Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Сфера медико-соціальної допомоги: державне регулювання. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сфера медико-соціальної допомоги: державне регулювання. Реферат

У рефераті подано відомості про державне управління у сфері медико-соціальної допомоги термінальним хворим на злоякісні новоутворення

В умовах формування нашої держави як правової, соціальної, демократичної особливої уваги та актуальності набуває правове регулювання суспільних відносин у галузях медицини (у тому числі онкологічної служби) та соціального захисту населення, формування гуманістичного ставлення суспільства до такої категорії, як безнадійно хворі [1].

Вирішення цієї проблеми пов’язане з необхідністю створення в структурі онкологічної служби України служби медико-соціальної допомоги (тобто паліативної медичної допомоги), реалізація якої повинна більш повно враховувати таку категорію хворих, як безнадійні, тобто людей, які страждають на злоякісні новоутворення та інші хронічні захворювання в термінальній (останній) стадії розвитку хвороби; які не можуть вести повноцінний спосіб життя, не мають жодного шансу на одужання; яким медицина винесла вирок і подальше систематичне лікування не приносить користі хворому, а тільки посилює страждання [2].

Актуальність цієї проблеми пов’язана з тим, що захворюваність і смертність від злоякісних новоутворень постійно зростають насамперед у зв’язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним постарінням населення. Зростає у тому числі захворюваність і смертність від злоякісних новоутворень в останній, IV-й стадії [3]. За Даними національного Канцер-реєстру при Інституті онкології АМН України, понад 50% онкологічних хворих перебувають у запущеній стадії хвороби (IV стадії) і переходять до категорії невиліковних [4]. Термінальні онкологічні хворі потребують не стільки медичної (спеціального лікування - радикальна операція, променева терапія, хіміотерапія, імунотерапія і гормонотерапія), скільки соціальної допомоги, сучасними потребами для них є наближення якісної та доступної медико-соціальної, паліативної медичної допомоги [1].

Саме ця категорія хворих на злоякісні пухлини потребує лише певного догляду, тобто паліативної медичної допомоги. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розглядає паліативну медичну допомогу як активний цілісний догляд за пацієнтами (у тому числі хворими на злоякісні новоутворення у IV стадії), хвороби яких не підлягають лікуванню [4].

Основним симптомом онкологічних хвороб у занедбаних стадіях є страждання невиліковних хворих від різновидів хронічного больового синдрому, що відзначається у 70% випадків і який, за оцінкою експертів ВООЗ, щоденно переживають 3500000 онкологічних хворих у термінальній стадії. Полегшення цього синдрому стає важливою медико-соціальною проблемою національних систем охорони здоров’я [5].

Відсутність в Україні багатопланових комплексних медико-демографічних, соціальних, економічних, аналітичних досліджень з проблем медико-соціальної допомоги онкологічним хворим у IV стадії, що свідчили б про доцільність якісних перетворень у сфері державного управління онкологічною службою держави (паліативною медичною допомогою), зумовили актуальність даної наукової роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Шляхи розв’язання проблеми державного управління у сфері медико-соціальної допомоги термінальним хворим на злоякісні новоутворення розглядаються в сучасних фундаментальних наукових дослідженнях та державних програмах, розроблених заслуженим діячем науки та техніки України, професором С. О. Шалімовим, директором Інституту онкології АМН України ("Організація онкологічної допомоги населенню України", 1999), академіком АМН України, професором Г. В. Бондарем, генеральним директором Донецького обласного наукового протипухлинного центру ("Паліативна медична допомога", 2004), професором І. Б. Щепотіним, головним онкологом МОЗ України ("Концепція Державної програми "Онкологія" на 2007-2016 роки"; "Проект Державної програми "Боротьба з онкологічними захворюваннями" на 2007-2016 роки").

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Виходячи з вищевикладеного, можна констатувати, що, незважаючи на певні позитивні зрушення в показниках діяльності онкологічної служби України, в нашій державі відсутні багатопланові комплексні медико-демографічні, соціальні, економічні, аналітичні дослідження з проблеми медико-соціальної допомоги онкологічним хворим у IV стадії злоякісного процесу, які свідчили б про доцільність якісних перетворень у сфері державного управління онкологічною службою України (тобто паліативної медичної допомоги).

Метою даної наукової роботи є вивчення та розгляд шляхів упровадження нових організаційно-правових і економічних механізмів державного управління паліативною медичною допомогою хворим на злоякісні новоутворення у термінальній стадії онкологічного процесу на державному та місцевому рівнях.

Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання:

  • вивчення формування системи державного управління процесами медико-соціальної (паліативної) допомоги в нашій державі;
  • аналіз зарубіжного досвіду надання медико-соціальної або паліативної медичної допомоги термінальним онкологічним хворим;
  • оцінка ставлення різних груп населення до хворих на злоякісні новоутворення у IV стадії і до паліативної медичної допомоги, джерел фінансування;
  • вивчення ресурсних витрат, які використовуються для паліативної медичної допомоги термінальним онкологічним хворим;
  • дослідження особливостей термінальних хворих на злоякісні новоутворення, яким потрібна паліативна медична допомога;
  • формування концептуальних підходів до розвитку системи державного управління та регулювання медико-соціальної допомоги для термінальних онкологічних хворих;
  • виявлення демографічної ситуації, стану здоров’я в Україні та на місцевому рівні, тенденцій їх розвитку як основного чинника формування потреб медико-соціальної допомоги;
  • обґрунтування нової паліативної форми медичної допомоги термінальним онкологічним хворим як складової медико-соціальної допомоги;
  • розробка нової організаційної моделі паліативної допомоги хворим на злоякісні пухлини в занедбаних стадіях.

Сьогодні в Україні більшість онкологічних хворих у термінальній стадії злоякісного процесу позбавлені адекватної медичної та соціальної допомоги.

Система медичної допомоги в нашій державі та в інших країнах світу влаштована так, що основні ресурси спрямовуються на спеціалізоване онкологічне лікування і одужання хворого на злоякісне новоутворення. Якщо вилікувати цього хворого не вдається, то людина виявляється фактично поза системою надання спеціалізованої медичної допомоги.

Спеціалізовані онкологічні лікувально-профілактичні заклади не можуть узяти на себе турботу про термінальних онкологічних хворих, оскільки, зважаючи на занедбаність пухлинного процесу, вони не підлягають радикальному лікуванню (комбінованому або комплексному). Середня тривалість життя цих важких хворих коливається від кількох місяців до 1,5-2 років, причому, як зазначалося вище, останні місяці життя термінального онкологічного хворого, як правило, супроводжуються важкими болями, пов’язаними з прогресуванням основного захворювання і наростаючою кахексією.

Крім того, слабка матеріально-технічна база онкологічних диспансерів не дозволяє здійснювати належну допомогу таким важким хворим, або робить це в збиток іншим онкологічним хворим клініки.

Дорога медична апаратура спеціалізованих онкологічних клінік повинна використовуватися, як ми вважаємо, максимально для спеціалізованого радикального лікування хворих на злоякісні новоутворення за програмами комбінованого та комплексного лікування, а кожний термінальний онкологічний хворий, прийнятий у клініку для симптоматичного лікування, знижує ступінь використовування цього обладнання.

Госпіталізація в спеціалізований онкологічний стаціонар пацієнтів із занедбаним пухлинним процесом, перебування яких може закінчитися смертю, також негативно впливає на онкологічних хворих з ранніми стадіями злоякісного процесу і часто приводить до відмови цих хворих від спеціального радикального лікування. Таким хворим на злоякісні пухлини у IV стадії онкологічного процесу потрібна паліативна медична допомога, яка підтримує життя та розглядає смерть як нормальний природний процес. Незважаючи на наявність медико-соціальної проблеми в Україні, мало хто досліджував існуючий стан надання паліативної медичної допомоги цим хворим.

Необхідно відзначити, що паліативне медичне лікування у наш час одержало офіційне визнання в розвинених країнах світу. Проблемі організації паліативної медичної допомоги та стану надання медико-соціальної допомоги термінальним онкологічним хворим у світі приділяється значна увага.

У вітчизняній літературі узагальнюючих досліджень щодо вивчення закордонного досвіду надання медико-соціальної допомоги, законодавчої бази стосовно цієї допомоги, проблеми та напрямів розвитку паліативної медичної допомоги, особливостей термінальних хворих на злоякісні новоутворення, яким повинна надаватися паліативна медична допомога, немає.

В Україні комплексних медико-соціальних досліджень стану державного управління паліативною медичною допомогою, незважаючи на безумовну та очевидну значущість розвитку служби паліативної медичної допомоги в системі онкологічної служби держави, також немає. Відсутні навіть спроби наукового прогнозування та моделювання процесів управління у сфері медико-соціальної допомоги у напрямі їх упровадження.

У розвинених країнах світу служба паліативної медичної допомоги розвивається й удосконалюється відповідно до соціальних потреб суспільства або залежно від особливих регіональних ситуацій. Завдяки наданню паліативної медичної допомоги термінальним онкологічним хворим удома високовартісна госпітальна допомога змінюється на дешеву "домашню турботу". В розвинутих країнах фінансові ресурси для надання паліативної медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення розподіляються приблизно однаково, як на радикальне, так і на паліативне лікування.

У багатьох країнах світу існує медико-соціальна допомога для безнадійно хворих і вона визначена на законодавчому рівні. Медико-соціальна допомога надається у різноманітних формах: удома, в лікарнях, у хоспісах, у геріатричних відділеннях загальносоматичних стаціонарів.

Фінансування медико-соціальної допомоги багатоканальне і здійснюється за рахунок:

  • коштів держави;
  • страхових компаній;
  • спонсорських коштів.

Медико-соціальну допомогу надають державні і приватні заклади.

Приватні заклади існують як прибуткові, так і неприбуткові. Медико-соціальна допомога термінальним хворим на злоякісні новоутворення в країнах, що розвиваються, набуває свого розвитку, особливо в Польщі, Угорщині, Білорусі, Росії. Україна на сучасному стані свого розвитку відстає від розвинутих країн у сфері надання медико-соціальної допомоги.

Аналіз законодавчої та нормативно-правової бази, яка стосується медико-соціальної допомоги, зокрема Конституції України та Основ законодавства України про охорону здоров’я, свідчить про те, що категорія безнадійно хворих, тобто онкологічних хворих у IV стадії злоякісного процесу, перебуває на межі між сферою діяльності органів охорони здоров’я та органів соціального захисту населення і залишається без гарантованої специфічної допомоги. Сьогодні в Україні не існує достатньої нормативно-законодавчої бази для розвитку паліативної медичної допомоги та надання медико-соціальної допомоги термінальним хворим на злоякісні новоутворення.

Сучасний стан державного управління медико-соціальною допомогою термінальним онкологічним хворим характеризується недостатньою увагою до цієї проблеми з боку нашої держави, державних та місцевих органів управління, про що свідчить відсутність концепції розвитку цього виду допомоги.

Необхідно розвивати та визначити на державному рівні роль і місце паліативної медичної допомоги в структурі онкологічної служби України на всій території держави, враховуючи регіональні, демографічні та соціальні чинники.

Кількість населення нашої країни щорічно зменшується, зумовлюючи депопуляцію, яка супроводжується погіршенням якісних характеристик населення: здоров’я і рівня захворюваності.

У загальній структурі смертності, як відомо, перше місце посідають хвороби системи кровообігу, друге - злоякісні новоутворення. В нашій державі спостерігається збільшення патології ваги термінальних хворих на злоякісні новоутворення, які втрачають здатність до самообслуговування та потребують медико-соціальної допомоги як "безнадійно хворі".

Поняття "безнадійно хворі" - це хворі, які мають притаманні їм особливості, а саме:

  • фізичні - наявність невиліковного захворювання, яке не залишає жодного шансу на одужання;
  • психічні - наявність психічних розладів, схильність до суїциду;
  • психологічні, які виникають у зв’язку із взаємовідносинами в сім’ї;
  • духовні, які залишають онкологічного хворого наодинці з хворобою.

Проведене нами наукове дослідження присвячене стану надання медико-соціальної допомоги термінальним хворим на злоякісні новоутворення на регіональному рівні.

Економічні витрати на медико-соціальну допомогу термінальним онкологічним хворим формуються за рахунок надання стаціонарної допомоги, амбулаторно-поліклінічної допомоги, виїзними бригадами поліклініки, міською станцією швидкої медичної допомоги, працівники яких проводять знеболюючу терапію цим важким хворим удома. Щорічні фінансові витрати з надання допомоги термінальним хворим на злоякісні новоутворення становлять 4% від загального бюджету, який виділяється на охорону здоров’я регіону, та свідчить про те, що дана категорія хворих забирає ті обмежені ресурси за рахунок недостатнього надання медико-соціальної допомоги.

Методом соціологічного оперування проведене дослідження, присвячене вивченню та оцінці суспільної думки щодо організації служби паліативної медичної допомоги термінальним хворим на злоякісні новоутворення на регіональному рівні. До анкетного опитування з вивчення громадської думки щодо створення в регіоні служби паліативної медичної допомоги були залучені основні соціальні групи населення: медичні працівники - 35,4%, населення міста - 28,9%, онкологічні хворі - 15,8%, родини онкологічних хворих - 19,9%.

Об’єктом дослідження став сучасний стан надання медико-соціальної допомоги хворим на злоякісні новоутворення у IV стадії, поінформованість населення про цю допомогу. Створення служби паліативної медичної допомоги термінальним онкологічним хворим (хоспісів) - підтримують 93,2% респондентів.

Найбільш активними респондентами були службовці та пенсіонери, які висловили свою точку зору щодо необхідності створення служби паліативної медичної допомоги термінальним онкологічним хворим, відповідно - 98,2% та 95,7%. За позитивне вирішення питання створення служби паліативної медичної допомоги, хоспісів висловилось 95,5%, медичних працівників, онкологічних хворих у ІV стадії злоякісного процесу - 85,2%, родини онкологічних хворих - 100% (!).

При цьому, якщо медичні працівники розуміли, що служба паліативної медичної допомоги дасть змогу покращити якість надання допомоги та розвантажить їх від відвідування та догляду за тяжкою групою хворих, то самі хворі мали іншу мотивацію - вирішення цього питання забезпечить їм якісну знеболюючу, симптоматичну допомогу та підвищить якість життя, допоможе родині трохи відпочити.

Регулярне дослідження стану громадської думки дає можливість органам влади знати, що відбувається в результаті прийняття відповідного рішення, оцінювати ефективність управлінських дій з питань медико-соціальної допомоги та витрати на впровадження певних програм.

Концептуальні основи державного управління розвитку паліативної медичної допомоги термінальним онкологічним хворим передбачають комплекс заходів, які повинні бути спрямовані на здійснення ефективного управління, державного регулювання та підвищення якості надання цієї допомоги. На сьогодні неможливо досягти адекватного державного управління медико-соціальною допомогою та надання якісних медико-соціальних послуг хворим на злоякісні новоутворення тільки на одному з рівнів, не враховуючи комплексний підхід до вирішення проблеми. У запропонованій концептуальній моделі паліативної медичної допомоги термінальним онкологічним хворим виділяються три рівня: законодавчий, галузевий та регіональний.

На кожному з рівнів передбачаються конкретні заходи, реалізація яких у комплексі дозволить досягти поставленої мети.

1. На законодавчому рівні необхідно визначення у понятійному апараті Основ законодавства України про охорону здоров’я такого терміна, як паліативна медична допомога, а також поняття служби та закладу паліативної медичної допомоги, вищого керівного органу паліативної медичної допомоги. Паліативна медична допомога - це активний цілісний догляд за пацієнтами, чиї хвороби (тобто злоякісні новоутворення) визнані невиліковними. Слід визначити:

  • а) основні засади державної політики щодо термінальних хворих на злоякісні новоутворення;
  • б) забезпечення створення належних умов для досягнення якості життя онкологічних хворих у IV стадії злоякісного процесу вдома чи у спеціалізованому лікарняному закладі - хоспісі;
  • в) перелік видів медико-соціальної допомоги;
  • г) хто може її надавати;
  • д) вищий керівний орган;
  • е) хто може створювати центри медико-соціальної допомоги;
  • ж) фінансування хоспісів;
  • з) пільги при оподаткуванні підприємств, фізичних осіб, які допомагають у фінансуванні хоспісів;
  • і) форму власності хоспісів - загальнодержавну, обласну, комунальну чи приватну тощо [6; 9].

2. На рівні Кабінету Міністрів України за участю Міністерства охорони здоров’я та Міністерства праці та соціальної політики необхідно створити координаційну Раду з медико-соціальної допомоги, яка буде: 1) координувати діяльність служби та всіх закладів паліативної медичної допомоги в нашій державі; 2) розробляти необхідні нормативно-правові документи з питань паліативної медичної допомоги термінальним хворим на злоякісні пухлини; 3) розробляти функціональні напрями діяльності у сфері надання паліативної медичної допомоги термінальним хворим на злоякісні новоутворення [6; 9].

3. На регіональному рівні визначають потреби в паліативній медичній допомозі: 1) місце розташування; 2) потужність і форми закладів паліативної медичної допомоги; 3) штатний розклад служб згідно з розробленими нормативами [6; 9].

У процесі розвитку служби паліативної медичної допомоги у складі онкологічної служби України і підвищення якості медико-соціальних послуг значну роль має відігравати державне регулювання за рахунок таких складових:

  • ліцензування діяльності закладів паліативної медичної допомоги;
  • акредитація;
  • стандартизація надання послуг;
  • бюджетне регулювання;
  • розробка та затвердження типового уставу та типових посадових інструкцій;
  • надання податкових пільг та інше [9].

Метою діяльності системи паліативної медичної допомоги населенню є забезпечення високої якості життя для безнадійно хворих (тобто хворих на злоякісні новоутворення у IV стадії злоякісного процесу) та їх сімей за рахунок надання повноцінної знеболюючої терапії, психологічної, духовної та соціальної допомоги [6; 9].

Висновки.

1. Результати комплексного дослідження державного управління медико-соціальної допомоги свідчать про його незадовільний стан і відсутність в Україні системи державного управління медико-соціальною допомогою термінальним онкологічним хворим та наукового обґрунтування організації служби паліативної медичної допомоги.

2. Відсутність системи державного управління та організаційної структури для надання паліативної медичної допомоги термінальним онкологічним хворим спричиняє "розпилювання" обмежених бюджетних коштів, нераціональне їх використання. Витрати на медичну допомогу термінальним онкологічним хворим у різних лікувально-профілактичних закладах та відсутність якісних медичних послуг свідчать про необхідність їхньої концентрації в системі паліативної медичної допомоги як складової онкологічної служби України.

3. За даними соціологічного дослідження, створення служби паліативної медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення в термінальній стадії має широку соціальну підтримку з боку громадськості (за позитивне вирішення питання створення служби паліативної медичної допомоги та поліпшення медико-соціальної допомоги термінальним онкологічним хворим висловилось 93,2% респондентів). Така соціальна підтримка з боку громадськості зумовлена тим, що демографічна ситуація в Україні характеризується погіршенням основних показників та набуває негативних тенденцій.

4. Доведено, що концептуальною основою державного управління паліативною медичною допомогою є її розвиток як складової медико-соціальної допомоги термінальним онкологічним хворим.

5. Обґрунтовано шляхи та засоби оптимізації державного управління та регулювання діяльності служби паліативної медичної допомоги, підвищення якості медико-соціальних послуг термінальним хворим на злоякісні новоутворення. Також доведено необхідність розвитку служби паліативної медичної допомоги термінальним онкологічним хворим на галузевому рівні.

6. Обґрунтовано необхідність на рівні Міністерства охорони здоров’я, Міністерства праці та соціальної політики розробки функціональних напрямів діяльності та єдиних методологічних підходів у сфері медико-соціальної допомоги термінальним онкологічним хворим.

Джерела

1. Крюков С. А. Сучасні проблеми державного управління у галузі надання медико-соціальної допомоги безнадійно хворим // Вісн. УАДУ. - 2001. - № 2. - Ч. 2. - С. 186-192.

2. Бондар Г. В., Вітенко І. С., Попович О. Ю. Паліативна медична допомога. - Донецьк: Донеччина, 2004. - 78 с.

3. Щепотін І. Б. Концепція Державної програми "Онкологія" на 2007-2016 роки. - К., 2007. - 15 с.

4. Шалімов С. О., Федоренко З. П. Організація онкологічної допомоги населенню України // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. - 1999. - № 2. - С. 101-106.

5. Москвяк Е. И., Билынский Б. Т. Проблемы боли у онкологических больных // Паллиативная медицина и реабилитация. - 1998. - № 2-3. - С. 159-159.

6. Дячук Д. Д. Організаційні підходи до надання паліативної медичної допомоги інкурабельним онкологічним хворим // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2003. - № 2. - С. 48-54.

7. Состояние и перспективы развития паллиативной помощи онкологическим больным // Г. В. Новиков, В. И. Чижов, Б. М. Прохоров и др. // Паллиативная медицина и реабилитация. - 2005. - № 2. - С. 6-8.

8. Поляков В. И., Зеленская Т. Б., Липтуга М. Е. Распределение ресурсов для оказания медицинской помощи онкологическим больным в хосписе // Рос. онколог. журн. - 2000. - № 2. - С. 30-32.

9. Крюков С. А. Шляхи удосконалення медико-соціальної допомоги безнадійно хворим на державному рівні // Вісн. УАДУ. - 2001. - № 3. - С. 219-225.


07.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!