Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Транснаціональні корпорації в Україні: інвестиційна діяльність. Реферат

Транснаціональні корпорації в Україні: інвестиційна діяльність. Реферат

Аналіз інвестиційного клімату в Україні. Вплив діяльності філій ТНК на конкурентоспроможність економіки України

Аналіз інвестиційного клімату в Україні

Після здобуття незалежності в 1991 році Україна стала на шлях ринкових перетворень, одним з елементів яких є активне залучення закордонних інвестицій. Однак темпи економічних реформ і результати залучення закордонного капіталу в Україну є досить повільними. Проаналізуємо інвестиційний клімат і вплив ПЗІ на національну економіку України.

В Україні прийнято цілу низку законодавчих актів, що регулюють іноземні інвестиції. Серед них – закони "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про інвестиційну діяльність", "Про підприємництво", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій", "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон", "Про режим іноземного інвестування".

Основним документом, що регламентує надходження в Україну прямих закордонних інвестицій, є Закон України "Про режим іноземного інвестування" (1996 р.). Він гарантує закордонним інвесторам рівні права з вітчизняними підприємствами, захист від експропріації, вільний вивіз прибутків і дивідендів, певні пільги при проведенні імпортних операцій. Завдяки цим пільгам закордонний інвестор як внесок у статутний фонд підприємства може безмитно ввозити устаткування й інше майно. Згідно із законодавством закордонний інвестор також одержує гарантію того, що пільги, надані законом "Про режим іноземного інвестування" будуть діяти не менше 10 років.

В Україні у наступних галузях економіки існують обмеження на частку закордонної власності в статутному капіталі компанії: страхування, видавнича справа, сфера телекомунікацій, виробництво зброї й алкогольної продукції – 49%; стратегічні підприємства (їхній список затверджується урядом після узгодження з парламентом), включаючи телевізійні та радіостанції, - 30%.

Відповідно до українського антимонопольного регулювання будь-яке створене підприємство, або злиття чи поглинання за участю закордонного інвестора повинно бути затверджено антимонопольним комітетом. У результаті практично усі іноземні інвестори перед початком своєї діяльності в Україні змушені проходити через тривалу і не завжди відкриту процедуру одержання дозволу в антимонопольному комітеті.

Що стосується приватизації, то до середини 2000 року іноземні інвестори у приватизаційних процесах участі практично не брали. Ситуація змінилася в травні 2000 року, коли парламентом були внесені зміни до законодавчої бази української приватизації. Згідно з новими правилами приватизація почала здійснюватися тільки на грошовій основі. Нова політика дозволила українському уряду в 2000 році одержати від приватизації більше ніж 2,7 мільярдів гривень.

Значна частина приватизаційних доходів була отримана від продажу великих пакетів акцій машинобудівних, металургійних і нафтопереробних заводів. На думку більшості закордонних інвесторів, податкова система України є саме тим фактором, що вкрай негативно впливає на її інвестиційний клімат. Це пов’язано як із загальним високим рівнем оподатковування, так і з заплутаністю та складністю самої процедури податків і зборів.

Дослідження, проведене "Міжнародною фінансовою корпорацією", показало, що з країн СНД найгірша ситуація у податковій сфері спостерігається саме в Україні. Це пов’язано з наступними причинами:

  • практично повною безконтрольністю діяльності Державної податкової адміністрації;
  • наявністю великої кількості різноманітних податків;
  • високим рівнем податків: ПДВ – 20%, податок на прибуток корпорацій – 30%, прогресивний прибутковий податок – від 10 до 40%, прибутковий податок на дивіденди – 30%, прибутковий податок на роялті і депозити – 15%, податок на репатріацію дивідендів за кордон – 15%;
  • невизначеністю у трактуваннях податковою службою і судовими органами нормативних і законодавчих актів України.

Наявність настільки негативної ситуації у податковій сфері України призводить до того, що велика частина суб’єктів підприємницької діяльності діє у тіньовій економіці. Для іноземних інвесторів ця ситуація є вкрай неприйнятною. Це пов’язано з тим, що для ТНК, які діють у світовому масштабі, імідж "чесної компанії" є більш значною цінністю, ніж швидко отриманий прибуток від операцій у тіньовій економіці. Тому більшість стратегічних закордонних інвесторів в Україні діють легально, що ставить їх у дискримінаційне положення порівняно з бізнесом у тіньовій економіці, витрати якого через відсутність митних і податкових платежів знаходяться на більш низькому рівні.

Збільшення привабливості України для іноземних інвесторів залежить від темпів ринкової трансформації економіки, макроекономічної стабілізації, характеру структурних перетворень. Наявність розвинутого внутрішнього ринку капіталу є важливою передумовою створення конкурентоспроможного інвестиційного клімату країни. Нерозвинутість фондового ринку, фінансової інфраструктури значно ускладнює процес залучення іноземних інвестицій.

Звичне оточення іноземного інвестора охоплює ефективні зв’язки з банками, фінансовими, аудиторськими, консалтинговими та юридичними компаніями. Наявність таких бізнес-структур та якість їхніх послуг можуть суттєво впливати на мотиви приходу ТНК у країну.

Нині від ефективності інвестиційної політики залежать оновлення виробництва, модернізація й нарощування основних фондів підприємств народного господарства, успіх структурної перебудови економіки, розв’язання соціальних і екологічних проблем. Слід зазначити, що в нинішніх умовах надходження іноземних інвестицій в економіку є чинником зростання ВВП, важливим джерелом створення робочих місць, врешті, сприяє успішній інтеграції України до європейського та світового господарства.

Вплив діяльності філій ТНК на конкурентоспроможність економіки України

Україна, як приймаюча ТНК країна, не посіла належного місця в їх діяльності. Незважаючи на певні природні переваги, вона має один із найнижчих показників залучення прямих іноземних інвестицій серед країн Центральної та Східної Європи, СНД. Прямі іноземні інвестиції за тринадцять років незалежності становили лише 5,3 млрд. дол. Наприклад, Чехія за такий час отримала понад 20 млрд. дол. Щорічні інвестиції в Польщу становлять 4—5 млрд. дол., тоді як в Україну — 0,5 млрд. За обсягами іноземних інвестицій на душу населення Україна поступається навіть Албанії та Казахстану.

Серед компаній, які вклали прямі закордонні інвестиції в українську економіку, провідне положення займають американські корпорації. За останні 10 років їх прямі капіталовкладення досягли 898 млн. дол. (16,8% від загального обсягу ПЗІ залучених до України). За компаніями США йдуть інвестори з Кіпру – 603 млн. дол. (11,3%), Великої Британії – 511 млн. дол. (9,6%), Нідерландів – 399 млн. дол. (7,5%), Британських Віргінських островів – 337 млн. (6,3%), Російської Федерації – 323 млн. (6,0%), Німеччини – 312 млн. (5,8%), Швейцарії – 312 млн. (5,1%), Австрії – 273 млн. (3,9%), Республіки Корея – 171 млн. (3,2%).

Україна як промислова держава транснаціональним корпораціям нецікава. Такий висновок можна зробити проглянувши список глобальних корпорацій, представлених на вітчизняному ринку: Coca-Cola, Samsung, Toyota, Nestle, Nokia, Metro Cash&Carry, Hewlett-Packard, British American Tobacco та деякі інші ТНК. Великі промислові концерни, такі як, наприклад, Westinghouse, ExxonMobil або General Electric, на українському ринку відсутні. Виняток — Mittal Steel, для якої її український актив — Криворіжсталь — проміжна, а не кінцева ланка виробничого ланцюга.

Серед закордонних інвесторів найбільш інвестиційно-привабливими в Україні є такі галузі економіки:

  • харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів – 15,7% від загального обсягу ПЗІ, залучених до України;
  • торгівля – 15,6%;
  • фінансова сфера -8,5%;
  • машинобудування – 8,0%;
  • транспорт – 7,6%;
  • металургія та обробка металу – 5,4%;
  • операції з нерухомістю – 4,6%;
  • хімічна та нафтохімічна промисловість – 4,1%.

При цьому для ТНК із країн Європейського Союзу та США найбільш привабливими є:

  • українська харчова промисловість,
  • підприємства торгівлі,
  • фінансовий сектор,
  • фармацевтика.

В саме цих галузях обіг капіталу є швидким, а комерційні ризики – мінімальні. Привабливим для ТНК із промислово розвинутих країн є також інвестування в інфраструктуру бізнес-послуг для обслуговування, в першу чергу, підприємств з іноземними інвестиціями.

Російським ТНК та компаніям, які зареєстровані в офшорних зонах, властиві інші пріоритети в інвестуванні: паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість та металургія. Ця ситуація пояснюється тим, що саме в перелічених галузях російські ТНК мають конкурентні переваги на світовому ринку і фінансові можливості для закордонного інвестування та розширення своєї ринкової влади за рахунок придбання виробничих потужностей у постсоціалістичних країнах.

При цьому, найбільше російського капіталу вкладено в Полтавську (67% всіх іноземних інвестицій в регіон), Рівненську області, АР Крим, міста Київ та Севастополь, а також індустріальні регіони (Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку і Харківську області).

Окремо треба виділити функціонування транснаціональних корпорацій в нафтогазовій сфері України. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) в економіці України має виняткове значення, оскільки визначається істотною бюджетоформуючою роллю нафтогазової сфери та великою потребою в енергоносіях через значну концентрацію енергоємних виробництв. Разом з тим вітчизняна нафтогазова галузь є досить проблемною внаслідок обмеженості власних запасів газу та нафти, дестабілізації роботи нафтопереробних підприємств після розпаду СРСР та нерозвиненості внутрішнього ринку нафтопродуктів.

Приватизаційні процеси у ПЕК призвели до приходу на український ринок великих, передусім російських, ТНК. Домінування російських нафтогазових компаній зумовлено традиційною роллю Росії як основного експортера вуглеводнів в Україну, геополітичним розташуванням України як транзитера російських енергоносіїв до країн Європи, а також активною експансіоністською політикою російських ТНК щодо придбання потужностей, зокрема нафтопереробних, у країнах СНД та Східної Європи.

Найбільшими компаніями, що нині працюють в Україні, є: у сфері нафтопереробки – російські "ЛУКОЙЛ", "ТНК", "Татнефть", "Славнефть", "Группа Альянс", "ЮКОС" та казахстанська "Казахойл" ("КазМунайГаз"); в сфері транспортування нафти – російські "Сургутнефтегаз", "Роснефть", "Транснефть", "Сибнефть"; у сфері поставок та транспортування газу – російські "Газпром" та "Ітера".

Діяльність ТНК у нафтопереробній галузі України спрямована передусім на переорієнтацію Росії з експорту сирої нафти на експорт нафтопродуктів, отриманих, зокрема, на українських НПЗ; поглинання з цією метою українських підприємств шляхом їх приватизації та акціонування для географічного наближення до ринків споживання нафтопродуктів у Центральній та Західній Європі; додаткове укріплення позицій ТНК на внутрішньому ринку нафтопродуктів України шляхом створення спільних підприємств та через розбудову власної збутової мережі.

Поряд з названими, у нафтопереробній сфері України з’явилися нові російські гравці – "Сиданко", "Уралнефть", "Арчнефтегеология", "Удмуртская ННК", "Ритек", "Полярное сияние", "Чишманефть" та ін., що використовують переробні потужності "Укртатнафти", "Галичини" та "Нафтохіміка Прикарпаття".

Обсяг інвестицій з України у 2004 році склав 143,9 млн. дол. Основними інвесторами з України є підприємства, зареєстровані у Харківській області – 43,8 млн. дол. (30,4% від загального обсягу ПЗІ, вивезених з України); Одеській області – 40,8 млн. дол. (28,4%); Автономній республіці Крим – 19,5 млн. дол. (13,6%); Вінницькій області – 15,9 млн. дол. (11,0%); місці Київ – 8,1 млн. дол. (5,6%). При цьому слід зазначити, що обсяги прямих капіталовкладень, вивезених з України, у багато разів поступаються відповідному показникові залучених іноземних інвестицій і суттєво не впливають на розвиток вітчизняної економіки.


22.04.2011


Коментарі
Аватар
Введіть ваше ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Введіть код:
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Немає коментарів