Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Система охорони здоров’я України: державна інвестиційна політика. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Система охорони здоров’я України: державна інвестиційна політика. Реферат

Проаналізувавши структуру інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності, треба зауважити, що частка інвестицій в охорону здоров’я та соціальну допомогу в розрізі інших видів економічної діяльності не перевищує 2% (1,94%)

Соціально-економічний розвиток країни багато в чому визначається інвестиціями у соціальну сферу, які є основним інструментом підвищення якості життя населення.

Смертність в Україні перевищує народжуваність, відбувається процес омолоджування хвороб і постаріння населення, зростає демографічне навантаження на працездатне населення. У зв’язку з цим головним завданням держави є підвищення рівня і якості життя людини. Ось чому назріла необхідність активізації інвестиційної діяльності і створення механізмів підтримки інвестицій в охороні здоров’я.

Процес державного управління в умовах переходу охорони здоров’я до ринкових відносин передбачає системний підхід, який оснований на сукупності організаційних складових підсистем (характеристик): законодавчої, організаційної, функціональної, соціальної, наукової, економічної, які забезпечують моделювання і збереження їх відповідного взаємозв’язку, співвідношення, субординації.

Першочерговою функцією сучасної держави повинно стати забезпечення надійного фінансово-економічного регулювання і контролю, створення законодавчих умов, які орієнтують суспільство на розвиток ринкової інфраструктури і заохочення самоорганізації.

Проблеми державного управління системою охорони здоров’я вивчають Ю. В. Вороненко, З. С. Гладун, О. М. Голяченко, Л. І. Жаліло, В. І. Журавель, В. М. Лєхан, В. Ф. Москаленко, Н. Р. Нижник, Т. В. Педченко, В. М. Пономаренко, Я. Ф. Радиш, А. М. Сердюк, І. М. Солоненко та ін.

Удосконаленню фінансового забезпечення та використання ресурсів у сфері охорони здоров’я присвячені праці О. Є. Вашева, Б. О. Волоса, О. В. Галацана, О. М. Голяченка, В. І. Євсеєва, М. П. Жданової, В. І. Журавля, Т. М. Камінської, Д. В. Карамишева, В. М. Лєхан, А. С. Немченко, Т. В. Педченка, А. В. Підаєва, В. М. Пономаренка, Я. Ф. Радиша, В. М. Рудого, В. Г. Черненка та ін.

Були поставлені такі завдання:

  • проаналізувати сучасну державну інвестиційну політику в Україні;
  • окреслити основні шляхи оптимізації системи в ринковому середовищі, які дають змогу підвищити ефективність функціонування системи охорони здоров’я з метою виходу галузі з кризи;
  • запропонувати шляхи вдосконалення державної інвестиційної політики в системі охорони здоров’я України.

Реалізація державної політики у сфері інвестицій у систему охорони здоров’я, як і в інших галузях народного господарства, визначається наявністю та дієвістю відповідних законодавчих актів, які власне і забезпечують ефективну діяльність даної системи.

Сталий і ефективний розвиток системи охорони здоров’я можливий за умови інвестиційного типу розвитку на основі взаємодії державного й приватного секторів економіки, основними критеріями якого вважаються такі:

  • обсяг інвестицій (рівень капіталізації) повинен складати 20-25% від галузевого обороту;
  • частка прямих іноземних інвестицій складає не менше 15-17% від обсягу внутрішніх інвестицій;
  • ступінь зношування основних фондів не повинен перевищувати 30-35%.

Загалом на стан інвестиційної діяльності в системі охорони здоров’я впливають такі чинники:

  • інвестиційна привабливість (сприятливість чи несприятливість загального інвестиційного клімату в державі);
  • реагування дійсних і потенційних інвесторів на державне регулювання інвестиційної діяльності (законодавча, дозвільна (ліцензійна), кадрова, митна, податкова, фінансово-кредитна політика держави);
  • наявний рівень попиту на медичні послуги;
  • потенційна забезпеченість виробників медичних послуг державним і муніципальним замовленням;
  • власні індивідуальні інвестиційні правила підприємницьких структур.

Створення сприятливого інвестиційного клімату в системі охорони здоров’я робить її відкритою для інвестицій. Це дає змогу надавачам медичних послуг швидко оновлювати виробничий потенціал. Для значного покращення інвестиційного клімату необхідно розробити стратегію інвестиційного розвитку системи охорони здоров’я.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про інвестиційну діяльність" держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб’єктів. Загалом державне регулювання інвестиційної діяльності полягає у здійсненні управління державними інвестиціями; регулюванні умов інвестиційної діяльності; контролі за здійсненням інвестиційної діяльності всіма інвесторами та її учасниками.

Регулювання умов інвестиційної діяльності в Україні здійснюється шляхом подання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв; державних норм та стандартів; заходів щодо розвитку та захисту економічної конкуренції; роздержавлення і приватизації власності; визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами; політики ціноутворення; проведення державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва; інших заходів.

Що стосується безпосередньо системи охорони здоров’я, то на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року №2145 "Про Порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету" з метою забезпечення ефективного та цільового використання коштів державного бюджету, створення конкурентного середовища під час відбору та впровадження інвестиційних проектів у сфері охорони здоров’я було розроблене та затверджене відповідним наказом Міністерства охорони здоров’я України "Положення про оцінку та конкурсний відбір Міністерством охорони здоров’я запропонованих суб’єктами господарської діяльності інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету".

Це Положення визначає механізм оцінки та конкурсного відбору запропонованих суб’єктами всіх форм власності інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету і пропонуються для включення до інвестиційного розділу проекту державної програми економічного й соціального розвитку України на відповідний період.

Згідно з чинним законодавством при відборі інвестиційних проектів перевага надається проектам за такими напрямами:

  • дитячі заклади охорони здоров’я;
  • лікувально-профілактичні заклади онкологічного профілю;
  • лікувально-профілактичні заклади протитуберкульозного профілю;
  • центри з профілактики та боротьби зі СНІДом;
  • медико-соціальні центри ветеранів війни та госпіталі для воїнів-інтернаціоналістів.

Проаналізувавши структуру смертності населення України за нозологічними чинниками відзначимо, що основною причиною смерті є хвороби органів кровообігу, частка яких у загальній структурі причин смерті становить близько 60%.

Загальновідомо, що виробничі сили безпосередньо впливають на виробництво продукту чи реалізацію послуги. Вони постійно потребують здійснення заходів щодо їх відтворення. Враховуючи сучасну економічну ситуацію, є потреба виділити пріоритети в інвестуванні коштів для здійснення найважливіших заходів у сфері охорони здоров’я. Частину таких коштів, на думку В. М. Корнацького, можна одержати за рахунок місцевого податку з підприємств, установ, організацій на оздоровлення їх працівників у зв’язку з професійною втратою здоров’я та через несприятливі умови життя.

Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок про економічну доцільність включення до переліку пріоритетних напрямів інвестування у галузі охорони здоров’я профілактику кардіологічних захворювань (ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, атеросклеротичних уражень судин), що дасть змогу досягнути значної економічної ефективності шляхом зниження витрат, пов’язаних з оплатою тимчасової чи постійної непрацездатності, викликаної вищеперерахованими захворюваннями і суттєвим підвищенням якості життя, в першу чергу, працездатного населення країни.

Перевага також надається інвестиційним проектам, реалізація яких здійснюється вітчизняними будівельними організаціями з використанням матеріалів вітчизняного виробництва та такими, які мають високий рівень готовності.

Цим же Положенням регламентуються критерії оцінки та відбору інвестиційних проектів виробничого та невиробничого призначення. Так, відбір інвестиційних проектів невиробничого призначення здійснюється за такими критеріями:

  • необхідність зміцнення матеріально-технічної бази;
  • створення закладу для використання природних лікувальних факторів;
  • необхідність створення підрозділів для впровадження новітніх медичних технологій (діагностичних, лікувальних тощо).

Відповідно до чинного законодавства, оцінка та конкурсний відбір інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, повинні здійснюватися комісією Міністерства охорони здоров’я України з оцінки та конкурсного відбору запропонованих суб’єктами господарської діяльності інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, яка складається з фахівців Міністерства та повноважного представника Академії медичних наук України (за згодою) і яка очолюється заступником Міністра охорони здоров’я України.

Компрометація представників центрального органу виконавчої влади із забезпечення державної політики у сферах охорони здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення низкою зловживань під час використання коштів державного бюджету і тендерних закупівель дає підстави вважати доцільним залучення до керівництва й участі в такій комісії представників професійних медичних асоціацій.

Нагадаємо, що ст. 77 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" "Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників" передбачає "створення наукових медичних товариств, професійних спілок та інших громадських організацій", а ст. 24 "Участь громадськості в охороні здоров’я" вказує на можливість участі фахових громадських організацій працівників охорони здоров’я та інших об’єднань громадян, в тому числі міжнародних, у визначенні змісту та шляхів виконання загальнодержавних та місцевих програм охорони здоров’я, здійсненні відповідних конкретних заходів, вирішенні кадрових, наукових та інших проблем організації державної діяльності в цій галузі.

Проаналізувавши структуру інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності, треба зауважити, що частка інвестицій в охорону здоров’я та соціальну допомогу в розрізі інших видів економічної діяльності не перевищує 2% (1,94%).

Це призводить до не відновлення основних фондів, відсутності зростання обсягу послуг відносно середнього доходу на особу.


17.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!