Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Автономна Республіка Крим: загальна оцінка екологічної ситуації. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Автономна Республіка Крим: загальна оцінка екологічної ситуації. Реферат

Державна регіональна екологічна політика як чинник відмінності певних умов функціонування територій з усім комплексом життєвих процесів, певними особливостями історичних, природних, соціальних, економічних засад в останні роки набуває значної актуальності. Характерним для кожного процесу є специфічність впливу на навколишнє середовище

Екологічна ситуація в Автономній Республіці Крим вирізняється за характером територіальної належності як з точки зору гостроти проблем, так і можливостей їх практичного вирішення. Це потребує регіональної диференціації управлінських рішень та практичних дій, спрямованих на стабілізацію і покращання екологічної ситуації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці Ю. Д. Бойчук, О. В. Бугай, Е. М. Солоненко досліджували досягнення гармонізації співіснування суспільства і природи [5]. Структуру природокористування та розміщення продуктивних сил досліджував Б. М. Данилишин [6]; екологічні аспекти в державному управлінні - О. Г. Мордвінов, І. Д. Якушик та ін. [7; 8].

Невирішені раніше частини загальної проблеми, яким присвячується стаття. Аналіз наукових досліджень свідчить про недостатню вивченість умов формування державної екологічної політики, а також проблем природокористування на регіональному рівні. Запровадження механізму екологічного управління на регіональному рівні потребує детального вивчення особливостей сучасного стану природного навколишнього середовища.

Мета статті - проаналізувати стан навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та визначити шляхи забезпечення ефективного екологічного управління в регіоні.

Виклад основного матеріалу. За своєю специфікою екологічна проблема актуальна і для Автономної Республіки Крим. Це унікальний природний та географічний регіон України.

Адміністративно-територіальний комплекс Автономної Республіки Крим адміністративно поділяється на 14 районів: Бахчисарайський, Білогорський, Джанкойський, Кіровський, Красногвардійський, Красноперекопський, Ленінський, Нижньогорський, Первомайський, Раздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський, Чорноморський.

У Криму розташовано 16 міст, 56 селищ міського типу, 957 сільських населених пунктів. Найбільші міста - Сімферополь, Алушта, Армянськ, Джанкой, Євпаторія, Керч, Красноперекопськ, Саки, Судак, Феодосія, Ялта.

Територія Кримського півострова омивається Чорним та Азовським морями, що належать до басейну Атлантичного океану. Площа Кримського півострова становить 27 тис. кв. км, протяжність з півночі на південь - 207 км, із заходу на схід - 324 км. Його західний берег утворений Тарханкутським півостровом, східний - Керченським. На півночі Крим з’єднаний семикілометровим Перекопським перешийком із сусідньою Херсонською областю України. З півночі на південь півострів розтягнувся на 200 км, а із заходу на схід - 325 км. У Криму переважають морські кордони, довжина берегової лінії становить близько 1000 км. Найбільша (80%) частина півострова - рівнинна - зайнята Причорноморською низовиною, на півдні височіють Кримські гори [10].

Кримський півострів відрізняється різноманітністю природних ландшафтів. Північну його частину займає степ; південні райони півострова - це покриті лісами Кримські гори. Гірська система протягнулася трьома грядами від м. Севастополя до м. Феодосії. Найбільші висоти відзначені в межах Головної, або Південної, гряди. Тут розташовується найвища гірська вершина Кримського півострова - гора Роман-Кош (1545 м).

Клімат у північній частині півострова помірно континентальний, середня температура січня - 1-2˚ С, липня +24˚ С. На південному березі клімат середньоземноморського типу, середня температура січня +4˚ С, липня +24˚ С. За кількістю тепла і вологи Крим належить до відносно сприятливих районів для розвитку землеробства.

Уздовж південного узбережжя Кримських гір лежить прибережна смуга (від 2 до 5 км), де розміщені відомі курорти: м. Ялта, м. Алупка, смт Симеїз, смт Гурзуф, смт Місхор, смт Лівадія, смт Форос, м. Алушта, на території яких функціонує майже 150 санаторних установ. Серед бухт на чорноморському узбережжі найзручнішими є Севастопольська і Балаклавська.

Загальна чисельність населення регіону станом на 1 січня 2006 р. складає 1983,8 тис. осіб, у тому числі 735,2 тис. - сільське населення (37,1%). Щільність населення - 82 особи на 1 кв. км. Економічна активність населення віком 15-70 років становить 958,7 тис. осіб. У регіоні у 2005 р. рівень безробіття (за методологією МОП) населення віком 15-70 років становив 5,5% економічно активного населення відповідного віку [4, с. 374].

Економічний потенціал Автономної Республіки Крим характеризується наступним. У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу мають харчова, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування та металообробка, паливна промисловість. Надра півострова багаті різними будівельними матеріалами. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 60%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебуває 291 промислове підприємство, функціонує 1002 малих промислових підприємства [9].

Основними галузями аграрного сектора є галузі рослинництва - вирощування зернових, овочівництво, садівництво, виноградарство; галузі тваринництва - молочне скотарство, птахівництво, вівчарство. Крим славиться кримськими винами.

Досить розвинена консервна промисловість. Хімічна промисловість виробляє фарби, пігменти, миючі засоби, препарати для боротьби із шкідниками рослин, різні пластмасові вироби та ін. Проте їх виробництво пов’язане з шкідливою дією на природу. Відходами заводів забруднюються води і повітря, родючі ґрунти і насадження. Через екологічну недосконалість хімічного виробництва все менше стає екологічно чистої продукції, поступово знищується природа і в цілому руйнується навколишнє середовище.

Крим - зона ризикованого землеробства і одночасно привабливий курортний регіон - зараз страждає від засухи. Північнокримський канал, який ще недавно розширював зрошувані площі гарантованого землеробства, сам вимагає великих капітальних вкладень на реконструкцію цієї споруди. Півострів завжди був зоною ризикованого землеробства.

Органи державного управління здійснюють екологічне регулювання суб’єктів господарської діяльності у напрямі дотримання обов’язкових вимог чинного природоохоронного законодавства, розробляють та реалізують відповідні проекти і програми. Структура екологічного управління Автономної Республіки Крим наведена на рисунку.

Стан навколишнього природного середовища Криму характеризується наступними показниками. Так, станом на 1 січня 2005 р. на території 182 (26,5%) сільських населених пунктів перебували неорганізовані звалища побутового, промислового, будівельного та іншого сміття, у 114 (16,6%) сільських населених пунктів - склади мінеральних добрив і отрутохімікатів. Кількість сіл, на території яких знаходяться забруднені водоймища, склала 49 (7,1%). Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на одну особу у 2005 р. становили 17,7 кг [3].

Сучасні проблеми водопостачання відштовхують багатьох потенційних туристів. Через цей комунальний дискомфорт страждають не лише ті, хто зупиняється поза здравницями і готелями, але й заможні іноземні гості. Надійне забезпечення санаторно-рекреаційного комплексу водою та водовідведенням залишається насущною проблемою. Навіть у м. Ялта не вистачає коштів на ремонт водопроводів, туалетів і каналізаційних мереж.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошуваного землеробства:

  • Структура екологічного управління Автономної Республіки Крим.
  • Суб’єкти господарської діяльності.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища:

  • Постійна комісія по аграрних і земельних питаннях, екології та раціональному природо­користуванню.
  • Координаційна рада по взаємодії між органами, що здій­снюють державний контроль у сфері охо­рони, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.
  • Комісія з питань пово­дження з відходами.

Республікан­ський комітет Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства:

  • Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція.

Республікан­ський комітет Автономної Республіки Крим з земельних питань:

  • Управління регіональних екологічних інспекцій.

Нині водні ресурси Криму становлять усього 15% від його потреби і містять менше 250 тис. кубометрів не завжди питної води. У зв’язку з цим мало надії на власні річки і джерела півострова, більшість з яких потребує захисту. Постійні та тимчасові водні артерії (1657 од.), зокрема 150 річок, влітку перетворюються на ледве помітні струмочки, русла яких ще потрібно очистити, відновити захисні дамби, прибрати з берегів склади отрутохімікатів. За статистичними даними, лише в басейні найбільшої річки півострова Салгир, яка досягає в довжину 232 км, налічується 250 осередків забруднення води.

Донедавна провідна галузь сільського господарства Криму - плодівництво, сьогодні не просто в занепаді, а практично повністю знищена. В останні роки на півострові вдвічі скоротилися площі під садами і в 5 разів - валовий збір фруктів. Ситуація сьогодні така: один гектар висаджується - 22 викорчовується. Подібними темпами втратити кримські сади можна всього за кілька років.

Кліматичний курорт, морське повітря та аромати хвойного лісу в санаторіях прибережної і гірничолісової зони смт Форос, смт Сімеїз, м. Алупка, смт Місхор, смт Лівадія, м. Ялта, смт Гурзуф, м. Алушта роблять цю територію унікальною. Проте стан туризму досі не відповідає європейським стандартам, хоча тут наявні всі можливості, правда не доведені до відповідного екологічного та санітарно-епідеміологічного рівня. Тут туристи можуть відпочивати, оздоровлюватися, здійснювати екскурсії по історичних місцях тощо.

У цілому якщо порівняти екологічний стан природного навколишнього середовища Криму, то він відносно інших регіонів України найбільш благополучний. Проте це визначення відносне, оскільки екологія та природокористування в Криму ще не відповідають світовим тенденціям розвитку. Крім того, дослідження переконливо свідчать, що проблеми управління соціальними процесами, зокрема екологією, охороною навколишнього середовища, як правило, не відносять до першочергових у влади республіки та органів місцевого самоврядування.

Висновки. Аналіз сучасного стану природних ресурсів Автономної Республіки Крим свідчить що екологічні проблеми регіону потребують вирішення таких завдань:

  • розробка комплексної програми розвитку Автономної Республіки Крим. Це дасть змогу значно поліпшити загальний екологічний стан, особливо рекреаційної зони, розширити зрошувані площі для гарантованого землеробства, знизити техногенне пошкодження ґрунтів, покращити умови розвитку галузей садівництва та плодівництва, активізувати процес соціального розвитку регіону тощо;
  • визначення особливостей регіонального екологічного управління. Воно полягає в тому, що функціонує в умовах взаємодії міського самоврядування й уповноважених місцевих органів державного екологічного управління. Екологічні аспекти такої взаємодії регламентуються чинним законодавством України;
  • удосконалення механізму гармонізації взаємовідносин суспільства і природи на регіональному рівні. Це сприятиме впровадженню державної регіональної екологічної політики зі своїми планами дій, проектами та програмами, що набули значного поширення в Європі і мають свою визначену методологію.

Перспективні напрями подальших досліджень полягають у необхідності проведення порівняльного аналізу екологічної ситуації в країнах Європейського Союзу, упровадження сучасних механізмів сталого розвитку регіонів, вивчення взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями щодо покращення навколишнього природного середовища.

Джерела

1. Закон України про охорону навколишнього природного середовища // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - Ст. 546.

2. Про систему й структуру органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим: Постанова Кабінету Міністрів України; Постанова Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 6 черв. 2006 р. № 289 [Електронний ресурс] // Портал "Автономная Республика Крым" / Совет министров: http://crimeaportal. gov. ua/index. php?v=2&tek =14&par=2&art =7369&date=4/24/2007.

3. Розвиток сільських територій України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. - 751 с.

4. Статистичний щорічник України за 2005 р. / За ред. О. Г. Осауленка. - К.: Вид-во "Консультант", 2006. - 575 с.

5. Бойчук Ю. Д., Солоненко Е. М., Бугай О. В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. - Суми: ВТД "Унів. книга", 2002. - 284 с.

6. Данилишин Б. М. Сталий розвиток України: реалії і проблеми // Проблеми сталого розвитку України. - К.: БМТ, 2000. - С. 133-150.

7. Мордвінов О. Г. Управління аграрним природокористуванням в умовах ринкової трансформації. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 344 с.

8. Якушик І. Д. Економіко-екологічні проблеми удосконалення природокористування в агропромисловому комплексі України. - К., 1997. - 300 с.

9. Экология Крыма: справочное пособие / Под ред. Н. В. Багрова и В. А. Бокова. - Симф. Крым. учеб. -пед. гос. изд-во, 2003. - 360 с.

10. Обзорно-географическое описание Крыма В. Г. Ена, А. В. Ена, 2000 [Електронный ресурс] // Портал "Автономная Республика Крым": http://info. crimeapor-tal. gov. ua/infocrimea/represent? menuid=101&lang=ru=4/24/2007.


07.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!