Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Світова торгівля та міжнародний поділ праці. Реферат
Загрузка...

Світова торгівля та міжнародний поділ праці. Реферат

Поняття міжнародного економічного поділу праці. Особливості міжнародного економічного поділу праці в різних країнах світу

Світова система господарювання склалася наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Саме в цей час виникли міжнародні монополії, завершується економічний розділ світу, остаточно формується світовий ринок. З того часу світове господарство безупинно розвивається під впливом багатьох факторів, і цей процес ще далекий від завершення.

Згідно з прогнозами експертів ООН, до 2000 р. кількість населення на земній кулі досягне 6 мільярдів чоловік. Всі люди, які проживають на Землі розмовляють 2796 мовами. На планеті існує 190 держав, у світі в обігу налічується понад 300 найменувань грошей.

Держави значно різняться між собою за рівнем економічного розвитку. Критеріями рівня економічного розвитку країни є обсяг валового національного продукту, що припадає на одного громадянина; обсяг ВНП на одного працюючого (продуктивність праці); розмір доходів на одного громадянина.

За економічними критеріями розрізняють:

  • а) індустріально розвинуті країни.
  • б) країни, які не проходили стадії індустріалізації і в економіці яких переважає сільське господарство;
  • в) країни середнього рівня розвитку.

Істотним фактором розвитку світового господарства виступає міжнародний розподіл праці, що передбачає випереджаючий розвиток у певних країнах окремих галузей економіки, в яких кожна країна має власні переваги, тобто вищу продуктивність праці і нижчі витрати виробництва порівняно з іншими країнами. Міжнародний поділ праці втілюється в міжнародній спеціалізації, кооперації та комбінуванні виробництва. Спочатку міжнародний поділ праці формувався під впливом природних факторів (кліматичні умови, мінеральні ресурси, земельний фонд).

Велику роль у прискоренні процесу відіграв індустріальний розвиток національних економік. Промислова революція ХІХ ст. – спричинила переворот у галузевому поділі праці. Міжнародний поділ праці дедалі більше став залежати від розвитку продуктивних сил, технічного рівня виробництва. Типи і види спеціалізації виробництва при міжнародному поділі праці можна зобразити схемою. На схемі зображено дві історичні форми спеціалізації – міжгалузева і внутрішньогалузева а також конкретні прояви останньої. Міжгалузева спеціалізація орієнтується на виготовленні окремих видів промислової продукції (Швейцарія, Швеція).

Спеціалізація стає залежною від успіхів країни в науково-технічному прогресі. Відбувається подальший розвиток міжнародного поділу паці – перехід від міжгалузевої до внутрігалузевої. Важливим суб’єктом цього процесу стали транснаціональні корпорації.

На сучасному етапі внутрішньогалузева спеціалізація поділяється на такі види:

  • Предметна спеціалізація – випуск окремих видів продукції;
  • Типорозмірна – створення виробів певного типу і розміру;
  • Подетальна – це випуск не готової продукції, а її частини;
  • Технологічна – полягає в розміщенні на території якої-небудь країни ланок виробництва певного товару;
  • Наукова – забезпечує окремій країні зосередитися на певних видах наукової діяльності.
     

На основі внутрішньогалузевого поділу праці розвиваються тісні  зв’язки між підприємствами різних країн. Про зростаючу динаміку цих процесів свідчать такі дані: у США на 1970 р. зросла від 16,6% до 37,4%, в Японії з 25% до 53,7%, у Нідерландах – з 29% до 52,3%, у Швеції – з 30%-53,7%.

На сучасному етапі значно посилилась тенденція до поглиблення міжнародного поділу праці. Міжнародний поділ праці надає державам певних переваг. Завдяки участі у ньому країна може підвищити ефективність своєї національної економіки. Першою в історії формою економічних відносин між країнами була міжнародна торгівля, яка нині є найрозвиненішою формою міжнародного поділу праці. Адам Сміт, класик економічної науки. Застосував для з’ясування причин розвитку світового ринку поняття витрати виробництва різних товарів.

Якщо порівняти, наприклад, витрати виробництва вівса і виноградного вина у Шотландії і Португалії, то зрозуміло, що через відмінності у кліматі овес вигідніше вирощувати в Шотландії, а виноград в Португалії. Якщо ці країни відповідно спеціалізуватимуться і обмінюватимуться результатами своєї праці, то це буде вигідно для кожної з них.

Також існує принцип порівняльних переваг. Цей принцип полягає в тому, що в рамках міжнародного поділу праці та світової торгівлі кожній країні вигідніше виробляти і імпортувати ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці на її підприємствах найвища. Таким чином, у світі немає країни, яка не змогла б знайти свого місця на світовому ринку.

Для зовнішньої торгівлі важливе місце має конкурентоспроможність товарів, які продаються на світовому ринку. Конкурентоспроможність товару визначається порівнянням сукупних його характеристик із характеристиками товарів – конкурентів за ступенем задоволення конкретних потреб і за ціною.

Світові ціни відображають інтернаціональну (міжнародну) ціну товару, яка визначається головними продавцями і покупцями певних видів продукції та формується в ході здійснення великих і регулярних операцій з товаром у вільно конвертованій валюті на світовому ринку. Визначити світову ціну на товар досить складно. Експортери і імпортери для орієнтації використовують ціни довідкові, біржові, аукціонні, а також ціни торгів. Найближчими до рівня світових цін є ціни великих експортно-імпортних угод, що укладаються в особливих центрах світової торгівлі, яка є надзвичайно динамічним явищем.

На сучасному етапі вона характеризується такими основними тенденціями. Відбуваються зміни в географічній структурі світової торгівлі. Зростає значення країн – членів європейського співтовариства (у 1960 р. їм належало 33,5% світового експорту, а у 1991р. – 40%).

У світовій торгівлі швидко зростає частина Японії (з 3% в 1960р. до 9% в 1987р.) і Німеччини (до 11,6% у 1991р.) частка США у торгівлі зменшилась (з 16% до 12%).

За останні три десятиліття мало змінилась у світовій торгівлі частка країн, що розвиваються (215 у 1969 р. і 20% у 1991р.).

Зростає частка продукції нових індустріальних країн Південно-Східної Азії.

За прогнозами Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), частка країн Східної Європи і колишнього СРСР у світовій торгівлі зменшуватиметься (тільки протягом 1991р. у країнах Східної Європи експорт зменшився на 20%, а імпорт – на 25%. У країнах СНД імпорт зменшився на 12%. Ця сама тенденція спостерігається і в Україні.

Зростає торгівля науково-технічною продукцією. За останні 10 років її обсяг зріс майже в 10 разів.

Література

1. Мочерний "Основи економічної теорії".

2. І. Ф. Родіонова, І. С. Кравченко "Основи економіки" ІІкн.


09.05.2011

Загрузка...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!