Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Державні службовці: система професійного навчання. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Державні службовці: система професійного навчання. Реферат

У рефераті подано відомості про ПР-діяльність як стратегічний ресурс модернізації системи професійного навчання державних службовців

У процесі спеціалізації сфери управління галузь зв’язків із громадськістю (паблік рилейшнз, ПР) як домінанта ефективної комунікації виокремилася в самостійний вид діяльності, який, на жаль, до сьогодні недооцінений і не впроваджений в систему державного врядування, зокрема в систему менеджмент-освіти, попри виняткову важливість і дієвість цього стратегічного ресурсу.

Система управління комунікаціями організації сьогодні перебуває на етапі свого становлення. Відповідно, управлінська наука поступово формує своє концептуальне бачення специфіки ПР як управлінської діяльності.

Вивчення проблеми опирається на досягнення загальної теорії управління, теорії комунікацій, соціології управління. Це зумовило використання в межах нашого дослідження робіт: Г. Г. Почепцова [3], О. М. Чумикова [5], М. П. Бочарова, М. А. Шишкіної [6], Г. Кемерона [1], Д. Вілконса, а також Хлопєвої Н. А. [4], якою було запропоновано модель побудови медіапортрету Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова.

Депрофесіоналізація кадрів у системі державного управління та місцевого самоврядування, яка зумовлює зниження якості адміністративних послуг населенню, а отже, і зневіру громадян до органів державної влади, доводять необхідність пошуку шляхів удосконалення системи освіти управлінців та виявлення додаткових стратегічних ресурсів модернізації їх навчання.

Паблік рилейшнз як один із напрямів управлінської діяльності вищого навчального закладу сприяє встановленню й підтримці взаєморозуміння й співробітництва між організацією, її клієнтами та суспільством у цілому. Застосування методик ПР допомагає розв’язувати не лише питання просування освітньої установи на ринку, але й такі важливі управлінські завдання, як забезпечення організації інформацією про громадську думку, вироблення відповідних стратегій і прогнозування стрижневих тенденцій.

Практика доводить, що управлінські рішення навчальних закладів часто приймаються без належного аналізу й досліджень, що є неетичним щодо бажаючих отримати якісну освіту. Очевидно, що використання інструментів паблік рилейшнз у системі освіти сприятиме підвищенню якості пропонованих послуг.

До того ж, для оцінки результатів діяльності організації сьогодні вже недостатньо лише кількісних показників. На перший план висуваються так звані нематеріальні активи, створювані за допомогою ефективної комунікації: репутація організації, її прозорість, ділові зв'язки, бренд, авторські права, кваліфіковані кадри й талановиті співробітники, що першочергово визначає місце організації у відповідних системах.

Метою дослідження є аналіз ПР-методик у сфері менеджмент-освіти та створення схеми-моделі меідапортрету Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

  • розглянути класичні й інноваційні методологічні дослідження комунікацій у медіа-просторі;
  • розкрити можливості інструментарію ПР, скерованого на підвищення ефективності досліджень з аналізованої проблематики;
  • запропонувати модель оптимізації інформаційного статусу досліджуваного об'єкта (ОРІДУ НАДУ при Президентові України).

Емпіричну базу дослідження склали:

  • документи, що регламентують та висвітлюють діяльність прес-служб державних та недержавних установ;
  • результати різноманітних соціологічних досліджень, присвячених проблемам комунікацій.

Ефективне управління комунікацією в умовах ринкових відносин – найважливіший ресурс розвитку економічної системи, метою якого є встановлення й підтримка ефективних взаємин і атмосфери взаєморозуміння й довіри як усередині організації, так і між організацією та її цільовими аудиторіями. Розкриваючи сутність ПР-діяльності як фактора підвищення ефективності управління економічними системами, доцільно підкреслити дуальну природу ПР [2].

З одного боку, паблік рилейшнз – це частина теорії управління економічними системами. Вона вивчає взаємодію й взаємозв'язок елементів у часі й просторі, що формують і ефективно використовують усі види капіталу економічних систем, а також розкриває закономірності обміну інформацією, знаннями й інтелектуальною власністю у процесі формування й розвитку економічної системи.

З іншого боку, паблік рилейшнз розглядається як самостійна професійна діяльність виробника, посередника й споживача (суб'єктів і об'єктів економічної системи) в реалізації комунікаційної стратегії, сформованої відповідно до мотивів, установок, інтересів, відносин й конкретних цілей кожного.

Посиленню ролі ПР у системі освіти сприяє необхідність розв’язання проблеми розширення освітнього простору навчального закладу, його інтеграції в єдиний світовий освітній простір. Як стверджують фахівці зі зв'язків із громадськістю, якщо не вибудовувати цілеспрямовано власний імідж, то він буде формуватися спонтанно, непрогнозовано й незалежно від того, яким би його хотіли бачити.

Так само, якщо не управляти, не вибудовувати й не контролювати розвиток освітнього простору системи освіти на мікро- і макрорівнях, він не зможе відповідати новій освітній парадигмі, не буде системним і всеосяжним, не зможе інтегруватися у світове освітнє середовище. Саме тому створення системи ефективної комунікації, здійснюваної у просторі стратегій ПР-діяльності, стає однією з найбільш пріоритетних завдань освітньої установи. Кінцевою метою застосування ПР в освіті є задоволення потреб:

  • особистості – в освіті;
  • навчального закладу в цілому – в суспільній думці, адекватній результатам діяльності організації;
  • співробітників установи – в особистісному розвитку й підвищенні добробуту;
  • організацій-замовників – у підвищенні кадрового потенціалу;
  • суспільства – у правдивій і повній інформації.

Предмет ПР у сфері освіти – це філософія, стратегія й тактика відносин і взаємодії споживачів та виробників освітніх послуг і продуктів в умовах ринку, обопільного вільного вибору пріоритетів і дій тощо. Надання послуг відрізняється від сфери матеріального виробництва. Це, безсумнівно, відбивається на можливостях і специфіці просування послуг. Конкуренція на освітньому ринку велика: щоб залучити абітурієнта, йому потрібно надати переконливу й правдиву інформацію про високу якість пропонованої послуги.

Крім набору предметів викладання, навчальних планів, організації процесу навчання, важливу, а часом і визначальну роль відграє психологічний клімат освітньої установи. Передати його самобутність, якість, цінність можна лише в процесі комунікацій, насамперед через ПР-діяльність освітньої установи, де цілі і завдання паблік рилейшнз передбачають:

  • структуризацію комунікативного простору освітньої установи;
  • формування й підтримку її позитивного іміджу;
  • пабліситі (створення популярності) освітньої установи;
  • взаємодія з центральним та регіональними органами управління освітою, а також з місцевими органами влади (популярність, лобіювання);
  • взаємозв'язок з партнерами (пошук форм співробітництва; обмін інформацією; реалізація спільних освітніх програм);
  • взаємодія з конкурентами (підтримка гарних відносин, обмін інформацією тощо);
  • пр – підтримка регіональної політики освітньої установи (відносини з регіонами);
  • взаємодія з бізнесом (практика, розподіл випускників, реалізація корпоративних освітніх програм);
  • фандрайзинг (збір коштів на освітні цілі);
  • створення нових громадських організацій у сфері освіти та участь в існуючих (обмін думками; пошук партнерів і однодумців; лобі);
  • робота з клієнтами (реальними й потенційними);
  • робота з персоналом (командність, корпоративний дух, розуміння й підтримка політики керівництва).

Слід зазначити, що в більшій або меншій мірі ПР-зусилля використовують у будь-якій освітній установі, проте такі заходи носять безсистемний, фрагментарний характер і часто зводяться до рекламних оголошень та організації днів відкритих дверей. Для ефективного функціонування й розвитку навчального закладу цього недостатньо. ПР-зусилля повинні здійснюватися на стратегічній основі й відповідати завданням менеджменту організації.

Реальною необхідністю стає планова діяльність по розробці й реалізації ПР-програм в освітніх установах. У процесі проведення програм повинен використовуватися весь інструментарій ПР, прийнятний для системи освіти. Звертаємо увагу на неефективність "універсальних брендів", тобто освітніх програм, розрахованих на стандартного споживача. Розробка й просування різноманітних освітніх програм, орієнтованих на групи споживачів, і відповідна ПР-підтримка забезпечить ефективне функціонування освітньої установи в ринковому середовищі.

Розглянемо стандартну технологію розробки ПР-програми стосовно освітньої установи. У її основу покладено чотири етапи, що становлять ПР-діяльність, сформульовані відомим фахівцем у сфері комунікацій Дж. Марстоном:

  • R - research – дослідження;
  • А-action – розробка плану дій;
  • C - communications – реалізація плану;
  • E - evaluation – оцінка результатів.

Дана технологія одержала в літературі назва "Система RACE".

В основі першого етапу (R) будь-якої ПР-програми – науково-дослідна робота із широким спектром методів і методик. Результати дослідження використовують в процесі планування, розробки програми ПР-кампанії, а також під час оцінювання якості виконаної роботи. Фактичний вибір конкретних методів залежить від поставленої мети та від конкретної ситуації.

Загальну сукупність підходів до аналізу документів можна розділити на 3 групи. Перша група дослідницьких методів поєднує варіанти традиційного аналізу, що враховує поверхневі, технічні характеристики матеріалу, цільові й структурні особливості тексту, обсяг, розміщення, ступінь ефективності. Друга група базується на кількісному (формалізованому) аналізі документів, що враховує частоту появи аналізованих категорій і характер їхньої спрямованості. Третя група містить у собі, методики якісного аналізу, що орієнтуються на вивчення текстів: психологічний, мотиваційний, рольовий аналіз.

Розглянемо тепер окремі види аналізу текстів ЗМІ, найцікавіші й перспективніші, на нашу думку, для досліджень інформаційних масивів. Одним із актуальних і найпоширеніших у ПР-практиці методів дослідження є інформаційний аудит – аналіз усього масиву засобів масової інформації з метою з’ясування орієнтирів для складання (корекції) інформаційної стратегії організації або персони. Метод інформаційного аудиту подібний до іншого відомого методу дослідження інформаційних матеріалів – контент-аналізу, однак є більш широким видом аналізу, що охоплює як кількісні, так і якісні характеристики об’єкта.

Інформаційний аудит – творчий, динамічний, "м'який" метод аналізу, що припускає безліч комбінаційних, варіативних підходів. Залежно від характеру поставленого завдання роль кожної з методик може бути різною.

Наразі моніторинг ЗМІ використається в освітніх установах не дуже широко, тому що самотужки точно й правильно провести подібний аналіз досить складно, а найняти спеціальне агентство дорого. Тому в основному даний метод приймає форму збору інформації, опублікованої в пресі про саму організацію, перетворюючись лише в кількісний аналіз.

R-етап ПР-програми в системі освіти повинен містити:

  • Обов'язкове вивчення нормативних документів, інструкцій, положень й інформаційних листів центральних та регіональних органів управління освітою.
  • Аналіз загальної й спеціалізованої преси: що пише преса про галузі в цілому; інтерв'ю з посадовими особами, що визначають і впливають на державну політику в галузі; аналіз публікацій про освітню установу та її конкурентів.
  • Аналіз ринку праці; прогнозування його стану на перспективу.
  • Проведення "польових досліджень" – спостережень, експериментів, опитувань із метою виявлення громадської думки про необхідні й фактичні освітні послуги; анкетування реальних і потенційних споживачів освітніх послуг установи; аналіз діяльності громадських організацій у сфері освіти – товариств, асоціацій, рад і фондів.
  • Аналіз рекламної діяльності (освітньої установи та її конкурентів) у ЗМІ, на виставках, конференціях, організованих сторонніми організаціями.

На підставі висновків за результатами дослідження здійснюється аналіз тенденцій у галузі, прогнозування їх наслідків для освітньої установи й визначається мета ПР - програми. Висновки за підсумками досліджень враховують під час розробки комунікаційного блоку генеральної стратегії організації.

На другому етапі (А) здійснюється визначення цільових аудиторій (на кого конкретно будуть розраховані інформаційні звернення, що виходять від організації).

Це можуть бути:

  • керівники бізнес - структур, кадрові служби;
  • працівники підприємств, установ, організацій;
  • органи управління освітою;
  • місцеві органи влади й ін.

Виходячи з визначення цільових аудиторій, конкретизуються основні повідомлення-звертання до кожної відповідне і визначаються заходи, за допомогою яких можливий вплив на них. На етапі розробки плану дій визначаються також:

  • кошти комунікації, тобто по яких каналах освітня установа планує досягти ту або іншу цільову аудиторію;
  • масштаб діяльності, тобто на яких географічних територіях планується проведення заходів (місто, область, регіон, країна);
  • час проведення ПР-програми.

Після розрахунків бюджету ПР-програми й складання конкретного плану-розкладу, де визначено, хто, що, де, коли та якими каналами здійснює, виконавці починають її реалізовувати.

На третьому етапі (C) кампанії ПР організуються публікації, розраховані на доброзичливу реакцію широких мас населення (або їх окремих сегментованих груп), у вигляді редакційних матеріалів у засобах масової інформації. При цьому враховується, що редакційні матеріали викликають більшу довіру, ніж рекламні, особливо в галузі освіти.

До заходів ПР належать презентації самої організації, а також її послуг. Однією з функцій ПР є проведення спеціальних заходів (так званих special events): будь-які акції спрямовані на поліпшення репутації й створення позитивного образу установи.

Актуальними засобами й інформаційними приводами можуть виступати такі технології media relations:

  • прес-конференція;
  • брифінг;
  • організація круглого стола, проблемної дискусії, відкритої для преси;
  • телеконференція; публічний виступ, у т. ч. ток-шоу;
  • презентації (освітніх програм);
  • відкритий лист;
  • звернення про спонсорство; спонсорство;
  • подяка, виражена через ЗМІ;
  • проблемна стаття;
  • чутки, скандали;
  • екскурсія по організації;
  • день відкритих дверей;
  • декларація місії організації;
  • день народження, ювілей організації;
  • церемонії відкриття й ін.

Серед друкованих засобів для освітніх установ одним із оптимальних є розміщення повідомлень, статей, експертних думок у друкованій продукції, однак, це стосується не лише періодичних видань за тематикою освіти ("Куди піти вчитися?", "Освіта в Україні"). У цю групу необхідно уналежнити й публікації наукових праць, видання підручників і навчальних посібників, авторами або видавцями яких виступають співробітники й підрозділи освітніх установ. Такі матеріали викликають набагато більше довіри у населення, ніж реклама або редакційні матеріали.

На заключному етапі (E) проводиться оцінка ПР-програми.

Нинішня ситуація на ринку освітніх послуг в Україні така, що деякі бренди (КНУ, ОНУ, ЛНУ) вже реально існують, але при цьому практично ніколи не піклувалися про те, чи назвуть їх брендами, чи ні. Причини такого спокою у ненасиченості ринку якісними освітніми послугами та інертності галузі в цілому. Статус освітньої установи напрацьовується роками, його не можна одержати за короткий час навіть за умови великих грошових внесків, проте його можна швидко втратити, покладаючись лише на інерцію бренда. Для таких брендів характерна одна з популярних стратегій великих організацій – стратегія фірмового товару. Вона припускає чотири класичні умови:

  • постійна якість товару / послуги;
  • постійний рівень цін (за винятком транспортних та інших змінних);
  • широка представленість, можливість придбати послугу навіть на значній відстані від організації;
  • фірмовий знак, який при розрахунку вартості організації може бути оцінений навіть вище, ніж її основні фонди.

Останнім часом організації, що використовують стратегію фірмового товару, прагнуть поряд зі збереженням її традиційних рис і переваг (насамперед надійності, доступності й ділових контактів) використати й такий фактор, як мінливість товару, варіативність послуг (наприклад, в освіті це виражається у створенні нових факультетів). Стратегія стає більше прийнятної для великої освітньої установи.

Фірмові послуги, що легко виділяються із загальної маси, викликають у свідомості споживачів сприятливі асоціації. Символ цієї стратегії – торговельна марка, а стосовно до освітніх послуг – її сертифікат (наприклад, диплом КНУ). Безумовно, така стратегія може бути реалізована в результаті довгострокових і досить значних зусиль.

Використовуючи попередні теоретичні узагальнення, спробуємо окреслити принципи створення медіапортрету:

  • кожен об’єкт вимагає індивідуального підходу, унікальність є ключовою характеристикою аналізу;
  • креативність як творче бачення дослідника витікає із принципу нетрадиційного підходу, відповідно до якого процес розуміння й інтерпретації завжди пов'язаний з наданням додаткового змісту й саме тому є творчим;
  • практичність для наступної роботи з інформацією як дослідника, так і замовника, який повинен одержати конкретний інформаційний продукт.

Пропонуємо модель дослідження медіапортрету вищого закладу менеджмент-освіти, яку можна і треба використати у створенні й реалізації стратегій модернізації системи професійного навчання державних службовців. Вибір стратегії визначається місцем, потенціалом і традиціями діяльності установи на ринку, специфікою продукції, тенденціями ринку, особистісними властивостями керівництва, структурою й методами управління організацією [4].

Об'єктом дослідження є зміст матеріалів друкованих ЗМІ й Мережі Інтернет, у яких згадується ОРІДУ НАДУ при Президентові України, безпосередньо пов'язані з інститутом персоналії й підрозділи.

Предмет дослідження – характер наявності ОРІДУ в інформаційному просторі: думки й особливості ставлення різних ЗМІ до об'єкта.

Замовником проекту гіпотетично могли б виступити також аналітичні й ПР-відділи центральних органів управління вищою освітою.

Мета дослідження винятково прикладна: провести аналіз місця в інформаційному просторі ОРІДУ, що передбачає виконання таких завдань:

  • визначити й систематизувати основні напрями у ЗМІ, де найчастіше згадується ОРІДУ;
  • дослідити статус інституту в інформаційному просторі, встановити, у якому контексті він згадується;
  • виявити іміджеві напрями, що вимагають корекції;
  • розробити загальні рекомендації для встановлення бажаного положення в ЗМІ.

Актуальність дослідження визначається важливим значенням ЗМІ у процесі формування ставлення громадян як споживачів освітніх послуг ОРІДУ. Наразі, у зв'язку з реформою освіти як суспільно значущою подією, проводиться низка заходів, конференцій, круглих столів, гострих дискусій, у яких беруть участь представники інституту, і які знаходять свій відгук у ЗМІ.

Необхідно періодично відслідковувати динаміку оцінок і думок про діяльність інституту, представлених в інформаційному просторі, щоб вчасно нівелювати негативне ставлення, скеровувати його в необхідному напрямку, вивести на перший план нові цінності. Всі проблеми циклічні, розуміння цього циклу дає змогу визначити, коли діяти.

Новизна проекту полягає в теоретичному осмисленні проблеми сприйняття статусу інституту. ОРІДУ виходить на новий етап розвитку, і йому буде потрібний перегляд наявних стратегій, з урахуванням реалій реформування сфери освіти й нових вимог до якості освіти. Висновки й пропозиції можуть бути використані при розробці комунікаційного блоку загальної середньострокової стратегії інституту.

Цільові аудиторії. Ринок освітніх послуг дуже широкий, так чи інакше він утягує практично все населення країни. Варто спробувати застосувати правила диференційованого маркетингу й розділити численне й неоднорідне населення України, зокрема південного регіону, на кілька цільових груп, з огляду на інтереси яких вибудовується стратегія кожного великого ВНЗ. Сегментування дає кілька значних переваг:

  • свіжий погляд на інформаційний ринок; застаріла інформація й думки будуть оновлені;
  • поліпшене розуміння проблем сприйняття й поведінки людей;
  • максимізація сильних сторін освітнього ПР і правильне використання інформаційних, інтелектуальних, фінансових та інших ресурсів;
  • визначення пріоритетів у сегментах і цільових групах. Ухвалення відповідного рішення про стратегії ПР-супроводу.

Аналізовані джерела. У цьому розділі необхідно представити структурований список джерел аналізованої інформації, у якому за абеткою перерахувати конкретні ЗМІ: преса (газети й журнали, масові й спеціалізовані видання), ТВ-канали, радіостанції, інтернет-ресурси. Структурувати джерела можна за тематикою, цільовими аудиторіями, масовістю поширення, популярністю тощо залежно від цілей дослідження. Тут же вказують обсяг вибірки за певний період, наприклад 150 одиниць матеріалів ЗМІ (новин, анонсів, статей, інтерв'ю, оглядів і т. ін.) за 2006-2007 роки.

Теми. Після обробки з усього масиву інформації виокремлюють основні напрямки, за якими ЗМІ характеризують наш об'єкт. Теми (персоналії, ОРІДУ і влада, матеріальна база, підрозділи, історія, наука, проекти тощо) одержують коротке позначення й передають у вигляді лінійної діаграми у вигляді рейтингом зменшення популярності (у процентному вираженні від загальної кількості джерел інформації, що дорівнює 100%). До діаграми додається коментар із розшифровкою того і поясненням виявлених особливостей.

Оцінки. Всі оцінки, представлені в різних джерелах, поділяють на чотири групи: позитивні (+), негативні (-), збалансовані (+, /-), нейтральні (0). Їх процентне співвідношення подають графічно. Далі визначають, які оцінки переважають у тому чи іншому виданні, залежно від цього джерела групують. Перелік груп з поясненнями супроводжує загальний графік.

Позиції. Для більш докладного подання результатів аналізу в додатковому розділі "Позиції" можна навести фрагменти окремих статей, що найбільш яскраво характеризують ставлення конкретного джерела до досліджуваного об'єкта. Цікавий контекст і підтекст, особливості стилю, півтони, настрої – ці категорії важко передати описово, і тому краще навести конкретні яскраві приклади – тези зі статей різних видань. Прийом цитування дає змогу замовникові скласти власне уявлення про дане видання, тому що заснований на принципі "краще один раз побачити, ніж сто разів почути". Цитування наочніше суб'єктивних описів дослідника. Вимоги до використання цього прийому – стислість (малий обсяг) і сконцентрованість.

Тенденції: експертні думки – додатковий розділ, у якому можна ознайомитися з думкою незалежних експертів, фахівців, що працюють у сфері досліджуваного об'єкта.

Висновки й рекомендації. У найбільш важливому заключному розділі необхідно чітко назвати виявлені в ході аналізу проблеми, обґрунтовані статистично, і запропонувати рекомендації з їхньої корекції.

Допоміжний візуальний матеріал. Відповідно до принципу максимальної візуалізації даних доцільно використати наступні форми:

1. Матриця даних "ЗМІ про нас". Багато сучасних організацій відслідковують появу у ЗМІ відгуків щодо їхньої діяльності, продукції тощо, проте ця інформація найчастіше ніяк не структурується. Одним із кроків на шляху формування оптимальної структури інформації повинна стати спеціальна база даних, у якій відображено основні характеристики статей, присвячених діяльності досліджуваного об'єкта:

  • дата публікації (число/місяць/рік);
  • найменування ЗМІ;
  • № видання, назва опублікованого матеріалу;
  • автор;
  • обсяг матеріалу - V (кількість символів без пробілів);
  • частота згадування об'єкта;
  • релевантність (сфокусованість на об'єкті, по зростанню – *, **, ***);
  • інтенція тексту (основне посилання, messagе);
  • оцінка об'єкта: позитивна (+), нейтральна (0), збалансована (+/-), негативна (-).

2. Динамічний ряд, унаочнити який можна завдяки діаграмі "Динаміка оцінок ЗМІ: світлотіні", відбиває сукупність значень показника оцінок за t місяців, років, тобто зміна показника в часі.

Отже, паблік рилейшнз як напрям управлінської діяльності й наукова дисципліна знаходиться на етапі свого становлення. Систематизація знань про його можливості й інструменти в управлінні зумовлена об'єктивними причинами: в умовах забезпечення ефективності виробництва в постійно мінливому зовнішньому середовищі комунікація між організаціями й суспільством стає стратегічним ресурсом управління. Проте й досі ПР як самостійний вид діяльності недооцінюється українськими державними установами.

Інструментарій ПР містить аналіз матеріалів ЗМІ, який є обов'язковим і ефективним інструментом паблік рилейшнз, що використовується в різних сферах управлінської діяльності. Залежно від специфіки цілей дослідник може вибрати відповідний метод аналізу. Класифікація методів передбачає якісні й кількісні дослідження. Якісні методи (інформаційний аудит) дають змогу глибше зрозуміти досліджуваний об'єкт і запропонувати множинну інтерпретацію. Методи кількісного аналізу застосовуються, коли необхідно одержати статистично надійні чисельні оцінки (контент-аналіз).

Запропонована на основі зазначених методів модель укладання медіапортрету, аналіз наявності в інформаційному просторі Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України допоможе визначити місце інституту в медіасвідомості, розробити рекомендації для складання програми просування (promotion plan) ВНЗ, виявити актуальні тенденції в галузі, що сприятиме підвищенню якості освітніх послуг.

Література

  1. Аги У., Кэмерон Г., Олт Ф., Уилкокс Д. Самое главное в PR /Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2004. – 560 с.
  2. Орлова Т. М. Коммуникационный менеджмент в управлении экономическими системами // Государственная служба, 2002, http://www. rags. ru
  3. Почепцов Г. Г. Стратегия М.: Рефл-бук, – К.: Ваклер, 2005. – 384 с.
  4. Хлопаева Н. А. Креативные методы анализа текстов СМИ как инструмент коммуникационного менеджмента, 2004, http://www. pressclub. host. ru
  5. Чумиков А. Н., Бочаров М. П. Связи с общественностью: теория и практика: Учебное пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2006. – 552 с.
  6. Шишкина М. А. Паблик рилейшнз в системе социального управления. – СПб., 2002. – 428 с.


24.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!