Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Російська газова промисловість. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Російська газова промисловість. Реферат

Особливо по запасах природного газу виділяється Західний Сибір (Уренгойське, Ямбурзьке, Заполярне, Ведмеже). Промислові запаси тут досягають 14 трлн. м3

До Великої Вітчизняної Війни промислові запаси природного газу були відомі тільки в Прикарпатті, на Кавказі, у Заволжі і на Півночі (Комі АРСР). Вивчення запасів природного газу було зв'язано тільки з розвідкою нафти. Промислові запаси природного газу в 1940 році складали 15 млрд. м3.

Потім родовища газу були виявлені на Північному Кавказі, у Закавказзі, на Україні, у Поволжі, Середній Азії, Західному Сибіру і на Далекому Сході. На 1 січня 1976 року розвідані запаси природного газу складали 25.8 трлн. м3, з них - у Європейській частині СРСР - 4.2 трлн. м3 (16.3%), на Сході - 21.6 трлн. м3 (83.7%), у тому числі - 18.2 трлн. м3 (70.5%) - у Сибіру і на Далекому Сході, 3.4 трлн. м3 (13.2%) - у Середній Азії й у Казахстану. На 1 січня 1980 року потенційні запаси природного газу складали 80-85 трлн. м3, розвідані - 34.3 трлн. м3.

Причому запаси збільшилися головним чином завдяки відкриттю родовищ у східній частині країни - розвідані запаси там були на рівні близько 30,1 трлн. м3, що складало 87,8% від загальносоюзних. На сьогоднішній день Росія володіє 35% від світових запасів природного газу, що складає більш 48 трлн. м3.

Основні райони залягання природного газу по Росії та країнах СНД (родовища):

I. Західно-сибірська нафтогазоносна провінція.

II. Волго-Уральська нафтогазоносна провінція.

III. Середня Азія і Казахстан.

IV. Північний Кавказ і Закавказзя.

Також родовища України, Сахаліну і Далекого Сходу.

Особливо по запасах природного газу виділяється Західний Сибір (Уренгойське, Ямбурзьке, Заполярне, Ведмеже). Промислові запаси тут досягають 14 трлн. м3. Особливо важливого значення зараз набувають Ямальські Газоконденсатні родовища (Бованенковське, Крузенштернське, Харасавейське й інші). На їхній основі йде здійснення проекту "Ямал-Європа".

Видобуток природного газу відрізняється високою концентрацією й орієнтований на райони з найбільш великими і вигідними по експлуатації родовища. Тільки п'ять родовищ - Уренгойське, Ямбурзьке, Заполярне, Ведмеже й Оренбурзьке містять 1/2 усіх промислових запасів Росії. Запаси Ведмежого оцінюються в 1.5 трлн. м3, а Уренгойського - у 5 трлн. м3.

Наступна особливість полягає в динамічності розміщення місць видобутку природного газу, що порозумівається швидким розширенням границь поширенням виявлених ресурсів, а також порівняною легкістю і дешевиною залучення їх у розробку. За короткий термін головні центри по видобутку природного газу перемістилися з Поволжя на Україну, Північний Кавказ. Подальші територіальні зрушення викликані освоєнням родовищ Західного Сибіру, Середньої Азії, Уралу і Півночі.

У 1994 році в Росії було добуто 607.3 млрд. м3 природного газу, що склало 98.2% до обсягу видобутку в 1993 році, причому 570.6 млрд. м3 (більш 90%) було добуто РАО "Газпром". РАО "Газпром" - власник родовищ із загальними запасами близько 48 трлн. м3 і є найбільшою компанією у світі як по запасах, так і по видобутку природного газу.

Для порівняння - запаси найбільших компаній світу (млрд. м3):

РАО "Газпром"

48000

 Статоил

 1656

 Шелл

 1450

 Мобил

 548

 Бритиш Петролеум

 307

 Шеврон

 267

 

На думку російських економістів, РАО "Газпром" - єдина в Росії транснаціональна компанія, що має стабільний вихід на світовий ринок. У Росії з газу Газпрому" получають 40% електроенергії, на підприємствах "Газпрому" зайнято 320 тисяч робітників (разом з родинами більш 1 млн. чоловік).

Зміна видобутку природного газу в СРСР /Росії після 1990/ (млрд. м3)

 

 

1940м

1960м

1970м

1980м

1984м

1990м

1994м

3.12

45.3

197.9

435.2

587.4

641

607,3

 

Після розпаду СРСР у Росії відбувається падіння обсягу видобутку природного газу. Спад спостерігається в основному в Північному економічному районі (8 млрд. м3 у 1990 році, 4 млрд. м3 - у 1994), на Уралі (43 млрд. м3 і 35 млрд. м3 відповідно), у Західно-Сибірському економічному районі (576 млрд. м3 і 555 млрд. м3) і в Північно-Кавказському (6 і 4 млрд. м3). Видобуток природного газу залишився на колишньому рівні в Поволзькому (6 млрд. м3) і в Далекосхідному економічних районах.

Наприкінці 1994 року спостерігалася тенденція до росту рівня видобутку. От дані за останні 4 місяці року:

вересень

 43 млрд. м3

 жовтень

 50 млрд. м3

 листопад

 53 млрд. м3

 грудень

 57 млрд. м3

 

З республік колишнього СРСР Російська Федерація дає половину усього газу, на другому місці - Туркменія (більш 1/10), далі йдуть Узбекістан і Україна. Особливого значення набуває видобуток природного газу на шельфі світового океану. У 1987 році на морських родовищах було добуто 12.2 млрд. м3 чи близько 2% газу, добутого в країні. Видобуток побіжного газу в тому ж році склав 41.9 млрд. м3. Для багатьох районів одним з резервів газоподібного палива служить газифікація вугілля і сланців. Підземна газифікація вугілля здійснюється в Донбасі (Лисичанськ), Кузбасу (Кисилевск) і Підмосковному басейні (Тула).

Основними проблемами галузі, як і всієї промисловості Росії, є проблеми фінансування і кризи неплатежів. "НА початку жовтня склалася ситуація, що грозить енергетичною кризою Централ-ний Росії. "Газпром" пригрозив на 40% зменшити постачання газу через несвоєчасну їхню оплату. Енергосистеми регіону, більш ніж на 70% залежні від газу, будуть змушені різко зменшити навантаження, оскільки вони виявилися позбавлені резервних запасів палива...".

Що стосується перспектив розвитку галузі, те тут справи йдуть краще. На початку травня президент Російської Федерації підписав указ N 472 "Про основні напрямки енергетичної політики і структурній перебудові паливно-енергетичного комплексу РФ на період до 2010 року". Як говорить Олексій Макаров, директор інституту енергетичних досліджень РАНЕЙ, у своєму інтерв'ю кореспонденту газети "Buis-ness MN" (N 18, 24 травня 1995 року), "Основний натиск робиться на врахування інтересів регіонів. Хоча, говорить він, Росія ніколи не перетвориться в Саудівську Аравію, що створила в себе високий рівень життя за рахунок витягу паливно-енергетичних ресурсів з надр і їхнього експорту, ПЕК усе-таки здатний дати інвестиційний приплив.

Це поки єдиний сектор, куди інтенсивніше йдуть інвестиції з-за кордону". Програма "Паливо й енергія - 2" (розроблена на 1996-2000 роки) повинна стати головною технічною задачею енергетичної політики - збільшення частки природного газу в паливному балансі, підвищення глибини переробки нафти і т. д. Попередні розрахунки ІНЕД РАНЕЙ показали, що величезні інвестиції в ПЕК, очікувані в перспективі, дадуть бажане пожвавлення в економіці.

Природний газ був і залишається важливим продуктом експорту в російській зовнішній торгівлі. У 1994 році з Росії в далеке зарубіжжя було експортовано 109.03 млрд. м3 (113.6% до 1993 року). "Газпром" має намір у найближчі 5 років збільшити постачання природного газу на Балкани з 21 до 36 млрд. м3 у рік, у Туреччину - у 2 рази, почати - у Грецію і Македонію. На помітний ріст газоспоживання розраховують Болгарія, Румунія і країни екс-Югославії.

Останнім часом йде реалізація проекту "Ямал-Європа", що відкриває можливість експорту російського газу в обхід українського експортного коридору. 15 вересня відбулось відкриття переходу газопроводу через ріку Одер, що являється ключовим у проекті. Цього року почалися попередні пера-говори щодо можливості участі французької компанії "Газ де Франс" у реалізації проекту "Ямал-Європа". Мова йде про закупівлю додатково 4 млрд. м3 природного газу в чи рік більш після 2000 року.

Слід зазначити, що російський газ покриває третину потреби Франції. РАО "Газпром" поставив у 1994 році більш 12 млрд. м3 майже на $1 млрд. Відповідно до діючих контрактів (останній з них минає в 2012 році) компанія "Газ де Франс" може відбирати 10.2 - 12.2 млрд. м3 природного газу в рік. Власний видобуток природного газу у Франції не дуже великий (близько 3 млрд. м3 у рік).

Що стосується ближнього зарубіжжя, то в 1993 році з Росії в республіки бувшого СРСР було експортовано 85 млрд. м3 природного газу, у тому числі в Білорусію - 16.2 млрд. м3, у Молдавію - 3.1 млрд. м3, у Казахстан - 1.2 млрд. м3, Естонію - 0.4 млрд. м3. На початку року уряд Росії і Молдавії підписали указ про створення спільної компанії АТ "Газснабтранзит", метою якої буде постачання російського газу в Молдавію.

Основна частка витрат по використанню природного газу в якості палива приходиться на його транспортування від місць видобутку до місць споживання. Основним транспортом є трубопровідний. У 1987 році довжина газопроводів у СРСР склала 185 тис. км.

Мережа магістральних газопроводів охопила Європейську частину (разом з Ура-брухт), а також Західний Сибір, Казахстан і Середню Азію. В даний момент продовжується будівництво великих магістралей. Великі центри виробництва труб, що використовуються для будівництва газопроводів розташовані на Уралі (Челябінськ, Каменск-Уральський), у Поволжя (Волзький, Волгоград) і у великих містах Європейської частини Росії (Москва, Санкт-Петербург).

Основні центри переробки природного газу розташовані на Ура-лі (Оренбург, Шкапово, Альметьевськ), у Західному Сибіру (Нижневартовск, Сургут), у Поволжя (Саратов) на Північному Кавказу (Грозний) і в інших газоносних провінціях. Можна відзначити, що комбінати газопереробки тяжіють до джерел сировини - родовищам і великим газопроводам.

Найважливішим є використання природного газу як паливо. Останнім часом йде тенденція до збільшення частки природного газу в паливному балансі країни.

Газ у паливному балансі (%).

1913 1940 1960 1970 1980 1984

 - 2.2 8.2 19.5 27.5 3.6

 

На думку Юрія Шафраника, міністра палива й енергетики Росії, у найближчі 3-5 років співвідношення між енергоносіями в балансі приблизно збережеться. Основна стратегія - нарощувати видобуток природного газу з підвищенням його частки в балансі. У Росії на теплових електростанціях, що використовують як паливо природний газ, виробляється більш 40% електрики, а всього на ТЕС виробляється 67.1% енергії. У 1994 році виробництво електроенергії знизилося в порівнянні з попереднім (977 млрд. квт. ч. проти 1008). Це зв'язано в першу чергу з несприятливою економічною ситуацією, кризою неплатежів у промисловості Росії і зниженням рівня видобутку газу в цілому по країні.

Світовий видобуток природного газу на початку 90-х років перевищив 2,1трлн. м3. На експорт надходить близько 15% загальносвітового видобутку. Основні експортери газу - Росія, Канада, Нідерланди. Останнім часом видобуток газу став рости в ряді країн, що розвиваються. Але газ сюди в основному вивозиться в зрідженому виді.

Головні експортери зрідженого газу - Алжир, Індонезія, Малайзія, ОАЭ. У світі, як і в Росії, спостерігається тенденція до збільшення частки газу в енергетичному балансі. Так ще в 1950 році у світі рівень споживання природного газу складав 9% від усіх видів енергоносіїв (переважав кам'яне вугілля - 49%), те в 1987 році частка газу підвищилася до 20%. Рос-ця є лідером як по запасах природного газу, так і по експорту. На думку Юрія Шафраника, "газ - та ланка, за яку можна витягти весь вантаж проблем ПЕК Росії".

Література

1. "Розміщення виробничих сил" за редакцією Кистанова В. В. і Копилова Н. В., М. 1994.

2. "Географія промисловості СРСР" Хрущев А. Т., "Вища школа" М. 1990.

3. "Економіка природокористування" за редакцією Хачатурова Т.С., М. 1991.

4. "Економічна географія СРСР" А. Н. Лаврищев, "Економіка" М. 1986.

5. "Економічна і соціальна географія" В. П. Дронов, В. П. Максаковский, В. Я. Ром, "Освіта" М. 1994.

6. "Buisness MN" N7 1 березня 1995 року, N18 24 травня 1995 року, N30-31 30 серпня 1995 року, N34 20 вересня 1995 року.

7. "Ділові люди" N2 лютий 1995 року.

8. "Сьогодні" N48 6 вересня 1995 року.

9. "Вісті" N178-179 16-17 вересня 1995 року.

10. "Географічний атлас СВІТУ для вчителів середньої школи", "Головне керування геодезії і картографії при Раді Міністрів. СРСР" М. 1982.

11. "Географічний атлас СВІТУ", "Комітет географії і геодезії СРСР", М. 1992.

12. "Географічний атлас СРСР", "Головне керування геодезії і картографії при Раді Міністрів СРСР" М. 1991.


06.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!