Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Інвестування основних фондів в Україні: лізинг. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Інвестування основних фондів в Україні: лізинг. Реферат

Форми лізингу, суб'єкти і об'єкти лізингових відносин. Лізинговий договір. Особливість лізингу і оренди. Проблеми лізингових відносин

Процес переходу к ринковим відносинам, пов'язаний з вирішенням протиріч в розвитку економічних структур, заставив шукати нові шляхи вирішення з'явившихся питань.

Орендні операції зайняли в ньому одне з найважливіших місць, а разом з ним все частіше почало підійматися питання о лізингу.

В наш час широке використання лізингу стає дуже потрібним, виходячи з техніко-економічних передумов і формування державної політики в майно у виробника, фінансує його, здійснює технічне обслуговування наданих в оренду засобів праці.

Для розвитку лізингу існують такі передумови - історичні, соціально-економічні, наукові, юридичні. Механізм даної форми оренди полягає в тому, що компанія-орендодавець спеціально закуповує для конкретного орендаря на його прохання пов'язані з тим, що він дає можливість швидко переходити на нову технічну базу, не вимагає значних одноразових затрат дає змогу звільнитися від обслуговування і зосередити всі зусилля на ефективному використанні нової техніки.

В лізингових відносинах з'явився перелік питань, котрі не були врегульовані чинним законодавством, що визвало деякі складнощі при укладанні лізингових договорів, це і стало первопричиною прийняття Верховною Радою Закону ''Про лізинг'' від 16 грудня 1997р. Це послужило створенню правової основи лізингових договірних операцій.

По договору фінансового лізингу лізиногодержувач приймає на себе зобов'язання, пов'язані з правом власності на матеріальні цінності і відповідальність за ризик їх можливої гибелі.

Фінансовий лізинг, право користування матеріальними цінностями розповсюджується на строк не менш 60% строку їх повної амортизації, а також передбачає подальшу передачу права власності лізингоодержувачу або по закінченні договору лізингу його викуп по залишкової вартості. Між тим, тут проявляється договірна форма фінансово-підприємницької лізингової діяльності. Цю діяльність потрібно розглядати саме таким чином –як фінансовий лізинг, який проявляється в сумі повернення вартості об'єкту лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору лізингу.

Фінансовий лізинг поділяється на:

  • лізинг в обслуговуванні;
  • леверидж лізинг;
  • ''у пакеті''.

Лізинг з обслуговуванням являє собою поєднання фінансового лізингу з обслуговуванням з договором підряду та передбачає надання цілого ряду послуг, пов'язаних з утриманням на обслуговування та утримання зданого в оренду обладнання.

Леверидж лізинг –особливий вид фінансового лізингу. У цій угоді більша частка (за вартістю) обладнання, що здається в оренду, береться внайми у третьої сторони –інвестора. У першій половині строку оренди здійснюються амортизаційні відрахування по орендованому обладнанню та виплата відсотків за взяту позикою на його придбання, що знижує оподаткований прибуток (доход) інвестора та створює ефект відстрочки податку.

Лізинг ''у пакеті'' - система фінансування підприємства, при якій будівлі та споруди надаються у кредит, а обладнання здається орендареві за угодою оренди.

За методами фінансування існують:

  • терміновий лізинг, при якому здійснюється одноразова оренда майна;
  • поновлювальний лізинг, при якому договір продовжується по закінченню першого строку контракту.

Стосовно орендованого майна лізинг поділяється на:

  • чистий лізинг, коли додаткові видатки з обслуговування орендованого майна покладаються на орендаря;
  • повний лізинг, при якому орендар бере на себе всі видатки з технічного обслуговування зданого в оренду обладнання.

Розвиток лізингових стосунків може здійснюватися шляхом здачі в оренду цілих промислових підприємств, що викликає застосування роздільного лізингу. Він характеризується широкомасштабністю та наявності більшої кількості фінансово-кредитних відносин при виконанні угод.

Роздільний лізинг – це ускладнений варіант фінансового лізингу, який передбачає участь в угоді кількох компаній та фінансових установ. Роздільний лізинг використовується в тому випадку, коли лізингодавець фінансує лише частину технічних засобів, а інша частина сплачується позиками інших учасників. Власником цього комплексу технічних засобів залишається лізингодавець, за яким зберігається право отримання податкових пільг по лізингу.

Оперативний лізинг –характеризується тим, що лізингоодержувач по своєму заказу отримує в платне користування від лізингодавача об'єкту лізингу на строк не менш строку, в період якого амортизується 90% вартості об'єкту лізингу, визначеної в день заключення договору. По закінченні договірного строку, договір може бути продовжений або об'єкт лізингу може бути повернутий лізингодавачу, або переданий повторно в користування іншому лізингоотримувачу по самостійному договору лізингу.

Оперативний лізинг має такі особливості:

  • орендодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від одного лізингоотримувача;
  • строки оренди не охоплюють повного фізичного зносу майна;
  • ризик збитків від псування або втрати майна лежить головним чином на лізингодавачі;
  • по закінченні встановленого строку майно повертається лізингодавачу.

Обернений лізинг – розглядається як договір лізингу, передбачаючий придбання лізингодавачем майна у власника і подальшу передачу цього майна в лізинг.

Лізинговий договір

Під час здійснення лізингової угоди можна виділити 3 стадії її проведення. По першій здійснюється підготовча робота, яка передує укладанню низки юридичних договорів:оформлення заявки майбутнього лізингоотримувача, готуються висновки про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту.

На другїй проводиться юридичне закріплення лізингової угоди.

Оформлюються такі документи: договір про куплю-продаж об'єкту лізингу, акт про приймання об'єкту лізингу в експлуатацію, договори на технічне обслуговування майна, що передається у лізинг, договір страхування об'єкту лізингу.

Третя стадія –це період використання об'єкту лізингу. Проводяться операції в обліку та звітності:виплата платежів, оформлюються документи про подальшу долю об'єкту.

Для збільшення гарантії повернення вартості об'єкту лізингу, а також комісійних, доцільно укладати тристоронній договір: лізингодавач, лізингоодержувач, страховик.

Умови договору визначені ст. №7, тобто:

  • сторони;
  • об'єкт лізингу;
  • умови і строки поставки об'єкту лізингу;
  • строк заключення договору;
  • розмір, склад і строки сплати лізингових платежів;
  • умови переоцінки вартості об'єкту;
  • умови реєстрації;
  • порядок повернення лізингового об'єкту;
  • відповідальність сторін;
  • дата, місце заключення договору.

Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди. Орендар отримує у тимчасове користування вартість, втілену в машинах і обладнанні, на рівнях зворотності і платності. Активними учасниками лізингових стосунків виступають і комерційні банки. В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основних фондів і, тим більше, для участі банків у орендних стосунках, тобто для здійснення ними лізингових операцій.

На сучасному етапі кількість випадків кредитування лізингових операцій в кожному банку не перевищує одиниці.

Головна причина – нестабільність економічної ситуації, високі темпи інфляції, тощо.

Якщо банк проводе лізингові операції, то для нього більш вигідно обходитися без посередництва лізингових компаній. В такому разі банк, придбаючи машини і устаткування, є їх покупцем, а здаючи їх в оренду за лізингові угоди, робиться лізингодавачем. Для оплати придбаного устаткування можуть бути використані власні кошти банку – статутний фонд, резервний фонд та інші фонди, які створені за рахунок доходу, який залишається в розпорядженні.

Строки лізингу визначаються з урахуванням амортизації або із застосуванням методу прискореної амортизації орендованого майна.

Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізингодавачу (банку) та лізингоодержувачу. Перший у більш короткі строки повертає вкладені ресурси, другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність, якщо така умова передбачена в договорі.

Банк має право передати майно в оренду на строк більш короткий, ніж період амортизації, за умови, що після закінчення цього строку лізингоодержувач оплатить дане майно за залишковою вартістю. Оскільки в цьому випадку зростає ризик лізингодавальника по відшкодуванню високої залишкової вартості устаткування, то строк лізингу повинен складатися не менш 50% амортизаційного періоду. У договорі лізингу необхідно зафіксувати, що лізингоодержувач не може відмовитися від оренди майна раніше строку договору, в протилежному випадку він повинен сплатити банку компенсацію, яка дорівнює сумі внесків за оренду.

Особливість лізингу і оренди

Лізинг істотно відрізняється від оренди. На відміну від орендаря лізингоотримувач не тільки одержує об'єкт у приватне користування, але на нього покладаються традиційні обов'язки покупця, пов'язані з правом власності і оплати майна, відшкодування збитків від випадкової втрати майна, його страхування, ремонт. Проте власником майна в цьому випадку залишається лізингодавець. Лізингоотримувач на відміну від орендаря, виплачує лізингодавцю не щомісячну (щоквартальну) плату за право користування об'єктом, а його повну вартість.

Лізинг відрізняється від банківського кредиту, при якому банк залишає за собою право власності на майно заставодавця. При лізингових стосунках після закінчення строку оренди та виплати всієї суми орендної плати об'єкт залишається власністю лізингодавця.

Проблеми лізингових відносин

В міжнародній практиці в правовому відношенні лізинг отримав оформлення 10 років тому в Оттаві. В ній прийняли участь 44 держави включаючи Росію та Україну. Прогнозуючи, що до кінця століття, доля лізингу в обсязі світового експорту-імпорту тільки в машинотехнічній продукції досягає 20%.

Так, наприклад, в Японії щорічний приріст обсягу лізингових платежів складає 25-40%, а річний обсяг лізингових договорів Китаю перевищує 1млрд. дол. До 25% загального обсягу інвестицій в США, Японії та інших країн фінансується на умовах лізингу; в країнах, що розвиваються темпи росту операцій по лізингу досягають 50% и більше.

Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприємства не зможуть вийти з економічної скрути. Пошук інвестиційних джерел за кордоном поки що не дає бажаного результату. Невпевненість у стабільності політики держави, висока корумпованість усіх рівнів влади, та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.

Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції, то проблеми оновлення виробничого апарату і виходу з кризи ніколи не буде розв'язано Відомо, що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 мільярдів доларів. Необхідно шукати і внутрішні джерела. Ця проблема може бути розв'язана внедрінням нової форми фінансових відносин – лізингу. Справді, основні фонди на наших підприємствах спрацьовані, на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурентоздатну продукцію.

Так, по групі великих машинобудівних підприємств спрацювання основних фондів становить 40-55%, а по найважливішій для виробництва третій групі – робочі й силові машини та обладнання – ще більше:64-87%. Ці підприємства збиткові та малорентабельні і через це вони не можуть оновити основні виробничі фонди.

Спрацювання основних засобів обумовлено гострою нехваткою засобів і мізерно малими розмірами отриманих підприємствами прибутками. Аналіз показує, що останній етап сучасного оновлення основних засобів підприємств міського господарства був здійснений 10 років тому. В результаті на початок 1997 року знос його основних засобів складає біля 80%.

Висновок. Безперечно, що в Україні ще не скоро буде створено політичні, економічні й організаційні умови, які могли б залучити ефективні іноземні інвестиції в потрібних обсягах та формах. Внутрішні ж накопичення переважної більшості діючих підприємств різних форм власності, доведених до глибокого кризового стану, мізерні й продовжують з року в рік зменшуватися. Довгострокове кредитування виробництва комерційними банками є високоризиковим і майже припинилося.

Тому необхідно використовувати альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і модифікацію виробництва. Однією з таких альтернатив може стати лізинг - ефективний інструмент оновлення основних фондів без значних одноразових витрат капіталу.

Активне впровадження лізингових операцій на підприємствах України може стати потужним імпульсом технічного розвитку, переобладнання виробництва і структурної перебудови економіки.

Більшості підприємств та іншим господарським структурам буде вигідно укладати договори лізингу, бо як відомо операції лізингу потребують менше коштів, ніж, наприклад, отримання кредиту.

Використання лізингу дасть можливість оновлення основних фондів, залучення інвестицій, що позитивно вплине на фінансовий стан підприємства.

Література

1. А. А. Пересада, ′′Основы инвестиционной деятельности′′, Киев:Либра, 2000.

2. Банківська Справа, ж., №4 2002р.

3. Бизнесс Информ, ж.;№2 2004.

4. Бизнесс Информ, ж.;№11-12 2005.

5. Вісник НБУ;ж., червень, №6 2005.

6. Закон України ′′Про лізинг′′, Відомості ВРУ.

7. Рейзвіх Е. П. ′′Інвестиційна діяльність′′, Посібник. Кіровоград, КІСМ, 2004.


20.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!