Osvita.ua Вища освіта Реферати Історія України Первісні археологічні культури на українській території. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Первісні археологічні культури на українській території. Реферат

У рефераті подано відомосі про великі поділи праці та первісні археологічні культури на території України

III тис. до н. е. - період, дуже важливий для розвитку населення всієї Європи. Він мав перехідний характер, оскільки на теренах континенту в зонах Середземномор'я, півдня Балкан та на Західному Кавказі виникають нові археологічні культури. Першими культурами бронзового віку стала ранньомінойська культура на острові Крит, ранньоелладська культура Греції, ранньофессалійська культура, ранньомакедонська культура та культура раннього бронзового віку у Фракії.

Друга половина III тис. до н. е. характеризувалася великими переселеннями племен, які мали відношення до формування та утворення народів Центральної та Східної Європи.

У другій чверті III тис. до н. е. в Центральній та на заході Східної Європи широко поширюється культура кулястих амфор. Її пам'ятки знаходять на Лабі, Одрі, Віслі, а на розвинутій стадії носії цієї культури проникають у верхів'я Західного Бугу, а звідти - у верхів'я Пруту, Сирету та Дністра. Поселення культури кулястих амфор, відкриті в Чехії, складаються зі стовпових жител з обмазаними глиною стінами. На поселеннях культури кулястих амфор простежуються залишки зернових (пшениця та ячмінь) та бобових культур, засвідчено зростання поголів'я свиней.

Протягом IV-III тис. до н. е. виникає велика історична спільнота - носіїв ямної культури, яка охоплювала простори від Південного Приуралля до Пруто-Дністровського басейну. На півночі її ареал доходить до Києва та Самарської луки, а на півдні - до передгір'я Кавказу.

Не менше значення, ніж ямна культурно-історична спільнота, для Центральної Європи мала культура шнурової кераміки, або бойових сокір, формування якої датується другою половиною III тис. до н. е. Вона складалась із ряду генетично споріднених культур, які опанували територію від берегів Рейну до Волги. Кубки зі шнуровим візерунком та шліфовані сокири в чоловічих похованнях становлять їхню специфічну рису.

Культура шнурової кераміки вважається рільничо-скотарською. Оскільки її носії поширювалися на північ та схід, то для цієї культури характерним було пристосування до місцевих природних умов, яке особливо чітко простежується в районах Польщі та Прибалтики. Тут "шнуровики" виступали носіями нових відтворювальних технологій, які приходять на зміну мисливським типам господарювання. Те саме можна сказати й про розвиток металообробки та металургії. Особливо активно розробляються знаряддя праці для підсічно-вогневого рільництва, властивого носіям цієї культури, які проживали переважно в зоні лісових масивів.

Ще одна велика міграція із західного напряму охопила Західну та Центральну Європу наприкінці III тис. до н. е. у зв'язку з рухом носіїв культури дзвоноподібних кубків. Районом формування культури вважається Центральна Португалія. З цієї зони культура починає проникати в Бретань, а з неї в район витоків Рейну. Невирішеною залишається проблема виникнення середньоєвропейського вогнища цієї культури, яке охоплювало райони Чехії та Моравії, а також області сучасних Австрії, Баварії, Угорщини, Саксонії та Польщі. Носії культури дзвоноподібних кубків на берегах Дунаю займалися розведенням коней, виготовляли мідні ножі та прикраси.

Аналіз могильників усіх культур бронзового віку дає можливість зробити висновки про характер соціальних змін. Знахідки зброї доводять, що реаліями життя населення Центрально-Східної Європи стали воєнні конфлікти й міграції. Як правило, більшість сутичок виникали через стада худоби. На тлі цих зіткнень розвивався між-общинний обмін, який також прискорював процеси розшарування всередині племен.

Посилюється роль родини, що засвідчено наявністю парних поховань у великих колективних могильниках. Поява курганних поховань у носіїв ямної культури, де розміри кургану (діаметр 110 м, висота 3,5 м) потребували зусиль великої кількості людей (приблизно 500 чоловік протягом 80 днів), свідчить про те, що відбувався процес виокремлення військової аристократії.

Література

  1. Гончар Б. М. Всесвітня історія. – К., 2007. – 694 с.
  2. Березанська Софія Станіславівна, Гладилін Владислав Миколайович, Гладких Михайло Іванович, Котова Н. С., Круц В. О. Давня історія України: В 3 т. / НАН України; Інститут археології / П. П. Толочко (ред. кол.) - К.: Наукова думка, 1997. Т. 1: Первісне суспільство. - 558с.
  3. Гарчев Петро Іванович. Первісне суспільство і початок державотворення на території України. (До розгрому Скіфського царства) / Національний ун-т внутрішніх справ. Кримський факультет. Кафедра державно-правових дисциплін. - Сімф.: ДОЛЯ, 2001. - 174с.
  4. Історіографія первісної історії: Конспект лекції / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / Юлія Володимирівна Мисько (уклад.). - Чернівці: Рута, 2005.
  5. Леві- Строс Клод. Первісне мислення / С. Йосипенко (пер. з фр., вступ. сл. та прим.). - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - 322с.


11.10.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!