Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Сутнісна характеристика інвестицій: основні поняття пов’язані з інвестуванням. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сутнісна характеристика інвестицій: основні поняття пов’язані з інвестуванням. Реферат

Проблема залучення інвестицій в економіку України є досить актуальна, у зв’язку з чим зусилля багатьох учених-економістів спрямовані на їх дослідження та пошук шляхів ефективного впровадження інвестиційних проектів в Україні

Протягом років незалежності в Україні не оновлювався виробничий апарат, особливо на промислових підприємствах, де процес відтворення основних засобів порушено, а в багатьох галузях економіки триває процес деінвестування. Для відродження економіки України потрібні інтенсивні капіталовкладення в ефективні з погляду економіки та економічно безпечні технології виробництва, необхідно вкладати кошти в розроблення продукції нового покоління, яка буде конкурентоспроможною на внутрішньому та світовому ринках.

Основні поняття пов’язані з інвестуванням

У сучасному світі з його винятково складною і заплутаною системою економічних взаємозв'язків проблема вкладення власних заощаджень стає для кожного з нас все гострішою. Нам все частіше доводиться приймати серйозні і зважені рішення щодо накопичення й інвестування, оскільки заощадження накопичуються в усе більшою частини населення, а в умовах ринкової економіки, що розвивається, для зберігання і збільшення заощаджень доводитися відмовлятися від старих способів накопичення і переходити до принципово відмінних від них способів вкладення коштів, що об'єднуються загальною назвою — інвестування.

Інвестиції – одна з найчастіше використовуваних в економічній системі категорій як на макро-, так і на мікрорівні. Однак, незважаючи на виняткову увагу дослідників до цієї ключової економічної категорії, наукова думка ще не виробила універсального визначення інвестицій, що відповідало б потребам як теорії, так і практики, а також було б адекватним з позицій конкретного суб'єкта їхнього здійснення — держави, підприємства, домашнього господарства.

У сучасній літературі категорія часто трактуються ця недостатньо чітко або надмірно вузько, акцентуючи увагу лише на окремих її сутнісних сторонах.

Найтиповіша неточність багатьох визначень полягає в тому, що під інвестиціями розуміють будь-яке вкладення коштів, що часто непов'язане з вирішенням інвестиційних цілей суб'єктів їхнього здійснення. До них іноді відносяться так звані "споживчі інвестиції" (купівля телевізорів, автомобілів тощо), що за своєю економічною сутністю до інвестицій не належить — засоби на придбання цих товарів витрачаються в даному випадку на довгострокове користування ними (якщо їх придбали не з метою перепродажу для одержання прибутку). Крім того, часто не показано різниці між інвестиційними видатками фінансових коштів і їхніми потоковими витратами, що обслуговують операційний процес підприємства.

Багато існуючих визначень пов'язують інвестиції винятково з цілями приросту капіталу або одержання потокового доходу (прибутку). Хоч в умовах ринкової економіки ця мета не визначальною, інвестиції можуть переслідувати й інші як економічні, так і позаекономічні цілі вкладення капіталу.

Часто в літературі ідентифікують поняття "інвестиції" та "капітальні вкладення". Інвестиції в цьому випадку розглядаються як вкладення капіталу у відтворення основних засобів — як виробничого, так і невиробничого характеру. Разом з тим, інвестиції можуть здійснюватися й у приріст оборотних активів, і в різні фінансові інструменти, і в окремі види нематеріальних активів. Отже, капітальні вкладення — вужче поняття; іх слід розглядати лише як одну з форм інвестицій, але не як їхній аналог.

У багатьох визначеннях розділяються вкладення коштів. З таким трактуванням цієї категорії також не можна погодитися. Інвестування капіталу може здійснюватися не тільки у грошовій, і в інших формах — рухомого і нерухомого майна (капітальних товарів), різних фінансових інструментів (насамперед цінних паперів), нематеріальних активів тощо.

І, нарешті, у ряді випадків відзначається, що інвестиції являють собою довгострокове вкладення засобів. Безумовно, окремі форми інвестицій (насамперед капітальні вкладення, інвестиції в акції тощо) довгострокові, однак інвестиції можуть бути і короткостроковими (наприклад, короткострокові фінансові вкладення в облігації, депозитні сертифікати з періодом обертання до одного року).

Розмаїття терміну "інвестиції" в сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі значною мірою пояснюються широтою сутнісних сторін цієї складної економічної категорії. Тому щоб з'ясувати зміст її, варто розглянути основні характеристики, що формують її сутність. Однак спочатку наведемо необхідні визначення і торкнемося основних понять, пов'язаних з інвестуванням.

Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. визначено такі поняття:

1. Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. До таких цінностей відносяться:

  • кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме і нерухоме майно;
  • майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;
  • сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованого ("ноу-хау");
  • права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права;
  • інші цінності.

2. Інвестиційна діяльність — це сукупність практичних дій
громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність може здійснюватись у формі:

  • інвестування, яке здійснюють громадяни, недержавні підприємства, господарчі асоціації, об'єднання і товариства, а також суспільні й релігійні організації, інші юридичні особи, засновані на колективній власності;
  • державного інвестування;
  • іноземного інвестування;
  • спільного інвестування засобів і цінностей громадянами і юридичними особами України та іноземних держав.

Об'єктом інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди й оборотні кошти в усіх сферах господарства, цінні папери, цільові грошові внески, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Суб'єктами інвестиційної діяльності (інвесторами й учасниками) можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави в особі урядів.

3. Інвестори – це суб'єкти інвестиційної діяльності, що приймають рішення щодо вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Права в усіх інвесторів, незалежно від форми власності, рівні, і розміщення інвестицій у будь-які об'єкти є їхнім невід'ємним правом, що охороняється законом.

4. Учасники інвестиційної діяльності — громадяни і юридичні особи України, інших держав, що забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Інвестор визначає мету, напрями й об'єми інвестицій і залучає для їхньої реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, в тому числі і шляхом організації конкурсів і торгів. Держава й посадові особи не мають права втручатися в договірні відносини учасників інвестиційної діяльності понад свою компетенцію.

5. Інвестиційний цикл — комплекс заходів від моменту ухвалення рішення про інвестування до завершальної стадії інвестиційного проекту, зокрема науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, прийняття інвестиційних рішень, планування і проектування, підготовка до будівництва, будівництво, вихід на проектні показники і режим окупності вкладень.

Ряд повторюваних інвестиційних циклів визначається як інвестиційний процес.

Інвестиційний процес — сфера економічної діяльності, що включає розроблення інвестиційної стратегії щодо інвестиційного середовища, аналіз фінансово-інвестиційного ринку, формування і керування інвестиційним портфелем, оцінювання ефективності інвестиційної діяльності.

Інвестиційна політика – частина економічної політики держави, що визначає обсяг, структуру і напрямок капіталовкладень, зростання основного капіталу (основних фондів) і їхнє відновлення на основі найважливіших досягнень науки і техніки.

Інвестиційне середовище – сукупність правових, економічних та інституціональних умов, що визначають правила функціонування різних типів цінних паперів на ринку, умови їхньої купівлі і продажу, тенденції динаміки цін, а також особливості руху капіталів і зміни щодо нерухомості.

Останнім часом в Україні значно збільшилось число активних учасників інвестиційного процесу. Проведення приватизації позначилося на різноманітті й ускладненні інвестиційного процесу, насамперед на його розсіювання, появі різних фінансових посередників.

Інвестиційним комплексом називається система підприємств і організацій, що виконують у виробництві функцію створення необхідних нерухомих основних фондів, достатніх для діяльності підприємств і організацій усіх галузей господарства.

До складу інвестиційного комплексу входять:

  • інвестори — вкладники капіталу;
  • підрядні будівельні підприємства і фірми, незалежно від форм власності, субпідрядні спеціалізовані організації та будівельні кооперативи;
  • проектні підприємства й архітектурні організації;
  • промисловість будівельних матеріалів, конструкцій і виробів;
  • хімічна, металургійна, лісова, деревообробна промисловість у частині, пов'язаній з постачанням предметів для інвестиційного комплексу;
  • машинобудівні підприємства, продукція яких призначена для створення нерухомих основних фондів і для будівництва виробництва;
  • агреговані виробничі управлінські структури;
  • інвестиційні банки;
  • ринкова інфраструктура інвестиційного комплексу;
  • органи державного регулювання ринкових відносин в інвестиційному комплексі.

Література

1. Грідасов В. М., Кривченко С. В., Ісаєва О. Є. Інвестування: Навчальний посібник. – К.:Центр навчальної літератури, 2004. – 164с.

2. Зимин И. А. Реальные инвестиции. Уч. Пособие. – М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ"." ЭКМОС" 2000. – 304с.

3. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №10. – Ст. 138.

4. Шарп У. Ф. Инвестиции. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 1024с.

5. Шевчук В. Я., Рогожин П. С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Генеза, 1997. – 384с.


21.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!