Osvita.ua Вища освіта Реферати Історія України Гетьман Богдан Хмельницький. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Гетьман Богдан Хмельницький. Реферат

По десяти роках цілковитого занепаду України, в 1648 році прийшла зміна на ліпше, а цю зміну спричинив славний гетьман Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький був сином українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко під Чигирином мав невеликий хутір Суботів. Замолоду вчився Богдан у школах у Києві, в Ярославі та у Львові, а потім скоро вступив до козацького війська. Вже незабаром показалося, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний вождь.

Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з Турками, а в битві під Цецорою (1620 року) боровся поруч зі своїм батьком. Батько загинув у тій битві, а молодий Богдан попав в турецьку неволю, де пробув два роки. В неволі навчився він турецької й татарської мови та пізнав турецькі звичаї, а це в пізнішім житті йому не раз дуже знадобилось.

Вийшовши з неволі, став сотником козацького війська і його знали запорожці, як відважного й розумного чоловіка. По козацькім повстанні в 1638 р., що не вдалося, Хмельницький жив постійно в Чигирині, або в своїм хуторі Суботові, що одержав по батькові. Та чигиринський староста й урядники не довіряли йому й боялися тримати коло себе. Отже часто висилали його з козаками у степи, побивати татарські загони. Найбільше зненавидів Богдана чигиринський підстароста Чаплінські.

Коли раз, уже в 1647 році, Хмельницький рушив з сотнею козаків у степ, Чаплінські напав зі своїми гайдуками на Суботів, ограбив цілий хутір і побив наймолодшого синка Хмельницького так важко, що хлопець незабаром умер. Хмельницький подав на Чаплінського до суду, але суд розсудив справу несправедливо. Тоді Богдан поїхав на скаргу аж до польського короля Володислава IV у Варшаву, та король сказав, що й він сам безсильний проти шляхти. А зрештою - говорив король - "ви люди військові, маєте шаблі при боці, тож самі бороніть своєї честі і свого майна..."

Тоді Богдан Хмельницький сам рішив помститися за свою кривду і за кривду народу, не тільки на Чаплінські, а й на всіх подібних панах, що самовільно поводилися з народом. Він поїхав на Січ, скликав усіх козаків, що малими відділами перебували по степах, і розказав їм про свою кривду й кривду всього народу. Він промовив до козаків так сердечно, що вони вибрали його гетьманом і в захопленні взивали його, щоб вів їх до боротьби. Хмельницький договорився ще з татарами, що обіцяли йому помагати, й весною 1648 року рушив проти польського війська і всієї шляхти, що була на Україні. Коли тільки по Україні пішла чутка, що Хмельницький збирає сили проти польських панів, усі, молоді й старі, почали приставати до козаків. Незабаром гетьман мав коло себе велике військо й зачав побивати польське військо, раз-по-раз.

Під Жовтими Водами розбив військо Стефана Потоцького, а його самого взяв до неволі. Під Корсунем розбив головні польські сили і взяв до неволі обох польських вождів: Миколу Потоцького й Калиновського.

По цих двох великих битвах піднялося повстання по всій Україні, по обох боках Дніпра. По містах і селах повставали міщани й селяни, виганяли всіх чужинців, а також євреїв, що були орендаторами в панів і навіть ключі від церков тримали в себе та лиш за оплатою молитися пускали. Пани й євреї, зачувши про те, що сталося коло Жовтих Вод і Корсуня, самі почали втікати з України так, що того літа Україна очистилася від чужинців. Утік також і князь Ярема Вишневецький, найжорстокіший ворог козаків.

Під Пилявцями заступили дорогу свіжі сили польського війська під проводом трьох вождів. Та як козаки несподівано напали на табір, то отамани перші втекли, а за ними військо, і козаки забрали все добро польського табору. З-під Пилявців відступили польські війська аж до Галичини, що тоді називалася Червона Русь.

За польським військом рушили в Галичину й козаки, а тоді піднялося повстання народу і в Галичині, хоча не таке, як на Україні. Хмельницький підійшов аж під Львів, та не хотів нищити міста, взяв відкуп і рушив дальше, аж під Замостя. Міг іти на саму Варшаву, та саме тоді вибрали нового короля Польщі, - Яна Казимира. Гетьман Хмельницький вірив тому королеві, що він покарає шляхту й не позволить дальше знущатися над Україною, і тому відступив з козаками за Збруч. Він гадав, що польські війська вже не рушать на Україну.

Але весною 1649 року вони рушили. Та Хмельницький заступив їм дорогу під Збаражем і окружив їх та мало що не взяв короля в полон. Під Зборовом підписали умову, що Україна по ріку Случ вільна держава, а Хмельницький є її гетьманом.

Хмельницький обрав собі за столицю Чигирин і звідти почав заводити лад по цілій звільненій Україні. Вся Європа довідалася зараз про вільну українську державу і різні держави почали висилати своїх послів до гетьмана, щоб нав'язати з Україною приязні взаємини. На Україні почалося по містах і селах нове життя, народ легше відітхнув, бо настав порядок і спокій.

Та скоро показалося, що Польща таки не зреклася України й приготовляє новий похід. В 1651 році почалася нова війна; прийшло до страшної битви під Берестечком, де через зраду татар козаки понесли важкі втрати. Вславилося в цій битві головно тих триста запорожців, що окопалися на острівці серед багна й цілу добу відбивалися від тисячі польського війська. Король обіцяв їм дарувати життя, та вони таки не піддалися і радше погинули всі до одного, а не сплямили козацької чести.

По тій невдалій битві Хмельницький був примушений підписати нову умову в місті Білій Церкві. Ця умова позволяла козакам жити лише в Київщині, а вся Україна знову мала дальше бути польською провінцією. Почали вертатися на Україну дідичі й євреї, одначе народ уже не хотів терпіти. В р. 1652, весною, Хмельницький знову рушив у похід і зовсім розбив польське військо під горою Батіг, коло міста Ладижина.

По битві під Батогом Україна знову стала вільною, але Хмельницький знав, що незабаром Польща вдарить наново, а козацьке військо було тоді так ослаблене, що вже не змогло б оборонятися. Татари й турки були непевні союзники, тому гетьман рішив заключити союз з Московщиною.

Московський цар радо згодився, взяти Україну під опіку, й присягав, що Україна буде управляти собою свобідне, а тільки козаки присягнуть на вірність цареві. Так і сталося.

Хмельницький з'їхався з царськими послами в містечку Переяславі, 1654 року і тут підписав союз з Москвою. Скоро показалося, що Москва була хитріша, як усі інші попередники. Зараз прийшли на Україну московські війська та почали осідати по кватирах, а в Києві почали будувати собі твердиню. А хоч у 1655 р. москалі пішли разом з козаками на Польщу (тоді знову були під Львовом), то московські генерали займали землі на царське ім’я, себто для Москви, а не для України. З того було видно, що Москва хоче Україну поневолити, землі забрати під свою руку, скасувати всі вольності козацькі, а українських селян закріпостити наново.

Крім того і цар зрадив гетьмана, бо почав переговорювати з Польщею і так погодився, що польські війська по тім знову рушили на Україну. Тоді гетьман рішив ще раз повстати проти Польщі та й проти Москви і вислав своїх послів до Швеції, Туреччини, Молдавії й Угорщини, щоб видобути в них поміч для України. Декотрі держави, наприклад Швеція, обіцяли помогти, і може було б гетьманові вдалося врятувати Україну, але він заслаб з тої журби й помер дня 8 вересня 1657 року. Його поховали в Суботові, у церкві, що він сам казав збудувати своїм коштом. Він не спочив там навіки. В кілька літ пізніше польський вождь Чарнецькі прийшов з військом на Україну й мабуть викинув кості гетьмана з домовини, що була в підземеллях Суботівської церкви. (Ця вістка не є певна, певне тільки те, що тоді не знати де поділися тлінні останки гетьмана).

Як бачимо, Богдан Хмельницький - відбудував вільну державу на Україні, що була цілих триста літ перед Хмельницьким під пануванням Литви й Польщі. Правда, що молоду українську державу не вспів гетьман оборонити перед усіма ворогами, бо їх було забагато, а до того ще він завчасно помер, але по Хмельницькім ідуть його слідами інші гетьмани і - як побачимо - Україна вже ніколи потім не була в такій неволі, як перед Хмельницьким.

Гетьман Хмельницький має в українській історії велику славу, бо він перший рішучо повів козацьке військо до боротьби за волю народу І рідної землі. З тих славних часів наші малярі намалювали кілька прегарних образів, а з них найкращий є: "В'їзд Богдана Хмельницького до Києва", в січні 1650 року, по битві під Зборовом. Цей образ намалював артист-маляр Івасюк.

Про Хмельницького укладав народ пісні, з яких багато дотепер заховалося, його прославили декотрі наші поети в віршах, а письменники в оповіданнях і повістях. У Києві, на площі перед храмом св. Софії, стоїть гарний пам'ятник Хмельницькому, що представляє гетьмана на коні з булавою в руці.


04.03.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!