Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Світове господарство: еволюція, поділ праці та факторів виробництва, основні риси. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Світове господарство: еволюція, поділ праці та факторів виробництва, основні риси. Реферат

Еволюція світового ринку. Міжнародний поділ факторів виробництва. Міжнародний поділ праці. Виникнення та основні риси світового господарства

Еволюція світового ринку

Міжнародний поділ праці і його міжнародна кооперація сприяли виникненню світового ринку, що розвивався на основі внутрішніх ринків, які поступово виходять за національні межі.

Становлення найпростішої форми внутрішнього ринку, де усе, що призначено для продажу, збувається самим виробником покупцеві з рук у руки, а усе, що купується, відразу ж оплачується і забирається покупцем, відноситься до початкової стадії становлення товарного господарства, заснованого на поділі праці.

Згодом з'явилися національні ринки товарів, у рамках яких роздрібні ринки відокремилися від оптових, а ринки праці, ринки капіталу і частина ринку вже орієнтувалася на іноземних покупців. (Ринок праці – работоргівля) З XVI до середини XVIII століття мануфактура, засноване на поділі праці, створювала умови для більш масштабного виробництва товарів. Для такого виробництва міські ринки і ярмарки ставали тісними.

Крок за кроком вони розширювалися до регіональних, державних, міждержавних і, нарешті, світових масштабів. Міжнародні ринки, що представляли собою ту частину національних ринків, що була безпосередньо зв'язана з закордонними ринками, виникли в Європі, на Близькому Схід, на Далекому Сході.

Промисловість була тісно зв'язана з національними ринками. Товари для вивозу за рубіж являли собою готові продукти і вироблялися з місцевої сировини. Торгівля носила двосторонній характер. Великі географічні відкриття спричинили за собою активний розвиток вивозу товарів у відкриті землі і стали найважливішим фактором розвитку капіталізму в Європі.

Вузька ремісно-мануфактурна база перестала відповідати ринковим потребам, і під тиском попиту в першій половині XIX століття виникла велика фабрично-заводська індустрія, продукція якого вже не могла збуватися тільки на внутрішньому ринку, їй був потрібний всесвітній збут. Так в епоху первісного нагромадження капіталу відбулося переростання локальних центрів міждержавної торгівлі в єдиний світовий ринок.

Його остаточне формування завершилося до XIX-XX століть, коли товарне виробництво у провідних країнах досягло високого рівня розвитку. Еволюція ринку за схемою "внутрішній ринок (форма госп. спілкування, за якою все, що призначено для продажу збувається самим виробником) — національний ринок (внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців) — міжнародний ринок (частина нац ринків, яка зв’язана з закордонними ринками) — світовий ринок (сфера стійких…) представлена на малюнку

Світовий ринок (world market) — сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному поділі праці, і інших факторів виробництва.

Світовий ринок характеризується наступними основними рисами:

  • він є категорією товарного виробництва, що вийшло в пошуках збуту своєї продукції за національні межі;
  • він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, що знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але і зовнішнього попиту та пропозиції;
  • він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробникові, у яких галузях і регіонах вони можуть бути застосовані найбільш ефективно;
  • він виконує сануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари і їх виробників, що не в змозі забезпечити міжнародний стандарт якості при конкурентних цінах.

Виступаючи сферою міждержавного обміну товарами, світовий ринок впливає на виробництво, показуючи йому, що, скільки і для кого потрібно робити. У цьому змісті світовий ринок виявляється первинним стосовно виробника і є центральною категорією теорії міжнародної економіки.

Міжнародний поділ факторів виробництва

Фактори виробництва — ресурси, які необхідно затратити, щоб зробити товар. Такими факторами виробництва є праця і технологія (людські ресурси), земля і капітал (майнові ресурси). Серед них наступні:

  • праця — фізична і розумова діяльність людини, спрямована на досягнення корисного результату;
  • технологія — наукові методи досягнення практичних цілей, включаючи підприємницькі здібності;
  • земля — усе, що надала природа в розпорядження людини для його виробничої діяльності (земля, корисні копалини, вода, повітря, ліси й ін.);
  • капітал— накопичений запас засобів у продуктивній, грошовій і товарній формах, необхідних для створення матеріальних благ.

Кожний з факторів виробництва має ціну. Ціною праці є заробітна плата, технології — ліцензійний або патентний платіж, землі — земельна рента, капіталу — банківський відсоток. Ціна фактора виробництва відбиває баланс попиту та пропозиції на нього як у рамках окремої держави, так і у взаєминах держав один з одним.

Міжнародний поділ праці

Суспільний поділ праці — відокремлення окремих видів трудової діяльності — стало причиною й умовою виникнення товарного виробництва. Зворотним боком суспільного поділу праці є його кооперація. Суспільний поділ праці буває наступних функціональних видів:

  • загальний — поділ праці між великими сферами матеріального і нематеріального виробництва, такими як промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок і ін.;
  • приватний — поділ праці усередині великих сфер по галузях і підотраслям, таких як важка і легка промисловість, скотарство і землеробство, а також усередині них, наприклад нафтовидобуток, металургія й автомобілебудування в рамках важкої промисловості;
  • одиничний — поділ праці усередині одного підприємства, при цьому підприємство трактується широко, як цикл створення закінченого товару.

Виділяються два види територіального поділу праці: міжрегіональне — поділ праці між регіонами однієї і тієї ж країни; міжнародне — поділ праці між різними країнами.

Міжнародний поділ праці — вища ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва визначеної продукції в окремих країнах.

Міжнародна кооперація праці — заснований на міжнародному поділі праці стійкий обмін між країнами продуктами, виробленими ними з найбільшою економічною ефективністю.

Міжнародний поділ інших факторів виробництва

Найважливішими (але не єдиними) передумовами розвитку міжнародного поділу праці є міжнародний поділ інших факторів виробництва.

Міжнародний поділ факторів виробництва — історично сформоване зосередження окремих факторів виробництва в різних країнах, що є передумовою виробництва ними визначених товарів, економічно більш ефективних, ніж в інших країнах.

Міжнародний поділ капіталу виражається не тільки в різній забезпеченості країн накопиченими запасами матеріальних засобів, необхідних для виробництва товарів, але й у розходженнях історичних традицій і досвіду виробництва, рівнів розвитку товарного виробництва і ринкових механізмів, а також просто грошових і інших фінансових ресурсів.

Наявність достатніх заощаджень (капіталу у грошовій формі) є найважливішою передумовою для інвестицій і розширення виробництва.

Міжнародний поділ технології є результатом розходжень у рівні розвитку науково-технічного прогресу, досягнутого в окремих країнах, і в значній мірі виступає наслідком розходжень у забезпеченості такими факторами виробництва, як праця і капітал.

Отже, ресурси, які необхідно затратити, щоб зробити товар, називаються факторами виробництва включають людські ресурси (працю і технологію) і майнові ресурси (землю і капітал). Земля, праця капітал і технологія є однаково важливими факторами для виробництва будь-якого товару.

Виникнення та основні риси світового господарства

Розвиток світового ринку товарів привело на рубежі ХIХ-ХХ століть до інтенсифікації міжнародного економічного спілкування, що стало поступово виходити за рамки міждержавного обміну товарами. Бурхливий розвиток продуктивних сил і ріст моці фінансового капіталу привели до виникнення світового господарства.

Формування світового господарства показують 3 стадії становлення та розвитку класичного підприємства в промисловості економіки більш розвинених країн: підприємницька проста кооперація (від зародження підприємництва в промисловості і приблизно до середини ХVI ст.), велике машинне виробництво.

У період п-го перевороту в економі. Більш розвинених країнах і розгортання електротехнічної революції (поч. ХХст.) історично завершується формування СГ. Становлення СГ є історична еволюція інституту сім'ї, держави, власності, поєднаних розвитком тов. -гр. відносин, переходом її ф-ння зі сфери обігу в сферу виробництва.

Характерною рисою світового ринку є міждержавне переміщення товару, міжнародна торгівля. При переході товарного виробництва від стадії світового ринку до стадії світового господарства виникає міжнародне переміщення вже не тільки товару, але і факторів його виробництва, насамперед капіталу і робочої сили.

Світове господарство-сукупність національних економік країн світу, зв'язаних між собою мобільними факторами виробництва.

Основою світового господарства, так само як і світового ринку, є міжнародний поділ праці й інших факторів виробництва. (Відмінність світового господарства від світового ринку полягає в тім, що він виявляється не стільки через міжнародний рух товарів, скільки через міжнародний рух факторів виробництва.

Характерні риси сучасного світового господарства наступні:

  • розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, насамперед у формах вивозу-ввозу капіталу, робочої сили і технології;
  • ріст на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, що розташовуються в декількох країнах, у першу чергу в рамках транснаціональних корпорацій;
  • економічна політика держав, що передбачає підтримку міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатобічній основі;
  • виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об'єднань.

Класифікація ф-рів виробництва: Основні (ті, що від природи, чи результат іст. розвитку); розвинені (набуті в результаті соціально-економічного розвитку.; загальні (можуть заст.. в різних галузях виробництва); соц-ні (вик. в окремих галузях)

Регулюється світове господарство за допомогою мір національної (наприклад, надання державних гарантій інвестицій) і міждержавної економічної політики (наприклад, висновок угод про запобігання подвійного оподатковування). У рамках світового господарства економіка окремих країн стає усе більш відкритою й орієнтованою на міжнародне економічне співробітництво.


07.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!