Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Валютні відносини: особливості правового регулювання. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Валютні відносини: особливості правового регулювання. Реферат

Операції з іноземною валютою, що дозволяються законодавством України. Валютний контроль. Фінансовий контроль за валютними операціями. Лібералізація валютного ринку в Україні Відповідальність за порушення валютного законодавства

Україна як самостійна держава здійснює зовнішньоторговельні та iншi економічні зв'язки із зарубіжними країнами через свої органи та уповноважені нею установи i організації. Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання повноваження державних органів i функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права i обов'язки суб'єктів валютних відносин установлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю", а також іншими актами валютного законодавства. Велику кількість нормативних актів, що регулюють валютні відносини, видає Національний банк України.

Валютні відносини складаються в сфері фінансової діяльності держави i пов'язані з її роллю в розподілі перерозподілі валового внутрішнього продукту з метою утворення i використання необхідних суспільству валютних фондів.

В Україні до таких фондів належать: Державний валютний фонд, республіканський (Автономної Республіки Крим) валютний фонд, місцеві валюти і фонди, що утворюються i використовуються виконавчими органами місцевого самоврядування, а також валютні фонди юридичних i фізичних осіб, громадських організацій, інших осіб. Серед них слід розрізняти державні централізовані та децентралізовані фонди, а також фонди, які власне державі не належать.

Відповідно до статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i контролю" Кабінет Міністрів України забезпечує формування Державного валютного фонду:

  • за рахунок коштів Державного бюджету у межах сум видатків, затверджених Верховною Радою України;
  • шляхом купівлі валютних цінностей на міжбанківському валютному ринку України або за погодженням з Національним банком України на міжнародному валютному ринку;
  • шляхом одержання кредитів у іноземній валюті у межах затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;
  • за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до вищенаведеної статті Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети місцевих рад формують відповідно республіканський (Автономної Республіки Крим) та місцеві валютні фонди шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за рахунок коштів відповідних бюджетів у межах затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами сум видатків, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством, i виступають розпорядниками коштів цих фондів.

Інші суб'єкти формують свої валютні фонди шляхом придбання валюти за рахунок власних та запозичених коштів як на міжбанківському валютному ринку України, так i за рахунок валютних надходжень, що залишаються в їхньому розпорядженні.

Галузь валютних відносин складають, з одного боку, широкий комплекс міжнародних валютних відносин, з іншого різноманітні внутрішньодержавні (внутрішні) валютні відносини. Міжнародні валютні відносини набувають свого прояву в межах різноманітних форм співпраці країн: при здійсненні зовнішньої торгівлі, наданні економічної i технічної допомоги, спільної діяльності в галузі капіталовкладень, міжнародних перевезеннях та ін.

Внутрішньодержавні валютні відносини охоплюють суспільні зв'язки, що організуються державою при розробленні i проведенні національної валютної політики в зв'язку з утворенням. розподілом i використанням централізованих i децентралізованих валютних фондів, необхідних для виконання певними суб'єктами своїх функцій.

Валютні відносини є різновидом фінансових відносин i мають деякі специфічні особливості:

  • валютні відносини складаються в сфері фінансової діяльності держави, яка чітко регламентує порядок утворення i використання централізованих i децентралізованих валютних фондів;
  • безпосереднім приводом для виникнення валютних відносин є здійснювана державою планова діяльність з утворення i використання необхідних валютних фондів. Ці фонди за своїм змістом є грошовими, але специфічною для них є та риса, що роль грошей у цих відносинах відіграють валютні цінності;
  • об'єктом валютних відносин є валютні цінності, що є засобом платежу в міжнародних розрахунках, або ті, що можуть бути сурогатом таких розрахункових засобів, тобто гроші. Це стосується i зобов'язань, пов'язаних з утворенням i використанням валютних фондів;
  • особливість валютних відносин владно-майнового характеру полягає в еквівалентному, тобто двосторонньому pycлі грошової та товарної форм між суб'єктами. В цих відносинах відбувається не перерозподіл вартості, а перерозподіл частини грошових коштів, за допомогою яких можливі міжнародний обмін та фінансове співробітництво:
  • валютні відносини регулюються не тільки нормами фінансового, але и інших, перш за все цивільного, галузей права, тобто є комплексними. Але юридичні норми, що їх регулюють, складають окремий інститут фінансового права, оскільки визначаються особливим об'єктом, методом та принципами правового регулювання, а також значимістю для суспільного життя.

Під механізмом правового регулювання валютних відносин слід розуміти сукупність взятих у своїй органічній єдності та взаємозв'язку правових засобів, за допомогою яких держава здійснює вплив на суспільні відносин. пов'язані з утворенням, розподілом i використанням валютних фондів. Цей механізм має деякі риси. які визначаються предметом та методом регульованих суспільних відносин.

Особливістю механізму правового регулювання валютних, відносин, як специфічного різновиду фінансових є їх особлива владно-майнова природа, яка визначається розробленою державою моделлю функціонування національного валютного ринку України, формами участі резидентів в іноземних та міжнародних валютних ринках, участь в яких дозволяється законодавством України.

З боку держави для регулювання валютних відносин, які в цілому для фінансово-правового регулювання, характерне застосування імперативних приписів, в межах яких законодавцем допускається можливість певної владної поведінки учасників цих суспільних зв'язків. Валютні відносини в цілому регулюються за допомогою ycіx трьох засобів правового регулювання (припису, дозволу i заборони).

Правовий режим валютних відносин в Україні можна визначити як режим валютних обмежень.

Сутність такого режиму полягає в законодавчій або адміністративній забороні, лімітуванні або регламентації операцій з валютою або валютними цінностями. Введення валютних обмежень може диктуватися економічними або політичними причинам.

Валютні обмеження полягають у дорученні керувати валютними операціями Національному банку, ліцензування валютних операцій, можливості блокування валютних рахунків; до недавнього часу вимозі обов'язкового продажу половини валютного виторгу експортерів Національному банку.

Одним з важливих валютних обмежень є заборона обігу i використання іноземних валют як платіжного засобу.

Таким чином, законодавство України встановлює загальний дозвіл ведення валютних операцій, але в суворо обмеженому порядку i при забороні здійснення певних дій. Згідно з вказаним загальним дозволом кожний конкретний суб'єкт має право бути власником валютних цінностей з усіма повноваженнями, що з цього випливають, — володіння, користування. розпорядження валютними цінностями.

Але при загальному дозволі існують певні обмеження:

  • регулювання переказів та платежів за кордон, вивозу капіталу. репатріації прибутків, золота, грошових знаків та цінних паперів;
  • обмеження вільної купівлі та продажу іноземної валюті та введення обов'язкового продажу державі іноземної валюти в обмін на національну валюту за офіційними курсом (зараз це в Україні скасовано), але не законодавчім органом, а Національним банком;
  • зосередження валютних операцій в центральних або спеціально уповноважених банках;
  • контроль за створенням та ліквідацією авуарів резидентів в країні (авуари — це кошти, що належать резидентам або нерезидентам i знаходяться в іноземних банках);
  • контроль за створенням та ліквідацією авуарів нерезидентів - учасників валютних oпepaцій в країні:
  • контроль за інвестуванням нерезидентів в економіку України та резидентів в економіку інших країн;
  • здійснення декларування, попереднього дозволу, контролю або заборони в здійсненні окремих видів валютних операцій.

Наведені вище валютні обмеження можуть виступати i в інших формах.

Основою правового регулювання валютних відносин є валютно-правові норми. Вони допускають певну диспозитивність для суб'єктів валютних правовідносин. Водночас ці норми мають характерні для всіх фінансово-правових норм оцінки — державно-владний характер, імперативність i категоричність приписів. Це прямо випливає з валютної політики держави.

Правові відносини, що випливають з валютних операцій, характеризуються особливим складом суб'єктів, їх правами i обов'язками, а також об'єктом — валютними цінностями.

Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" до валютних цінностей відносить як валюту України, так i іноземну валюту; при цьому під іноземною валютою слід розуміти:

  • іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в o6iry та є законними платіжними засобами на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з o6iry або такі, що вилучаються з нього, aлe підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти у грошових одиницях іноземних держав i міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами Украйни;
  • платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті або монетарних металах);
  • монетарні метали — золото i метали ірідієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових i побутових виробів з цих металів i брухту цих металів.

Учасниками валютних правовідносин виступають уповноважені банки, резиденти, нерезиденти, які здійснюють валютні операції, суспільно-територіальні утворення, колективні суб'єкти, індивідуальні суб'єкти.

Уповноважений банк — це будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів. Ліцензію на здійснення валютних операцій мають не всі банки, зареєстровані в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж i фінансово-кредитних установ, а лише ті, яким ліцензія надана в спеціальному порядку. За порушення валютних правил Національній банк України може позбавити ці банки ліцензії.

В здійсненні валютної роботи бере участь широке коло державних органів загальної та спеціальної компетенції.

Верховна Рада України, крім законодавчих функцій, затверджує визначений Кабінетом Міністрів України ліміт зовнішнього державного боргу. Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України складає платіжний баланс України, забезпечує виконання бюджетної i податкової політики в частині. що стосується руху валютних цінностей. Крім того, він забезпечує формування i розпоряджається Державним валютним фондом.

В сфері валютного регулювання широкими повноваженнями наділений Національний банк України. На нього покладено здійснення валютної політики, виходячи з принципів загальної економічної політики України. Національний банк контролює дотримання ліміту зовнішнього державного боргу i визначає при необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті банкам-нерезидентам. Національний банк наділений в межах, встановлених валютним законодавством, нормотворчими повноваженнями в галузі здійснення операції на валютному ринку України; його акти є обов'язковими для всіх юридичних i фізичних осіб i вступають в силу в строк, встановлений Національним банком.

До компетенції Національного банку належить накопичення, зберігання i використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики, встановлення способів визначення i використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях. Національний банк контролює своєчасне надання звітів i документації про валютні операції за встановленими ним єдиними формами i публікує звіти про власні операції уповноважених банків.

Згідно з статтею 68 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування можуть мати позабюджетні цільові валютні кошти, які перебувають на спеціальних рахунках в банках.

Операції з іноземною валютою, що дозволяються законодавством України

Законодавство дозволяє проведення поточних валютних oпepацій i операцій з рухом капіталу, тобто експорт капіталу в іноземну економіку та імпорт іноземного капіталу в Україні.

Природно, що держава зацікавлена в тому, щоб якомога краще обслуговувати торговельні поточні експортні операції. Наша країна заохочує вкладення іноземних банків, підприємців у нашу економіку i не заохочує участь наших банків та юридичних i фізичних oci6 у капіталі закордонних фінансово-кредитних установ.

Купувати i продавати валюту на внутрішньому валютному ринку України резидента можуть тільки через уповноважені банки. Резидента доручають цим банкам продавати валюту на міжбанківському валютному ринку.

Уповноважені банки укладають угоди з купівлі-продажу іноземної валюти від свого імені та за свій рахунок у відповідності з інструкцією Національного банку України. Згідно з інструкцією НБУ право уповноваженого банку вести відкриту валютну позицію (тобто позицію валютного ризику) — це право укладати угоди купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні.

Розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку визначається як різниця між сумою іноземної валюти, яку банк придбав за свій рахунок, i сумою проданої ним валюти за цей же період. У випадках, коли уповноважений банк здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні, Національний банк установлює для нього ліміт валютної позиції.

Поточні валютні oпepaцiї здійснюються резидентами без обмежень, крім випадків, передбачених законодавством. Безперешкодне ввезення іноземної валюти в Україну можливе тоді, коли підприємці дотримуються митних правил. Вивозити іноземну валюту з України понад установленого ліміту можливо лише при одержанні довідки з уповноваженого банку.

Національний банк установлює порядок проведення валютних операцій, що зв'язані з рухом капіталу, видає дозвіл на участь у капталі банків за кордоном, але, як правило, уповноваженим українським банкам, які мають генеральну ліцензію.

Окрему ліцензію Національний банк видає на відкриття українськими резидентами рахунків у закордонних філіалах українських уповноважених банків.

Згідно з "Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб — резидентів i нерезидентів (Додаток № 6 до постанови Правління Національного банку України від 23.09. 1996 р. № 245 із змінами i доповненнями від 10.04. 1997 р.) громадяни України та іноземці (крім підприємців) мають право через українські уповноважені банки переказувати особисті кошти в іноземній валюті за межі України в таких випадках:

  • при допомозі родичам (чоловікові/дружині, батькам, дітям, рідним сестрам i братам), які проживають за межами України (тільки з валютного рахунка — якщо родичі постійно проживають за кордоном не більше S500 на місяць i S2000 на рік; якщо родичі тимчасово проживають за кордоном — не більше $500 на місяць i S4000 на рік);
  • при платежах за добровільною сплатою аліментів на утримання дітей i непрацездатних батьків (не більше $200 на місяць, з валютного рахунка — не більше $500 на місяць);
  • при платежах, пов'язаних зі смертю (допомога родичам на поховання — не більше $500; платежах, пов'язаних зі смертю за кордоном фізичної особи-резидента (транспортні витрати та витрати на поховання) — до $2000).

Громадяни України та іноземці можуть здiйcнювaти платежі в іноземній валюті на ім'я юридичної особи-нерезидента в таких випадках:

  • за лікування, навчання, участь у конференціях, на сплату страхових i членських внесків, придбання науково-методичної літератури та передплатних видань (без підтверджуючих документів — не більше S200; з підтверджуючими документами — не більше S500, з валютного рахунка — не більше S5000, а на лікування — не більше $10 000; на підставі індивідуальної ліцензії НБУ - не більше S5000);
  • платежі з відшкодування витрат судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органам іноземних держав, а також витрат на державне мито за справами, що розглядаються ними органами (без підтверджуючих документів — до S200: з підтверджуючими документами — не більше S500, з валютного рахунка — не більше $5000).

Окрім цього, можуть переказуватися кошти для здійснення таких платежів у валюті:

  • при оплаті фізичною особою товару іноземній фірмі за імпортним контрактом для власного використання (тільки з валютного рахунка. якщо більше $200; на місяць — не більше S1000. на рік — не більше S4000):
  • платежі за оформлення документів на працевлаштування за кордоном (без підтверджуючих документів — до $200, з підтверджуючими документами — не більше $500);
  • перерахування власником валютного рахунка коштів в іноземній валюті з цього рахунка при виїзді за кордон на постійне місце проживання. Це не стосується підприємців, які мають право здійснювати перекази коштів в іноземній валюті тільки відповідно до порядку, встановленого для юридичних осіб.

Згідно з новою редакцією інструкції № 3 Національного банку України "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" в установах банків для юридичних і фізичних ociб (резидентів i нерезидентів) відкриваються поточині, розподільчі, кредитні та депозитні (вкладні) рахунки.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, які визначені чинним законодавством України. Поточні рахунки діляться на торговельні та неторговельні.

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зарахування коштів в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента згідно з чинним законодавством України. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок i не підлягають продажу у повному обсязі на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням згідно з дорученням резидента. Грошовий еквівалент коштів в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок i згідно з чинним законодавством України підлягають продажу в повному обсязі на міжбанківському валютному ринку України у встановленому порядку зараховується на поточний рахунок резидента — власника коштів.

Підприємцям — фізичним особам-резидентам, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, відкриваються розподільчий та поточний рахунки за режимом, який визначений для юридичних осіб-резидентів.

Кредитні рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком у встановленому чинним законодавством України порядку на договірній основі юридичним особам-резидентам, фізичним особам-резидентам, які займаються підприємницькою діяльністю, та юридичним особам-нерезидентам —банківським установам (вони відкриваються незалежно від наявності поточного рахунку). Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Юридичним та фізичним особам (резидентам i нерезидентам) уповноваженими банками відкриваються депозитні (вкладні) рахунки в іноземній валюті на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на визначений у договорі строк. Це дозволяє концентрувати кошти, що можуть бути інвестовані в економіку України, зокрема, згідно з постановою Правління Національного банку від 23.09. 1996 р. № 245, якою затверджений "Порядок купівлі фізичними особами-резидентами іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України".

Режимами рахунків фізичних осіб-іноземців передбачено також право, як i для резидентів, купувати на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту, яка може бути перерахована за межі України, на суму коштів на розрахункових рахунках, включаючи відсотки з них. Умови купівлі іноземної валюти для резидентів та нерезидентів однакові. Для нерезидентів знято обмеження на можливість конвертувати гривню в іноземну валюту з рахунків типу "Лоро" за умові підтвердження, то ці кошти отримані юридичною особою-нерезидентом внаслідок здійснення експортно-імпортних операцій. Нерезиденти мають також право купувати валюту на суму нарахованих відсотків за розміщеними депозитами та за залишками коштів на цьому рахунку.

Представництва нерезидентів, що існують в Україні й мають розрахункові рахунки в гривнях в уповноважених банках України куди надходять кошти від здійснення підприємницької діяльності в Україні та від проданої іноземної валюти з власного валютного рахунка для утримання Представництва сьогодні мають право:

  • отримувати відсотки за залишками коштів на них рахунках;
  • купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України для її подальшого перерахування на рахунок юридичної особи-нерезидента, яку вони представляють

Перерахування валюти за межі України громадянами-іноземцями можливе ще і у випадках. коли це:

  • отримані спадкоємні кошти та кошти від реалізації спадщини та майна, яке належить нерезидентові в Україні;
  • прибутки, одержані внаслідок здійснення іноземних інвестицій в Україну;
  • кошти, отримані у вигляді оплати праці, премій, пенсій, гонорарів, нарахованих відсотків на залишок коштів на рахунку, відкритому в українському банку;
  • іноземна валюта, ввезена (переказана) в Україну у встановленому чинним законодавством порядку.

Валютний контроль

Основними функціями валютного контролю, які випливають з Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю", є:

  • контроль за відповідністю валютних операцій чинному законодавству наявністю необхідних ліцензій;
  • перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті резидентами i нерезидентами;
  • перевірка повноти i об'єктивності обліку i звітності за операціями резидентів i нерезидентів".

Валютний контроль в Україні здійснюється Кабінетом Міністрів України i Національним банком України, який спирається на уповноважені банки, та іншими органами.

Головним органом, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, є Національний банк України. Контроль за валютними операціями резидентів i нерезидентів, здійснюваних через уповноважені банки, проводять ці банки.

Фінансовий контроль за валютними операціями, які проводяться резидентами i нерезидентами на території України, здійснює податкова інспекція.

Контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України здійснює Міністерство зв'язку України, а за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон - Державний митний комітет України.

Валютному контролю підлягають onepaцiї за участю резидентів i нерезидентів, а також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України. Органи, що здійснюють валютний контроль, наділені повноваженнями вимагати i одержувати від резидентів i нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах своїх прав, а також про майно, що підлягає декларуванню.

Лібералізація валютного ринку в Україні, зняття валютних обмежень на операції, що зв'язані з рухом капіталу, можливістю нерезидентів виходити на валютний ринок України, вимагає посиленого контролю за дотриманням приписів, які містяться в Декреті Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю", в Указах Президента України "Про вдосконалення валютного регулювання" від 22.08. 1994р. № 457/94 із змінами i доповненнями від 03.08. 1995 р., "Про припинення здійснення роздрібної торгівлі та надання послуг на території України за готівкову іноземну валюту" та нормативних актах Національного банку України.

Виконуючи програму економічних реформ Президента України, Національний банк України здійснює курс на забезпечення поступової лібералізації i децентралізації валютного ринку України. В листопаді 1994 року в Україні резидента отримали доступ на біржу для закупівлі валюти з метою переказу за кордон прибутку, отриманого іноземними інвесторами від іноземних інвестицій в Україну. В першому кварталі 1995 року уповноважені банки одержали право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України операції з купівлі-продажу доларів США, німецької марки, російських та білоруських рублів.

В 1995 p. уповноважені банки одержали дозвіл купувати безготівкову іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку під реалізацію готівки в обмінних пунктах.

3 1 серпня 1995 р. Національний банк України заборонив використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу за товари та послуги. В Україні оплата праці резидентів здійснюється тільки у національній валюті або безготівковій формі.

Здійснюючи валютний контроль, Національний банк України проводить перереєстрацію раніше виданих ліцензій на право торгівлі та надання послуг за іноземну валюту. Разом з іншими контролюючими органами країни Національний банк України систематично перевіряє установи торгівлі та послуги з іноземною готівкою.

Національний банк поглибив валютний контроль під час проведення грошової реформи. Перевіряючи роботу пунктів обміну іноземної валюти, Національний банк розірвав агентські угоди та анулював дозволи на право здійснення валютно-обмінних операцій у багатьох юридичних осіб, відкликав ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями у кількох банківських установ, наклав штрафи на уповноважені банки, які не виконати функцій агентів валютного контролю на суму понад 200 тисяч гривень.

Національний банк постійно інформує державні органи для того, щоб вони посилювали контроль шляхом узагальнення та аналізу стану розрахунків за зовнішньоекономічними операціями резидентів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів та Національного банку України від 26.12. 95 р. "Про заходи щодо забезпечення валютного контролю".

Національний банк інформує Міністерство зовнішніх економічних зв'язків i торгівлі щодо обсягів надходження валютних коштів, одержаних від здійснення експорту товарів та обсягів перерахованих коштів за імпортними операціями, повернених з порушенням встановлених законодавством термінів обсягів інвестицій у грошовій формі за межі України, які декларуватися в Національному банку.

Головна Державна Податкова адміністрація інформується щодо порушень резидентами встановлених законодавством термінів розрахунків у іноземній валюті під час здійснення експортних операцій та термінів надходження продукції т за імпортними операціями після здійснення платежів та переліку підприємств які отримали дозвіл на відкриття рахунків у іноземних банках.

Відповідальність за порушення валютного законодавства

Порушення норм валютного законодавства може потягнути за собою цивільно-правову, адміністративну i кримінальну відповідальність у відповідності до законодавства України. Однак ряд порушень визначений в Декреті Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" i за своїм змістом вказані в ньому санкції є заходами фінансового впливу на порушників правил валютних операцій.

Фінансові правопорушення банків, інших кредитно-фінансових установ, резидентів i нерезидентів передбачені валютним законодавством. До них, зокрема, належать:

  • пропуск термінів розрахунків у валютних операціях, при виконанні зобов'язань за угодами тощо;
  • здійснення валютних операцій без генеральної чи індивідуальної ліцензії Національного банку України;
  • незаконне приховування в інших державах валютних цінностей, що належать резидентам;
  • невиконання уповноваженими банками доручень резидентів щодо купівлі i продажу іноземної валюти;
  • невиконання резидентами встановлених вимог до продажу валютних коштів, що надійшли на їх рахунки;
  • невиконання уповноваженими банками функції валютного контролю;
  • несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції та iн.

За вказані вище порушення передбачені такі санкції:

  • штраф в розмірі. еквівалентному вартості валютних цінностей, на суму яких відбулось порушення;
  • штраф в сумі, що встановлюється Національним банком України:
  • пеня;
  • позбавлення ліцензії Національного банку України:
  • виключення з Республіканської книги реєстрації банків та інших кредитно-фінансових установ.

Конкретні види правопорушень та відповідальність за них передбачені в декреті Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" (ст. 16), Закон! України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземних валюті" та в інших актах. До їх числа, зокрема, можна віднести:

  • здійснення операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії Національного банку України тягне за собою штраф в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;
  • здійснення операції з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку України, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України тягне за собою штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;
  • торгівля іноземною валютою банками та іншими кредитно-фінансовими установами без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку и умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, тягне за собою штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків, або без такого виключення;
  • невиконання уповноваженими банками обов'язків купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням i за рахунок резидентів тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі. що встановлюється Національним банком України;
  • порушення резидентами встановленого Декретом порядку розрахунків тягне за собою штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовуються при розрахунках. перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України, на день здійснення таких розрахунків;
  • несвоєчасне подання. приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України;
  • невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у cyмi, що встановлюється Національним банком України.

Санкції за зазначені порушення застосовуються Національним банком України i за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку. Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо це є обов'язковим, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Кримінальна відповідальність є найтяжчим видом юридичної відповідальності суб'єктів валютних відносин. Відповідно до ст. 80 Кримінального кодексу України таку відповідальність тягнуть дії, пов'язані з незаконним скуповуванням, продажем, обміном, використанням валютних цінностей як засобу платежу, або як застави, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення, а також вчинення цих дій у значних розмірах.

При цьому незаконною операцією з валютними цінностями визнається операція, якщо вартість предмета цієї onepaції перевершує двадцять мінімальних poзмiрів заробітної плати.

Kpiм того, ст. 80 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Haціонального банку України посадовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особами або особами, які займаються підприємницькою діяльністю. незалежно від форм власності, а так само будь-якою іншою особою, яка є громадянином України i постійно проживає на її території або приховування валютної виручки.

Відповідно до ст. 162 Кодексу про адміністративні правопорушення України переслідуються за законом дії з незаконного скуповування, продажу, обміну, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета незаконної onepaції не перевищує двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.


07.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!