Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Теорії руху факторів виробництва. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Теорії руху факторів виробництва. Реферат

Рух факторів виробництва з погляду теорії порівняльних переваг приводить до більшого зростання сукупного виробництва в торгуючих країнах у порівнянні з міжнародною торгівлею

Допустимо, що країна I і країна II роблять товари 1 і 2. Очевидно, що, оскільки 1 < 6 і 1 < 2, країна II має абсолютну перевагу у виробництві як товару 1, так і товару 2. Оскільки 1/1 < 6/2, країна II має порівняльну перевагу у виробництві товару 1, що, у свою чергу, означає, що країна I має порівняльну перевагу у виробництві товару 2, оскільки 2/6 < 1/1,. Тому в умовах торгівлі країна I буде експортувати товар 2 у країну ІІ и імпортувати звідти товар 1.

Допустимо, що країна I робить товару 1 на одну штуку менше, а країна II — на одну штуку більше і країни торгують. Відмовлення країни I від виробництва однієї одиниці товару 1 у силу її порівняльної переваги у виробництві товару 2 приведе до росту його виробництва до 6/2=3 штуки в країні I і скороченню виробництва на одну штуку в країні II. У результаті у світі в цілому буде зроблено на двох штук товару 2 більше. Приріст заснований на використанні ситуації порівняльної переваги країни I у витратах на виробництво товару 2.

Допустимо далі, що в країні I працівники замість того, щоб переміщатися усередині країни в галузь, що робить товар 2, по якому мається порівняльна перевага, переміщаються за рубіж, у країну II, де у виробництві як товару 1, так і товару 2 їхня праця може використовуватися більш продуктивно.

У цій ситуації відмовлення країни I від виробництва однієї штуки товару 1 визволить 6 працівників, що, переїхавши в країну П, зроблять одну штуку товару 1, але вже (6-1=5) штук товару 2. Приріст заснований на використанні ситуації абсолютної переваги країни П в продуктивному використанні факторів виробництва.

Таким чином, рух факторів виробництва з погляду теорії порівняльних переваг приводить до більшого зростання сукупного виробництва в торгуючих країнах у порівнянні з міжнародною торгівлею. Сукупний ріст, заснований на використанні ситуації абсолютної переваги в більш ефективному використанні мобільних факторів виробництва, перевищує ріст, заснований на використанні ситуації порівняльної переваги у витратах на виробництво товарів і на торгівлі ними.

Мобільність факторів у теорії співвідношення факторів виробництва

Припустимо ситуацію: фактори виробництва (робоча сила і капітал) можуть вільно переміщатися між країнами, а товари 1 і 2 з якихось причин є неторгівельними і не можуть експортуватися або імпортуватися. У результаті виникнення загального ринку праці і капіталу в двох країнах відбудеться вирівнювання ціни факторів виробництва. Оскільки ніхто не буде працювати за більш низьку зарплату, якщо можна вільно переїхати в іншу країну й одержувати там більш високу зарплату, відбудеться негайне вирівнювання зарплат.

Процентна ставка теж вирівняється, оскільки в умовах відсутності обмежень капітал неповільно переміститься з тієї країни, де процентна ставка нижче, у ту країну, де вона вище. Наслідком міжнародної мобільності факторів виробництва є, як правило, більший приріст сукупного виробництва, чим у результаті торгівлі. Сполучена границя виробничих можливостей ТТ' країн I і ІІ показує, як відомо, таке сполучення товарів 1 і 2, що споживачі одержать у своє розпорядження, якщо країни спеціалізуються на тім товарі, що вони в стані робити з найменшими витратами, і торгують один з одним.

При цьому фактори виробництва не переміщаються між країнами. На відрізку АВ обидві країни роблять обидва товари, що відповідно до теореми Хекшера—Олина—Самуэльсона приводить до вирівнювання цін на фактори виробництва в обох країнах. У проміжку ТА країна I цілком спеціалізується на виробництві капіталомісткого товару 1, а в проміжку ВТ' країна II цілком спеціалізується на виробництві трудомісткого товару 2.

Чим ближче країни I і П по забезпеченості факторами виробництва, тим длиннее відрізок АВ. В одному крайньому випадку, якщо кількість капіталу, що приходиться на кожного працівника в країні I, цілком збігається з кількістю капіталу, що приходиться на один працівника в країні II, обидві країни будуть робити обидва товари: крапка

А зіллється з крапкою Т, а крапка В — із крапкою Т'. В другому крайньому випадку, якщо країни різко відрізняються в забезпеченості факторами виробництва, відрізок АВ перетвориться в крапку, що показує, що обидві країни спеціалізуються на товарі своєї відносної переваги, і ціни на фактори виробництва не вирівнюються.

Припустимо далі, що один з факторів виробництва, наприклад капітал, стає мобільним і може вільно переміщатися між країнами. Це ніяк не відіб'ється на довжині відрізка АВ, оскільки на ньому ціни на фактори виробництва в кожній із країн вже і так однакові. Однак на відрізках ТА і ВТ' відбудеться відтік капіталу з капіталозбиточної країни I, де його вартість нижче, у країну П, де його вартість вище.

Продуктивність капіталу зростає, що відбиває в зрушенні цих відрізків границі виробничих можливостей зовні на рівень нової границі КК', уздовж якого вартість капіталу в обох країнах вирівнюється. Більш того, вирівнювання цін товарів і цін капіталу неминуче приводить і до вирівнювання ціни іншого фактора виробництва — праці.

Це зв'язано з тим, що виробник у країні з більш високою зарплатою просто не зможе зробити конкурентноздатні товари, якщо їхня ринкова ціна однакова й усередині країни, і за її межами і ціна капіталу, що витрачається на його виробництво, також однакова. Нова границя виробничих можливостей КК' показує нові сполучення виробництва товарів 1 і 2, що виникають у результаті вже не тільки спеціалізації і торгівлі товарами, але і міжнародного руху капіталу. Таким чином, міжнародна мобільність факторів виробництва приводить до вирівнювання цін товарів, зроблених за допомогою цих факторів, і до більшого економічного росту, чим міжнародна торгівля товарами.

Взаємозв'язок міжнародної торгівлі і руху факторів

Міжнародний рух факторів виробництва заміщає міжнародну торгівлю товарами у випадку, якщо її причиною є розходження в забезпеченості країн факторами виробництва. Допустимо, капіталоізбиточная країна I експортує капіталомісткий товар. У той же час вона вивозить і капітал, що розміщається в країнах з більш високою процентною ставкою.

Збільшення виробництва товару на експорт збільшує потреба в капіталі, за допомогою якого він виробляється, що, у свою чергу, веде до росту його ціни. Збільшення процентної ставки перешкоджає експортові капіталу за рубіж, оскільки його ціна в країні I зближається зі світовий. Тим самим експорт товарів перешкоджає рухові (експортові) капіталу.

Міжнародний рух факторів виробництва доповнює міжнародну торгівлю товарами у випадку, якщо в основі торгівлі лежать інші, ніж розходження в забезпеченості факторами виробництва, причини (порівняльні переваги, ефект масштабу, технологічні розходження й ін.).

Якщо забезпеченість країн факторами виробництва і їхня ціна однакові, то збільшення експортного виробництва в країні I приведе до росту потреби в капіталі і, отже, його ціни, яка в результаті перевищить світовий рівень, що приведе до припливу капіталу з-за кордону в країну I. Торгівля товарами привела до зміни ціни фактора виробництва, що і викликало його переміщення між країнами. Тим самим експорт товарів сприяє рухові (імпортові) капіталу.

Міжнародний рух факторів виробництва заміщає міжгалузеву торгівлю і доповнює внутрішньогалузеву торгівлю в умовах великих розходжень у забезпеченості країн факторами виробництва. Коли ступінь забезпеченості факторами виробництва сильно відрізняється, кожна країна спеціалізується на виробництві одного товару і міжнародний рух факторів виробництва відсутній, між країнами можлива лише міжгалузева торгівля.

Якщо почнеться міжнародний рух факторів виробництва, то на цій основі обидві країни почнуть поступово робити обидва товари, що уможливить уже внутрішньогалузеву торгівлю. Обсяг світового виробництва виростає більше в результаті міжнародного переміщення факторів виробництва, чим у результаті міжнародної торгівлі, оскільки не товари, а самі фактори виробництва переміщаються в ті країни, де вони можуть використовуватися найбільше ефективно. У більшості випадків міжнародна мобільність факторів виробництва є більш могутнім джерелом економічного росту, чим міжнародна торгівля.

Головне розходження між міжнародною торгівлею товарами і міжнародним переміщенням факторів виробництва полягає в тому, що в першому випадку відбувається міжнародний рух кінцевих продуктів, що є результатом продуктивного використання факторів виробництва, а в другому — міжнародний рух самих факторів, за допомогою яких ці кінцеві продукти можуть бути зроблені.

Міжнародний рух факторів виробництва звичайно є предметом більш твердого державного регулювання, чим міжнародна торгівля товарами. У більшості країн світу, у тому числі й у розвитих західноєвропейських країнах, продовжують існувати дуже серйозні обмеження на рух капіталу і міграцію робочої сили.

Міжнародний рух факторів виробництва заміщає міжнародну торгівлю товарами у випадку, якщо її причиною є розходження в забезпеченості країн факторами виробництва. Міжнародний рух факторів виробництва доповнює міжнародну торгівлю товарами у випадку, якщо в основі торгівлі лежать інші, ніж розходження в забезпеченості факторами виробництва, причини.


09.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!