Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Інвестиційний клімат підприємств України. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Інвестиційний клімат підприємств України. Реферат

Інвестиційний клімат. Фактори, що впливають на інвестиційний клімат

Сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціокультурних, організаційно-правових і географічних чинників, наявних у тій або іншій країні, що залучають або відштовхують інвесторів, прийнято називати її інвестиційним кліматом.

Ранжирування країн світового співтовариства за індексом інвестиційного клімату або протилежним його показником – індексом ризику характеризує відносну інвестиційну привабливість країни і є барометром для іноземних інвесторів.

Визначальні напрями формування сприятливих умов для розміщення і функціонування іноземного капіталу такі:

  • стабілізація загальної економічної і політичної ситуації в країні;
  • удосконалення законодавчої бази;
  • розвиток інфраструктури, що сприяє забезпеченню інвестиційного процесу.

Інвестиційний ризик країни характеризується рівнем невизначеності прогнозу щодо одержання прибутку (доходу) від інвестицій. Структурно він, як правило, включає політичну, економічну і соціальну складові. Ризик іноземних інвестицій містить у собі всі типи ризику, пов'язані з інвестиціями внутрішніми, і крім того, додатковий ризик, що є результатом невизначеності, пов'язаної з можливістю конвертації доходів у валюту країни проживання інвестора.

Він складається з політичного ризику і ризику обміну (чи валютного ризику). Політичний ризик пов'язаний з тим, що іноземний уряд може обмежити конвертацію грошей, ввести додатковий податок або заборонити обмін валюти. Крім того, завжди існує можливість повної експропріації. Валютний ризик пов'язаний з невизначеністю валютного курсу.

Традиційне здійснення експертно-аналітичної оцінювання інвестиційного клімату пов'язане з виведенням інтегрального показника ризику і відповідним ранжируванням країн шляхом визначення їхнього інвестиційного рейтингу в результаті аналізу факторів їх політичного, економічного, соціально-культурного, інституціонального середовища, ресурсів і інфраструктури.

Одна з комплексних методик оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України передбачає ранжирування регіонів (областей) за п'ятьма синтетичними (узагальненими) показниками з урахуванням їх значимості. Важливою складовою аналізу інвестиційного клімату на мікрорівні є аналіз і оцінювання проблем, з якими стикаються діючі в Україні підприємства з іноземними інвестиціями. Найбільші західні компанії, що працюють в Україні, головними проблемами, пов'язаними з реалізацією інвестиційних проектів, вважають такі: неефективне і нестабільне законодавство; ігнорування вимог законодавства взагалі (українськими учасниками проектів); високий рівень корупції; несправедливу, на їхню думку, політику ліцензування в Україні; проблеми бухгалтерського обліку.

Окремо варто зупинитись на питанні неготовності багатьох підприємств України до залучення іноземних інвестицій. Причина її — незадовільна організація праці на підприємствах, надзвичайно низький рівень маркетингу.

Через побоювання втратити контроль над підприємством українська сторона іноді не приймає умов залучення інвестицій, які в усьому світі вважаються прийнятними.

Робота уряду з макроекономічної стабілізації поєднується з вирішенням проблем мікрорівня, стимулюванням конкретних виробництв. Завдяки змінам, внесеним до Закону України "Про підприємництво", майже в 3 рази скорочено кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Спрощено порядок реєстрації й одержання ліцензій. З 15 січня 1998 року введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законів України про відкриття банківських рахунків", яким надане право підприємцям відкривати декілька банківських рахунків за їхнім вибором.

Передбачаються також спрощення процесу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, скасування експортних мит і індикативних цін, спрощення торгових і митних процедур. Підвищенню інвестиційної активності суб'єктів підприємницької діяльності сприяє прийнятий у грудні 1997 р. Закон України "Про лізинг".

Політичні фактори. На жаль, необхідно констатувати, що в Україні і зараз має місце нерозуміння того, який ефект може забезпечити іноземний інвестор в економіці країни, а також ролі державних органів у спільному виробництві з іноземними інвесторами. Позитивне ставлення до іноземних інвесторів декларувалося в різних програмах Верховної Ради України (Програма "Україна — 2010"), де одним із пріоритетних напрямів політики держави є сприяння широкому надходженню іноземних інвестицій, але на практиці можна навести багато прикладів негативного ставлення державних органів влади до іноземних інвесторів. Українські органи влади бачать себе тільки в ролі контролера, але ніяк не в ролі партнера підприємства.

Досить часто українська сторона не дотримується міжнародних договорів. Так, Німецька консультативна група наводить випадок, коли, незважаючи на Договір про захист інвестицій між країнами, українська сторона настояла на одержанні ввізного податку при ввезенні устаткування на її територію в рамках інвестицій. Ефективність функціонування органів державної влади у сфері регулювання інвестицій і створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні в цілому можна охарактеризувати як дуже низьку, хоч донедавна існувала значна кількість державних органів, що могли б регулювати інвестиційну діяльність, але відповідно до Указу Президента України № 1573/99 від 15 грудня 1999 р. усі ці органи ліквідувалися і їхні повноваження передано єдиному органу — Міністерству економіки України, який в такий спосіб буде займатися питанням іноземних інвестицій.

Ще одним важливим фактором державного регулювання економіки (і іноземних інвестицій зокрема) є рівень корумпованості державної влади. Однак в умовах проведення адміністративної реформи в Україні корупцію можна було б дещо здолати установленням високої заробітної плати для державних службовців, впровадженням системи ефективного контролю за діяльністю органів влади. Що стосується політичної стабільності в Україні, то ситуацію можна охарактеризувати як позитивну, оскільки за роки незалежності влада в країні передавалася тільки конституційним шляхом.

Правові фактори. Фактори правової системи в Україні можна назвати головною перешкодою для іноземних інвесторів. Системі права в Україні притаманні таки риси:

  • як правило, відсутні чіткі механізми виконання діючих законів;
  • разом із законами існує велика кількість нормативно-законодавчих актів – Постанови КМУ, накази, листи міністерств і відомств тощо;
  • існує протиріччя в прийнятих законах, що дає можливість, з одного боку, для зловживання суб'єктами підприємництва деякими нормами, з іншого боку — для зловживання працівниками органів державної влади службовим становищем і порушень діючого законодавства;
  • відсутність чіткої взаємодії між органами державної влади.
     У цілому в Україні немає стабільної законодавчої бази, що була б орієнтована на нестатки ринкової економіки. Тільки щодо іноземних інвестицій, починаючи з 1992 р. приймалася велика кількість законодавчих актів (Закон України "Про іноземні інвестиції" від 12.03. 93, Декрет КМУ "Про режим іноземного інвестування" від 20.11. 93, Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03. 96).

Крім того, в Україні, починаючи з 1997 р. було створено ряд вільних економічних зон з режимами найбільш сприятливими для вкладення інвестицій. У цих зонах установлюється спеціальний пільговий режим оподатковування і пільговий порядок ввезення товарів та інших предметів на її територію.

Економічні фактори. Одним з основних економічних факторів інвестиційного клімату є стабільність валютного курсу. Ще одним фактором є рівень покупного-споживчого попиту, тобто місткість ринку. В Україні у зв'язку з низькою заробітною платою спостерігається дуже низький попит на високоякісну продукцію. Таким чином, з погляду збуту всередині держави Україна для інвестора менш приваблива, ніж країни Західної і Центральної Європи. Однак, з іншого боку, низький рівень заробітної плати є стимулом для вкладення коштів в економіку України, оскільки зменшуються видатки на робочу силу.

Іншими факторами, що стримують ухвалення рішення про вкладення коштів в економіку України, є відсутність розвинутої системи страхування інвестицій у державі, слабка розвиненість банківського сектора і фондового ринку, транспортної інфраструктури, недосконалість податкової політики, регулювання експорту-імпорту тощо.

В Україні податкова система має ряд істотних недоліків:

  • численні зміни і виправлення до діючих законів дуже часто суперечать чинному законодавству;
  • наявність законів, що не відносяться до податкової сфери, але регулюють податкові питання;
  • відсутність достатніх правових гарантій для учасників податкових відносин;
  • фіскальний характер діяльності податкової служби України, що приводить до зниження рентабельності і конкурентоспроможності суб'єктів підприємницької діяльності.

Важливим економічним фактором для надходження інвестицій у державну економіку є ставлення до власності. На Україні воно не привабливе для інвесторів. Для більшості інвестиційних проектів при здійсненні інвестицій вагомим для інвестора є право володіння землею під об'єктом інвестування. Слід зазначити, що Земельний кодекс України і Закон України "Про власність" дозволяє тільки довгострокову оренду землі іноземним інвесторам (максимум до 50 років). Передача земельної ділянки у власність іноземних громадян і юридичних осіб відповідно до Закону України "Про власність" забороняється. При цьому слід зазначити, що в Україні земля не є предметом застави при одержанні кредитних ресурсів, що також знижує інвестиційну привабливість.

Що ж до прав інвестора на розроблення надр, участі в комунальній сфері у 1999 р. прийнято ряд позитивних законів: зокрема "Про угоду про поділ продукції", "Про концесію", "Про концесію на будівництві автомобільних доріг". Разом з цим для цих законодавчих актів не існує механізму введення на рівні виконавчої влади.

Соціальні фактори. За даними Німецької консультативної групи, досвідчені іноземні інвестори дають високу оцінку українському персоналові. При цьому інвестори вважають, що український персонал готовий до підвищення ефективності праці, добре підготовлений і кваліфікований.

Екологічні фактори. Важливим моментом з погляду одержання іноземних інвестицій і їхнього регулювання є екологічне законодавство України.

Основна мета екологічних процедур:

  • планування екологічних наслідків від впровадження того чи іншого проекту;
  • визначення способу для реалізації інвестиційного проекту, що може поліпшити навколишнє середовище.

За даними Німецької консультативної групи більшість іноземних інвесторів вважають, що законодавство про охорону навколишнього середовища в Україні недосконале. Таким чином, для забруднюючих виробництв склалася сприятлива ситуація. Норми законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Про відходи" та інші нормативно-правові акти не відповідають світовій практиці. Головним завданням державної політики повинно бути вдосконалення екологічного законодавства з метою збереження екологічної безпеки держави і недопущення на його території екологічно шкідливих виробництв.

Географічні фактори. З географічної точки зору Україна займає вигідне положення, оскільки знаходиться в самому центрі Європи і є транзитною державою. Разом з тим природні ресурси України не можна назвати багатими. Слід зазначити, що Україна має багатий потенціал у виробництві будівельних матеріалів, а також у розвитку аграрного сектора і рекреаційного бізнесу.

Що з стосується промислового потенціалу, то тут можна спостерігати негативні тенденції, а саме: понад 57% промислового виробництва припадає на такі енергоємні галузі, як металургійна, хімічна і нафтохімічна, паливна та електроенергетика.

Мікроекономічні фактори, що характеризують безпосередньо об'єкт інвестування. При ухваленні рішення про інвестування того чи іншого підприємства потенційний інвестор аналізує його фінансовий стан, його виробничі можливості, місце розташування, маркетингові можливості та інші фактори, що впливають на його діяльність. Оскільки більшість підприємств України перебувають в дуже важкому фінансовому стані, то головним завданням держави при формуванні інвестиційної політики є розроблення ряду способів щодо одержання інвестицій, крім створення вільних економічних зон, надання інвестиційних податкових кредитів для підприємств, що реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки, надання державних гарантій за інвестиціями, а також створення і сприяння діяльності бізнес-центрів, що допомагали б підприємствам зробити фінансовий аналіз їхнього стану і конкурентоздатні бізнес-плани.

Література

1. Грідасов В. М., Кривченко С. В., Ісаєва О. Є. Інвестування: Навчальний посібник. – К.:Центр навчальної літератури, 2004. – 164с.

2. Зимин И. А. Реальные инвестиции. Уч. Пособие. – М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ"." ЭКМОС" 2000. – 304с.

3. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №10. – Ст. 138.

4. Шарп У. Ф. Инвестиции. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 1024с.

5. Шевчук В. Я., Рогожин П. С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Генеза, 1997. – 384с.


21.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!