Osvita.ua Вища освіта Реферати Міжнародні відносини Становлення ВЕЗ у Молдові. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Становлення ВЕЗ у Молдові. Реферат

Організація вільної економічної зони класичного типу вимагає на етапі її створення серйозних витрат на розвиток інфраструктури. Однак якщо за якимись причинами не можуть бути виділені такі кошти, то використовуються інші варіанти організації зони з метою створення особливої привабливості для капіталу

Вільні економічні зони широко поширені у світі. Ці крапки економічного росту привабливі для іноземного капіталу з погляду оподатковування, гарантій про незмінність нормативної бази, а також спрощення бюрократичних процедур і надійної безпеки. Вони роблять на економіку країни як прямий, так і непрямий сприятливий вплив.

Це імідж країни, нові робочі місця з можливістю навчання новим технологіям і новій культурі виробництва. До цього необхідно додати і відрахування в бюджет, можливість одержання ділових послуг на сучасному міжнародному рівні, виробництво імпортозамінюючих товарів, збільшення експорту, високі темпи розвитку конкретної території, оголошеною вільною економічною зоною.

Саме це послужило основою для прийняття в 1995 році закону "Про Зону вільного підприємництва "Expo-Business-Chisinau". Був ще один фактор, що вплинув на це рішення - територія колишньої ВДНГ занепадала, на її утримання виділялося тільки 30-50% необхідних для цього коштів. Останні інвестиції на розвиток були спрямовані ще в 1984 році. Тому було вирішено відробити нову для республіки форму господарювання саме на цій території.

Організація вільної економічної зони класичного типу вимагає на етапі її створення серйозних витрат на розвиток інфраструктури. Однак якщо за якимись причинами не можуть бути виділені такі кошти, то використовуються інші варіанти організації зони з метою створення особливої привабливості для капіталу. У період становлення застосовуються відмінні від "класики" види діяльності, наприклад, роздрібна торгівля. Подібного роду зони діють у багатьох країнах Латинської Америки.

Молдова вибрала саме такий шлях для створення першої ВЕЗ, у тому числі через прозорість молдавських границь, високого рівня тіньової економіки і т. п.

Інша відмінність від класичної схеми полягає в тім, що резиденти вільної зони, обов'язково повинні були стати резидентами РМ. Таким чином, вони включалися в існуючу в країні систему контролю за дотриманням діючого законодавства. А за Адміністрацією вільної Зони залишався, в основному, контроль за виконанням специфічних положень законодавства.

При цьому держава надала інвесторам гарантії того, що законодавство про вільну економічну зону не буде мінятися в плині 10 років. Це усе дало великий імпульс для підприємницької ініціативи. У Молдову пішли інвестиції, ЗСП "Expo-Business-Chisinau" в умовах загальної депресії стало крапкою економічного росту.

За два роки резидентами ЗСП стали 64 іноземні фірми, що представляють 22 країни. За станом на 30 вересня 1998 року було інвестовано майже 62 млн. лей, причому з них 1/5 безоплатно в розвиток інфраструктури зони. До кінця 1998 року очікувалося одержання інвестицій на 100 млн. лей. Активно освоювалися нові види діяльності. Виробництво товарів досягло вже 11% від загального обсягу обороту у вільній зоні. Налагодився випуск комп'ютерів, електронних газових пальників для тютюносушилок, телевізорів, касових апаратів і ін.

Обсяг надходжень у бюджет з цієї території з урахуванням ряду спільних підприємств, що раніше працювали в РМ і минулих по конкурсі у вільну зону, збільшився в 15 разів. Цікава динаміка. Так, якщо в першому півріччі 1997 року платежі в бюджет склали 2,4 млн. лей, то в другому півріччі вже 6,5 млн. лей. За цей час було створено майже 1500 нових робочих місць. До них можна додати близько 400 нових робочих місць, створених у підрядчиків.

Завдяки цілеспрямованій роботі порядку 150 місцевих виробників реалізували товари через торгову мережу вільної Зони, досить успішно конкуруючи з імпортерами.

Організація ЗСП споконвічно розглядався як спосіб, модель виходу економіки республіки з глибокої економічної і соціальної кризи.

Перша задача - призупинити руйнівний процес на території ВДНГ - була вирішена буквально за півроку. Далі, відповідно до затвердженої концепції і генеральної схеми розвитку була закладена основа створення в ЗСП бізнес - центра.

Друга задача - організація виробництва товарів, у першу чергу, на території субзон. У першому півріччі1998 року (до внесення виправлень у законодавство) вісім резидентів збиралися відкривати виробництво в субзонах, закуповували устаткування.

Цьому сприяла торгівля, і в першу чергу, роздрібна, котра займала менш 40% від всього обороту у вільній Зоні. Але саме вона послужила головним прикриттям початку боротьби проти вільної Зони. Відповідно до законодавства 1998 року, одна фізична особа була вправі придбати товари без ПДВ і митних пошлин на суму 250 доларів США на місяць. Частка товарів, реалізованих у вільній Зоні, не перевищувала 3-4% від обсягу легальної торгівлі в республіці, при цьому магазини Зони давали 35% від усіх доходів у торгівлі республіки.

Ще одна задача, розв'язувана вільною Зоною - це боротьба з чорним ринком. Наступ держави на вільну Зону на цьому фронті викликав об'єднання проти ЗСП сил, що мають прямий інтерес на чорному ринку. А чорний ринок у РМ дуже значний - більшість кількості всієї торгівлі.

Поява торгівлі в ЗСП зруйнувало монополію чорного ринку і викликало зниження на ньому цін. Але покупці віддавали перевагу вільній Зоні, тому що тут не було ризику як харчові продукти, а при покупці складної техніки клієнт одержував гарантії на наступне її обслуговування. Заробив економічний механізм боротьби з чорним ринком, але держава не скористалася їм для подальшого настання. Під впливом впливових сил тіньової економіки почалося формування суспільної думки на тему: "ЗСП завдає шкоди бюджету".

Став проповідуватися гасло несправедливості різних умов для резидентів у вільній Зоні й інших підприємцях. До цього була підключена і легальна торгівля, хоча, як показує статистика, ЗСП на товарообіг легальної торгівлі не вплинула. Був знайдений привід і можливості для залучення в боротьбу проти вільної Зони і міжнародних структур.

У результаті 8 серпня 1998 року виправлення в закон про бюджет позбавили роздрібну торгівлю податкових і митних пільг, незважаючи на 10-літні гарантії, надані законом. Потім пішов ряд суперечних закону інструкцій Мінфіну. У розвитку вільної економічної зони наступив період спаду: бюджет одержав на 1 млн. лей менше, більша кількість працівників ЗСП пішли в примусову відпустку чи були звільнені, застигли будівництва, порушилися укладені контракти, залишилися неповерненими банківські кредити, збанкрутували багато резидентів і адміністрація.

Протягом 2,5 - 3 наступного років у результаті вичікувальної і нерішучої політики уряду РМ ЗСП не розвивалася, але і не вмерла остаточно, тому що були скасовані пільги тільки у відношенні роздрібної торгівлі. Всі інші переваги, що надає резидентам закон про ЗСП, залишилися. В даний час діяльність і інвестиції деяких резидентів продовжуються. ЗСП зберегла свою привабливість для інвесторів і може стати гарним трампліном для розвитку.

Багато в чому це обумовлено збереженням ряду пільг і переваг при здійсненні виробничої діяльності, оптової торгівлі і наданні різного виду послуг. Наприклад, товари зроблені в ЗСП при вивозі з її території звільняються від акцизів і ПДВ, вони також звільняються від митних пошлин при їхньому вивозі на митну територію Молдови. При цьому примітно, що звільнення від митних пошлин застосовується при тимчасовому вивозі товарів із Зони, без їхньої реалізації, а також і при ввозі назад у переробленому чи доробленому виді, якщо ступінь переробки не перевищує 50%.

Така можливість сприяє стимулюванню роботи як резидентів, так і їхніх партнерів за межами Зони, але на території Молдови. Цілком звільнені від сплати мита і товари, що вивозяться через ЗСП за межі митної території Молдови, незалежно від місця їхнього походження. Це сприяє розвитку оптової торгівлі. Зберігся і порядок звільнення від сплати ПДВ і акцизів на товари і послуги, увезених на територію ЗСП через межі Молдови, а також відбуваються з Молдови і призначених для кінцевого споживання. Товари, зроблені в Молдові і раніше імпортовані в ЗСП, можуть продаватися на території Зони без сплати митних процедур.

На території ЗСП ведеться активне будівництво офісних приміщень. Робота в сфері надання послуг на території ЗСП - одне із самих вигідних і перспективних напрямків діяльності. При відкритті офісу на території Зони фірма одержує можливість робити послуги без ПДВ.

Також резиденти Зони одержують податкову пільгу по сплаті прибуткового податку в розмірі 45% від встановленої в Молдові ставки протягом перших п'яти років своєї діяльності. Т. е. ставка прибуткового податку складе всего 12,5%, весь інший прибуток можна використовувати на розвиток. Крім того, резиденти, що інвестували в розвиток ЗСП капітал, еквівалентний не менш $250000, на п'ять років цілком звільняються від сплати прибуткового податку.

Саме тому усе більше фірм, як на території Молдови, так і за її межами прибігають до послуг резидентів Зони. Закордонні партнери частіше використовують можливості складського збереження своїх товарів з наступним їх реекспортом чи оптовим продажем. Молдавські фірми, крім цього, прагнуть і до встановлення партнерських відносин з резидентами по переробці різних товарів.

Усе це активізує діяльність резидентів зони, сприяє зростаючому попиту на складські й офісні приміщення.

Вище ми докладно розглянули одну з вільних економічних зон Республіки Молдова. Крім цього, на території РМ утворені і функціонують наступні зони: "Виробничий парк "Отачь-бізнес" (№11), "Виробничий парк "Тараклія" (№12), зона вільного підприємництва "Твардіца" (№13), "Виробничий парк "Валканеш" (№14). Усі перераховані вище ЗСП знаходяться на початковому шляху свого розвитку, тобто на стадії становлення.


05.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!