Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Специфічні та мобільні фактори виробництва. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Специфічні та мобільні фактори виробництва. Реферат

Теорія специфічних факторів виробництва. Специфічні і мобільні фактори. Теорії попиту та реверсу в міжнародній торгівлі. Реверс факторів виробництва

Теорія специфічних факторів виробництва. Специфічні і мобільні фактори

Як теорія порівняльних переваг, так і теорія співвідношення факторів виробництва виходили з передумови, що країна забезпечена факторами виробництва, що можуть вільно переміщатися між галузями, але не між країнами.

У випадку теорії порівняльних переваг таким фактором є праця, що може без обмежень перетікати в ті галузі, де за нього більше платять. У теорії співвідношення факторів виробництва мобільними вваж б-я 2 фактори (праця і капітал), які могли рухатися між галузями.

Однак поставало питання – як буде розвиватися міжнародна торгівля, якщо частина факторів виробництва не є мобільною і не може рухатися між галузями, тобто є специфічною тільки для даної галузі?Відповідь дали Самуельсон і Джонс.

Представимо, що країна робить, як звичайно, два товари — товар 1 і товар 2.

Але при цьому вона використовує не один фактор виробництва, як у моделі порівняльних переваг, і не два, як у моделі співвідношення факторів виробництва, а три фактори виробництва — праця, капітал і землю. Праця є мобільним усередині країни фактором, вільно переміщається між галузями і використовується для виробництва як товару 1, так і товару 2.

У той же час капітал і земля є специфічними факторами виробництва: капітал використовується тільки для виробництва товару 1, а земля — тільки для виробництва товару 2.

Специфічний фактор — фактор виробництва, характерний тільки для даної галузі і не здатний переміщатися між галузями.

Мобільний фактор — фактор виробництва, що вільно переміщається між галузями.

Теорія специфічних факторів виробництва— в основі міжнародної торгівлі лежать розходження у відносних цінах на товари, що виникають у силу різної забезпеченості країн специфічними факторами виробництва, причому фактори, специфічні для експортного сектора, розвиваються, а фактори, специфічні для сектора, що конкурує з імпортом, скорочуються.

Теорія специфічних факторів виробництва ґрунтується законі спадної віддачі, що стверджує, що кожна додаткова одиниця праці, вкладеного у виробництво, забезпечує всі менший ріст його обсягів.

Рис. 1. Спадаюча віддача праці.

Закон спадної віддачі — при незмінній кількості інших факторів виробництва граничний продукт праці спадає по досягненні деякого обсягу виробництва.

Гранична продуктивність праці спадає: чим більше ростуть витрати праці, тим менше стає його гранична продуктивність.

Гранична продуктивність праці — величина приросту сукупного доходу в результаті використання додаткової одиниці праці. Заштрихована ділянка показує віддачу на інші фактори виробництва (землю, капітал).

Бюджетні обмеження в умовах відсутності міжнародного руху капіталу являють собою обмеження обсягів імпорту країни доходами, одержуваними від експорту при поточних відносних цінах.

Отже, модель специфічних факторів виробництва розділяє усі фактори на мобільні, котрі можуть вільно переміщатися між галузями, і специфічні, котрі характерні тільки для визначених галузей.

Різна наділеність країн факторами виробництва приводить до розходжень у відносній пропозиції товарів і відносних цінах на них, що спонукує країни торгувати один з одним. У результаті міжнародної торгівлі фактори, специфічні для експортного сектора, розвиваються, а фактори, специфічні для сектора, що конкурує з імпортом, скорочуються.

Доходи власників фактора, специфічного для експортних галузей, збільшуються, а доходи власників фактора, специфічного для галузей, що конкурують з імпортом, скорочуються. Мобільні фактори, вільно пересуваючи між цими галузями, можуть або розвиватися, або скорочуватися. В умовах відсутності міжнародного руху капіталу обсяг імпорту країни обмежений доходами, одержуваними від експорту при поточних відносних цінах.

Теорії попиту та реверсу в міжнародній торгівлі

Теорія пересічного попиту— оскільки споживачі в країнах із приблизно однаковим рівнем доходу мають приблизно схожі смаки, кожній країні легше експортувати ті товари, у виробництві і торгівлі якими на внутрішньому ринку накопичений великий досвід.

Рис. 2. Попит, що перетинається як основа міжнародної торгівлі.

Графічна ілюстрація теорії наступна (мал. 2). Залежність між рівнем доходу і якістю споживаних товарів представляється прямій X, нахил якої свідчить, що чим вище рівень доходу, тим більше якісний товар купує споживач. Допустимо, що існують дві країни — країна I і країна II. Доход жителів першої країни знаходиться в проміжку від А (мінімальний доход) до С (максимальний доход). При такому доході вони купують товари з якістю в проміжку від А' (мінімальна якість) до С' (максимальна якість).

Доход жителів другої країни трохи вище, ніж першої, і знаходиться в проміжку від В (мінімальний доход) до D (максимальний доход). При такому доході вони купують товари з якістю в проміжку від В' (мінімальна якість) до В' (максимальна якість). Торгівля між двома країнами буде здійснюватися тими товарами, якість яких знаходиться в проміжку від В' до С', де вимоги до якості споживачів першої і другої країни перетнуться.

Чим більше людей у двох країнах мають однакові доходи, тим вище рівень торгівлі.

Тому використання даної теорії на практиці вимагає попереднього вивчення рівня і розподілу доходів між країнами. Найбільше ефективно вона може застосовуватися для дослідження торгівлі між країнами з приблизно однаковим рівнем і структурою доходів.

Реверс факторів виробництва

Реверс факторів виробництва — ситуація, при якій той самий товар виявляється капітало-насиченим у капиталонасыщенной країні і трудомістким у трудо-надлишковій країні.

Допустимо, що країна I і країна II роблять товари 1 і 2. При відносній ціні праці (w/r='/2) виробництво товару 1 складає А при витратах праці (L=18) одиниць і капіталу (K=6) одиниць, що дає співвідношення затрачуваного капіталу до затрачуваної праці (К/L=6/18='/3). При тій же відносній ціні праці (w/r='/2) виробництво товару 2 складає В при витратах праці (L=12) одиниць і капіталу (K=9) одиниць, що дає співвідношення затрачуваного капіталу до затрачуваної праці (K/L=9/12=3/4). Оскільки ('/3< ¾), товар 1 є відносно трудомістким товаром.

Якщо допустити, що відносна ціна праці в країні II складає (w/r2), то виробництво товару 1 складає В при витратах праці (L=6) одиниць і капіталу (K=18) одиниць, що дає співвідношення затрачуваного капіталу до затрачуваної праці (K/L= 18/6=3). При тій же відносній ціні праці (w/r=2) виробництво товару 2 складає C при витратах праці (L=9) одиниць і капіталу (K=12) одиниць, що дає співвідношення затрачуваного капіталу до затрачуваної праці (K/L= =12/9=4/3). Через того що 3 > 4/3, товар 1 є відносно капіталомістким товаром. При відносній ціні праці (w/r='/2) у країні I товар 1 є трудомістким стосовно товару 2, а при відносній ціні праці (w/r=2) у країні II товар 1 є капіталомістким також стосовно того ж товару 2.

Рис. 3. Феномен реверсу факторів виробництва.

Таким чином, має місце реверс факторів виробництва — при різній відносній ціні факторів виробництва той самий товар в одній країні є трудомістким, а в іншій — капіталомістким. Цим можна пояснити торгівлю країн, різних по забезпеченості факторами виробництва, тим самим товаром. Графічним підтвердженням цьому є різна кривизна границі виробничих можливостей товарів 1 і 2, у результаті чого вони перетинаються двічі. Ступінь кривизни показує, наскільки складно замінити один фактор виробництва товару на іншій при виробництві, відповідно, товарів 1 і 2. Чим менше кривизна, тобто чим вона ближче до прямій, тим простіше фактори виробництва піддаються взаємному заміщенню; чим більше кривизна, тобто чим ближче вона до півкола, тим складніше замістити один фактор на іншій при виробництві конкретного товару. Ступінь кривизни виміряється еластичністю заміщення.

Теорія реверса факторів виробництва пояснює торгівлю з боку пропозиції. Іншої реверсною теорією, що пояснює парадокс Леонтьева з боку попиту, є теорія реверса попиту. Класичні теорії виходили з передумови ідентичності смаків у торгуючих країнах. А що якщо вони різні? Допустимо, що країни мають сильну перевагу до споживання тих товарів, для виробництва яких у них мається найбільша кількість факторів виробництва.

Реверс попиту — ситуація, при якій у силу сильного внутрішнього попиту країна імпортує товари, для виробництва й експорту яких вона наділена відносно кращими факторами виробництва в порівнянні з її торговельними партнерами. Емпіричні дослідження показують, що реверс попиту зустрічається досить рідко.

Отже, теорії пересічного попиту і реверса попиту пояснюють міжнародну торгівлю не з боку пропозиції товарів, а з боку попиту на них. Через те, що споживачі в країнах із приблизно однаковим рівнем доходу мають приблизно схожі смаки, кожній країні легше експортувати ті товари, у виробництві і торгівлі якими на внутрішньому ринку накопичений великий досвід.

Товар буде успішніше експортуватися в ті країни, де структура попиту однакова або хоча б порівнянна зі структурою внутрішнього попиту в країні-експортері. Торгівля між двома країнами буде здійснюватися тими товарами, якість яких приблизно однаково.

Відповідно до теорії реверса попиту країна в силу сильного внутрішнього попиту може імпортувати товари, для виробництва й експорту яких вона наділена відносно кращими факторами виробництва в порівнянні з її торговельними партнерами. Емпіричні дослідження підтверджують факт існування таких явищ, але їхня роль у міжнародній торгівлі відносно невелика.


07.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!