Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Розвиток інвестиційної діяльності в Україні. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Розвиток інвестиційної діяльності в Україні. Реферат

У рефераті подано відомості про основні положення Програми розвитку інвестиційної діяльності в Україні

Для розв'язання своїх економічних і соціальних проблем Україні необхідно сьогодні отримати іноземних інвестицій на суму близько 40 млрд. дол. Найбільше потребує інвестицій гірничорудний сектор, зокрема вуглевидобувна і нафтогазова промисловості, важка промисловість. Через брак коштів у базових галузях Україна щорічно поступається на ринках іноземним конкурентам. Однак комплекс негативних факторів стримує іноземних інвесторів здійснювати капіталовкладення в економіку України.

З метою забезпечення комплексного підходу до формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні, активізації інвестиційної діяльності та за результатами п'ятого пленарного засідання Консультативної ради з питань іноземних інвестицій Президент України видав Указ "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" від 12 липня 2001 р. № 512/2001.

Виходячи з цього Указу Кабінет Міністрів України мав до 1 жовтня 2001 р. затвердити Програму розвитку інвестиційної діяльності в Україні на 2002-2010 pp. (далі — Програма).

У проекті урядової Програми необхідно було передбачити комплексні заходи щодо подальшого поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

По-перше, для цього потрібно насамперед передбачити заходи щодо подальшої дерегуляції підприємницької діяльності та лібералізації ділової активності в інвестиційній сфері, що пропонується досягти шляхом обмеження втручань бюрократичного апарату у господарську діяльність підприємців і підприємств; посилення персональної відповідальності керівників органів виконавчої влади за видання нормативно-правових актів, що негативно впливають на ринкове середовище та інвестиційний клімат в Україні.

Зауважимо, що стосовно обмеження втручань органів виконавчої влади у підприємницьку діяльність ведуться дебати на всіх рівнях управління державою, у підприємницьких і наукових колах. Але вирішувати це питання необхідно не інакше, як внесенням відповідних змін у законодавство, що регулює підприємництво.

Насамперед слід законодавчо відрегулювати реальну і об'єктивну відповідальність підприємницьких структур за невиконання зобов'язань перед державою, Пенсійним фондом тощо. Після досягнення стабільної законослухняності всіма суб'єктами господарювання можна справді законодавчо визначити вільне підприємництво, як пропонується його називати.

Стосовно відповідальності зазначимо, що для її визначення необхідно передусім розробити критерії оцінювання дій чи бездіяльності керівників виконавчої влади.

По-друге, передбачаються заходи щодо завершення формування стабільної та передбачуваної нормативно-правової бази, яка б діяла за принципом рівності всіх інвесторів і забезпечувала всебічне регулювання інвестиційної діяльності.

На наш погляд, нормативно-правова база не може забезпечити умови рівності для всіх інвесторів. Умови господарювання, як і умови інвестування, для кожного суб'єкта господарювання, як правило, індивідуальні. Тому нормативно-правова база повинна визначити, крім рівності, умови сприятливості інвестуванню та його вигідності, оскільки рівність умов інвестування може не забезпечити інвестору дохідність його вкладень. Всебічне регулювання інвестиційної діяльності, на нашу думку, — це шлях до подальшої бюрократизації.

По-третє, передбачається забезпечення прозорості процедури прийняття рішень центральними та місцевими органами виконавчої влади, поширення практики публічних обговорень проектів нормативно-правових актів з питань здійснення інвестиційної діяльності.

По-четверте, Кабінет Міністрів України має вжити заходи щодо вдосконалення механізмів управління корпоративними правами, у тому числі тими, що належать державі, забезпечення збільшення дивідендів (доходів), які нараховуються на акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств, а також посилення захисту прав дрібних акціонерів.

Зазначимо, що стосовно дрібних акціонерів необхідно не стільки законодавчо захищати їхні права, скільки створювати сприятливі економічні умови для вигідності їхніх вкладень в економіку. Саме це дасть змогу залучати до інвестиційного процесу населення країни. Дрібні інвестиції можуть стати джерелом великих інвестиційних проектів. Тому урядовою Програмою має бути визнано важливим сприяння широкому залученню дрібних інвесторів.

Розглядувана Програма має передбачати заходи щодо усунення структурних деформацій в економіці України шляхом випереджаючого нарощування темпів розвитку споживчих галузей і сфери послуг. Але усунення структурних деформацій — надто складна багатогранна проблема. її розв'язання потребує законодавчого сприяння і часу. Крім того, досягнення випереджаючого нарощування темпів розвитку споживчих галузей і сфери послуг — проблема підприємництва, а не Кабінету Міністрів України, хоча його постанови можуть частково цьому сприяти.

Тому з метою досягнення випереджаючого нарощування темпів розвитку споживчих галузей і сфери послуг необхідно, наприклад, відповідно скоригувати податкову політику стосовно зобов'язань перед державою підприємств цих галузей, а також механізм їх банківського кредитування.

До Програми також повинні увійти заходи щодо залучення у пріоритетні галузі економіки інвесторів, які мають довгострокові інтереси відносно об'єкта інвестування, а також заходи щодо посилення контролю за виконанням узятих ними інвестиційних зобов'язань. Такі інтереси, на наш погляд, можуть бути пов'язані з приватизаційними процесами, земельними відносинами, родинними економічними традиціями. Останній вид інтересів чомусь в літературі не висвітлюється і державою не популяризується.

Програмою повинні передбачатися заходи щодо забезпечення подальшого реформування податкової системи у напрямі зниження податкового навантаження, оптимізації та підвищення прозорості процедури адміністрування податків, безумовного додержання прав платників податків. Але ці питання мають вирішуватися з прийняттям Податкового кодексу України.

Закономірно, що до Програми повинні увійти такі заходи:

  • підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації шляхом їх реструктуризації, забезпечення завершення виокремлення об'єктів соціальної інфраструктури;
  • створення рівних умов для учасників приватизації;
  • підвищення прозорості приватизаційних процедур;
  • законодавче врегулювання з урахуванням міжнародних стандартів і досвіду питань відповідальності за раніше спричинену підприємствами екологічну шкоду.

Стосовно останнього пункту зауважимо, що відповідальність за завдану екологічну шкоду на території України мають трактувати відповідні закони України, але останні треба вдосконалювати. Цей пункт щодо необхідності вдосконалення законодавства про відповідальність за завдану шкоду екології України потрібно включити до Програми.

В Указі Президента стосовно інвестиційного процесу приділяється належна увага зміцненню фінансово-кредитної системи. Тому до Програми мають увійти такі заходи:

  • подальше зміцнення банківської системи України шляхом створення механізму щодо значного підвищення довіри з боку підприємницьких структур і населення України до банківської системи за рахунок додаткових гарантій уряду;
  • підвищення рівня концентрації банківського капіталу, у тому числі за участю провідних банків світу, акредитованих в України (рівень капіталізації економіки України, за розрахунками відомих міжнародних організацій, таких як Гарвардський університет, у 2000 р. становив лише 4,9%. Без участі іноземних банків неможливо значно підвищити цей показник на сучасному етапі розвитку економіки);
  • збільшення обсягів і розширення довгострокового кредитування банками реального сектору економіки за рахунок залучення вільних коштів населення в банках (вклади якого у банках збільшуватимуться із зростанням довіри до них), а також за рахунок використання коштів Пенсійного фонду, який буде створений у результаті подальшого реформування пенсійної системи в Україні;
  • практичне запровадження механізмів іпотечного кредитування;
  • створення небанківських фінансових установ із залученням вільних коштів населення за умови гарантій уряду щодо їх збереження та повернення за будь-яких, навіть форс-мажорних, ситуацій;
  • забезпечення стимулювання залучення кредитними установами грошових вкладів населення шляхом кредитування та оплат послуг населенню (навчання дітей у школах, ліцеях та університетах, оздоровчо-профілактичні заходи);
  • стимулювання надходжень в банківську систему країни іноземного капіталу (кредити та іноземні інвестиції) тощо. Програмою мають передбачатися заходи щодо пожвавлення інвестиційної діяльності у створених відповідно до законодавства спеціальних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку, на яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності, насамперед на депресивних територіях.

Закономірно також, що до Програми мають увійти заходи щодо стимулювання залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, створення нових і розвитку існуючих технопарків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів. Це питання, на наш погляд, має стояти на першому місці. А пропозиції стосовно змісту цих заходів мають формуватися місцевими державними адміністраціями, оскільки більшість такого роду об'єктів інвестування перебуває в їх полі зору.

Крім того, у Програмі мають бути обґрунтовані вимоги до використання інвестицій:

  • створення нових робочих місць на підприємствах, що одержують інвестиції;
  • забезпечення в умовах іноземного інвестування конкурентоспроможності продукції на міжнародних ринках;
  • зниження енергоспоживання на одиницю продукції як фактора зменшення її собівартості;
  • послаблення залежності виробничої діяльності підприємств від імпортних ресурсів (сировини, матеріалів, пристроїв);
  • упровадження ресурсозберігаючих і екологічно чистих, безпечних технологій виробництва, зберігання і транспортування продукції.

До Програми також мають увійти заходи, що спрямовують інвестиції на поліпшення транспортної системи України:

  • розширення і модернізація транспортної інфраструктури України, зокрема газотранспортної системи;
  • зростання обсягів транзитних перевезень;
  • створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів на основі активізації залучення інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури, дорожнього господарства, оновлення рухомого складу підприємств транспорту, у тому числі з використанням механізмів концесії, лізингу.

Програмою мають передбачатись також заходи щодо розвитку конкурентного середовища і збільшення надходжень інвестицій у галузі зв'язку, удосконалення тарифного регулювання, сертифікації та стандартизації у сфері надання телекомунікаційних послуг.

В Указі Президента України також відзначена необхідність посилення ефективності процедур банкрутства. На наш погляд, Програма має передбачати розробку механізму залучення інвестицій з метою запобігання цього негативного явища у підприємницькій діяльності.

Вкладення коштів з метою фінансової підтримки та розвитку вітчизняних підприємств — це дуже ефективний захід попередження їх банкрутства. Саме іноземні інвестиції можуть допомогти Україні зміцнити фінансове становище тих підприємств, що перебувають на межі банкрутства.

До Програми також мають увійти заходи щодо сприяння впровадженню судової реформи та забезпечення безумовного виконання судових рішень. Зауважимо, що у Програмі ці заходи повинні бути конкретизовані та орієнтовані на інвестиційні процеси з урахуванням їх особливостей.

До Програми також пропонується включити заходи, пов'язані з обмеженням державно-адміністративних регламентацій, які послаблюють залежність інвестиційного процесу від гальмуючого впливу чиновницького апарату. Ці заходи мають сприяти подальшому здійсненню адміністративної реформи, що проводиться з метою вдосконалення та підвищення ефективності державного управління, усунення бюрократичних перешкод і прояв корупції. Натомість мають формуватись і вдосконалюватись партнерські відносини між суб'єктами підприємницької діяльності та органами виконавчої влади на місцях.

Указом Президента України передбачено, щоб при розробці проекту Програми були враховані результати міжнародного форуму "Шляхи збільшення інвестицій в Україну", проведеного 18 червня 2001 р. під егідою Консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україні.

Президент також постановив, щоб Кабінет Міністрів України здійснив наступне:

  • проектом закону України про Державний бюджет України на 2002 рік та наступні роки передбачив кошти, необхідні для реалізації Програми;
  • вніс пропозиції щодо започаткування інвестиційних проектів у окремих пріоритетних галузях економіки України під егідою Консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україні;
  • доповів про затвердження Програми;
  • кожні півроку надавав інформацію про хід виконання Програми. До цих пунктів слід додати пункт про можливість коригування.

Програми з метою її поліпшення протягом періоду реалізації з урахуванням досвіду та позитивних результатів, що будуть отримані від реалізації Програми.

Президент доручив Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерству закордонних справ України, Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України розробити проект програми "Інвестиційний імідж України". До розробки цього проекту необхідно залучити іноземних членів Консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україні та координатора зв'язків з іноземними членами цієї Ради, основних іноземних і вітчизняних інвесторів (за їх згодою).

Крім того, з метою створення позитивного інвестиційного іміджу України за кордоном необхідно передбачити заходи щодо широкомасштабного висвітлення інвестиційної політики та здобутків України у формуванні сприятливого інвестиційного клімату. Тут слід розкрити конкретні засоби і періоди інформування, його адресати.

Цим Указом Президента України також доручено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям при підготовці проектів відповідних бюджетів передбачати кошти для реалізації програм збільшення обсягів залучення інвестицій для економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Одночасно необхідно визначити і доходи місцевих бюджетів від залучення ними інвестицій в об'єкти господарювання, що знаходяться на територіях адміністративних одиниць.

Результативність інвестиційного процесу має бути проаналізована на всіх рівнях.

Зазначимо, що поліпшення інвестиційного клімату в Україні та виконання відповідного Указу Президента України можуть принести найвагоміші результати лише за умови, що в Україні складеться економічна ситуація, за якої населення країни стане одним із головних інвесторів національної економіки.

Література

  1. Омелъченко А. В. Іноземні інвестиції в Україні. — К., 1997. — 387 с.
  2. Омелъченко А. В. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні. — К: Юрінком, 1996. — 287 с
  3. Орлов П. Державне регулювання обновлення основних фондів // Экономка України. — 1994. — № 6. — С 31; 1998. — № 9. — С. 35.
  4. Пиндайк Р., Рубинфелъд Д. Микроэкономика: Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика; Дело, 1992. — 510 с.
  5. Радченко В. Нужно ли нам бояться дефицитного бюджета? // Экономика и жизнь. — 1991. — № 46. — С. 9.
  6. Райзберг Б. А. Рыночная экономика // Деловая жизнь. — 1993. —№ 1. — С. 5-93.
  7. Розвинення фінансово-банківської сфери — шлях до удосконалювання інвестиційної політики / Д. В. Степанов, В. В. Степанова, В. Г. Федорен-ко та ін. // Фондовий ринок. — 2001. — № 2 (204). — С 12-16.
  8. Русские биржевые ценности. 1914-1915 гг. / Под ред. М. И. Боголепова. — СПб., 1915. — 138 с.
  9. Світова економіка: Підручник / А. Філіпенко, О. Рогач, О. Шнирков та ін. — К.: Либідь, 2000. — 582 с.
  10. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. — М.: Наука, 1968.
  11. Симоненко К. Чему до сих пор не перестает удивляться Всемирный банк // Бизнес. — 1999. — № 9. — 1 марта. — С. 14.
  12. Солунский А. М. Организационно-экономические методы совершенствования инвестиционной деятельности в условиях рыночной экономики // Экономика стр-ва. — 1990. — № 2. — 94 с.


14.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!