загальний обсяг зовнішньо торгівлі послугами у 1 кварталі 2002 року склав 1160 млн. дол.. США і збільшився проти 1 кварталу 2001 року на 3,2%.

Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції послугами з 185 країнами партнерами. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі експорту продовжують складати транспортні послуги, імпорту – державні послуги, послуги транспорту, різні ділові, професійні та технічні послуги.

Механізм та моделі входження України в міжнародну економіку. Об'єктивні основи зовнішньоекономічних зв'язків України

Розбудова незалежної України об'єктивно вимагає її входження у світове господарство на організаційно-економічних засадах ринкових відносин, на принципах рівності і взаємної вигоди у співробітництві.

Об'єктивна необхідність інтеграції України у міжнародну економіку і розвитку її міжнародних економічних відносин безпосередньо випливає насамперед з потреб використання в національній системі відтворення міжнародного поділу праці для прискорення переходу до ринкової економіки з метою розвитку країни і зростання багатства суспільства.

Така необхідність спрямована на формування ефективної структури економіки країни. Поряд з об'єктивною необхідністю інтеграції України у світове господарство і розвитку її зовнішньоекономічних відносин існують і об'єктивні можливості для таких процесів. До них насамперед належить економічний потенціал нашої країни, що дає підставу для участі в міжнародному поділі праці.

Об'єктивною можливістю для інтеграції у світове господарство є вироблення механізму зовнішньоекономічних зв'язків, по-перше, на макрорівні (загальнодержавному); по-друге, на мікрорівні підприємств; по-третє, на глобальному і регіональному рівнях шляхом участі у спеціалізованих і багатоцільових економічних міжнародних організаціях ООН і регіональних економічних об'єднаннях типу ЄС, певних структурах СНД, зони вільної торгівлі між Грузією, Україною, Узбекистаном, Азербайджаном і Молдовою (ГУУАМ), Чорноморської зони співробітництва тощо.

Поєднання об'єктивної необхідності й об'єктивних можливостей входження України у світове господарство робить цей процес закономірним. Відомо, що енергетичне самозабезпечення є однією з головних умов незалежності.

Досягти його Україна може, якщо візьме курс на модернізацію наявних і спорудження нових екологічно чистих вугільних і газотурбінних електростанцій, на розвиток власного енергетичного машинобудування, ефективність використання енергоресурсів, застосування енергозберігаючих технологій, скориставшись вітчизняними науковими і виробничими досягненнями, досягненнями розвинених країн.

Особливості об'єктивних основ зовнішньоекономічних зв'язків України пояснюються насамперед тривалою відсутністю національної державності і можливості проводити незалежну економічну політику.

Основні напрямки, форми і суб'єкти зовнішньоекономічних відносин України. Етапною правовою основою для зовнішньоекономічних зв'язків незалежної України стали Декларація про державний суверенітет України

Входження України у світовий економічний простір можливе тільки на основі відкритості економіки за одночасного використання комплексу заходів для захисту внутрішнього ринку. Сучасні процеси глобалізації вимагають від України якомога ширшого використання всіх основних форм МЕВ.

Інтеграція України в структури світової економіки, МПП вимагає проведення багатовекторної зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням національних інтересів. Це стосується, по-перше, геополітичних напрямків цієї діяльності і, по-друге, входження до міжнародних економічних інституціональних структур.

Щодо геополітичних напрямків зовнішньоекономічної діяльності України, то стратегічними, магістральними її векторами, що одночасно є самодостатніми, і взаємозалежними, керівництвом країни визначено такі три:

  • європейський вибір, оскільки ставиться мета входження до ЄС, що відноситься до перспективи, а нині це також розвиток двосторонніх економічних відносин з Німеччиною, Францією, Італією та іншими країнами і Договір з ЄС про партнерство і співробітництво;
  • на одному з головних місць знаходиться стратегічне партнерство з Росією, іншими країнами СНД, з якими Україна пов'язана багатьма аспектами — історично, виробничою кооперацією, ввозом енергоносіїв та іншого критичного імпорту, нарешті просто відносинами між людьми і т. п.;
  • до одного з ключових зовнішньоекономічних напрямків належить стратегічне партнерство зі США — світовим лідером.

У процесі створення нових основ співробітництва важливо не тільки не допускати неконтрольованого розпаду кооперативних зв'язків, а й знайти нових партнерів (адже нерентабельні підприємства і неконкурентоспроможна продукція призведуть до порушення традиційних господарських зв'язків), спрог-нозувати кон'юнктуру товарообміну з метою створення економіки відкритого типу, інтегрованої в європейський і світовий простір.

Розробка і послідовне втілення в життя єдиної національної геополітич-ної стратегії сприятимуть відновленню на економічній основі старих виробничих зв'язків України і розширенню ЇЇ прямої участі в системі економічних і політичних відносин на глобальному рівні.

Таким чином, перехід України до нових умов господарювання і форм зовнішньоекономічних зв'язків сприяє зміцненню зони взаємного економічного тяжіння східноєвропейських держав і України.

Співвідношення згаданих вище сегментів складається для країн-партнерів по-різному, залежно від прийнятих систем управління господарством, їхньої здатності освоювати нові форми співробітництва. І цілком імовірно, що практика буде породжувати й інші сегменти. Спочатку в нових умовах центр ваги перемістився на двосторонні зв'язки.

Прийняття Україною відповідного законодавства відкриває і нові форми взаємного співробітництва. Мова йде про інвестиційну сферу, створення спільних підприємств за кордоном, особливо в прикордонній смузі, спільній діяльності на ринках третіх держав, оскільки, наприклад, угорські, польські, чеські, словацькі фірми вже завоювали там певні позиції.

Щодо розвитку торгівлі й інших форм зовнішньоекономічних зв'язків України з державами розвиненої ринкової економіки і країнами, що розвиваються, доцільно було б спрогнозувати платіжний баланс нашої країни, беручи до уваги залежність від імпорту з третіх країн,

Подібні форми економічних відносин із залучення іноземного капіталу сприяли б впровадженню у виробництво сучасних технологій, додали б імпульс прогресивним зрушенням у господарській структурі України, забезпечили б вихід на світовий ринок з конкурентоспроможною продукцією.

Що ж стосовно контролю за діяльністю іноземних інвесторів, то диференційований підхід до оподатковування і видачі ліцензій, контроль за дотриманням санітарних та інших умов, створення національної агенції сприяння залученню іноземних інвестицій та інші заходи, які успішно застосовуються в цивілізованих країнах світу, прийнятні і для України.

Сприятливе географічне розташування, значний потенціал обробної промисловості і перспективний експорт сільськогосподарської продукції варто враховувати у процесі розробки програми стабілізації і розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України. Необхідно також пам'ятати, що:

  • торгівлю готовою продукцією на світовому ринку витісняє обмін науково-технічними досягненнями;
  • частка взаємного обміну деталями, компонентами, вузлами в міжнародній торгівлі зростає;
  • матеріально-технічне забезпечення виробництва фірми не обмежується національним ринком.

Таким чином, одним із стратегічних напрямків доцільно передбачити пріоритетне залучення іноземного капіталу до науково-технічної і виробничої кооперації, взаємовигідний обмін на ліцензійній основі винаходами, розробками, ноу-хау, промисловими зразками і т. п.

Обґрунтована стратегія розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України дає можливість раціонально вирішувати найбільш гострі проблеми оздоровлення економіки — зростання інвестицій, нагромадження валютних ресурсів, прискорення НТП, поліпшення якості товарів, підвищення збалансованості бюджету і платіжного балансу.

Подальшу децентралізацію зовнішньоекономічного комплексу, вихід на світовий ринок численних малих і середніх підприємств гальмує відсутність спеціальної підготовки значної частини персоналу. Таким чином, розвиток зовнішньоекономічних відносин є не самоціллю, а одним з перевірених досвідом багатьох розвинутих країн способів подолання кризового стану економіки, виведення виробничого потенціалу на сучасний технічний і технологічний рівень, підвищення добробуту народу України.

Роль економічної реформи в інтеграції України у світову економічну систему. Міжнародний досвід переходу економіки в нову якість показує, що практично завжди у випереджальному режимі проводяться економічні реформи, а потім відбуваються зміни в політичній надбудові.

В Україні, як, до речі, і в інших державах, що утворилися після розпаду СРСР, така логіка реформування порушена, оскільки, по-перше, тут у свій час економічні перетворення не просто недооцінювалися, але і запізнилися, а по-друге, вони відірвалися від політичної сфери через специфіку утворення нових молодих держав на території колишнього Союзу.

Успішний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків має ґрунтуватися насамперед на кардинальних змінах у структурі національної економіки України. Однак зовнішньоекономічні зв'язки — не пасивний елемент в еволюції національної економіки, вони можуть активно впливати на її розвиток.

Для цього необхідно сконструювати гнучкий і динамічний механізм, що регулював би інтеграцію економіки України у світовий ринок, зробив би її відкритою для зовнішнього світу. Нарешті, без інтеграції економіки України у світову економічну систему неможливо досягти високого рівня добробуту народу. При вирішенні проблеми інтеграції економіки України у світове господарство необхідно мати на увазі, що роль вертикальної ієрархії управління у світі неухильно зменшується і зростає значення горизонтальних зв'язків у процесі створення нової системи виробництва благ.

Основними характеристиками нової системи виробництва благ є: зменшення числа зайнятих у промисловому виробництві найбільш розвинених країн; широке використання фірмами і корпораціями нових форм фінансової діяльності як ефективних інструментів досягнення необхідного балансу між інвестиціями і заощадженнями; інформаційна революція, що все більше поширюється і зможе змінити виробничі ресурси.

Таким чином, для України, як і для інших колишніх республік СРСР, більш перспективним є вихід на світовий ринок у своїй державно-економічній цілісності з наступною інтеграцією у світову економіку. Зрозуміло, що при цьому ніяких гарантій наздогнати "швидкі" економіки ніхто дати не може, але "підтягтися" до них можливо.

Уже сьогодні Україна здатна будувати свої зовнішньоекономічні відносини на взаємовигідних умовах. Актуальними є проведення переговорів з метою визначення статусу України як країни, що розвивається, і вироблення її власної чіткої позиції в Міжнародному валютному фонді, Міжнародному банку реконструкції і розвитку, Генеральній угоді з тарифів і торгівлі Світової організації торгівлі й Міжнародній організації праці, адже ці чотири організації є ключовими в міжнародному фінансовому, торговельному і соціальному регулюванні.

Ефективна участь в них розширить можливості України у сфері залучення іноземного капіталу, фінансових ресурсів, одержання певних торгових пільг, збереження тарифних засобів захисту національної індустрії і сільського господарства тощо.

Щодо пріоритетності в партнерах світових господарських зв'язків і поділу праці для України не існує якоїсь постійної домінанти, вона повинна співробітничати з якомога більшою кількістю країн і міжнародних організацій.


10.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!