Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Державне управління в Україні: урядовий контроль. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Державне управління в Україні: урядовий контроль. Реферат

У рефераті розглянуто урядовий контроль як ефективний спосіб забезпечення законності в державному управлінні України

Контроль є важливою ознакою і основною функцією державного управління. Існування і розвиток громадянського суспільства, процеси реформування економічних відносин на ринкових засадах, євроатлантична інтеграція – безпосередньо залежать від процесу прийняття оптимальних рішень і здійснення ефективного державного контролю за їх своєчасною і повною реалізацією.

Відомо з практики, що останнім часом на всіх рівнях державної влади спостерігалося зниження виконавської дисципліни, нехтування вимогами законності, мали місце прямі порушення законодавства, яскравим прикладом яких стали вибори Президента України у 2004 р.

У таких умовах на перший план діяльності урядового апарату виходить здійснення контролю за неухильним дотриманням законів України, виконанням указів і розпоряджень Президента України, постанов Кабінету Міністрів України. Правильно організований контроль дозволяє мати оперативну інформацію щодо стану справ на різних ділянках роботи, дає можливість вчасно втрутитися в процес управління, вжити запобіжні заходи, забезпечити законність.

Увівши у дослідження поняття законності, необхідно пояснити, що в державному управлінні під законністю, ми розуміємо передусім наявність науково обґрунтованих правових норм, які відповідають Конституції та законам України, вимогам формальної логіки та законодавчої техніки, враховують реалії сьогодення та спрямовані на майбутнє, а, по-друге, – послідовне й неухильне виконання цих норм усіма державними органами, посадовими особами, громадянами й об’єднаннями [1, с. 66].

У державному управлінні урядовий контроль досліджується в основному в контексті аналізу державного контролю або Кабінету Міністрів України як органу виконавчої влади. Така ситуація, а також процес зміни форми державного правління з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську, який фактично розпочався із прийняттям Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 р., № 2222-IV обумовлює актуальність і необхідність дослідження урядового контролю як способу забезпечення законності. Ця робота є продовженням аналізу способів забезпечення законності і складовою частиною дослідження законності у державному управлінні з метою удосконалення шляхів її забезпечення.

Дослідження наукових праць з державного управління і адміністративного права свідчить, що під забезпеченням законності розуміють діяльність відповідних державних формувань, спрямовану на:

  • недопущення порушень в діяльності органів державної влади, їх посадових осіб тих вимог і приписів, які закріплені в діючих законах і підзаконних актах, і якими вони користуються в своїй повсякденній роботі;
  • виховання працівників апарату управління у суворому дотриманні законності та державної дисципліни;
  • своєчасне і оперативне виявлення, припинення і встановлення таких порушень;
  • відновлення порушених прав та законних інтересів громадян, суспільних організацій;
  • встановлення причин та умов, які цьому сприяють;
  • притягнення до встановленої відповідальності винних в порушенні законності та дисципліни;
  • розробку та прийняття заходів, спрямованих на усунення причин і умов порушення законності і дисципліни;
  • створення умов невідворотності відповідальності у випадку їх порушення [2, с. 605; 3, с. 37].

Аналіз цих положень підводить до висновку, що контрольна діяльність Кабінету Міністрів України безпосередньо спрямована на забезпечення законності в державному управлінні України.

Під способами забезпечення законності розуміють – застосування системою державних органів і суспільних організацій, на які покладений обов’язок по підтриманню та зміцненню законності в сфері виконавчої влади і, які наділені юридично владними повноваженнями правових і організаційних видів і методів діяльності, практичних прийомів, операцій, форм роботи, з метою забезпечення точного дотримання вимог законності всіма суб’єктами державного управління [4, с. 78].

Нормативною базою, яка закріплює контрольну функцію Кабінету Міністрів України є Конституція України, Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, Положення про Управління моніторингу Департаменту діловодства та моніторингу Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також укази Президента України та інші постанови Кабінету Міністрів України.

Незважаючи на те, що Конституція України прямо не передбачає контрольну функцію Кабінету Міністрів України, це логічно випливає із змісту ст. 113, яка зазначає, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, спрямовує та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, тобто здійснює контроль за всіма ланками виконавчої влади.

Окремі повноваження Кабінету Міністрів України, які належать до контрольних, закріплені у Тимчасовому регламенті Кабінету Міністрів України. Згідно з п. 3 "Кабінет Міністрів… контролює діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської місцевих держадміністрацій".

А згідно з розд. VII Регламенту [5, с. 70] та Розпорядження Президента України від 30 травня 1997 р. № 221/97-рп "Про порядок проведення експертизи і підготовки на підпис Президентові України законів України" [6, с. 32], Кабінет Міністрів України вивчає прийняті Верховною Радою України законодавчі акти, що надійшли на підпис Президентові і готує відповідно до них свої висновки та пропозиції щодо доцільності підписання відповідного закону Президентом або застосування до нього права вето, здійснюючи при цьому контроль за змістом цих законів, забезпечуючи законність у правотворчій діяльності.

У розд. ХІ Тимчасового регламенту закріплено, що Кабінет Міністрів України може здійснювати конституційне подання з питань прийнятих Верховною Радою України законів, відповідності міжнародних договорів тощо [5, с. 76-78].

Потрібно також пригадати про проект Закону України "Про Кабінет Міністрів України", на прийняття якого давно очікують, а також про Концепцію Закону України "Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб". Ці закони є надзвичайно важливими і необхідними. Після внесення 8 грудня 2004 р. змін до Основного Закону України багато положень цих законопроектів потребуватимуть переробки з урахуванням нових конституційно-правових реалій.

Метою концепції є створення системи державного контролю у всіх сферах діяльності органів виконавчої влади, яка повинна цілісно пов’язати аспекти внутрішнього і зовнішнього контролю і визначити його механізми.

Основними завданнями Закону є:

  • визначення єдиної методологічної основи державного контролю. Вона має передбачати здійснення його на основі демократичних принципів, обґрунтованого визначення завдань, форм і методів контролю;
  • узгодження змісту контролю із завданнями, що стоять перед державними органами та новим спрямуванням розвитку держави у суспільних процесах;
  • уникнення дублювання функцій контрольних органів;
  • встановлення засад координації діяльності різних органів контролю та засобів забезпечення цієї діяльності в межах законодавчо закріплених повноважень.

Аналіз Концепції свідчить, що вона актуальна і потребує подальшої розробки і прийняття, відповідно до форми державного правління. Закон України "Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб", має вирішити такі питання:

  • визначити поняття "державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб" та інші терміни, які необхідно юридично закріпити з метою удосконалення урядового контролю;
  • сформулювати завдання та принципи здійснення державного контролю.

Відповідно до концепції адміністративної реформи роль Кабінету Міністрів України в законодавчому процесі повинна підвищитися за рахунок заходів:

  • проведення експертизи будь-яких проектів законів перед їх розглядом Верховною Радою України незалежно від суб’єкта їх подання;
  • звернення до Президента України з пропозиціями щодо використання ним права вето стосовно прийнятих Верховною Радою України законів;
  • звернення до Верховної Ради України щодо визнання поданих урядом законопроектів першочерговими [7, с. 56].

Проведення експертизи проектів законів повинно носити дослідний характер. Для всебічного дослідження на базі Секретаріату Кабінету Міністрів доцільно створити науково-дослідний інститут, в якому б працювали експерти за відповідним напрямом діяльності. А залучення до цієї роботи вчених, мало б важливе значення як для теорії, так і для практики державного управління.

У Кабінеті Міністрів України здійснення контролю забезпечується Управлінням моніторингу Департаменту діловодства та моніторингу Секретаріату Кабінету Міністрів України.

До основних функцій Управління належать:

  • а) формування автоматизованої бази даних і робота з інформаційними масивами, які в ній накопичуються в межах компетенції Управління;
  • б) здійснення технічного контролю за додержанням виконавцями термінів виконання завдань з використанням автоматизованої системи контролю виконання доручень (АС КВД) Секретаріату Кабінету Міністрів;
  • в) уніфікація процедур зовнішнього і внутрішнього контролю в середовищі АС КВД та забезпечення інформаційного супроводження процесу контролю виконання доручень на всіх його етапах відповідно до вимог Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України;
  • г) участь у здійсненні інформаційного обміну між автоматизованими системами щодо контролю виконання актів і доручень Президента, Секретаріату Президента України, Верховної Ради та АС КВД Секретаріату Кабінету Міністрів;
  • д) підготовка пропозицій щодо вдосконалення організації та автоматизації процесів контролю та обліку документів;
  • е) контроль за своєчасним опрацюванням і поданням на підпис Президенту України законів України, що надійшли до Кабінету Міністрів для експертизи і візування [8].

При здійсненні контрольної функції Кабінету Міністрів України, в першу чергу, має бути посилений інформаційно-аналітичний характер контролю за органами виконавчої влади, характер діяльності яких у ході адміністративної реформи має набути якісних змін.

Практика свідчить, що система контролю, яка існує в Кабінеті Міністрів України, як це не прикро, охоплює вузьке коло контрольних питань – в основному відслідковує терміни виконання встановлених завдань.

Для вирішення цієї проблеми у складі Управління моніторингу необхідно створити сектор аналітичної роботи, тобто треба відходити не лише від строків виконання, а й здійснювати контроль за якістю виконання у встановлені строки. Проведення аналітичної роботи має позитивно вплинути і на забезпечення законності як при проведенні експертизи законопроекту, так при здійсненні моніторингу.

Процес переходу від контролю щодо видів документів до контролю "за напрямками" (за секторами), який зараз триває, є позитивним фактором удосконалення контролю, переходом до аналітичної роботи. Тобто, якщо раніше співробітник Управління здійснював контроль, наприклад, за виконанням указів Президента України, то із-за великого навантаження він не міг добре розбиратися у всіх сферах, на які був спрямований той чи інший указ. Фактично він міг здійснювати контроль лише за строками, а не за змістом чи якістю виконання. Саме якість виконання (у встановлені законодавством строки) є критерієм при дотриманні законності у державному управлінні України.

Контроль "за напрямками" здійснюється за законами України та іншими нормативно-правовими актами відповідно до сфери управління. Іншими словами, контролем за виконанням законів України, указів Президента, розпоряджень Кабінету Міністрів України, наприклад, у гуманітарній сфері, займається спеціаліст вузької спеціалізації, що також дозволяє простежити доручення, які надійшли на одну й ту саму тему. Співробітник особисто знає фахівців та експертів, їх професіональний рівень, ставлення до службових обов’язків, що покращує і прискорює роботу щодо контролю, забезпечує законність.

Позитивним є підвищення особистої відповідальності спеціаліста. Якщо раніше, за невиконання указу та розпорядження в одній сфері, могли двічі притягти до дисциплінарної відповідальності, що негативно позначалося на співпраці з керівництвом сектора, то перехід до контролю за секторами виправив цю помилку.

Інформаційний обмін між автоматизованими системами щодо контролю виконання актів і доручень Президента України, Секретаріату Президента України, Верховної Ради України та АС КВД Секретаріату Кабінету Міністрів України відбувається досить слабко, обміну даними як такого немає. Посланням Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір.

Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки" та "Про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2002 році" передбачено створення телекомунікаційної мережі органів виконавчої влади, об’єднаної з мережами Секретаріату Президента України та Верховної Ради України, – спочатку в регламентному режимі, а згодом в режимі реального часу.

Тобто, мова йде про створення в перспективі складної інформаційної системи контролю органів державної влади, та широкомасштабній комп’ютеризації контрольної діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Реалізацію єдиної державної політики електронного документообігу та закони України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис" підвищить ефективність інформаційного обміну та поліпшить швидкість та якість контролю.

Проведене дослідження показало, що урядовий контроль є способом забезпечення законності і відіграє важливу роль у здійсненні ефективного державного управління. Удосконалення контрольної діяльності Кабінету Міністрів України та вирішення проблемних питань, з метою реалізації поставлених державою завдань та забезпечення законності, має важливе значення для розбудови Української держави та її виходу на європейський рівень.

Контрольна діяльність Кабінету Міністрів України стосовно органів виконавчої влади не повинна зводитися лише до перевірки виконання як такого, а має враховувати якість виконання, своєчасне виявлення проблем та концентрацію зусиль на коригування ситуації, застосування заходів щодо забезпечення виконання завдань.

Перспективу подальших досліджень у цьому напрямі складають визначення та удосконалення гарантій та шляхів забезпечення законності у державному управлінні України.

Список використаних джерел

1. Соловйов В. М. Президентський контроль як спосіб забезпечення законності в державному управлінні України: Інформ. -аналіт., наук. -метод. бюл. Адміністрації Президента України. – 2004. – № 4. - С. 64-68.

2. Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. Административное право РФ. – М.: Зерцало, 1997 – 672 с.

3. Гаращук В. М. Деякі питання характеристики способів забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1998 – С. 37-43.

4. Овсянко Д. М. Администpативное пpаво: Учеб. пособие для юpид. фак. и ин-тов / Отв. pед. Г. А. Туманов. – М.: Юpистъ, 1995 – 303 с.

5. Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 черв. 2000 р. № 915 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 24. – Ст. 994. – С. 51-92.

6. Про порядок проведення експертизи і підготовки на підпис Президентові України законів України: Розпорядження Президента України від 30 трав. 1997 р. № 221/97-рп // Офіц. вісн. України. – 1997. – № 22. – С. 32-33.

7. Концепція адміністративної реформи в Україні / Держ. комісія з проведення в Україні адмін. реформи. – К., 1998. – 64 с.

8. Положення про Управління моніторингу Департаменту діловодства та моніторингу Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26 травня 2003 р.

9. Проект Концепції реформи адміністративного права України: Адміністративна реформа в Україні: Док. і матеріали // Укр. прав. часопис. – 1999. – Вип. 4. – С. 35-58.


17.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!