Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Проблеми формування та порівняльний аналіз можливостей вільних економічних зон України. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Проблеми формування та порівняльний аналіз можливостей вільних економічних зон України. Реферат

Порівняльний аналіз можливостей для суб`єктів господарювання. Деякі проблеми формування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні

Порівняльний аналіз можливостей суб`єктів господарювання

Створення першої в Україні експериментальної спеціальної митної зони "Сиваш" викликане потребою вироблення нових підходів до здійснення економічних реформ в Україні, впровадження нових форм підприємницької діяльності. Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та у спеціальній зоні "Славутич" передбачає створення робочих місць і працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку з закриттям нерентабельних шахт та Чорнобильської АЕС.

Зону "Яворів" створено з метою забезпечення працевлаштування працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", вирішення екологічних проблем, використання потенційних можливостей економіки регіону завдяки вигідному прикордонному розміщенню (автопорт "Краковець").

Найпривабливіше у спеціальних зонах - наявність податкових пільг. Законодавством про СЕЗ не визначено єдиного, однакового для усіх шаблону щодо надання пільг в оподаткуванні. Так, наприклад, у СЕЗ "Славутич", територіях пріоритетного розвитку Донецької області та на території комплексної виробничої зони "Яворів" для отримання пільг в оподаткуванні чи статусу суб'єкта зони необхідно забезпечити внесення визначеного законодавством розміру інвестицій.

Існує відмінність й у підходах до ліцензування (квотування) видів діяльності і переміщення окремих видів товарів, внесення платежів до різних фондів, оподаткування доходів нерезидентів, справляння митних платежів та ПДВ при ввезенні товарів для використання на території зон.

У випадку розгляду питання оподаткування у СЕЗ, які мають статус спеціальної (вільної) митної зони ("Донецьк", "Азов", "Краковець" "Технопарк", "Закарпаття"), слід звернути увагу, що тут є деякі спільні моменти при переміщенні товарів через її межі (Таблиця 2). Характерною рисою вільних митних зон є визнання їх законодавством як таких, що не є складовою митної території України, тому режим оподаткування при переміщенні товарів через кордони цих зон спільний для всіх, за винятком хіба що автопорту "Краковець"; до товарів достатньо перероблених чи вироблених на його території при ввезенні на митну територію України не застосовується звільнення від мита.

1. ПкЕЕЗ "Сиваш"

Північнокримська експериментальна економічна зона "Сиваш" створена у 1996 році, термін функціонування - 5 років. Суб'єктами зони можуть стати підприємства, які реалізують інвестиційні проекти, затверджені Кабміном. Вимог до мінімального розміру інвестицій не встановлено.

Пільги. Проекти, реалізація яких пов'язана з наданням пільг суб'єктам зони "Сиваш", затверджуються Кабінетом Міністрів України після розгляду та схвалення їх Спостережною радою з контролю за проведенням експерименту у Північнокримській експериментальній економічній зоні.

Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності як суб'єкта зони "Сиваш" проводиться за умови затвердження Кабміном інвестиційного проекту, а також укладення суб'єктом підприємницької діяльності угоди з адміністрацією зони про реалізацію проекту, якою передбачаються зобов'язання сторін, в тому числі зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності стосовно відкриття рахунків в уповноваженому банку (філії банку), розташованому на території зони "Сиваш".

Підставою для звільнення сировини, матеріалів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), що ввозяться в Україну суб'єктами зони для потреб власного виробництва, від обкладення ввізним митом і податком на додану вартість є письмове декларування їх на митниці, що здійснює митне оформлення, як таких, що ввозяться виключно для потреб власного виробництва з метою реалізації у межах цієї зони затвердженого в установленому порядку інвестиційного проекту. Цільове призначення вантажів, що ввозяться суб'єктами зони "Сиваш", має бути письмово підтверджене адміністрацією зони "Сиваш".

Кошти, отримані за рахунок надання суб'єктам зони "Сиваш" пільги щодо сплати податку на прибуток, спрямовуються ними виключно на реалізацію інвестиційних проектів у межах зони.

Крім пільг з податку на прибуток, передбачено зменшення до 50% від діючої ставки оподаткування податком на додану вартість продукції власного виробництва.

При експорті товарів власного виробництва, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, не застосовується режим ліцензування та квотування. Звільнення щодо обов'язкового продажу на міжбанківській валютній біржі надходжень в іноземній валюті в цей час не застосовується на підставі постанови КМУ від 27.08. 97 р. №937.

2. Донецька область

Метою створення в Донецькій області спеціальних економічних зон та запровадження на територіях пріоритетного розвитку (територіями оголошено 17 населених пунктів Донеччини) спеціального режиму інвестиційної діяльності є залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств, впровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, ефективне використання природних ресурсів.

СЕЗ "Азов" та "Донецьк" створено терміном на 60 років, а території пріоритетного розвитку - на 30 років.

Суб'єкти підприємницької діяльності на територіях спеціальних економічних зон провадять підприємницьку діяльність на підставі відповідного дозволу ради. На територіях СЕЗ можуть розміщуватися об'єкти виробничої та невиробничої інфраструктури, у тому числі офісні будівлі, готелі, житлові будинки тощо. На території СЕЗ "Азов" і "Донецьк" заборонено створення казино, гральних домів та інших місць грального бізнесу.

Слід відзначити особливості підходу до мінімального розміру інвестиції. Для того, щоб отримати пільги з податку на прибуток на територіях пріоритетного розвитку, необхідно внести інвестицію у розмірі, еквівалентному 1млн доларів США. Для зон "Донецьк" та "Азов" такої вимоги не передбачено.

На території СЕЗ "Донецьк" передбачено розміщення підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок.

На території СЕЗ "Азов" розміщуватимуть підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, доробки, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та частково на внутрішній ринок.

Зони "Донецьк" та "Азов" мають статус спеціальної митної зони, що передбачає певні особливості оподаткування при переміщенні через їх межі товарів та предметів (Таблиця 2). Митний контроль за переміщенням товарів та інших предметів через межі спеціальних економічних зон "Азов" та "Донецьк" здійснюється у порядку, передбаченому для перетину митного кордону України.

У межах територій пріоритетного розвитку спеціальний інвестиційний режим діяльності діє тільки у видах діяльності, перелік яких визначається постановою Кабміну від 27 липня 1998 р. №1165. Свідоцтво про схвалення інвестиційного проекту є підставою для укладення органом місцевого самоврядування контракту з інвестором та державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, укладення органом господарського розвитку спеціальної економічної зони договорів оренди землі, приміщень тощо.

Податок з прибутку з суб'єктів зони "Донецьк" та "Азов" справляється у розмірі 20% від об'єкта оподаткування. На територіях пріоритетного розвитку суб'єкти звільняються на 3 роки від сплати податку з прибутку, отриманого від освоєння інвестиції (на підставі окремого бухгалтерського та податкового обліку), а з четвертого по шостий рік сплачують податок за ставкою 50%. Доходи нерезидентів походженням з СЕЗ оподатковуються у розмірі 2/3 від ставки оподаткування (крім доходів від інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням органу місцевого самоврядування). Дивіденди, що сплачуються суб'єктом зони пріоритетного розвитку інвестору, оподатковуються за ставкою 10%.

Суб'єкти зони "Донецьк" та "Азов" не сплачують збори до інноваційного та фонду соціального страхування. Суб'єкти територій пріоритетного розвитку звільняються від сплати до фонду соціального страхування до 2009 року за умови створення нових підприємств чи перепрофілювання, реструктуризації, реконструкції, модернізації старих, якщо збережуть 50% середньооблікової чисельності працівників.

Імпорт товарів для власного виробництва, а також експорт товарів повністю вироблених, достатньо перероблених (оброблених) не підпадає під режим ліцензування чи квотування.

3. СЕЗ "Закарпаття"

Спеціальна економічна зона "Закарпаття" створюється на 30 років. Створення суб'єктів підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони проводиться за погодженням з органом господарського розвитку.

На території СЕЗ "Закарпаття" розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, доробки, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок.

Суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані на території зони, не можуть мати філій, відділень, інших відокремлених підрозділів за межами зони. Забороняється створення казино, інших гральних домів (місць) та гральний бізнес.

За державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони вноситься плата, розмір якої встановлюється Закарпатською обласною державною адміністрацією за погодженням з Міністерством фінансів України. Розмір зазначеної плати є однаковим для всіх суб'єктів підприємницької діяльності одного виду діяльності.

У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" встановлюється режим спеціальної митної зони, тому митний контроль за переміщенням товарів та інших предметів через межі спеціальної економічної зони провадиться аналогічно до контролю при перетині митного кордону України. Додатковою пільгою при ввезенні є звільнення від обкладення митом товарів (крім підакцизних), що призначені для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту. Кабмін має право на встановлення обмежень щодо ввезення чи вивезення окремих видів товарів.

Податок з прибутку оподатковується за ставкою 20%. Доходи походженням з зони, отримані нерезидентами, оподатковуються у розмірі 2/3 від ставки оподаткування (крім доходів від інвестицій у цінні папери, що випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування).

Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції (робіт, послуг), вироблених або наданих у зоні, звільнено від обов'язкового продажу. Не справляється збір до інноваційного фонду, а також не підлягає ліцензуванню імпорт товарів для власного виробництва. Товари, достатньо перероблені чи вироблені у зоні, звільняються від ліцензування та квотування за умови, якщо немає обмежень по міждержавних договорах, укладених за участю України.

4. СЕЗ "Яворів"

Зона створена з перспективою діяльності на 30 років з метою залучення інвестицій для створення нових робочих місць та забезпечення працевлаштування працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", що вивільняються у зв'язку зі скороченням виробництва, перепрофілювання вільних виробничих потужностей, вирішення екологічних проблем у Яворівському районі шляхом створення умов для відновлення земель, порушених техногенним впливом гірничо-хімічного виробництва, активізації підприємницької діяльності, збільшення обсягів виробництва товарів (робіт, послуг), поставок на внутрішній та зовнішній ринки високоякісної конкурентоспроможної продукції (послуг), а також впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання та розвитку інфраструктури зони, а також для розвитку експедиційно-складської, транспортно-сервісної та виробничої сфер на території автопорту "Краковець".

Структурно зона складається з автопорту "Краковець" та комплексної виробничої зони, до якої входить технопарк. Технопарк та автопорт працюватимуть у режимі спеціальної митної зони.

Суб'єктами СЕЗ "Яворів" можуть бути виключно суб'єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані та реалізують на території СЕЗ "Яворів" інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менше 500 тисяч доларів США (крім проектів технологічного парку, де вимог до розміру інвестиції не передбачено), затверджені Яворівською районною державною адміністрацією та зареєстровані органом господарського розвитку і управління СЕЗ "Яворів" як суб'єкти СЕЗ.

Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, встановлений у СЕЗ "Яворів", поширюється на суб'єктів зони виключно при здійсненні ними підприємницької діяльності на території СЕЗ.

Створення на території СЕЗ "Яворів" банківських установ, їх філій, аудиторських фірм, страхових та інших фінансових організацій, учасників фондового ринку, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється в установленому законодавством порядку після попереднього погодження з Яворівською районною державною адміністрацією.

Суб'єкти СЕЗ "Яворів", які провадять свою діяльність на території СЕЗ "Яворів" без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), складають відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України. Кабмін має право встановлювати обмеження щодо ввезення на митну територію України з території СЕЗ "Яворів" та вивезення з митної території України у СЕЗ "Яворів" окремих видів товарів.

Суб'єкти зони не вносять платежів до інноваційного та фонду соціального страхування. Податок з прибутку у перші 5 років реалізації інвестиційних проектів не платиться, а у наступні роки - за ставкою 50% від об'єкта оподаткування. Земельний податок у перші 3 роки також не вноситься, а у наступні роки роботи - за ставкою 50%. Суб'єкти зони, що реалізують проекти на землях, порушених діяльністю державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", від земельного податку звільнені взагалі.

Звільнено від сплати мита та ПДВ операції з ввезення устаткування, обладнання, деталей та комплектуючих до них, які переміщуються на територію зони з метою реалізації інвестиційного проекту.

Обкладення митними платежами товарів (предметів), що переміщуються на територію технопарку та автопорту, провадиться виходячи з особливостей статусу спеціальної митної зони (Таблиця 2).

5. СЕЗ "Славутич"

СЕЗ створена на період до 1 січня 2010 року з метою створення нових робочих місць для працевлаштування персоналу Чорнобильської АЕС, що вивільняється у зв'язку з достроковим виведенням її блоків з експлуатації.

На території зони "Славутич" можуть провадитися всі види господарської діяльності, за винятком тих, що заборонені законами України. Суб'єктами СЕЗ "Славутич" можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані адміністрацією зони, що реалізують інвестиційні проекти, затверджені у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Слід звернути увагу на певну особливість затвердження інвестиційних проектів. Інвестиційний проект кошторисною вартістю до 5 млн. гривень розглядає та затверджує адміністрація зони "Славутич" у визначеному нею порядку. Інвестиційний проект кошторисною вартістю від 5 млн. до 10 млн. гривень розглядає адміністрація зони "Славутич".

Схвалений адміністрацією проект разом з відповідним висновком подається до Мінекономіки. Мінекономіки і Мінфін разом із залученими центральними органами виконавчої влади розглядають у місячний термін інвестиційний проект і в разі визнання доцільності його реалізації затверджують інвестиційний проект. Інвестиційний проект кошторисною вартістю понад 10 млн. гривень подається адміністрацією зони "Славутич" на розгляд Мінекономіки. Мінекономіки і Мінфін разом із залученими центральними органами виконавчої влади розглядають у місячний термін інвестиційний проект і у разі схвалення подають його до Кабінету Міністрів України з проектом відповідного рішення.

Банківські установи, аудиторські фірми, страхові, фондові та інші фінансові організації, діяльність яких підлягає ліцензуванню, утворюються після попереднього погодження з адміністрацією зони. При цьому за видачу відповідних ліцензій вноситься плата, розмір якої визначається адміністрацією зони "Славутич" за погодженням з Міністерством фінансів України, за винятком розміру плати за ліцензії на здійснення банківських операцій. Перелік видів підприємницької діяльності, які підлягають ліцензуванню на території зони "Славутич", визначається Кабінетом Міністрів України.

Для отримання пільг з прибуткового та земельного податку розмір інвестиції повинен становити не менше 200 тис. доларів США. Суб'єкти зони звільнені від сплати податку на прибуток на перші 2 роки з моменту реєстрації, якщо середньооблікова чисельність вивільнених працівників Чорнобильської АЕС у складі підприємства не менша 50%, але не менша 10 чоловік та фонд оплати праці яких становить не менше 25% від суми витрат на заробітну плату. Наступні 3 роки податок на прибуток сплачується у розмірі 50%.

Доходи нерезидентів оподатковуються у розмірі 2/3 ставки (крім інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням органів місцевого самоврядування). Не вносяться збори до інноваційного та фонду соціального страхування. Податок на додану вартість і мито з товарів (крім підакцизних), що ввозяться для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту, не справляється.

Окремі види діяльності на території зони підлягають ліцензуванню. Перелік таких видів визначається Кабміном (на час написання матеріалу ще не був опублікований).

6. СЕЗ "Курортополіс Трускавець".

Зона створюється на 20 років. Початок функціонування - 1 січня 2000 року. На території зони можуть провадитися всі види підприємницької діяльності, за винятком заборонених законами України.

Суб'єктом зони можна стати за умови внесення інвестиції у розмірі, еквівалентному 500 тис. доларів США.

Затвердження виконавчим комітетом Трускавецької міської ради інвестиційного проекту та укладення договору щодо умов його реалізації є підставою для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності органом господарського розвитку і управління як суб'єкта СЕЗ "Курортополіс Трускавець", укладення договорів оренди землі, приміщень тощо. Порядок укладення договору (контракту) визначається Трускавецькою міською радою.

На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється у встановленому законодавством порядку. Орган господарського розвитку видає суб'єктам СЕЗ "Курортополіс Трускавець" свідоцтво про реєстрацію (при цьому справляється плата, розмір якої встановлюється Трускавецькою міською радою), що підтверджує право на отримання пільг, визначених законодавством про зону. Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності поширюється на суб'єктів виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності на території зони.

Протягом перших 3-х років суб'єкти зони не сплачуватимуть податок на прибуток, а наступні 3 роки - у розмірі 50% від діючої ставки оподаткування. Плата за землю не вноситься протягом визначеного в інвестиційному проекті періоді освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури) та вноситься у розмірі 50% у наступні 10 років.

Звільнено від обов'язкового продажу надходження в іноземній валюті від продажу продукції, робіт, послуг, вироблених або наданих на території СЕЗ.

Податок на додану вартість та мито не справляється при ввезенні на територію зони зареєстрованих в Україні лікарських засобів, перелік яких визначається Кабміном, а також з устаткування, обладнання, комплектуючих до них, програмного забезпечення об'єктів інтелектуальної власності для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту.

Створення на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" комерційних банків, їх філій, аудиторських фірм, страхових, інших фінансових організацій, учасників фондового ринку, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється у встановленому законодавством порядку після попереднього погодження з виконавчим комітетом Трускавецької міської ради. Суб'єкти зони, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), за результатами роботи складають відокремлений фінансово-господарський баланс у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України.

Надання дозволів на спеціальне використання мінеральних вод у позакурортній практиці здійснюється виконавчим комітетом Трускавецької міської ради на конкурсній основі.

На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" справляється курортний збір з осіб, які прибули за путівками та курсівками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати та інші санаторно-курортні установи, в розмірах, встановлених законодавчими актами України.

Структурна економіки України в умовах переходу до ринкових реформ.

Кризові явища в галузях економіки України спричинені недостатнім і несвоєчасним урахуванням змінних умов виробництва, можливостями інтенсифікації, змінами у методах господарювання та іншими причинами. Темпи виробництва почали різко сповільнюватися. А намагання стримати спад виробництва екстенсивними методами не призвело до відповідних результатів, спричинило зменшення фондовіддачі.

Відносно високий рівень розвитку економіки України може забезпечити їй економічна незалежність, але за умови конверсії оборотного потенціалу й незалежної економічної оцінки матеріально-сировинної бази. На сьогодні масштаби освоєння ресурсів і розвитку гірничовидобувної промисловості в країні стали одним з найочевидніших свідчень сировинного спрямування її економіки. Видобуток 40 основних видів корисних копалин перевищує 1 млрд. т на рік, або майже 5% світового обсягу.

Якщо реалізувати політику пріоритетної підтримки мінерально-сировинних галузей, то, враховуючи наш виробничий потенціал, можна збільшити валютні фонди країни. Проте, спрямовуючи на це значні кошти при великій фондомісткості цих галузей, Україна надовго закріпить за собою роль сировинного джерела для інших країн, тобто постачальника сировини при нерівноправних відносинах.

Ціни на мінеральну сировину в країні занижені. Однак, незважаючи на вагомість запасів більшості традиційних для нас видів корисних копалин, великі масштаби видобутку за ряд років призвели до виснаження найбільш якісної і рентабельної частини запасів вугілля, залізних руд, окисних марганцевих руд, самородної сірки, інших корисних копалин. Тому на тривалу перспективу слід врахувати звуження ресурсних можливостей України з багатьох видів корисних копалин. Звідси випливає завдання: виходячи з реальної ціни вітчизняної мінерально-сировинної бази, здійснювати диференційну інвестиційну політику для забезпечення внутрішніх потреб і створення експортного потенціалу. Тут потрібні насамперед геологоекономічна переоцінка виявлених запасів корисних копалин, обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку й освоєння сировинної бази, інтенсивніші методи використання її.

Стратегія конверсії мінерально-сировинного комплексу повинна визначатися скороченням залучення до нього трудових і матеріальних ресурсів, пріоритетом підвищення якості та розширення номенклатури товарної продукції, орієнтацію на задоволення соціальних і потреб населення. Інвестиційна політика в цілому має характеризуватися різким скороченням коштів на будівництво гірничих підприємств.

Тривала конверсія полягатиме у заміщенні потужностей, що вивільнятимуться, виробництвом дефіцитної продукції. Це насамперед нові високотехнологічні метали, меліоранти, сорбенти, буд матеріали тощо. Пріоритетними ресурсними джерелами для них мають стати відходи виробництва, супутня мінеральна сировина, техногенні родовища. Великі комбінати повинні експлуатувати невеликі, розташовані поряд з ними родовища, які досі вважали нерентабельними.

Слід звернути увагу на доцільність створ малих підприємств з незакінченим циклом виробництва. Прикладом подібної стратегії може бути освоєння Мужіївського золоторудного родовища на Закарпатті, де буд-во комбінату з повним виробничим циклом мало виправдане, незважаючи на потребу в золоті. Проте для розробки цих руд можна використати потужності Сх гірничозбагачувального комбінату в Кривбасі.

Суттю конверсії повинен стати розвиток найпрогресивніших технологій видобутку, збагачення та комплексної переробки корисних копалин, різке зниження витрат, загальна екологізація виробництва. З вторинною ресурсною базою пов'язуються технологічні можливості й економічну доцільність виробництва ванадію, нікелю, ртуті, стронцію, заліза. На основі гірничопромвідходів можна розширювати й диверсифікувати сировинну базу промбудматеріалів.

У межах конверсії важливо виявити всі можливості економічно обґрунтованої переорієнтації зовнішніх виробничо-сировинних зв'язків на внутрішні.

Перегляд структури гірничої промисловості, скорочення видобутку мінеральних ресурсів мають поєднуватися з пріоритетним фінансуванням і розвитком окремих ресурсно-технологічних ланок, що визначають якісні параметри і забезпечують одержання нових перспективних видів продукції. Неминучим є виникнення і поглиблення ряду кризових явищ у сировинних галузях, тому слід заздалегідь передбачити можливість переорієнтації потужностей на інші види корисних копалин або переходу на інші типи виробництва.

З динамічністю економіки пов'язане посилення комплексності, що здійснюється у різних формах і на різних рівнях. Про це свідчить формування міжгалузевих комплексів – паливно-енергетичного та агропром, а також розвиток в цілому. Особливу увагу слід приділити постійному вдосконаленню базових галузей, які забезпечують функціонування й послідовний розвиток в цілому. Пріоритетного розвитку мають набути галузі, найтісніше пов'язані з НТП, які є його своєрідним каталізатором, - електроенергетика, хім- і нафтохімпром, машбуд. Структурні зрушення пов'язані насамперед з розвитком галузей, які здебільшого забезпечують прискорення самого прогресу, - радіоелектроніки, виробництва обчислювальної техніки та ін. На передній план висувається електронізація, інформатизація всіх сфер діяльності людини, перехід до цехів і підприємств-автоматів, систем автоматизованого управління.

Великого значення повинні набути галузеві, міжгалузеві та інтегральні комплекси різних типів, які забезпечували б ефективне використання природних і трудових ресурсів, особливостей географічного положення, ефекту концентрації.

Повніше має розкрити свої можливості міжгалузева концентрація виробництва внаслідок поліпшення технологічних процесів, прогресу на транспорті, посилення уваги до виробничої інфраструктури, формування єдиних інфраструктурних систем: транспорту, енергетики, газопостачання.

З нарощуванням основних фондів, їх концентрації у великих вузлах і ареалах активно відбувається процес розосередженої концентрації, виникають нові великі центри – і часто у дуже короткі строки, наприклад у минулих десятиріччях у західних областях Укр. На особливу увагу заслуговує реалізація цільових комплексних програм з найважливіших соціально-економічних проблем – розвитку виробництва товарів народного споживання та послуг, скорочення ручної праці, розширення машинобудування, енергетики й транспорту. Слід розвивати і галузі промисловості, які поставляють сільському господарству машини, добрива, хімічні засоби захисту рослин, устаткування для переробки сільськогосподарської продукції.

Народне господарство України – це багато структурна система, в якій можна виділити три основні структури: соціально-економічну, галузеву й територіальну. Соціально-економічну структуру слід враховувати при вивченні розміщення продуктивних сил. Галузева структура відбиває співвідношення, взаємозв‘язки і пропорції між складовими частинами народного господарства і реалізується у територіальній структурі народного господарства, яка є предметом дослідження вітчизняної науки.

Для вивчення економіки України велике значення має функціональна класифікація галузей. Це – первинні галузі, у тому числі видобувна промисловість і сільське господарство, та вторинні, що охоплюють обробну промисловість, до якої, в свою чергу, належить переробна. У структуру народного господарства входять транспорт, торгівля, житлове будівництво, охорона здоров‘я, сервісні галузі, управління, наука й наукове обслуговування.

У ході науково-технічної революції виникають нові галузі виробництва (радіо- та мікроелектроніка, атомна енергетика тощо), зростає роль науки і наукоємних виробництв, відбувається оновлення продукції.

Нині першочергове завдання – подолати несприятливі тенденції, глибоку структурну кризу економіки України, надати економіці належного динамізму. Насамперед йдеться про глибокі структурні зміни та нову інвестиційну політику. Інвестиційну політику відносно окремих галузей слід здійснювати так, щоб масштаби капітального будівництва відповідали потужностям, матеріальним і трудовим ресурсам.

Суть нових змін – у перенесенні центра ваги з кількісних показників на якість і ефективність, з проміжних – на кінцеві результати, з розширення виробничих фондів – на оновлення їх, нарощування паливно-енергетичних ресурсів, поліпшення використання їх, прискорений розвиток наукоємних галузей, виробничої та соціальної інфраструктури.

На стратегічних напрямах розвитку економіки слід розробляти і здійснювати комплексні програми, більш динамічно розвивати галузі, що визначають науково-технічний прогрес, забезпечують широкий економічний ефект і розв‘язання соціальних завдань. Особливо загострилися проблеми споживчого ринку, соціально-культурної сфери, охорони здоров‘я, освіти, фінансів.

Енергетичну програму має пронизувати ідея переорієнтації паливно-енергетичного комплексу на застосування енергозберігаючих технологій, заміни рідкого палива вугіллям, глибшої переробки нафти, переходу АЕС на використання найпрогресивніших видів турбін.

У металургійній промисловості є потреба повного переходу від мартенівського до киснево-конверторного виробництва сталі, впровадження установок неперервного розливу сталі, збільшення частки холоднокатаного листа, поліпшення якості металу та розширення його асортименту.

Металургію і хімічну промисловість України необхідно переобладнувати продуктивним устаткуванням. Продукція хім. промисловості має зростати за рахунок сучасних видів пластмас, синтетичних волокон, фармацевтичних препаратів тощо.

Ефективність реконструкції, темпи економічного зростання значною мірою залежать від розвитку машинобудування, оскільки в ньому матеріалізуються основні науково-технічні ідеї, що визначають прогрес в інших галузях народного господарства, закладаються в основи широкого виходу на принципово нові ресурсозберігаючі технології, зростання продуктивності праці та поліпшення якості продукції.

Значного технічного переоснащення потребує виробнича інфраструктура, насамперед транспорт і зв‘язок, та пріоритетного розвитку – харчова і легка промисловість. Виробляти прогресивне устаткування для них повинні не тільки спеціалізовані, а й інші галузі промисловості.

Докорінного поліпшення потребує і капітальне будівництво, для чого потрібно піднести на новий організаційний та індустріальний рівень весь будівельний комплекс мінімум у 2 рази, скоротити інвестиційний цикл як при реконструкції старих підприємств, так і при спорудженні нових.

Реконструкція висуває нові завдання перед наукою, зокрема спрямування на потреби господарства, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Необхідно рішуче змінити ставлення до продовольчого постачання, забезпечити норму споживання на душу населення м‘яса, молока, овочів і плодів, поліпшити соц. економічну ситуацію на селі, створити умови для глибшої інтенсифікації сільського господарства, гарантованого виробництва продукції з акцентами на економ. методах господарювання, розширення самостійності й підвищення відповідальності за результати своєї праці.

Насамперед потрібно піднести ефективність використання в галузях економіки виробничого потенціалу, сконцентрувати зусилля на найважливіших ділянках: підвищенні родючості землі, створенні умов для стабільного сільського господарства, зменшенні втрат продукції полів і ферм, розвитку сільськогосподарського машинобудування. Набувають значного поширення різні форми господарювання: колективні та орендні господарства, селянські господарства, трудові колективи державних підприємств, асоціації, акціонерні товариства, підряд.

Перетворення форм власності у галузях економіки триватиме не менш ніж 10 – 15 років. Проте держава на найближчий період збереже за собою функції прогнозування розвитку галузей, визначення цілей і пріоритетів, володітиме регуляторами прямої дії на економічні процеси.

Взаємодія всіх галузей економіки України зумовлена кардинальною зміною структурної та інвестиційної політики щодо галузей, що передбачає: рішучу орієнтацію виробничих капітальних вкладень на реконструкцію і технічне переоснащення підприємств, що в кілька разів ефективніше, ніж будівництво нових, концентрацію капітальних вкладень на основних напрямах, здатних швидко забезпечити економічний ефект, визначення пропорцій у використанні капітальних вкладень з тим, щоб забезпечити соціальну орієнтацію економіки, пропорційний і збалансований розвиток різних галузей.

Слід посилити залежність між обсягом ресурсів, що спрямовуються на соціальний розвиток областей і окремих регіонів, і результатами діяльності підприємств, розташованих на їхній території.

Треба й надалі обмежувати створення у великих містах України нових промислових підприємств, крім об‘єктів, пов‘язаних з обслуговуванням населення. Повніше використовувати можливості господарського розвитку малих та середніх міст і робітничих селищ, де розміщувати не великі спеціалізовані підприємства, філії і окремі цехи заводів і фабрик, а також підприємства, пов‘язані з переробкою його продукції і виготовлення виробів з місцевої сировини.

Все це сприятиме великим структурним змінам в економіці України, значному збільшенню наукоємних виробництв, машинобудування і хімії, зниженню частки видобувних і сировинних галузей, однак при цьому збільшиться значущість глибокої комплексної переробки сировини. Галузева структура народного господарства матиме динамічніший, стійкіший характер, повніше задовольнятиме потреби суспільства.

Водночас у галузевій структурі продуктивних сил необхідно розв‘язати ще ряд проблем. Слід реалізувати безумовний пріоритет цілого над будь-якими локальними утвореннями, повну збалансованість економіки і на її основі динамічну перебудову виробництва відповідно до потреб населення, форми виробничих відносин розглядати у постійному оновленні, підтримувати динамічну рівновагу розвитку і розміщення продуктивних сил.

Необхідно ліквідовувати диспропорції на транспорті, в агропромисловому комплексі, металургії й машинобудуванні, застарілі методи і форми господарювання, що свого часу вважали стимулами розвитку.

Доцільно виробити і згодом реалізувати стратегічні напрями в економіці, де передбачити заборону базування атомних електростанцій поблизу великих міст, комплексність розвитку районів, їх самоокупність, самоуправління і самозабезпечення.

Важливим є розв‘язання проблем конкуренції у всіх сферах народного господарства. Це конкуренція між підприємствами різних секторів економіки – державним і кооперативним, в науково-технічній сфері (конкурсні проекти, паралельні дослідження і розробки), конкурси на одержання державних ресурсів, раціональне розміщення підприємств, виявлення резервів виробництва, соціальна орієнтація окремих галузей економіки.

Потрібна система противаги монополізації, надання підприємствам прав вступу до міжгалузевих об‘єднань, створення великих господарських утворень типу концернів або комбінатів.

У новостворюваній самоуправній системі має домінувати держава, яка повинна забезпечити в масштабі народного господарства баланс кількості робочих місць і наявних ресурсів робочої сили у великих регіонах і галузях та відповідного соціально-економічного забезпечення.

Створення в Україні спільних із зарубіжними країнами підприємств сприятиме збільшенню відрахувань від прибутку до державного бюджету України.

Доцільною є консервація або згортання деяких другорядних галузей, продукцію яких вигідніше імпортувати, а також розвиток галузей із сприятливою експортною спрямованістю.

Удосконалення галузевої структури економіки України потребує значного збалансування розвитку видобувних і обробних галузей, а також галузей, які виробляють і споживають знаряддя праці.

Необхідні пропорції можна забезпечити на основі удосконалення інвестиційної політики, управління, економії сировини та енергії значною мірою завдяки випуску ресурсозберігаючої техніки.

Зрушення в галузевій структурі економіки України повинні відображати процес інтенсифікації виробництва та зумовлюватися насамперед розвитком галузей, що визначають науково-технічний прогрес і зростання виробництва предметів споживання.


07.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!