Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Основні принципи митного регулювання, міжнародні вимоги. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Основні принципи митного регулювання, міжнародні вимоги. Реферат

Митна справа ― це відносини, що складаються в системі зовнішньоекономічних відносин, важлива ланка в міжнародному співробітництві на регіональному та національному рівнях. Вона складається з митної політики, міжнародних правил, зовнішньо торгівельних угод, порядку та умов переміщення через митні кордони товарних, транспортних, фінансових та інформаційних потоків та іншого

На сучасному етапі розвитку багатополярного світу жодна країна не здатна розвиватися ізольовано. Посилення інтеграційних процесів на макро- та мікрорівні пояснюється зростаючою взаємозалежністю економік окремих країн і має прояв в укладанні двох- та багатосторонніх угод щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Однак пріоритетним принципом формування та розвитку зовнішньої політики України є суверенітет та дотримання національних інтересів.

Митна справа ― це відносини, що складаються в системі зовнішньоекономічних відносин, важлива ланка в міжнародному співробітництві на регіональному та національному рівнях. Вона складається з митної політики, міжнародних правил, зовнішньо торгівельних угод, порядку та умов переміщення через митні кордони товарних, транспортних, фінансових та інформаційних потоків, а також із загально прийнятних заходів тарифного та нетарифного регулювання, експортного контролю тощо.

У нових умовах митна справа виступає не лише як інструмент та провідник зовнішньоекономічної діяльності, а й має важливіше значення, стаючи регулятором і засобом формування нових економічних відносин та зв'язків.

Вивчення митної справи набуває особливої актуальності в сучасних умовах, оскільки її об'єктивно зростаюча роль у внутрішньо економічних процесах та розширення діапазону її впливу на зовнішньоекономічну діяльність зумовили, в свою чергу, необхідність підходу до регулювання всього складного та неоднорідного комплексу відносин, пов'язаних безпосередньо з реалізацією митної справи.

Врахування цих обставин є необхідною умовою проведення ефективної митної політики. Кількісне зростання зовнішньоекономічних зв'язків, суттєві якісні зміни вимагають активного втручання держав у процес регулювання цієї діяльності з метою оптимізації, підвищення ефективності засобів, форм та інструментів.

Вимоги ГАТТ/СОТ щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Невпинний розвиток світових економічних відносин та інтеграційних процесів зумовило необхідність управління ними на міжнародному рівні. Ця система регулювання складалася поступово, шляхом створення міжнародних економічних організацій, постійно діючих конференцій, міжнародних угод, галузевих міжнародних органів, зокрема фінансових, торговельних, міграційних.

Особливо важливу роль у регулюванні міжнародної торгівлі на сучасному етапі її розвитку відіграють Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвітня митна організація (ВМО). На європейському континенті дедалі впливовішим стає Європейський союз.

Статути цих організацій, розроблені ними угоди рекомендовані до виконання всіма країнами, що є їх членами. Так, стаття XVI Статуту Світової організації торгівлі вимагає, щоб країни ― члени СОТ забезпечували відповідність своїх законів, нормативно-правових актів положенням цього Статуту, взятим на себе зобов'язанням під час вступу до ГАТТ/СОТ.

Всесвітня торгівельна організація (ВТО) стала правонаступницею ГАТТ у 1995 р., після чого її часто називають ГАТТ/СОТ. В основу її діяльності покладені принципи вільної торгівлі і національного режиму.

Метою своєї діяльності СОТ проголосила сприяння зниженню торговельних перешкод на шляху обміну товарами та послугами між країнами. Політика, яку постійно проводить ця організація, спрямована на постійне зменшення імпортних тарифів і методичне усунення нетарифних методів регулювання міжнародних економічних відносин. У той же час СОТ дозволяє вживати захисних заходів у ситуаціях, коли іноземна конкуренція завдає значних збитків певним виробництвам чи галузям вітчизняної економіки.

Провідну роль у СОТ, МВФ, інших впливових міжнародних економічних організаціях та угодах відіграють економічно розвинуті країни. Вони несуть і головний тягар витрат щодо функціонування цих організацій. Користуючись своїм положенням та опираючись на могутній економічний, науково-технологічний, інформаційний потенціал, вони диктують вигідні для них умови іншим країнам.

Високого звинуті країни, які створили могутній експортний сектор і зацікавлені в імпорті дешевої сировини, напівфабрикатів, відстоюють ідеї лібералізації міжнародної торгівлі. Вони вимагають від інших країн обмеження регулювання зовнішньоекономічної діяльності, вбачаючи в цьому регулюванні дискримінацію демократії.

Максимальна відкритість національних ринків різних країн значно полегшує експансію на ці ринки фірм і корпорацій розвинутих країн, які мають конкурентоспроможну економіку, що не потребує захисту з боку держави від іноземної конкуренції. Така відкритість економіки полегшує доступ до їх природних ресурсів підприємствам розвинутих країн, забезпечує останнім значно вигідніші умови інвестування своїх капіталів в економіку цих країн.

Світова організація торгівлі фактично від імені високо розвинутих країн постійно ініціює зниження імпортних митних тарифів, виступає взагалі за відмову від застосування експортних мит, за обмеження і повне скасування державного регулювання процесів міжнародного інвестування.

Щодо економіки країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, то у них зовсім інші проблеми. Значно менш конкурентоспроможна економіка цих країн об'єктивно потребує допомоги та захисту з боку держави. Таким захистом від іноземної конкуренції і є більш високі імпортні митні тарифи, державне субсидування національних товаровиробників, надання їм пільгових кредитів і податкових пільг.

Тільки за умов зростання ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності економіки країни, що не стали ще економічно розвинутими, може бути корисним зменшенням імпортних обмежень. Тому проблема вступу країни до СОТ є неоднозначною. Цей крок може надати країні певні вигоди, але одночасно створити і додаткові труднощі.

Навколо доцільності вступу України до ГАТТ/СОТ не один рік точаться дискусії. Дійсно, відповідно до положень статутних документів вступ України до СОТ юридично відкриє перед українськими виробами ринки країн ― членів СОТ, що сприятиме українському експорту. Будуть усунуті деякі дискримінаційні заходи, що застосовуються до українських товарів. Але, з іншого боку, виникнуть проблеми, які можуть перекреслити всі переваги від вступу України до СОТ. Прибічники вступу в цю організацію звертають увагу тільки на переваги для України і майже замовчують вагомі негативні наслідки. А мають вони два аспекти: імпортний та експортний.

Надії на розширення українського експорту можуть бути значно перебільшеними. Юридично Україна отримає широкі можливості, але фактично позитивні результати лише очікуються. Перша проблема полягає в тому, що отримати право вийти на закордонний ринок ще не означає, що на цьому ринку вдасться продати привезений товар. Для того, щоб реалізувати свій товар, останній повинен бути конкурентоспроможним.

Відповідні владні структури, перш ніж підписувати угоди про вступ України до СОТ, мають чітко аргументувати умови такого вступу, в яких передбачати захист українських національних інтересів, паритетність економічних відносин України з іншими країнами.

Щодо імпортного аспекту, то тут наслідки від вступу України до СОТ можуть бути значного негативнішими. Якщо у сфері власного експорту Україна може не отримати очікуваного позитиву, то у сфері імпорту Україні можуть бути завдані великі економічні збитки. Адже прихильники вступу до СОТ говорять тільки про додаткові ринки, які відкриваються перед Україною, але замовчують те, що Україна зобов'язана буде відкрити і свій національний ринок перед товарами з інших країн.

В Україні з'явиться безліч імпортної, конкурентоспроможної продукції з різних країн, яка витіснятиме з національного ринку українські товари, що призвиде до скорочення вітчизняного виробництва, знищення окремих підприємств і видів виробництва. Це може поставити Україну в таку залежність від інших країн, яка загрожуватиме її національній безпеці.

Тому здається доцільним відкласти вступ України до СОТ до того часу, коли очевидним і відчутним стане економічне зростання України, підвищиться рівень добробуту населення і буде ліквідована зовнішня заборгованість держави. А тим часом було б доцільно підписати з СОТ спеціальну угоду про співробітництво в перехідний період до вступу в члени СОТ.

Такий перехідний період сприяв би поступовій лібералізації зовнішньоекономічної діяльності України з урахуванням її національних інтересів. Це зумовило б підвищення ефективності її економіки і конкурентоспроможності товарів, забезпечення позитивного сольдо зовнішньої торгівлі, зменшення потреб в іноземних кредитах. Саме досягнення таких якісних критеріїв економічного стану України повинно бути умовою рівноправного членства у ГАТТ/СОТ.

Одним з суттєвих здобутків України в цей перехідний період було придбання нею статусу країни з ринковою економікою, що відкрило б перед нею додаткові можливості у відносинах з іншими, перш за все високого звинутими країнами. Це сприяло б адаптації української економіки до умов міждержавних відносин, що склалися в рамках СОТ, і забезпечило б менш болісний процес вступу до цієї організації.

Порядок переміщення багажу через митний кордон України

До несупроводжуваного багажу (НСБ) належать предмети, що відправляються їх власником (або за його дорученням іншою фізичною чи юридичною особою) і перетинають митний кордон України окремо від власника (залізничним, морським, річковим, автомобільним або повітряним транспортом).

Митне оформлення НБС здійснюється в митниці за місцем знаходження його власника. При відправленні НСБ його власник або інша особа, яка діє за нотаріально засвідченим дорученням власника багажу, для митного оформлення подає необхідні для цього документи:

  • закордонний паспорт або документ, що його замінює (довідку про загублений паспорт, посвідчення військовослужбовця тощо);
  • опис (перелік) предметів (товарів);
  • листок вибуття, квиток для проїзду за кордон у разі проїзду громадськими видами транспорту;
  • товаросупровідні документи (залізничні або транспортні накладні, багажні квитанції);
  • інші документи, необхідні для митного оформлення.

Інспектор митної служби здійснює митний огляд багажу, накладає митне забезпечення на товаросупровідні документи, декларації, виписує провізну відомість, проставляє необхідні штампи і печатки. Одна митна декларація залишається у власника НСБ або особи, яка діє за його дорученням, друга ― у справах митниці, третя ― додається до товаросупровідних документів на НСБ.

Факт відправлення НСБ із-за кордону зазначається в пасажирській митній декларації, яка заповнюється у двох примірниках на прикордонній митниці при в'їзді в Україну.

Одержувач НСБ для оформлення в митному відношенні подає такі документи:

  • паспорт або інший документ, що його замінює;
  • митну декларацію, заповнену власником багажу при перетині державного кордону України з указаними в ній даними про наявність несупроводжуваного багажу, а також даними про пропущені при цьому валюту та предмети з відмітками прикордонної митниці;
  • товаросупровідні документи на багаж;
  • провізну відомість.

При одержанні НСБ одержувач або особа, яка діє за нотаріально засвідченим дорученням власника багажу, заповнюють митну декларацію. Після проведення митного огляду інспектор митної служби проставляє особисту номерну печатку в товаросупровідних документах на багаж, на митній декларації з відомостями про пропущені предмети, а також закриває провізну відомість. Пасажирська митна декларація залишається у справах митниці.

При ввезенні з-за кордону несупроводжуваний багаж не підлягає оподаткуванню, якщо це:

  • предмети особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення або з метою транзиту;
  • речі, що ввозяться (пересилаються) в разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україні;
  • предмети, які ввозяться (пересилаються) громадянами, зазначеними у статтях 59-63, 65-67 Митного кодексу України, а також працівниками дипломатичних установ України за кордоном, моряками рибопромислового, торговельного, річкового флоту та іншими особами, як згідно із законодавством мають право додатково ввозити (пересилати) в Україну предмети без оподаткування;
  • предмети (товари), які ввозяться (пересилаються) резидентами у вигляді призів, отримання за участь у спортивних та інших змаганнях (конкурсах, фестивалях тощо), у межах, визначених угодами дарування, в разі підтвердження факту отримання посвідчення угод дарування нотаріальними органами відповідної країни. Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах України, що діють у відповідній країні. Дія цього абзацу не поширюється на предмети промислового призначення;
  • предмети, що були попередньо вивезені громадянами за митний кордон України під письмове зобов'язання про їхнє повернення і ввозяться назад на митну територію України, за наявності відповідної вивізної митної декларації.

Всі інші відправлення НСБ фізичною особою з-за кордону оподатковуються митом за повними ставками Митного тарифу, акцизним збором та податком на додану вартість.

При нарахуванні ввізного мита та інших платежів за предмети, що находяться у НСБ, враховується вартість товарів та інших предметів, які були ввезені в Україну громадянином особисто із зазначенням їх у пасажирській митній декларації.

Література

  1. С. Терещенко. Основи митного законодавства України. Август. К. 2001 р.
  2. П. Пашко. Основи митної справи. Знання. К. 2002 р.
  3. В. Дутчак. Митна справа. КНЕУ. К. 2002 р.


05.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!